Болгарські «друзі Криму»: русофільська професура

Болгарія з усіх країн - членів Євросоюзу найбільш пов’язана з Росією - історично, ідеологічно, релігійно, економічно і політично. Тому не дивно, що в Болгарії діє розгалужена мережа русофільських організацій, а російські нафтові монополії потужно впливають на державну політику Болгарії. Та й болгарські делегації на російських форумах «друзів Криму», які відбуваються щороку на окупованому півострові, вражають чисельністю. 

Міжнародна асоціація «Друзів Криму» була створена російськими урядовими структурами в окупованому Криму у 2017 році. Повідомляється, що до її складу входять представники 30 країн світу. Мета асоціації— легалізація незаконної анексії Криму Росією, скасування західних санкцій проти РФ та та зняття «кримського питання» зі світового  порядку денного. 

Центр журналістських розслідувань  у циклі «Друзі окупації Криму» розкриває імена агентів впливу Кремля у різних країнах та джерела фінансування їхніх організацій. 

Фото: faktor.bg

Друг та подруга

У листопаді 2017 року на першому форумі друзів Криму болгарська делегація була найчисельнішою – тринадцять людей. Вони представляли здебільшого дві головні проросійські політичні сили. 

Перша – це Болгарська соціалістична партія, колишні комуністи, що в якийсь неприродний спосіб поєднують ліву ідею, політичне обслуговування Кремля та збереження європейського вектору.  

Друга – це націоналістична коаліція «Об’єднані патріоти», і зокрема політична партія АТАКА – ультраправа партія православних болгарських націоналістів, що ненавидять Європу, геїв та мігрантів, натомість з любов’ю дивляться на Москву, обожнюють традиційні цінності та особисто Володимира Путіна.

З усієї болгарської делегації друзів окупації Криму нас цікавлять перш за все двоє персонажів, які мали нахабство не лише приїхати до окупованого півострова, а й увійти до керівних органів Асоціації друзів Криму. Це професори Іван Маразов та Ваня Добрєва. 

Професор Іван Русєв Маразов – болгарський культуролог, спеціаліст з історії Фракії. Любов до Росії він, схоже, отримав разом з дипломом мистецтвознавця в Ленінградському інституті імені Репіна. Маразов – член комуністичної партії з 1974 року, кандидат у президенти Болгарії від соціалістів у 1996 році та міністр освіти в уряді соціаліста Станішева. 

Професор Іван Маразов Фото: trud.bg

Професору вже 78 років. Але навіть такого дідугана росіяни радо возять з Болгарії до Криму. А той завжди готовий розповідати, що Крим завжди був російським, а болгари – ліпші братушки росіян. Зокрема, з такими промовами Маразов відмітився на севастопольсько-ялтинському форумі «Болгарські зустрічі» ще у 2015 році. 

Саме Іван Маразов вказаний очільником Болгарського клубу друзів Криму на сайті Асоціації.  Його ж ім’я -і в російському варіанті списку членів Координаційної Ради Асоціації. Щоправда, на фото не він, а професорка Ваня Добрєва. Її ж ім’я вказано в англійському варіанті списку членів Координаційної Ради. 

Професорка Ваня Добрева отримує нагороду від росіян. Крим, Лівадія, 2019 р. Фото: womencrimea.org

Якщо Маразов у кримських візитах відіграє роль такого собі весільного генерала, то Ваня Добрєва дійсно є активною проросійською діячкою. Вона професорка філології, колишня заступниця міністра освіти, депутатка двох скликань болгарського парламенту та заступниця керівника столичного осередку Болгарської соціалістичної партії. 

Ваня Добрєва відвідує усі чергові міжнародні заходи окупантів у Криму, а також питомо болгарські та слов’янофільські зібрання – на кшталт з’їзду любителів кирилиці в жовтні 2018 року. 

Русофіли

Окрім наукової діяльності та членства у Соцпартії, Добрєву і Маразова об’єднує ще один фактор – вони є діячами болгарського національного об’єднання русофілів – найбільшої громадської організації Болгарії. 

Керівник організації русофілів – Ніколай Малінов – теж неодноразово відвідував окупований Крим. 

Володимир Путін і Ніколай Малінов Фото: ТАСС

Колишній депутат-соціаліст, Малінов пізніше звинуватив соцпартію у недостатній проросійськості та зблизився з промосковськими націоналістами з партії АТАКА. Однак очолюваний ним рух русофілів значно ширший, до нього входять представники чи не всіх політичних сил Болгарії, ієрархи православної церкви, вчені, громадські діячі… За чий рахунок бенкет?

У вересні 2019 року Болгарією прокотилася хвиля арештів, обшуків та допитів – переважно серед провідних членів організації русофілів. Зокрема, допитували й нашу Ваню Добрєву. Болгарська прокуратура стверджує, що під час розслідування викрила схему з відмивання коштів та фінансування заходів, які загрожують національній безпеці Болгарії. 

Головним фігурантом розслідування став Ніколай Малінов, якого Болгарська прокуратура звинуватила у шпигунській діяльності на користь Росії. Він нібито передавав відомості, що містять державну таємницю, товариству «Двуглавый орёл» і Російському інституту стратегічних досліджень. 

Російський інститут стратегічних досліджень – це де факто філіал Служби зовнішньої розвідки Росії. До 2017 року його очолював генерал СВР Леонід Решетніков. Зараз генерал є виконавчим директором товариства «Двуглавый орёл», яке очолює православний олігарх Костянтин Малофєєв. 

Костянтин Малофеєв і Леонід Решетніков Фото: politnavigator

Той самий, який напряму причетний до організаційної та фінансової підтримки російської збройної агресії проти України. 

Отже, що виходить? Болгарські русофіли – це проєкт відомого організатора кривавої російської експансії? Як же добре, що Болгарія вчасно виявила цю небезпеку та нейтралізувала її…

Чи ні?

Ніколай Малінов невдовзі був звільнений під заставу, попри підписку про невиїзд поїхав до Москви і там з особливим цинізмом отримав з рук Путіна нагороду. Об’єднання русофілів Болгарії продовжує свою діяльність – так, наче нічого не сталося. Візити до окупованого Криму призупинив хіба що карантин. 

То що то було? Це з’ясували наші колеги-розслідувачі з болгарського інтернет-видання «Бівол». 

Дружба з ароматом нафти

Шпигунський скандал у Болгарії дивним чином збігся з іншим скандалом. Там теж є російський бекграунд, але вже корупційний. Бачте, російський бізнес у Болгарії почувається майже як вдома, а російські гроші значною мірою визначають толерантне ставлення болгарських політиків до економічної та політичної експансії Кремля. 

Фото: epicenter.bg

Болгарія міцно сидить на російській нафтогазовій голці. Нафтовий гігант «Лукойл» з 1999 року володіє єдиним у Болгарії та найбільшим на всіх Балканах нафтопереробним заводом «Нєфтохім» та портом Росенець на Чорному морі. І відтоді  «Лукойл» активно інвестує у політиків та політичні партії Болгарії. 

«Лукойл» традиційно надає підтримку головній проросійській силі країни – Болгарській соціалістичній партії. 

За вдалою політичною кар’єрою чинного прем’єр-міністра країни від правлячої партії «Громадяни за європейський розвиток Болгарії» Бойко Борисова стоїть також «Лукойл».

У 2019 році вибухнув скандал навколо масштабних фінансових махінацій болгарського відділення «Лукойлу» та його впливу на болгарську політику. Це призвело навіть до відставки багаторічного очільника «Лукойл» у Болгарії Валентина Златєва. 

Прем’єр-міністр Болгарії Бойко Борисов і очільник «Лукойл» у Болгарії Валентин Златєв Фото: balkanec.bg

Тому прем’єр-міністру Борисову довелося нашвидкоруч організувати показову боротьбу з російським впливом на Болгарію. Тут і сталися в нагоді російські шпигуни з руху русофілів. Галасу багато, але реальні втрати русофільської мережі – мізерні. 

Звісно, в Болгарії сентимент до Росії дуже сильний – півтори сотні років міфу про Росію-визволительку,  пропаганда слов’янсько-православної єдності, а також ностальгія за смачним пломбіром у соціалістичній Болгарії роблять свою справу. А якщо до думки виборців ще й додати гроші «Лукойлу»… Не дивно, що попри заяви офіційної Софії про невизнання російської анексії Криму, на діяльність русофілів та зокрема на поїздки потужних делегацій до окупованого Криму влада Болгарії дивиться крізь пальці.

Але як член Євросоюзу Болгарія має принаймні дотримуватися пристойності. А ми маємо їй у цьому допомогти – зокрема, застосувавши санкції щодо громадян та юридичних осіб Болгарії, які порушують український кордон та співпрацюють з агресором. 

Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine