Конституційний суд РФ оцінює законність «націоналізації» в Криму

Конституційний суд РФ почав розгляд питання про законність масової «націоналізації» об'єктів власності українських і приватних підприємств в анексованому Криму, проведеної за рішенням так званої «Держради Криму».

Санаторій «Ялтинський» Фото: uahotels.info

Як пише видання «Коммерсант», на дії «кримської влади» в КС Росії поскаржилися три кримські компанії – ТОВ «Дайвінг-центр «Соляріус», «Формат-ІТ» і «Промхолдинг», які втратили майно, що їм належало в результаті «націоналізації по-кримські», передає Центр журналістських розслідувань.

Компанії просять КС визнати невідповідними Конституції РФ норми ухвалених «Держрадою Криму» закону «Про особливості регулювання майнових і земельних відносин на території Республіки Крим» і постанови «Про питання управління власністю Республіки Крим», що дозволяють кримським чиновникам припиняти права приватних осіб на активи, землю і нерухомість з моменту включення їх до переліку регіонального майна, «який обліковується як власність Криму».

Раніше російські суди, включаючи Верховний суд, таку практику визнавали законною, а спірний перелік – «правовстановлюючим документом», що дозволяє «Мінмайна Криму» вилучати у колишніх власників навіть зареєстровані раніше в реєстрі РФ нерухомі об’єкти в позасудовому порядку і без компенсації, як вимагає Конституція РФ в разі примусового вилучення власності для держпотреб. Доводити свої права на них у разі судових суперечок доводиться не «владі Криму», а колишнім законним власникам, яким в результаті це не вдається.

Зокрема, компанії «Дайвінг-Центр «Соляріус» і «Формат-ІТ» втратили придбане в 2010 році і зареєстроване після анексії Криму Росреестром майно колишнього військового санаторію «Ялтинський» після включення ряду об’єктів колишнього держпідприємства Міноборони України до переліку майна, який обліковується як «власність Республіки Крим». У свою чергу «Промхолдинг» не зміг зареєструвати як свою власність автостанцію в Криму, яка потім була вилучена в нього «Держрадою».

«Нагадаємо, на підставі спірних норм у підприємців було вилучено близько 250 об’єктів нерухомості, а в судах розглядається близько сотні аналогічних справ. По одному з них – у зв’язку зі скаргою «Кримхлеба» – КС в 2016 році виніс відмовний рішення, де все ж підтвердив, що за Конституцією «ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як за рішенням суду», а «примусове відчуження для держпотреб може бути зроблено тільки за умови попереднього і рівноцінного відшкодування». Але вилучення власності це не зупинило», – пише видання.

На засіданні КС представники «Держради» і «глави Криму» виправдовували «націоналізацію» економічною блокадою Криму, унікальними «лікувально-кліматичними» і архітектурними особливостями спірних об’єктів.

При цьому повпред Ради федерації Андрій Клішас підтвердив, що примусово вилучати власність можна тільки на підставі відшкодування при обов’язковому судовому контролі. Повпред президента РФ Михайло Кротов запропонував КС «не підміняти правоприменителя» і не розглядати справу, надавши заявнику можливість доводити свої права в інших судах або звернутися за компенсацією.

На стороні заявників, однак, виступив повпред уряду РФ Михайло Барщевський, який підтвердив неконституційність оскарженої практики. А уповноважений РФ при ЄСПЛ заступник міністра юстиції Михайло Гальперін в своєму відгуку прямо заявив, що ЄСПЛ допускає втручання держави в сферу приватної власності лише на суворо визначених умовах, жодному з яких не відповідають спірні норми, що допускають вилучення власності взагалі «без будь-якого обґрунтування суспільного інтересу». У Мін’юсті РФ вважають, що регулювання майнових відносин в Криму не відповідає Конституції «ні формально, ні по суті». При цьому навіть передбачена «законом» Криму компенсація всупереч Конституції «містить обмеження і не охоплює всі збитки власників націоналізованого майна».

Нагадаємо, з березня 2014 «кримська влада» «націоналізувала» величезну кількість підприємств, заповідників, санаторіїв, винзаводів та іншого майна, що належить Україні. Серед великих «придбань» Кримхліб, Крименерго, приватна клініка «Генезис», Укртелеком.

Також була «націоналізована» 131 компанія агропромислового комплексу, серед яких державні Інститут виноградарства і вина «Магарач» (з агрофірмою і заводами), НВАО «Масандра», до складу якого входять Головний завод і дев’ять радгоспів-заводів, і завод шампанських вин «Новий Світ». 

Як повідомляв Центр, «націоналізація по-кримськи» не має нічого спільного з російським законодавством. Згідно ст.235 Цивільного кодексу РФ, націоналізація (як підстава для припинення права власності) проводиться на підставі закону з відшкодуванням вартості майна та інших збитків у порядку, встановленому ст.306 цього Кодексу, яка, в свою чергу, визначає, що збитки, завдані власникові націоналізованого майна (в тому числі і його вартість), відшкодовуються державою.

За підрахунками Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ), Росія незаконно конфіскувала в окупованому Криму 4575 українських державних і приватних об’єктів нерухомості.

Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine