Засудженого в окупованому Криму до 5 років позбавлення волі фігуранта «справи диверсантів», севастопольця Дмитра Штиблікова у виправній колонії російського Омська на півроку помістили в камеру-одиночку.
Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії розповів брат ув’язненого Олексій Штибліков, передає Центр журналістських розслідувань.
«Поки здоров’я більш-менш. А зараз його утримують в окремому блоці, не в загальній камері. Це якесь спецутримання, його на півроку туди закрили. Не дають ні працювати, ні спілкуватися ні з ким. В окремій камері. Він не знає, з чим це пов’язано, ніхто не пояснює. Я так розумію, це у них загальноприйнята практика для новоприбулих – так, чи що», – сказав Олексій Штибліков.
Нагадаємо, 9 листопада 2016 року ФСБ РФ затримала в окупованому Севастополі українських громадян, яких російська спецслужба називає «членами диверсійно-терористичної групи Головного управління розвідки Міноборони України». Затримані Дмитро Штибліков, Олексій Бессарабов і Володимир Дудка нібито готували диверсійні акти в Криму.
Дмитро Штибліков в 2004 році був звільнений в запас з лав ЗС України і до 2014 року працював в Севастополі аналітиком в неурядовій організації Центр сприяння вивченню геополітичних проблем і євроатлантичного співробітництва Чорноморського регіону «Номос», що припинив діяльність після окупації Криму. Олексій Бессарабов також працював в центрі «Номос» експертом. Володимир Дудка – капітан 2-го рангу запасу, колишній командир корабля управління «Сімферополь» ВМС України.
18 травня 2017 року Дмитро Штибліков уклав досудову угоду зі слідством і визнав свою провину. Жодного з незалежних адвокатів до нього не допустили.
16 листопада 2017 року «Севастопольський міський суд» засудив Штиблікова до 5 років позбавлення в колонії строго режиму і штрафу в розмірі 200 рублів.
У квітні 2018 року стало відомо, що Штиблікова етапували до виправної колонії №6 російського Омська.
Правозахисники зафіксували дуже багато фактів порушення прав затриманих ФСБ в окупованому Криму так званих «українських диверсантів», включаючи фальсифікацію доказів і показань свідків, застосування тортур і психологічного тиску, а також позбавлення права на захист і справедливий суд, що дає підстави вважати їх політв’язнями.
