Прокуратура АР Крим не може притягнути до відповідальності порушників санкційного режиму в тимчасово окупованому Криму, оскільки у Кримінальному кодексі України не передбачена відповідальність за таку діяльність та відсутні українські секторальні санкції.
Про це Ігор Поночовний, заступник прокурора АР Крим повідомив в інтерв’ю Центру журналістських розслідувань.
За його словами, будь-якої кримінальної чи адміністративної юридичної відповідальності за порушення санкційного режиму, введеного щодо окупованої території АР Крим і Севастополя, в Україні наразі не існує.
«Наприклад, ті ж самі судозаходи в Крим. Судна в Крим заходять, везуть товар, тобто порушують українські санкції, а відповідальності за це немає. Ми їхні дії кваліфікуємо як незаконний в’їзд/виїзд на тимчасово окуповану територію або порушення державного кордону (стаття 332 ККУ). Хоча це не зовсім вірно. Була б спеціальна стаття, яка передбачає порушення санкційного режиму, відповідальність осіб наставала б саме за цією статтею. Тому ми виходимо з того, що є», – сказав Поночовний.
Яскравим прикладом такої колізії прокурор назвав ситуацію з теплоходом Nefterudovoz 45М, який був арештований у Херсоні після рейсу до Керченської протоки із вантажем ільменіту для заводу олігарха Дмитра Фірташа у Криму, а згодом суд зняв арешт.
Судно Nefterudovoz 45М Фото: investigator.org.ua
«Ситуація з судном Nefterudovoz 45М є якраз яскравим прикладом того, що ми не можемо підтвердити вчинення судном та його командою злочину … Ми можемо говорити тільки про те, що нам дав законодавець. А на даний час законодавець нам не дав можливості притягувати юридичні особи, фізичні особи, іноземні компанії до відповідальності за порушення санкцій, так, як це є у деяких європейських країнах», – розповів заступник прокурора АРК.
Ігор Поночовний також навів перелік компаній, які були помічені у порушенні західних санкцій щодо діяльності на тимчасово окупованій території Криму, однак притягнути їх до відповідальності неможливо ще й через відсутність українських секторальних санкцій.
«Були в нас кримінальні провадження щодо французьких автомобілістів «Peugeot», мережі «Ашан», які здійснювали свою діяльність в Криму. Були і є кримінальні провадження по Booking.com – всесвітньо відомому інтернет-майданчику, що надає можливість бронювати готелі та санаторії в Криму. Тобто, по суті, діяльність подібних юридичних структур в Криму, яка заборонена санкціями, є незаконною. Але в Україні, як ви знаєте, секторальних санкцій немає. Натомість у нас є закон про вільну економічну зону «Крим», який дозволяє здійснювати там будь-яку господарську діяльність. Тому цими колізіями в законодавстві і користуються недобросовісні порушники», – зазначив Поночовний.
Гіпермаркет «Ашан» в Сімферополі, 2017 р Фото: Симферопольский форум
Як повідомлялося, в липні 2014 року Україна офіційно закрила порти Криму для міжнародного судноплавства. До Кримінального кодексу України внесена стаття 332-1 про порушення правил в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї.
Порти Криму і Севастополя внесені до санкційних списків ЄС та США. Для обходу санкцій використовується схема позапортової – рейдової перевалки вантажів у Керченській протоці або нейтральних водах з подальшим транспортуванням до закритих портів Криму.
Станом на лютий 2018 року прокуратура АРК створила реєстр суден-порушників, відкрила кримінальні произвоства і розслідує близько 670 фактів незаконних заходів суден в закриті порти Криму.
Нагадаємо, 21 лютого 2018 року Херсонський міський суд наклав арешт на вилучений правоохоронцями теплохід Nefterudovoz 45М, який в січні 2018 року доставив до Керченської протоки три тисячі тонн ільменіту. Єдиним підприємством у окупованому Криму, яке використовує ільменітову руду як сировину, є завод «Кримський титан» олігарха Дмитра Фірташа. У травні 2018 року Херсонський міськсуд скасував арешт на судно Nefterudovoz 45М.
Детально про проблеми української санкційної політики – у розслідуванні Валентини Самар «Недосанкції», Центр журналістських розслідувань.
