Половина з 113 кандидатів до Антикорупційного суду мають сумнівну доброчесність – активісти

Новини
Фото: hromadske.ua

Майже половина з 113 кандидатів, які успішно склали іспит на зайняття посад суддів Вищого антикорупційного суду, мають сумнівну доброчесність.

Про це на брифінгу в Києві заявили представники коаліції громадських організацій, які займалися аналізом досьє кандидатів – Центр протидії корупції, Фундація DEJURE, Автомайдан та Transparency International Україна, повідомляє Центр журналістських розслідувань з посиланням на телеканал Громадське.

«У списку тих, хто не відповідає критерію доброчесності, на нашу думку, є ті, хто вніс до декларацій неправдиві відомості або статки, походження яких не можуть пояснити. Також критерієм є причетність кандидатів до ухвалення сумнівних або політично вмотивованих рішень, зокрема, щодо учасників Майдану. Крім того, наші аналітики аналізували суддів на предмет сумнівних політичних зв’язків», – розповіла антикорупційна експертка Центру протидії корупції Анастасія Красносільська про критерії потрапляння у «чорний список».

Повний список та причини включення до нього 55 кандидатів, доброчесність яких, на думку коаліції громадських організацій, є під сумнівом доступні за посиланням.

Представники громадськості зазначили: «Якщо кандидат зможе публічно пояснити свої статки – претензії щодо нього будуть зняті».

«Ми закликаємо кандидатів, щодо яких є підозри в доброчесності, пояснити причини й показати джерела їхнього збагачення. Не розповідати про подарунки від Миколая під подушку чи подарунок від бабусі, а пояснити справжнє джерело походження коштів», – додала старша менеджерка проектів Фундації DEJURE.

Загалом документи на посаду судді станом на 24 вересня 2018 року подали 342 кандидата, з них 240 до судів першої інстанції, 102 – до апеляційної палати.

До Вищого антикорупційного суду планують набрати 39 суддів, з них – 12 посад до Апеляційної палати.

Нагадаємо, 7 червня Верховна Рада ухвалила закон «Про Вищий антикорупційний суд», за який проголосували 315 народних депутатів. Його підтримали більшість фракцій і депутатських груп за винятком «Опозиційного блоку» і «Радикальної партії».

11 червня президент України Петро Порошенко підписав закон.

У НАБУ заявили, що вимагає перегляду норма закону, згідно з якою Вищий антикорупційний суд не буде розглядати апеляційні скарги на вироки, винесені судами першої інстанції до моменту його створення, оскіль велика частина топ-чиновників, щодо яких НАБУ вже завершило розслідування, можуть уникнути справедливого покарання.

14 червня закон «Про Вищий антикорупційний суд» набув чинності.

19 червня директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард заявила, що для отримання Україною чергового траншу за кредитною програмою МВФ Верховна Рада повинна змінити суперечливу норму про апеляцію в законі «Про Вищий антикорупційний суд» і схвалити президентський законопроект про його створення.

21 червня 2018 року Верховна Рада прийняла закон «Про створення Вищого антикорупційного суду» (ВАКС) 21 червня. 6 червня президент Петро Порошенко підписав закон.