Україна на п’ятому місці у світі за кількістю жертв від мін

Новини
Фото: AFP

Україна перебуває на п’ятому місці списку країн з найвищою кількістю жертв та постраждалих від мін. На даний момент площа замінованих територій в Україні оцінюється у понад сім тисяч квадратних кілометрів.

Як повідомляє DW, такі дані містяться в доповіді «Landmine Monitor 2019», яку представила в Мюнхені міжнародна неурядова організація Handicap International.

«Упродовж 2018 року в Україні від наземних мін і вибухових пристроїв загинуло або отримало поранення 325 осіб. Тож Україна опинилася на п’ятому місці у світі в рейтингу країн з найвищою кількістю жертв цього різновиду боєприпасів. На першому місці у цьому списку опинився Афганістан, де було зафіксовано 2234 жертв розривів мін та вибухових пристроїв. Далі йдуть Сирія, Ємен та М’янма», – пише видання.

Загалом протягом 2018 року в світі від мін та вибухових пристроїв загинули або отримали поранення 6897 людей. Більшість жертв – мирні жителі, з яких понад половина – діти. Статистика охоплює тільки офіційно зареєстровані й підтверджені випадки смерті чи каліцтва від мін та аналогічних вибухових пристроїв.

Як наголошують у Handicap International, найбільше погіршують статистику загиблих і поранених саме «збройні конфлікти і масштабне насильство» в Україні, Лівії, Афганістані, Ємені, Сирії, Нігерії та М’янмі та низці інших країн.

В оприлюдненій доповіді зазначається, що в Україні площа замінованих територій оцінюється приблизно в сім тисяч квадратних кілометрів. Це лише приблизні підрахунки, тож справжній показник замінованої площі може відрізнятися від цих оцінок.

Фото: dsns.gov.ua

Ситуацію з розмінуванням ускладнює той факт, що деякі частини української території залишаються недоступними для урядових сил та української влади, зазначається в доповіді. Щодо вибухових пристроїв, то в Україні більшість з них – це так звані «розтяжки», тобто пастки із застосуванням ручних гранат для враження живої сили.

Автори публікації, зокрема, відстежували дотримання Оттавського договору. Він забороняє застосування, накопичення, виробництво і передачу протипіхотних мін, а також регулює процес розмінування і підтримку постраждалих.

З 25 по 29 листопада в Осло пройде конференція держав-учасниць угоди, що покликана оцінити ситуацію в цій сфері.

У 1996-1997 роках уряд Канади і представники ще десятків країн самостійно провели ряд конгресів, що завершилися ухваленням Оттавського договору. На серпень 2018 року до конвенції приєдналися вже 164 країни. Даний процес був запущений в тому числі й завдяки активній громадянській кампанії за заборону протипіхотних мін. 1997 року цей рух отримав Нобелівську премію миру.

Нагадаємо:

  • 16 червня 2019 року міністр з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України Вадим Черниш повідомив, що з початку війни на Донбасі від мін загинули щонайменше 977 цивільних осіб, ще 1528 були поранені. Замінованими залишаться тисячі квадратних кілометрів території, розмінування яких можуть тривати десятиліттями.
  • Раніше стало відомо, що країни-донори відмовляються фінансувати програму гуманітарного розмінування Донбасу, поки Верховна Рада не внесе в закон «Про протимінну діяльність в Україні» зміни, які унеможливлять корупційні лазівки і розкрадання допомоги, розмір якої може скласти не менше 5 млрд доларів. 25 квітня 2019 року Верховна Рада прийняла зміни до Закону «Про протимінну діяльність в Україні».
  • Військовий дипломат і експерт Фонду «Майдан закордонних справ» Олександр Поліщук назвав зміни до закону про протимінну діяльність косметичними та такими, що не скасовують корупційної складової закону. Повне інтерв’ю Олександа Поліщука читайте в матеріалі Центру журналістських розслідувань«Олександр Поліщук: Міжнародні донори бачать, що Рада залишила корупційні схеми в законі про розмінування Донбасу».