Верховний Суд підтвердив законність процедури bail-in у справі про вклади Суркісів у ПриватБанку

Новини
Фото: t.me/supremecourtua/

Велика палата Верховного Суду частково задовольнила касаційну скаргу Національного банку України (НБУ), Кабінету Міністрів і ПриватБанку (Київ), скасувавши рішення судів нижчих інстанцій за позовом сім’ї Суркісів про скасування рішень НБУ щодо визнання їх пов’язаними з ПриватБанком особами та визнання недійсними договорів обміну їхніх коштів у банку на суму понад 1 млрд грн на акції банку (bail-in), пізніше викуплені державою за 1 грн.

Як передає агентство Інтерфакс-Україна, засідання суду тривало більше ніж сім годин, а судді Верховного Суду радилися майже чотири.

«Ми просили взагалі відмовити в задоволенні позову. Верховний Суд закрив провадження у справі, оскільки було застосовано, на наш погляд, норми нового закону (банківського №590-IX – ред.). Це означає, що рішення попередніх інстанцій Верховний Суд скасував… Тепер питання про те, чи звертатимуться позивачі до Верховного Суду із заявою про передання справи до іншого компетентного суду», – повідомив журналістам начальник управління претензійно-позовної роботи юридичного департаменту НБУ Віктор Григорчук.

Він уточнив, що для передання справи позивачі повинні будуть звернутися до Верховного Суду протягом десяти днів.

Григорчук зазначив, що братам Суркісам необхідно буде повернути раніше виплачені їм за рішеннями суду попередніх інстанцій ПриватБанком кошти.

У свою чергу адвокат Суркісів Богдан Слободян під час слухань намагався оскаржити можливість закриття провадження на підставі закону, оскільки його було відкрито за чотири роки до його ухвалення. Він зазначав, що закриття провадження порушить закон про право особи на судовий захист.

Під час засідання суду також стало відомо, що Ігор Суркіс володіє і на момент націоналізації контролює опосередковано 8,25% у медіахолдингу «1+1», водночас, згідно зі статтею 24 закону про відмивання доходів, суттєвою участю є 10% і більше.

Уточнюється, що Суркіс володіє часткою в медіахолдингу через офшорну компанію Bolvik, в якій йому належить 33,3%, тоді як офшор володіє 25% акцій медіа-холдингу. Ще одним акціонером Bolvik є дружина народного депутата Віктора Медведчука телеведуча Оксана Марченко. Є також третій власник, особа якого не розкривається.

Під час засідання також стало відомо, що не всі депозити Суркісів у ПриватБанку потрапили під процедуру bail-in. Ідеться про депозит Рахміля Суркіса (батько Суркісів) на 514 млн грн.

Окрім того, НБУ і Кабмін у понеділок подали клопотання, яке підтримав ПриватБанк, про закриття справи на підставі положень банківського закону №590-IX.

Фото: Reuters

Вердикту Верховного Суду у цій справі очікує Шостий апеляційний адмінсуд, який розглядає апеляцію на рішення Окружного адмінсуду про визнання незаконною націоналізації ПриватБанку, а також Госпсуд Києва в справі за позовом Ігоря Коломойського і Triantal Investments про повернення їм акцій ПриватБанку.

Григорчук уточнив, що після отримання тексту рішення Шостий апеляційний адмінсуд зможе розблокувати розгляд апеляції держави на рішення Окружного адмінсуду про визнання незаконною націоналізації ПриватБанку.

Окрім того, вердикт Верховного Суду важливий ще в одній справі про депозити офшорних компаній Суркісів у кіпрській філії. Печерський райсуд Києва 9 лютого 2017 року встановив необхідність їх обслуговування. Після чого вже в березні цього року цей суд роз’яснив, що таке обслуговування полягає в компенсації ПриватБанком коштів, розміщених офшорами в 2012-2014 роках, і відсотків – загалом більше ніж $250 млн. Таке рішення 15 квітня підтвердив і Київський апеляційний суд, на банк було накладено штрафи за невиконання рішення, а його керівників викликано до прокуратури.

«Велика палата Верховного Суду припинила провадження у «справі Суркісів». Проблема як мінімум відтерміновується. Чекаємо на тексти ухвал… А Санта-Барбара із забезпечкою Печерського суду триватиме», – прокоментував рішення Верховного Суду міністр юстиції Денис Малюська у Facebook.

Для Нацбанку, Кабміну і ПриватБанку було важливо відстояти законність процедури bail-in, оскільки в разі програшу шляхом сім’ї Суркісів, найімовірніше, могли піти інші учасники цієї процедури, загальна сума якої перевищує 29 млрд грн.

Нагадаємо:

  • 18 грудня 2016 року Кабмін України ухвалив рішення про перехід найбільшого в країні комерційного банку ПАТ «Приватбанк» у власність держави. 21 грудня, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та міністерство фінансів України підписали договір про продаж 100% акцій ПАТ КБ «Приватбанк» та з цього моменту банк офіційно став державним. Ексвласники банку вважають проведену націоналізацію, у результаті якої вони повністю позбулися своїх акцій, незаконною, тоді як ПриватБанк і держава вимагають від них відшкодування збитку. Наразі сторони ведуть судові спори і в Україні, і в зарубіжних юрисдикціях.
  • Залучена владою України в 2017 році компанія Kroll за підсумками форензик аудиту ПриватБанку підтвердила, що фінустанова до її націоналізації в кінці 2016 року була об’єктом масштабних і скоординованих шахрайських дій, що призвело до збитків мінімум в 5,5 млрд дол.
  • В грудні 2017 року ПриватБанк подав позов до Високого суду Лондона проти Ігора Коломойського, Геннадія Боголюбова, а також компаній Teamtrend Ltd., Trade Point Agro Ltd., Collyer Ltd., Rossyn Investing Corp., Milbert Ventures Inc. і ZAO Ukrtransitservices Ltd., які імовірно їм належать або знаходяться під їх контролем. Позивач домігся, що суд як запобіжний захід видав наказ про всесвітній арешт активів екс-власників банку Коломойського і Боголюбова і зазначених шести компаній на суму понад 2,5 млрд дол.
  • 4 грудня 2018 року Високий суд Лондона визнав таким, що не відповідає його юрисдикції, позов ПриватБанку, вважаючи, що його було подано проти британських компаній, щоб притягнути до провадження Коломойського та Боголюбова. Банк оскаржив це рішення, і 15 жовтня 2019 року Апеляційний суд Англії та Уельсу став на його бік. Припис суду про всесвітній арешт активів залишився чинним до винесення судового рішення по суті. Судді Апеляційного суду дійшли висновку, що банк має достатню для судового розгляду справу для повного відшкодування 1,9 млрд дол. (включно з відсотками – 3 млрд дол.), як заявлено в позовних вимогах. Коломойський і Боголюбов намагалися оскаржити це рішення у Верховному суді, але програли.