Реформа судової системи України є надзвичайно важливою частиною зусиль зі зміцнення верховенства права та боротьби з корупцією.
На цьому наголосили високий представник ЄС Жозеп Боррель та єврокомісар з питань розширення і сусідства Олівер Варгеї під час онлайн-зустрічі з прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем, повідомляє Європейська служба зовнішніх дій.
«Визнаючи прогрес України на шляху реформ, попри дестабілізаційну активність Росії та конфлікт на Сході, а також на виклики, спричинені пандемією коронавірусу, високий представник та єврокомісар закликали Україну продовжувати зусилля зі зміцнення верховенства права та у боротьбі з корупцією. Вони підкреслили, що рішуча реформа судової системи залишається життєво важливою частиною таких зусиль», – йдеться в публікації.
Зокрема, представники ЄС наголосили на необхідності розв’язувати проблеми, що виникли після нещодавніх рішень Конституційного Суду України. Боррель підкреслив важливість поновлення кримінальної відповідальності за неправдиве декларування і зауважив, що нещодавно проголосований закон про майнові декларації хоч і є кроком у правильному напрямку у реагуванні на рішення КСУ від 27 жовтня 2020 року, проте «містить декілька недоліків та не забезпечує необхідних заходів стримування та ефекту запобігання корупції».
Представники ЄС висловили готовність допомогти Україні у розв’язанні цих питань.
Єврокомісар Варгеї також підтвердив, що ЄС буде продовжувати допомагати Україні у подоланні наслідків пандемії коронавірусу, а також у просуванні реформ та в імплементації Угоди про асоціацію з ЄС.
Високий представник ЄС додав, що ЄС розглядає можливість поглиблення секторального співробітництва з Україною, включаючи реалізацію цифрового та «зеленого» порядку денного, і буде продовжувати підтримувати стратегічну орієнтацію України у напрямку тіснішої інтеграції з Європейським Союзом.
Україна та Європейський Союз домовилися провести Раду асоціації 11 лютого 2021 року.
Нагадаємо:
- 16 жовтня 2019 року законопроект про судову реформу був прийнятий Радою в другому читанні і в цілому, зокрема, він припускав скорочення складу Верховного суду.
- 25 жовтня 2019 року Верховний суд попросив президента ветувати законопроект. 4 листопада президент підписав закон.
- 6 грудня 2019 року стало відомо, що Венеціанська комісія виступила з критикою судової реформи Зеленського.
- 11 березня 2020 року низка положень закону про судову реформу був визнаний КСУ таким, що не відповідає Конституції, включаючи скорочення Верховного суду.
- Детальніше читайте Конституційна криза та блокування роботи НАЗК: наслідки, першочергові дії
