В Україні з 16 липня вебресурси повинні мати базову стартову сторінку українською мовою, яка для користувачів у державі відкриватиметься за замовчуванням. Крім того, користувацькі інтерфейси також мають бути державною мовою.
Про це повідомив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь в ході брифінгу у Медіацентрі Україна – Укрінформ, присвяченому новому етапу імплементації закону про державну мову та запровадження адміністративної відповідальності за порушення його норм.
«З 16 липня інтернет-ресурси повинні мати базову стартову сторінку українською мовою і повідомляти громадянам України суспільно-важливу інформацію державною мовою… Крім того, це стосується інтернет-представництв, у тому числі вебсайтів, сторінок у соцмережах, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств установ та організацій державної і комунальної форми власності, ЗМІ, зареєстрованих в Україні, а також суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні», – сказав Кремінь.
Він додав, що версії вебсайтів і сторінок іншими мовами також можуть бути, це не заборонено, але версія державною мовою повинна мати не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії, та завантажуватися за замовчуванням для користувачів України.
Водночас норма не поширюється на вебсайти ЗМІ, які публікуються винятково кримськотатарською, англійською, іншими мовами корінних народів України, іншими офіційними мовами Європейського Союзу.
«16 липня всі інтернет-ресурси, які використовуються в якості інтернет-представництв суб’єктів господарювання, зареєстрованих в Україні, в тому числі інформаційні інтернет-ресурси, за замовчуванням повинні мати українську версію», – наголосив Кремінь.
За його словами, такі норми законодавства підсилять вагу і статус української мови як державної і дозволять дізнаватися про події в Україні і світі державною мовою.
Крім того, Кремінь зауважив, що з 16 липня також користувацькі інтерфейси мають бути державною мовою – це вся інформація на приладах, техніці, в тому числі побутовій, будь-яких інших пристроях, про особливості застосування конкретного предмета, тих чи інших його функцій. Уповноважений додав, що Україна комунікує з всесвітньо відомими виробниками товарів у цьому питанні.
Санкції за порушення мовного закону передбачаються у вигляді попереджень та штрафів. Розмір штрафу складає від 3,4 тисяч до 8,5 тисяч гривень, якщо порушення вчинено вперше. За повторне порушення штраф може зрости до 11,9 тисяч гривень.
25 квітня 2019 року Верховна Рада ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Його статті впроваджуються в дію поетапно.
Нагадаємо:
- 25 квітня 2019 року Верховна Рада прийняла в другому читанні і в цілому закон №5670-д «Про функціонування української мови як державної», згідно з яким українська мова затверджена як основна у функціонуванні в державних установах і суспільстві. Закон не обмежує прав національних меншин і корінних народів, не втручається в сферу релігійних обрядів і особистого спілкування і дозволяє отримувати сервіс іншою мовою, якщо сторони погоджуються. При цьому порядок застосування мов в Україні визначається виключно статтею 92 закону. Його статті впроваджуються в дію поетапно. Переважна більшість його норм набула чинності 16 липня 2019 року.
- 8 липня 2020 року Кабінет міністрів України призначив Тараса Креміня Уповноваженим із захисту державної мови.
