У листопаді 2024 року Кабмін за поданням міністра оборони Рустема Умєрова в обхід Агенції оборонних закупівель (АОЗ) забрав з бюджету Міноборони 23 млрд грн і віддав їх Держприкордонслужбі на закупівлю снарядів у польської фірми PHU Lechmar, яка вже зривала поставки та має зв’язки з організатором оборудки «Львівського арсеналу». За кілька днів вся сума терміново залишила територію України за 100-відсотковим авансом.
Про це у матеріалі для ZN.UA пишуть Юрій Ніколов, журналіст і засновник проекту «Наші гроші», та Марина Ансіфорова, журналістка-розслідувачка, яка працювала у проєктах NashiGroshi та BIHUS.Info, членкиня Громадської ради доброчесності.
Видання нагадує, що це суперечить усім нормам і практикам закупівель зброї, що лежить на складах, а не перебуває в виробництві. Бо коли зброя лежить, то немає проблеми її привезти й отримати оплату, – достатньо лише заплатити певний символічний аванс. А коли зброю тільки збираються виробляти, то справді потрібен значний аванс на закупівлі сировини, обладнання тощо.
Як вказують автор, у цьому випадку Lechmar є класичним посередником без власного виробництва. Це давно існуюча компанія. 2019 року вона постачала щось збройне на адресу «Укрспецекспорту». А наприкінці 2023-го навіть уклала контракт з Агенцією оборонних закупівель на поставку артилерійських снарядів приблизно на 3 млрд грн.
Це було в той період, коли в Україні вирував скандал з аферою компанії «Львівський арсенал». Агенція була дуже обережною, тож безпосередньо в контракті прописали, що всі гроші за снаряди поляки отримають тільки за фактом поставки.
«Передчуття не підвело: вже за місяць Lechmar почала зривати графік поставок через якісь проблеми з підривниками для снарядів. А ще через місяць фірма повідомила, що перепродала снаряди іншому покупцю, тому розриває контракт з АОЗ. Тобто в тій історії Україна не втратила жодної копійки, а поляки показали, які вони партнери. Тож недивно, що Lechmar потім не потикала носу до Агенції, а надіслала свою фантастичну пропозицію прикордонникам», – йдеться в матеріалі.
За даними ZN.UA, у початковій комерційній пропозиції ціни було завищено у півтора рази порівняно із закупівельними цінами Агенції.
«Бач, а [міністру оборони Рустему] Умєрову з [головою ДПСУ Сергію] Дейнеко така пропозиція сподобалась, і вони пішли на 100-відсотковий аванс за боєприпаси, які Lechmar має привезти вже у січні 2025-го. Тобто саме у ці дні якісь неймовірні ешелони з сотнями тисяч мін і снарядів уже мають прибувати в Україну», – додають автори публікації.
Також зазначається, що на початку грудня в Києві було зареєстровано ТОВ «Лехмар Київ». За даними LIGA 360, його основними власниками стали представники польської материнської компанії Марта Ковальчик і Анджей Пекала. Півтора відсотка статутного капіталу української ТОВки відійшло непублічним бізнесменам із Києва – братам Сергію і Олегу Єрьоміним.
З неофіційних джерел відомо, що раніше один з Єрьоміних нібито служив у СБУ, інший – у ГУР, і начебто керівник прикордонників Сергій Дейнеко знайомий із ними особисто. А офіційно відомо таке. У Сергія Єрьоміна є ще одна компанія – ТОВ «Спецекспоресурси», основним видом діяльності якої є «виробництво зброї і боєприпасів». Директором цієї фірми, як і «Лехмар Київ», є Костянтин Бучок. Єрьомін і Бучок також присутні у «Благодійному фонді «Душа та серце з Україною!», перший як співзасновник, другий знову як директор. Цікавий факт – Сергій Єрьомін записаний як «Сергій Єрьомкін», однак адреси реєстрації збігаються.
«Сергій Єрьомін зі схеми «Лехмару» є чинним співзасновником благодійного фонду разом із чеською благодійною організацією, посадовою особою якої є [Олексій] Хорошаєв зі схеми «Львівського арсеналу». Це виглядає як «А шо, Резнікову можна було, а нам нє?». Ну і, звісно, це ставить ще більше запитань щодо мотивів, якими керувався Умєров, «дістаючи» 23 млрд грн із власної Агенції оборонних закупівель, щоб Дейнеко злив цю купу грошей авансом на фірму, яка вже зривала поставки воюючій Україні. Бо якось дуже символічно саме у розпал цього скандалу Умєров змінив статут Агенції і прописав у ньому норму про те, що Міноборони може через голову [директора Марини] Безрукової давати вказівки її підлеглим підписати контракт із фірмою, яку їм вкаже міністерство», – наголошує видання.
Нагадаємо:
- 27 січня 2024 року колишньому керівнику Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони Олександру Лієву та чинному керівнику Тоомасу Нахкуру, менеджерам компанії «Львівський арсенал» і представнику іноземної фірми повідомлено про підозру за ч.5 ст.191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені організованою групою) у справі про розкрадання майже 1,5 млрд грн на закупівлі снарядів.