Продавчиню взуття Ірину Махньову з Каховки, яка зробила карколомну карʼєру у окупантів і фігурантку публікацій ЦЖР, засудили до десяти років тюрми

Влада
Гауляйтер Нової Каховки Віталій Гура і колаборантка Ірина Махньова, листопад 2024 року. Фото з окупаційних пабліків

55-річна Ірина Махньова, продавчиня взуття і фігурантка численних публікацій ЦЖР, яка однією з перших отримала керівну посаду у російських окупантів, заочно визнана винною в колабораційній діяльності. Вона очолювала окупаційний відділ освіти в Каховці, потім стала викладати російську мову у фейковому університеті, а нещодавно очолила філію російського пропагандистського товариства “Знание” в Херсонській області. 3 листопада Пересипський районний суд Одеси виніс їй вирок – десять років тюрми з конфіскацією всього майна.

Про це з посиланням на вирок суду повідомляє Центр журналістських розслідувань.

Суд встановив, що Махньова Ірина Євгеніївна, 6 листопада 1969 року народження, визнана винною в колабораційній діяльності за ч. 5 ст. 111-1 КК України. Суд оприлюднив резолютивну частину вироку, тож деталі розгляду цієї справи поки невідомі. 

Заочний вирок суду – десять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна. Додатково їй заборонено протягом 15 років після відбування основного покарання обіймати посади або займатися діяльністю на підприємствах, установах, організаціях будь-якої форми власності, повʼязаною із виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій та в органах, що надають публічні послуги.

Махньова – фігурантка численних публікацій ЦЖР, колаборантка “першої хвилі”. Кримінальне провадження щодо неї відкрили ще 23 квітня 2022 року.

В квітні 2022 року Ірину Махньову призначили начальницею окупаційного відділу освіти Каховки, після чого вона тероризувала освітян і вимагала від них співпрацювати з загарбниками. Деяких із них росіяни за її допомогою незаконно позбавляли волі і утримували у катівні. В червні 2022 року на Махньову скоїли невдалий замах, після якого окупанти надали їй охорону і новий автомобіль. А невдовзі все це у неї відібрали і у вересні 2022 року вигнали з роботи. Однак це не завадило колаборантці досі любити Росію і займатися антиукраїнською діяльністю.

Після втрати посади в окупаційному відділі освіти Каховки Махньова стала викладати російську мову в окупаційному «Херсонском государственном университете» і заочно навчалась на магістратурі на тамтешньому юридичному факультеті, на відділенні «Государственное и муниципальное управление».

Як вказала в своїй біографії Ірина Махньова, вона працювала маляром-штукатуром, телятницею, менеджеркою з продажів косметичної компанії, репетиторкою з англійської мови, перекладачкою з англійської і португальської, рієлтеркою, консультанткою з питань людських взаємовідносин, «імпортеркою». Перед повномасштабним вторгненням РФ в Україну вона торгувала імпортним взуттям на ринках у Каховці і Нової Каховки.

Махньова стверджує, що закінчила в 1995 році Херсонський державний університет і в Португалії – коледж «Суріза» за спеціальністю «естетик-косметолог» та Коїмбрський університет за фахом «агент по роботі з нерухомістю». 

За словами Ірини Махньової, в квітні 2022 року вона розвозила в Каховці так звану російську гуманітарку, в травні-червні 2022 року провела «Дєнь Побєди» і пропагандистський мітинг з нагоди річниці трагедії в Одесі, «День захисту дітей», день народження Алєксандра Пушкіна і «День Росії».

Згодом Ірина Махньова звинуватила окупаційну владу Каховки у хамстві, тотальній брехні і відсутності найменшого натяку на турботу про місцевих мешканців. Колаборантка нещадно розкритикувала окупаційну «администрацию Каховского муниципального округа» на чолі з гауляйтером і своїм колишнім другом Павлом Філіпчуком за бездіяльність.

Рік тому Махньова стала директоркою філії російського пропагандистського товариства «Знание» в Херсонській області. На цій посаді вона організовувала лекції для співробітників окупаційної адміністрації Нової Каховки і зустрічалась з тодішнім гауляйтером цього міста Віталієм Гурою. Цілком можливо, що саме ця зустріч з Махньовою надихнула Гуру на зйомки знаменитого відеопривітання з “Дньом побєди”, після якого російські окупанти кинули його на підвал, а потім вигнали з посади

Ірина Махньова – уродженка міста Нижній Тагіл Свердловського області Росії, перед повномасштабним вторгненням Росії в Україну мешкала в Каховці на Херсонщині і в Португалії. 

Раніше Ірину Махньову визнали потерпілою в кримінальній справі щодо побоїв і мордування. В ніч на 12 жовтня 2018 року її побила рідна сестра. Як йдеться у вироку суду, “обвинувачена на ґрунті неприязнених відносин умисно нанесла Ірині Махньовій удар ногою в пах і тягала її за волосся, чим завдала потерпілій фізичного болю”. 

Сестру Ірину Махньової тоді визнали винною у вчиненні злочину за ч. 1 ст. 126 КК України і призначили покарання – штраф – 850 грн.

Матеріал створений за участю CFI, Agence française de développement médias, як частина Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції.