Протягом 2023-2024 років російська компанія «Ника» відправила до Туреччини понад 54 тисяч тонн пшениці з окупованого українського міста Маріуполь. Частина цієї агропродукції опинилася у компанії Erisler, яка є учасницею Всесвітньої продовольчої програми ООН. Власники російської компанії-відправниці мають й інший бізнес: виробляють безпілотники, які використовуються у війні проти України. Цим займається компанія «Робоавиа», розслідування про яку у 2023 році опублікував ЦЖР.
Про те, як українське зерно з ТОТ переправляється до Туреччини, йдеться в розслідуванні «Слідства.Інфо».
Власником компанії «Ника» є російський бізнесмен Роман Гуров, а керує нею – його 75-річна матір Людмила Гурова. У профілі компанії вказано, що вона торгує зерном, насінням та кормами. За даними журналістів, практично вся агропродукція, якою торгує «Ника», зі зруйнованого росіянами Маріуполя.
Крім цієї компанії Гурові мають ще один бізнес. Зокрема, Людмила Гурова вказана власницею компанії «Робавиа», а її син там директор. Це виробник розвідувальних дронів «Сарич» та ударних «Сюрприз». З 2024 року «Робавиа» перебуває під санкціями США та України.
Роман Гуров на виставці «Иннопром» у липні 2023 року. скріншот з відео пропагандистів
На думку головної редакторки кримського «Центру журналістських розслідувань» Валентини Самар, сімейство Гурових не є справжніми власниками компанії з виробництва дронів. Адже ніколи до цього вони не мали системного бізнесу, який мав би відношення до виробництва безпілотників. Подробиці про це читайте в розслідуванні ЦЖР «Хто ставить на крило кримські безпілотники у війні проти України».
За даними джерел «Слідство.Інфо» у митній службі РФ, 2023 року «Ника» експортувала до Туреччини та Єгипту 15,5 тис тонн пшениці на 3,7 млн доларів. Наступного року обсяг експортованої агропродукції становив вже 59,5 тисяч тонн, а вартість – 12,9 млн доларів. За інформацією російської митниці, у Туреччині зерно отримала компанія Global Commodities and Logistics Limited.
Однак не завжди саме ця компанія виявлялася кінцевим бенефіціаром. Журналісти «Слідства.Інфо» отримали в розпорядження морський маніфест на одну з поставок компанії «Ника», яка відбулася 2024 року. Згідно з цим документом, російсько судно Alfa M, яке вже три роки під українськими санкціями, відправило 7,857 тис. тонн пшениці в російський порт Темрюк у Краснодарському краї. А вже звідти агропродукція рушила до Туреччини. У вантажній декларації за 6 квітня 2024 року йдеться про те, що цей вантаж вийшов з Маріуполя. У тому ж таки морському маніфесті вказано, що цю партію зерна «Ника» відправила від імені Global Commodities турецькій компанії Erisler Gida Sanayi Ve Ticaret A.S..
«Вивезення зерна з окупованих портів відбувається з порушенням державного кордону України, не оформлюються належні документи, не сплачуються митні платежі, судно не отримує дозвіл в українських державних службах. Партія пшениці, вивезена судном «Alfa M» з окупованого Маріуполя, фактично має статус контрабандної. Після завантаження в Маріуполі судно заходить у російський порт Темрюк, де оформлює російські документи на партію викраденого зерна, в яких приховано його справжнє походження. Така системна дезінформаційна діяльність, що відбувається в РФ на державному рівні, підриває основи економічної безпеки учасників міжнародної торгівлі», — каже журналістка українського розслідувального Центру «Миротворець» «SeaKrime» Катерина Яресько.
Від джерела в українському представництві міжнародної компанії Cotecna журналісти дізналися, що лабораторну експертизу цієї пшениці провели в Одесі. Про це свідчить надіслане редакції фото зразка, з яким працювали в лабораторії. Зазначений об’єм партії також співпадає: 7,857 тонни. Судячи з маркування, зразок пшениці прибув не з окупованого Маріуполя, а з Туреччини. А країною його походження вказано РФ, дата – 24 квітня 2024 року.
Турецька компанія Erisler, яка у квітні 2024 року отримала партію зерна з Маріуполя, переважно є виробником борошна. Згідно з тим, що написано на сайті компанії, вона має чотири млини загальною виробничою потужністю 2300 тонн/день та 850 000 тонн на рік. Завдяки цьому Erisler нібито є одним із основних виробників борошна в Туреччині.
З 2013 року компанія почала виробляти вермішель швидкого приготування, у складі якої є пшеничне борошно. Ця вермішель продається і в Україні. Яка частка борошна повернулася в Україну з окупованих територій у складі такої вермішелі – невідомо.
Журналісти звернулися по коментар до компаній «Ника», Erisler, Global Commodities та до центрального офісу Cotecna. «Ника» та Erisler не відповіли на запити.
Global Commodities у листі-відповіді написала, що «працює в Азово-Чорноморському регіоні у суворій відповідності до міжнародно визнаних торговельних стандартів». Покупку зерна з окупованого Маріуполя заперечує. У листі також йшлося, що компанія «залишає за собою всі права на звернення до суду без подальшого повідомлення».
Женевський офіс компанії Cotecna також відповів на лист.
«Cotecna категорично заперечує будь-які звинувачення щодо надання послуг, пов’язаних із сільськогосподарськими товарами, експортованими з непідконтрольних уряду територій України, включаючи Маріуполь. Щодо цього конкретного вантажу, Cotecna не має незалежних засобів для перевірки ваших тверджень щодо походження товарів, окрім документації, наданої її контрагентом, у якій не згадувався Маріуполь», – зазначили в Cotecna.
Нагадаємо:
- Російські загарбники щороку збирають мільйони тонн української пшениці, соняшнику та інших культур, які потім вивозять морем з портів Бердянська, Маріуполя, Севастополя, Феодосії і Керчі, а суходолом – звідусіль і залізницею, і зерновозами. ЦЖР відстежив, куди росіяни з колаборантами вивозять українську пшеницю та насіння соняшника. Читайте про це у матеріалі «Куди Росія вивозить зерно і соняшник з окупованого півдня України».
- 3 серпня 2025 року президент України Володимир Зеленський ввів в дію рішення РНБО «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», яким підтримані внесені СБУ пропозиції щодо 39 фізичних та 23 юридичних осіб, переважно російських, дотичних до незаконного вивезення зерна з окупованих територій України та розробки надр у цих регіонах.
