За рибу гроші

Еріка Авдєєва, Рустам Авдєєв, Ібрагім Сулейманов, радіо «Куреш» для Центру журналістських розслідувань

Неймовірно, але ще не так давно Азовське море по рибопродуктивності в 6,5 разів перевищувало Каспійське море. Тут ловилися осетер, білуга, севрюга, камбала-калкан, камбала-глоса, чорноморський оселедець, барабуля, кефаль, хамса, тюлька і безліч інших риб. Висока продуктивність моря пояснювалася швидким відтворенням рибних запасів, великою кількістю нерестовищ і досить низькою солоністю.

Зараз, за даними екологів, з 40 промислових видів риб для повноцінного вилову залишилось лише три - тюлька, бичок та хамса. На початку 60-х років минулого століття вилов риби в Азовському морі становив 760 тисяч тонн, тепер ці цифри здаються просто не реальними та впали до десятків тонн. Тому вчені пропонують припинити промисловий вилов риби у водах Азова хоча б на п’ять років.

Одна з головних причин знищення біоресурсів Азовського моря - безконтрольний вилов і відсутність дієвого контролю з боку держави. Протидією браконьєрству займається ціла низка органів та організацій - від рибоохорони до морської охорони ДПСУ. Однак, попри чималеньку армію борців із баконьєрством, ситуація тільки погіршується. Розберемося, як працює ця система і де у ній слабкі ланки.

Фото: kuresh.info / investigator.org.ua

За інформацією начальника відділу прикордонної служби «Генічеськ» Олексія Гетьмана, за п’ять місяців 2018 року в цій частині акваторії Азовського моря було виявлено 16 випадків браконьєрства.

«Було виявлено та припинено незаконний вилов водних живих ресурсів у великих масштабах, а саме – 16 випадків на загальну суму завданих збитків державі 324 828 гривень. По всім фактам до Генічеського відділу Національної поліції направлено повідомлення в рамках статті 249 Кримінального кодексу України. Загальна вилучена кількість знарядь лову – 45 одиниць. Риболовних сіток 3 305 метрів, морепродуктів 578 кілограмів», – повідомив Олексій Гетьман.

Начальник відділу прикордонної служби «Генічеськ» Олексій Гетьман Фото: kuresh.info / investigator.org.ua

При виявлені браконьєрів, прикордонники затримують їх і передають рибоохоронному патрулю або представникам Національного Азово-Сиваського парку. Разом із незаконно добутою рибою чи креветкою. А от знаряддя лову передають до податкової поліції. Окрім прикордонної служби, затримувати порушників у Генічеському районі мають право інспектори Азовського басейнового управління рибного господарства та інспектори Азово-Сиваського національного природного парку.

Азовське басейнове управління Державного агентства рибного господарства повідомило, що з початку року Генічеським рибоохоронним патрулем було викрито 472 порушення правил рибальства і вилучено понад шість тонн водних живих ресурсів та 336 одиниць знарядь лову.

Під носом у патруля

Постановою Кабінету Міністрів встановлено процедуру, відповідно до якої, усі вилучені інспекторами рибоохорони знаряддя лову мають зберігатися на складах органів рибоохорони або в інших місцях, визначених відомством, до вирішення питання про відповідальність порушника. Саме таку інформацію нам надав Азовський рибоохоронний патруль у відповідь на інформаційний запит.

Також передбачено, що усі вилучені знаряддя лову мають бути промарковані спеціальною біркою з відповідною позначкою.

На фото нижче добре видно популярне знаряддя – так звані «кураї», призначені для дідівського способу вилову креветки. Він вважається найбільш варварським серед інших браконьєрських способів. Зануривши у воду суху траву із грузилом увечері, вранці браконьєрам залишається лише підставляти сітки і висипати креветку, що застрягла між гілками кураю.

«Кураї» – знаряддя, призначені для дідівського способу вилову креветки Фото: kuresh.info / investigator.org.ua

Цей цікавий причеп ми побачили під самим парканом Генічеського відділу Держрибагенстсва, тож можна припустити, що це вилучені браконьєрські знаряддя. Але «кураї» в причепі були без бирок та відповідних позначок. Чому – невідомо. Поспілкуватись із начальником територіального відділу Романом Волошиним нам так і не вдалося. Охоронець, помітивши, що ми заходимо на територію відділу, зупинив і повідомив, що начальника немає на місці, оскільки він виїхав до керівництва у Бердянськ у справах, а крім нього «тут більше нікого немає». Відділ, зі слів охоронця, не має навіть телефону, за яким можна зателефонувати до керівника.

«У нас секретаря нет, у нас просто отдел тут. Раньше и бухгалтерия была здесь и все было. А с этой сейчас … с реформой … все там осталось, в Бердянске. Все забрали туда. У нас и печати забрали», – повідомив охоронець Генічеського відділу Азовського басейнового управління Держрибагентства.

Охоронець Генічеського відділу Азовського басейнового управління Держрибагентства Фото: kuresh.info / investigator.org.ua

Мабуть, у відділу забрали не лише печатку, а й будь яку відповідальність. Бо, відійшовши метрів сто від Генічеського відділу Держрибагентства, на мосту через протоку Тонкий ми побачили до двох десятків рибалок, які ловили рибу так званими «сітками-павуками».

Фото: kuresh.info / investigator.org.ua

Запитати у представників рибоохорони, чому вони не бачать, як у нерест йде заборонений вилов риби, не вдалося через повну відсутність персоналу на робочих місцях. «Гаряча» телефонна лінія відділу у Генічеську на дзвінки не відповідає, а у прес-центрі Азовського басейнового управління сказали, що інспектори, ймовірно, на виїздах. А в цей час, як-то кажуть, під самісіньким «носом»…

Фото: kuresh.info / investigator.org.ua

Ми зустрілись із колишнім працівником Генічеської рибоохорони, і він повідомив, що браконьєрство та схеми, якими користуються працівники рибоохорони були за часів його роботи і залишаються і досі. Ім’я нашого співрозмовника ми не називаємо із міркувань безпеки.

За його слів, вилучені риба та сітки, йде на продаж, але не на користь держави. Браконьєр якого затримують, знаходиться у стресовому стані, і він не перевіряє скільки до протоколу записали вилученої риби та скільки метрів вилученої сітки. Крім того, деяким навіть вигідно, аби до протоколу внесли занижену вагу чи кількість риби, оскільки від цього може змінитись і вид відповідальності браконьєра.

«Сети они изымают и потом сами же перепродают. И рыба, и сети продаются, в доле с представителями рыбоохраны. Рыбу покупают по заниженной цене свои же люди. Сейчас нет людей, которые бы это проверяли. Браконьер, которого задержали, не будет проверять – а куда же его рыбу браконьерскую будут реализовывать. Поэтому эта рыба сегодня реализовывается за смешные деньги и нигде и никак не учитывается», – повідомив колишній працівник Генічеської рибоохорони.

За даними судових справ

У Єдиному реєстрі судових рішень –  тисячі цьогорічних справ щодо осіб, які займались незаконним виловом живих водних ресурсів у Херсонській області. Зазвичай, винесені ухвали і вироки мало чим різняться, бо кваліфікація правопорушень чи злочинів однакова – за статтею 249 Кримінального кодексу (Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом), а покарання відрізняється в залежності від тяжкості діяння. У випадку заподіяної істотної шкоди  (ч.1 ст.249) карається штрафом до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.

Якщо ті ж діяння  вчинені способом масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу або раніше судимою за такий же злочин особою, то покарання передбачає штрафом від 100 до 200  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням чи позбавленням волі на строк до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого (ч.2 ст.249 ККУ).

За матеріалами судових справ спробуємо перевірити інсайдерську інформацію, надану нам колишнім співробітником Генічеського рибного патруля. Переглянувши до сотні ухвал та вироків у справах,  які слухались у Генічеському районному суді, ми знайшли кілька надзвичайно цікавих. За однією з них, збитки, завдані рибному господарству держави, судово-екологічна експертиза оцінила у чималу суму – 11 мільйонів 630 тисяч 584 гривні!

Як вказано у матеріалах судової справи №653/1957/17, 29 червня 2017р., у ході огляду плавзасобу СМБ-40 ЯХР 0367, виявленого біля причалу №13 в м.Генічеську, було виявлено та вилучено 342 051 шт. морської риби – бичок, один калкан та  заборонене знаряддя лову – драчку (драч). Рибу по акту передають на зберігання місцевому приватному підприємцю Юрію Юр’єву.

4 липня 2017 прокурор та слідчий Нацполіції звертаються до суду з клопотанням про арешт незаконно виловленої риби, яку вилучили у місцевого жителя, і яка є продуктом, що швидко псується. Суд клопотання задовільняє.

Як правило, услід за таким рішенням йде клопотання про конфіскацію риби і передачу торговельній організації на реалізацію у дохід держави – риба ж швидко псується. Однак в цьому дорогому випадку все пішло не так.

Із клопотанням передати рибу на реалізацію, якщо вірити опублікованим у Єдиному реєстру судових рішень документам, прокурор та слідчий пішли у суд лише … у квітні 2018 року. Тобто, на продаж йшли бички 10-місячної «свіжості»?!

Ще одна цікава деталь – тексти двох рішень, винесених суддею Красновським 19 березня 2018 року, закриті для доступу. Причому, одне названо ухвалою, друге – вироком, і схоже на все, що помилково. Підставою для засекречення ухвали у цій звичайній, хоч і дорогій браконьєрській справі, названо п.4 статті 7 закону «Про доступ до судових рішень» – «інформація,  для забезпечення захисту якої розгляд справи або  вчинення окремих процесуальних дій відбувалися у закритому судовому засіданні». Дуже загадково, але до реалізації риби руки дійшли лише у квітні.

Продавати конфіскат будь-хто не може. Право на реалізацію реалізацію безхазяйного та конфіскованого майна мають лише суб”єкти господарювання, що мають таке право через внесення до Єдиного реєстру, що ведеться Державною фіскальною службою, і дані якого змінюються щороку.

У нашій справі реалізацію майже 350 тисяч бичків і одного калкана суд, за клопотанням прокурора в слідчого, передав Товариству з додатковою відповідальністю «Довірче товариство Європейського бюро приватизації».  

Як показав аналіз судових рішеннь, як правило, цій же фірмі передають вилучену рибу, креветки  та знаряддя лову на зберігання (до рішення суду про конфіскацію) і рибоохоронні патрулі.

Судячи із рішень судів, «Довірче товариство Європейського бюро приватизації» є справжнім монополістом із продажу конфіскованих рибопродуктів по усій Херсонській області. І не тільки. У реєстрі знаходимо чимало рішень і про передачу цій фірмі на реалізацію конфіскованого збіжжя із так званих «нічийних полів». (Центр журналістських розслідувань писав про це у матеріалі Безхазяйний хліб: як арештовують і продають хліб із незаконних посівів, ще рік тому звертаючи увагу, що ринок реалізації конфіскату на Херсонщині фактично монополізовано).

Примітно, що свої клопотання про передачу риби на реалізацію саме цьому ТДВ правоохоронці обгрунтовують тим, що на території Херсонської області це єдине підприємство, яке має право на таку діяльність.

«Враховуючи інформацію Генічеської ОДПІ, на території Херсонської області зареєстровано одне торгівельне підприємство, яке акредитоване на реалізацію майна, що переходить у власність держави, – Товариство з додатковою відповідальністю «Довірче товариство Європейське бюро приватизації», код ЄДРПОУ 22737132», – говориться в ухвалі, винесеній слідчою суддею Юлією Берлімовою (голова Генічеського районного суду) .

У відповідь на наш запит, в Генічеській ОДПІ повідомили, що таку інформацію не надавали і не могли надавати взагалі, оскільки є районним органом і це питання поза межами її повноважень.

Згідно з уже згадуваним Єдиним реєстром суб’єктів господарювання,  у Херсонській області є аж шість організацій, які мають право на реалізацію конфіскату. А саме: ТОВ «Интернационалист», ТзДВ «Довірче товариство Європейського бюро приватизації», ТОВ «Сейф 1». ТОВ «Атлант сек’юріті груп», ТОВ «Інсайт Трейдінг» та приватне підприємство «Ньюбі».

Це ж нам підтвердили і в управлінні ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі , що знаходиться на території Херсонської області:

Отже, ТДВ  «Довірче товариство Європейського бюро приватизації» – не єдина компанія, яка могла б реалізувати бички у Херсонській області.

Несвідомо чи зумисне правоохоронці вводять суд в оману при наданні недостовірної інформації? Це нам не відомо, але те, що такі дії сприяють  монополізації ринку конфіскату в області – факт, підкріплений численними судовими рішеннями.

Азовське басейнове управління рибного господарства повідомило, що має відповідний договір про передачу на зберігання «Довірчому товариство Європейського бюро приватизації» вилученої риби. Але копію договору надати відмовились, посилаючись на ч.1 ст. 7 Закону України, але якого саме, не вказали. Чи, може, його не існує, адже державна установа зобов’язана за запитом оприлюднювати укладені договори.

Кому і чому так щастить?

З’ясувати чи має ТДВ «Довірче товариство Європейського бюро приватизації», зареєстроване  у Києві, приміщення та обладнання (холодильники) для зберігання продуктів, що швидко псуються, по усій Херсонській області, на момент публікації не вдалося – відповідь на інформаційний запит наразі не отримано. Зв’язатись із власником та керівником підприємства Іваном Севрюковим теж поки що не вдалося. Навіть через директора ще однієї його компанії – «Українська універсальна товарна біржа», зареєстрованою за однією київською адресою. На торгах цієї біржі, в тому числі, і продаються конфісковані рибопродукти та збіжжя. Але від публікації запису телефонної розмови із директором товарної біржі Олегом Стулієм ми утримались із етичних міркувань. Як кажуть, з ким не буває … Але до суті нашого розслідування вона нічого не додала. Тож знайомство із монополістом рибного конфіскату Херсонщини у нас буде заочним і виключно на підставі фактів.

Іван Севрюков Фото: Facebook Иван Севрюков

ТДВ «Довірче товариство Європейського бюро приватизації» було засноване у 1995 році у Херсоні і до 2015 року називалось Херсонським із основним видом діяльності «агентства нерухомості». А в вересні змінило назву, юридичну адресу, а основним видом діяльності стала роздрібна торгівля рибою, ракоподібними та молюсками в спеціалізованих магазинах.

Іван Севрюков пробує себе і у політиці: у 2003 році він очолив у Херсоні обласне відділення «Партії захисників Вітчизни» Юрія Кармазіна, а у 2006 балотувався до Верховної Ради. Севрюков і досі значиться в Держреєстрі керівником парторганізації, хоча на сайті облдержадміністрації вказаний Олександр Вєтров. Це колишній начальник управління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області, ім’я якого часто згадується у ЗМІ у історіях про промисел личинок мотиля. Серед бізнес-компаньйонів Вєтрова у недалекому минулому знаходимо біглого екс-голову Генічеської РДА Сейтумера Німетуллаєва (у розшуку, обвинувачений у посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України), і колишнього керівника держуправління охорони природного середовища в Херсонській області та першого заступника голови Державної екологічної інспекції України Ігоря Яковлєва, і  директора Азово-Сиваського національного природного парку Євгена Поповчука. 

«Весь остров Бирючий обкинут кураями. Руководители экологической инспекции дружат с руководителями природного парка, вместе занимаются браконьерством.  Я знаю лично, кто собирал деньги с браконьеров, которые хотят порыбачить в заповеднике» – розповів нам  добре знайомий із  херсонськими захисниками Вітчизни і її природи місцевий мешканець, ім’я якого, на його прохання,  ми також не називаємо.

На його думку, одним із головних браконьєрів, що «працюють» в Азовському морі, можна назвати і Азовський науково-дослідний інститут рибного господарства, який знаходиться у Бердянську.  

«Знаете, когда «на науку» выделяют две тонны на год (квота вилову для досліджень – ред.), а я захожу на судно и там вижу 15 тонн бычка … Причем, это за один раз. Конца и края этому не было, они реализовывали эту рыбу через фирмы. Люди беспощадно уничтожают живые водные ресурсы. Поэтому памятник по уничтожению Азовского моря можно поставить Азовскому исследовательскому институту и его директору», – говорить колишній працівник рибогосподарської  структури.

Пересвідчитись у тому, що заборони на вилов риби у нерест чи креветки у Генічеському районі не діють, може кожен, відвідавши Центральний ринок райцентру. Продавці та продавчині пропонують креветку ящиками, відкрито і без приховування товару від поліції. Звідки беруть її? Кажуть, що їм приносять з порту. З того, що знаходиться у десяти метрах від Генічеського відділу Азовського басейнового управління.

«Креветка хорошая, свежая. С икрой. Парень с порта приносит», – хвалить товар продавець на Генічеському центральному ринку.

Фото: kuresh.info / investigator.org.ua

Фото: kuresh.info / investigator.org.ua

Масштаб рибного ринку у Генічеську вражає, але перевірити, чи продається тут  вилучена риба та креветка, журналістськими методами неможливо. Але це цілком під силу співробітникам Національної поліції Генічеського району, і в реєстрі судових рішень немало ухвал про вилучені на ринку рибу та креветки. Але той, хто бачив клондайк ринку, над ухвалами про конфіскованих десяток бичків чи нічийних карасів, буде плакати. 

Фото: kuresh.info / investigator.org.ua

Начальник відділення поліції в порту Херсон Максим Жарков повідомляє що ситуація із браконьєрством у Херсонській області з кожним роком погіршується.

«На сьогодні незаконне зайняття рибним промислом на території області набуло тривожної розповсюдженості, організованості та кримінального професіоналізму, завдаючи громаді та державі в цілому значної економічної та екологічної шкоди. Тому завдання поліції області полягає в ефективній протидії таким проявам», – доповів Максим Жарков.

З квітня по червень цього року працівниками водної поліції у Херсонській області було виявлено 174 факти незаконної торгівлі водними ресурсами та браконьєрськими знаряддями лову риби та виявлено 153 факти браконьєрства, 51 браконьєра було затримано. Та навряд чи такі рейди будуть ефективними у боротьбі із браконьєрством, коли воно починається з тих, хто зобов’язаний захищати та зберігати водні ресурси нашого краю від самопроголошеного права на браконьєрство. А тим часом, поки ми шукаємо винних, Азовське море втрачає свої рибні запаси із неймовірною швидкістю.

Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine