«Бац – артилерія!»: Побєдобєсіє для кримських малят

Євгеній Лешан, Центр журналістських розслідувань

Російський щорічний комплекс пропагандистських заходів до річниці перемоги у «Великій вітчизняній війні» отримав влучну народну назву «побєдобєсіє». Він не оминає нікого, зокрема, й наймолодших українських громадян в окупованому Росією Криму. Розповімо вам про один зразок «святкової» воєнної пропаганди РФ серед малолітніх.

Зовнішні прояви побєдобесія  – від написів «Спасибо деду за победу!» на автівках німецького виробництва до дитячих візочків у вигляді танку Т-34 та тематичних стріп-шоу в оформленні з гвардійських стрічок – відомі і вже майже не дивують.  

Але це – саме зовнішні прояви мілітарного психозу, який свідомо організує російська машина пропаганди. 

Особливу увагу вона приділяє дітям. Заходи з нагоди «дня перемоги» в школах і дитячих садках з року в рік стають дедалі більш тотальними та безглуздими. Це нерозривно пов’язано з системою військового виховання, яка є складовою російської початкової та середньої освіти. 

Особливо загрозливих та водночас карикатурних рис набуває ця система в окупованому Криму, до якого Росія застосовує своє законодавство та спеціальні методики ідеологічної обробки населення. Центр журналістських розслідувань вже публікував статтю Ірини Сєдової про цю тенденцію, яка з точки зору міжнародного гуманітарного права є воєнним злочином – підготовкою дітей окупованої території до служби в армії окупанта. 

Проекти  типу «Чтобы помнили» тотально розгортались у закладах освіти РФ Росії  і в попередній, 70-річний ювілей «Дня перемоги»,  нині він таки докотився і до дошкільнят Криму та «молодих республік» на окупованому Донбасі .

Коронавірусна інфекція внесла свої корективи у плани путінської пропагандистської машини, але не скасувала їх. Просто в умовах карантину адміністрації шкіл та дитячих садочків перекладають роботу з російсько-патріотичного виховання на плечі батьків. 

Адміністрація одного кримського дитсадочка надіслала батькам своїх вихованців детальну програму на кожен день тижня, розписавши, що треба робити з дітьми, аби вони не дай боже ні на хвилину не забули про 75-ту річницю «Великой Победы» і «могучий СССР».  

Програма насичена. Чим саме? Мілітаризмом, звичайно. Бо ж пам’ять про війну увічнювати можна по-різному. Можна говорити про війну як про трагедію – якою вона й була. Можна як про злочин – і це теж було б правдою. Але ні – дітям окупованого Криму пропонують відчути себе причетними до війни як до захопливої пригоди і також бути готовими «повторить». 

«Щоб бути сильними і сміливими, як наші діди і прадіди» дітлахам  пропонують кожен ранок починати із зарядки «Солдат молоденький». До завдання додається посилання на відеоролик з нехитрою анімацією під супровід радянської пісеньки композитора Шаїнського про «захисників мирної сторони». 

Скріншот з відеоролика: Физкультминутка «Солдат молоденький” 

У титрах ролика вказано, що він виготовлений вчителькою початкових класів Світланою Івановою, без уточнення – звідки, та це й не важливо – такого добра на сайтах закладів освіти РФ чимало. (До речі, однострій деяких військових, техніка та зброя на відео схожі на американські, отже, не виключено, що анімацію або картинки для неї просто поцупили десь в інтернеті. Втім, ілюструвати «подвиг радянського воїна» зображенням іноземних, а іноді взагалі ворожих військових, зброї та техніки вже стало звичним для «победобєсія» – воно не передбачає необхідності розумітися на деталях). 

Наступна рекомендована методистами кримського дитсадка вправа   –  гімнастика для пальців «Солдати». Технічно та освітньо ніяка, але ідеологічно витримана. Після такого можна очікувати, наприклад, воєнізованого чищення носа або якихось гігієнічних процедур в мілітарному стилі – але, мабуть, це застосують наступного року. 

Далі в програмі на понеділок –  закріплення образу Голуба «як символу миру і щастя дошкільнят», що б це не означало. За інструкцією, батьки мають розповісти дітям про те, як під час війни  голуби наводили жах на німецьких солдат, бо  червона армія використовувала голубів не лише для поштових потреб, а й для знищення ворожих об’єктів. Отже, символ миру в Росії виявляється смертоносним. Втім, все за Орвелом: «Мир це війна». 

Програма патріотичних заходів на вівторок, який визначено днем математики, передбачає «створення умов для формування розумових здібностей дітей», для чого дітям пропонується відчути себе слідопитами.  Виконання завдань (наприклад,  намалювати на годиннику стрілки, що вкажуть на час початку війни)  рекомендується чергувати із фізичними вправами та іграми.  Фізкультхвилинка, до якої батьки мають залучити дітей на карантині, супроводжується кричалкою:

«Тыр-тыр, пулемёт, (тримають обома руками руків’я кулемету)
Выше, выше самолёт (рука рухається навскоси знизу вгору)  (невже від серця до сонця? – ред.)
Бац! – артиллерия (хлопок)
Скачет кавалерия (однією рукою махають уявної шашкою над головою, підскоки з ноги на ногу на місці)».

Варто врахувати,  єдина «кавалерія», з якою сьогодні має справу росіянин – це кінна поліція, що бере участь у розгоні протестних акцій. Отже, кричалка досить двозначна. Але діти Криму зрозуміють це трохи пізніше – якщо пропаганда не вб’є в них здатність щось розуміти. 

Скірншот програми

Але це ще не всі завдання на вівторок! Методичка дитсадка пропонує гру «Мінне поле», де діти мають познайомитись із новою військовою професією і відчути себе саперами.  

Скріншот програми

Середа у карантині має пройти під гаслом «Катюша» – оружие Победы». Мета – «відслідкувати внесок у справу Перемоги реактивного мінометаБМ-13, у просторіччі – «Катюша». Прослуховуванням і хоровим співом із батьками однойменної пісні справа не завершується. Діти мають виконати завдання – намалювати або виліпити із пластиліну макет міномета. Є й відеоінструкція, у якій дітям популярно пояснюють, що «Катюшу» сьогодні можна було б назвати «Градом».

Четвер – просто на диво мирний  день цієї  мілітарної програми, він повністю присвячений пісні «Солнечный круг». Але  не вечір! Замість колискових дітям та їхнім батькам предписано прослуховування пісень «Священная война»,  «День победы», а також  «Прощание славянки» Агапкіна. Шкода – без уточнення , з яким варіантом тексту – білогвардійським («Через вал Перекопский шагая») чи котрийсь із радянської доби.  

Розклад на ще одну середу має назву «Воєнно-спортивна ігротека». Перерахуємо лише назви  – вони красномовні і всі як одна передбачають ігри, у яких діти імітують дії військових.  Нагадаємо – це методичка для батьків дошкільнят, укладена педагогами дитячого садка в окупованому Криму на час карантину. 

Ігри-естафети: «Снайпери», «Катюша», «Переправа через міст». 

Рухливі ігри: «Хто швидше збереться по тривозі», «Смуга перешкод», «Перев’язка пораненого бійця», «Катакомби».

А от  завдання гри «Розвідники» процитуємо, мовою оригіналу: «Чтобы не заскучать во время долгого сидения дома, можно придумать разные  военные мини-квесты. Например, искать боеприпасы! Спрячьте в квартире 10-15 вещей вместе с записками, в которых будет зашифрована подсказка о следующем месте «схрона». Если развить мысль более фантазийно, то можно нарисовать целую карту «военных событий», и тогда занятость ребенка часа на два обеспечена». 

Ця програма заходів – лише фінальна частина великого, розтягнутого у часі проєкту «Щоб пам’ятали». Отже, накачування російською мілітарною пропагандою дітей окупованого Криму навіть у дошкільних закладах триває не лише один тиждень перед 9 травня, а з меншою інтенсивністю круглий рік. 

І схоже, що це саме та тема, якою мають зацікавитися українські правозахисники й правоохоронні органи. А ті на свою чергу – зацікавити новими фактами скоєння воєнних злочинів РФ в окупованому Криму міжнародні кримінальні інституції.

Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine