Готовність Республіки Туреччина допомогти з облаштуванням кримським татарам та іншим мешканцям Криму, які вимушено покинули півострів через його окупацію Росією, була засвідчена ще у 2016 році. Тоді йшлося про будівництво міні-містечка на тисячу квартир у Генічеську. І турки, за словами голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, готові були починати будівництво хоч завтра. Але до виділення землі так і не дійшло – начебто не знайшли вільних ділянок.
Чотири роки потому у Києві президент Туреччини Реджеп Ердоган підтвердив свої наміри надати фінансування для будівництва житла для кримців. І землю, якої «не було», швидко знайшли і в Генічеську, і в Херсоні. Але проект знову загальмувався. А представники різних органів влади і Меджлісу називають різну кількість «квартир Ердогана» і міст, де їх треба збудувати: крім Херсонщини, називають Київ, Львів, Одесу і Миколаїв. Що відбувається?
Центр журналістських розслідувань зібрав інформацію із усіх дотичних до цієї історії джерел та нагадує її перебіг.
У 2016 році в Декларації за підсумками П’ятого засідання Стратегічної ради високого рівня, яку підписали президенти Реджеп Ердоган та Петро Порошенко в Анкарі, про фінансування будівництва житла для кримських татар та інших переселенців із окупованого Криму сказано так: «Розширити обсяги технічної та логістичної допомоги Туреччини Україні, зокрема у контексті забезпечення потреб облаштування внутрішньо переміщених осіб в Україні, у тому числі кримських татар, що вимушено залишили Крим».
Голова Меджлісу Рефат Чубаров в інтерв’ю «Дзеркалу тижня» тоді казав: «Цю тисячу будинків ми плануємо будувати в Херсонській області. Це будуть два або три селища компактного проживання кримських татар. Щоб люди не розчинилися по всій Україні, щоб можна було забезпечити права на освіту рідною мовою, інші культурні потреби… Турки кажуть, що вони готові розпочати будівництво будинків хоч завтра. Тепер слово за українськими міністерствами й відомствами, які мають скоординувати свою роботу, щоб землю рік, як у нас прийнято, не виділяли, щоб швидко ухвалювалися рішення».
Однак українські урядовці, а відтак, і влада на Херсонщині нічого не зробили, аби житло для переселенців за кошт Туреччини почали будувати. Начебто не знайшлося вільної землі.
У лютому 2020 року президент Ердоган, під час офіційного візиту в Україну, підтвердив готовність фінансувати і навіть будувати квартири для кримських татар-переселенців.
«Ми прийняли з моїм товаришем рішення побудувати разом з розбудовою інфраструктури житло для 500 сімей. Наші міністри обговорять питання і ми разом будемо діяти. Наші спеціалісти приїдуть на місце, все дослідять, зроблять план, зроблять проєкт. Наші товариші будуть швидко виконувати це будівництво разом з тими товаришами, кого ви призначите. Я вірю, що так і буде. І таким чином ми врятуємо наших родичів від бідності», – казав Реджеп Ердоган.
Уже за два тижні після зустрічі президентів делегація на чолі із послом Туреччини в Україні прибула на Херсонщину для обговорення дорожньої карти з реалізації проекту будівництва 500 квартир для переселенців із Криму. В Херсоні і Генічеську гостям навіть показали ділянки, які можуть бути виділені під будівництво.
«Ми не визнаємо незаконну анексію Криму, ми підтримуємо українських друзів, і наших братів – кримських татар. Думаю, сьогодні перший крок до того будівництва, про який домовились наші президенти», – сказав у Генічеську Ягмур Ахмет Гюльдере, посол Туреччини в Україні.
У лютому голова Херсонської обладміністрації Юрій Гусєв розпорядився створити робочу групу з будівництва в області житла для внутрішньо переміщених осіб, а в березні до її складу були були включені представники Адміністрації житлового розвитку Туреччини – ТОКІ.
Ягмур Ахмет Гюльдере, посол Республіки Туреччина в Україні Фото: investigator.org.ua
Ця адміністрація розробляє та реалізує в Туреччині урядові програми доступного житла для людей із середнім та низьким рівнем доходу, серед яких і біженці – турки-месхетинці. Під час візиту на Херсонщину заступник очільника ТОКІ Орхан Юдже говорив, що заселення людей до новозбудованих квартир планується уже навесні 2021 року.
Приклади побудованих ТОКІ квартир в Туреччині Фото: toki.gov.tr
Влітку повідомлялося про кілька телефонних розмов президентів України та Туреччини, у яких згадувалась і тема будівництва житла для кримських татар в Херсонській області. У Генічеську готувалися до запуску проекту: розроблявся проект землевідводу ділянки під забудову, у місті пройшли громадські слухання. Головна дискусія стосувалась забезпечення переселенців робочими місцями, які в місті у великому дефіциті. Старі підприємства занепали, нові не відкриваються. Заробітки сезонні – місто годує курортний сезон.
Приклади побудованих ТОКІ квартир в Туреччині Фото: toki.gov.tr
За даними місцевої адміністрації, в Генічеському районі зареєстровані 2600 внутрішньо переміщених осіб, з них понад 500 – кримські татари. Однак їхня кількість могла б бути набагато більшою – масову втечу з окупованої території стримує відсутність доступного житла та роботи на вільній території України.
У вересні депутати міської ради Генічеська затвердили комунальному підприємству “Міське житлове будівництво” проєкт землеустрою щодо відведення у постійне користування земельної ділянки для будівництва і обслуговування багатоквартиного житлового будинку. Таких темпів із виділенням землі під забудову у курортному місті годі пригадати.
«Як кажуть, поки нам дають кошти, їх потрібно брати . освоювати та здійснювати плани і мрії багатьох людей. Є ціле міністерство, якому він доручив цим займатися, і може вони ось через тиждень все зроблять і ми з вами знатимемо, куди підуть ці кошти, в який регіон. І 500 квартир для переселенців буде побудовано. Ми так сподіваємося, Тож ми якнайшвидше все робили, оформили земельну ділянку, вона у нас вже є. у нас також є дорога, чотири гільзи ми заклали під дорогою для прокладення комунікацій, вода, каналізація, світло, газ. Ми все заклали і чекаємо на інвесторів», – каже мер Генічеська Олександр Тулупов.
Земельну ділянку для будівництва житла для переселенців із Криму підготували не тільки в Генічеську, а й в Херсоні. Однак реалізація проекту далі не зрушила з місця. В чому ж причина?
Олександр Тулупов, мер Генічеська Фото: investigator.org.ua
За словами заступника голови Херсонської облдержадміністрації ОДА Сергія Козира, на місцевому рівні все готове для старту. Однак для початку фінансування необхідне підписання угоди між урядами Туреччини та України, яка все ще в стадії підготовки.
«На сьогодні по місту Херсону земельна ділянка сформована, маємо кадастровий номер. По місту Генічеську також пройшли шлях виділення земельної ділянки, проходження сесії, громадських обговорень. На сьогодні обидві ділянки готові. Від обладміністрації, мерів міст Херсон і Генічеськ ми зробили все, що потрібно. Також в нашій роботі допомагає «Фонд національного благоустрою Криму», вони розпочали цю роботу по залученню коштів турецької сторони ще близько п’яти років тому. І наразі ми максимально близько підійшли для реалізації цього проєкту. Лишається єдине питання – міжурядова угода», – зазначив Сергій Козир.
Згаданий Сергієм Козирем БФ «Фонд національного добробуту Криму» від імені Меджлісу представляє інтереси кримськотатарського народу в проекті. Фонд утворений ще однією благодійною організацією – Фондом “АСТЕМ Фаундейшн”, який у 2015 році заснували брати Аслан Омєр Киримли та Рустем Умеров, який нині є народним депутатом України (партія «Голос» та уповноважений бути головним комунікатором з органами влади та Офісом президента з цих питань (Інтерв’ю Рустема Умерова програмі «Питання національної безпеки з Валентиною Самар» дивіться тут).
Сергій Козир, заступник голови Херсонської ОДА Фото: investigator.org.ua
Сергій Козир запевняє, що при виборі земельних ділянок у Херсоні та Генічеську були враховані усі інфраструктурні потреби, а також фактичне проживання внутрішньо переміщених осіб із Криму.
«Після звернення турецької сторони про будівництво цього пільгового житла наші департаменти соцзахисту вивчили питання щодо розміщення переселенців у Херсонській області. Максимальна кількість переселенців розміщена в місті Генічеськ, місті Херсоні, далі там Олешки, й інші міста. Тобто ми визначали місця для переселенців саме там, де вони фізично зареєстровані, проживають – не проживають, я не можу цього сказати. Ми визначали ті місця, де вони знаходяться. Місто Генічеськ для переселенців з того ж Криму є найбільш близьким містом до домівки, до Криму, тому це місто було пріоритетним», – каже Козир.
Між тим у Генічеську називають додаткові причини гальмування початку будівництва житла для переселенців. За інформацією міського голови Генічеська Олександра Тулупова, згадуваний «Фонд національного добробуту Криму» запросив ділянку під будівництво в Києві, оскільки саме там сьогодні найбільша потреба у житлі для переселенців – кримських татар.
«Наш губернатор пан Юрій Гусєв зробив все можливе, щоб в місті Генічеську, в місті Херсоні було виділено земельні ділянки. Але ми розуміємо, що люди не сидять на місці і вже «Фонд національного добробуту Криму», який займався цією проблемою, звернувся до Київської адміністрації, щоб розглянули можливість виділення земельної ділянки десь під Києвом», – сказав Тулупов.
Зазначимо, що у липні в міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій повідомляли про розробку дорожньої карти на будівництво житла для переселенців із Криму у Херсоні та Генічеську. Однак у вересні заступник міністра Давид Макар’ян перебуваючи у рідному Миколаєві зробив несподівану заяву.
«Туреччина виділяє кошти і буде будувати міні-містечко в Херсоні для ВПО, кримтатар. після усіх перемовин прийшли до висновку, що буде будуватися два міні-городка: один буде в місті Херсоні, інший – в місті Миколаєві. Я думаю, до кінця 2021 року буде побудоване це міні-містечко, інфраструктура, чудове місце. і приймаюча сторона, місто Миколаїв, яка виділяє земельну ділянку, отримає від цього проекту 25 квартир», – заявив Давид Макар’ян.
Давид Макар’ян, заступник міністра з питань реінтеграції ТОТ Фото: ІншеТВ
Хто з ким вів перемовини, чому Генічеськ, про який йшла мова ще 5 років тому і де мешкає 90 відсотків кримських татар області, випав із планів, а натомість з’явився Миколаїв – наразі невідомо. Більше того, про такі зміни у дорожній карті проекту нічого не відомо у Херсонській обласній адміністрації.
«Було запитання, чи планують перенести це будівництво в інші міста? Наразі до Херсонської адміністрації така інформація не надходила, ми виконуємо домовленості президентів двох країн під час візиту президента Зеленського до Республіки Туреччина. Перенесення проекту в інше місто не можу прокоментувати, я думаю, що це фейк», – каже заступник голови ОДА Сергій Козир.
У розмовах без камери представники кримськотатарської громади Херсонщини та члени Меджлісу пояснюють, що найбільша кількість переселенців оселилась не в депресивних регіонах, а там, де є робота, відповідний рівень життя і можливості для навчання дітей у вишах з доброю репутацією. А це на сьогодні – Київ, Львів, Одеса та Дніпро. Тому й будувати житло треба там, а не в Генічеську, де всього переліченого, як і перспективи швидкого покращення, наразі немає.
Однак має право на життя той варіант, що і робочі місця, і пристойний рівень життя з’являться, якщо у регіон зайдуть системні інвестиції. Але для цього треба показати спроможність такі проекти реалізувати. Однак насьогодні жодного крупного «кримського «проекту щодо облашитування переселенців чи в іншій сфері не тільки не реалізовано, більше того – на горизонті є лише один єдиний проект із «квартирами Ердогана». Але і тут чуємо різнобій щодо місця і кількості будівництва житла.
Примітно, що лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв у своїх інтерв’ю говорить і про тисячу квартир, які Туреччина пропонувала збудувати для кримських татар 5 років тому, і про 500 із нинішньої обіцянки президента Ердогана – у сумі, тобто, про півтори тисячі квартир. Просто Зеленський був не в курсі – не порадився із лідерами народу.
«Під час зустрічі із Зеленським йшлося про те, що Туреччина профінансує будівництво квартир у Херсонській області для 500 сімей, що переселилися з Криму. Але коли ми особисто поговорили з Ердоганом, нам пообіцяли тисячу квартир у містах на материковій Україні, куди переїхали кримські татари. Найбільше їх у Києві – ми прикинули, що там треба приблизно 500 квартир, а також у Львові, Харкові, Херсоні, Одесі та Дніпрі», – казав народний депутат України Мустафа Джемілєв в інтерв’ю виданню “Апостроф”.
Розробкою проекту міжурядової угоди щодо цього проекту, яка і досі не підписана, займається міністерство реінтеграції ТОТ. Однак, як свідчить інформація джерел ЦЖР, проект будівництва житла для кримців за кошт Туреччини «підвис» саме у Офісі президента. Однак якщо плани про чергову зустріч президентів України і Туреччини уже в кінці жовтня правдиві, то пану Єрмаку, главі ОП, таки доведеться знайти спільну мову із Меджлісом кримськотатарського народу. Бо без його, Меджлісу, участі проект неможливий. А питання про гальмування проекту обов’язково виникне під час перемовин.
