Ольга Скрипник: Обмеження українського бізнесу в Криму треба синхронізувати із західними санкціями

Чи враховані рекомендації правозахисників у змінах до законів, які були внесені  одночасно зі скасуванням ВЕЗ «Крим»; чому «водна блокада» окупованого Криму - не геноцид, як про це кажуть окупанти;  а також про результати зустрічі правозахисників із генеральною прокуроркою Іриною Венедіктовою щодо усунення від керівництва «департаментом війни"  заступника генпрокурора Гюндуза Мамедова розповідає Ольга СКРИПНИК, координаторка Кримської правозахисної групи у програмі «Питання національної безпеки» з Валентиною Самар (проект Центру журналістських розслідувань, ефір ТРК Чорноморська).

Ольга Скрипник, коордінаторка Кримської правозахисної групи Фото: blackseatv.com

Валентина Самар: Чи повною мірою враховані рекомендації правозахисників у зміни, які були внесені у закон про гарантії прав і свобод громадян на тимчасово окупованих територіях одночасно зі скасуванням закону про вільну економічну зону «Крим»?

Ольга Скрипник: Наскільки ми бачимо текст законопроекту, більшість рекомендацій і пропозицій були враховані. Головне, що враховано принципові засади закону: розведено питання регулювання діяльності юридичних осіб, питання бізнесу і окремо – питання фізичних осіб, які не мають піддаватися дискримінації. Це була базова вимога правозахисників, і вона врахована.

Але, безумовно, ми розуміємо, що на практиці можуть з’явитися якісь інші проблеми, що потребуватимуть врегулювання на рівні Кабінету міністрів. Як, наприклад, затвердження списку заборонених до перевезення товарів та речей, чи питання, яке буде стосуватися виплати пенсій, що також буде затверджуватися урядом. Але принципові речі – так, вони враховані.

Валентина Самар: Зміни до закону передбачають і низку нових обмежень, які стосуються в першу чергу господарської діяльності на тимчасово окупованій території. Це не буде новою дискримінацією?

Ольга Скрипник: Якщо ми говоримо саме про господарську діяльність, то треба розуміти, що вона має синхронізуватися з санкційною політикою. Є проблема в тому, що в нас не вдосконалено законодавство в сфері санкцій, і воно ще доопрацьовується. Тому важко зараз оцінити до того, як ми не будемо мати відповідного санкційного законодавства.

Але в цілому зрозуміло, що господарська діяльність може і має бути обмежена, враховуючи, що вона не повинна бути пов’язана з підтримкою окупаційної влади або з діяльністю, яка йде на користь окупаційній владі. Тому – так, обмеження бізнесу, обмеження господарської діяльності може бути і, зазвичай, є. Власне, питання якраз і було до того, що режиму вільної економічної зони там точно бути не може, тому що там має бути обмежений бізнес і господарська діяльність. Але все це має бути врегульовано і синхронізовано з іншими законами, які діють в Україні. Тут можуть бути певні питання, пов’язані з тим, що ще не допрацьований санкційний механізм, який діє в Україні.

Валентина Самар: Російська окупаційна адміністрація Криму говорить про те, що заборона на поставку води до Криму до його деокупації, що внесена тепер в закон,  –  це геноцид, і збирається судитися спочатку в кримських «судах», а потім, мабуть, і в міжнародних. Якщо можна, дуже простими словами: чому це не геноцид.

Ольга Скрипник: По-перше, визначення геноциду є в багатьох міжнародних документах, і зрозуміло, що цей випадок не стосується геноциду. Бо ми не знищуємо населення чи якусь його частину.

Друге важливе питання: за надання води населенню, так само, як і продовольства, інших необхідних речей для життя, відповідальність несе окупуюча держава. Але навіть у ситуації, коли буде катастрофа і можна буде говорити про гуманітарну кризу, це не означає, що Україна може не надавати допомогу своїм громадянам – вона може це робити, єдине що це буде на умовах України або на умовах міжнародної діяльності.

Але мова все одно про відповідальність Російської Федерації, і тому жодного геноциду тут немає. Росія знову намагається маніпулювати цим питанням, і я не виключаю, що вони дійсно будуть позиватися. Більш того, дуже серйозно це буде використовувати в пропаганді як для свого споживача, так і за кордоном –  на всіх міжнародних майданчиках, як РОсія вже робила це у 2020 році.

Валентина Самар: Юридичний фронт вважався одним з найуспішніших у протистоянні російській збройній агресії. І Кримська правозахисна група впродовж семи років документує воєнні злочини, порушення прав людини на окупованому півострові. Минулого тижня генпрокурорка Ірина Венедіктова усунула від керівництва «департаментом війни» свого заступника Гюндуза Мамедова, позбавила доступу до державної таємниці, а отже й до кримінальних проваджень, розслідування яких було під його процесуальним керівництвом. Ви і ваші колеги правозахисники зустрічалися з генпрокуроркою Іриною Венедіктовою, і всі ви написали в соцмережах про те, що не почули відповіді на конкретні питання про причини і підстави таких рішень. Яка ваша оцінка цієї скандальної історії, яка вже вийшла за межі України, і які будуть наслідки?

Ольга Скрипник: Моя оцінка однозначна, і після вчорашньої зустрічі вона тільки підтвердилася: зараз ми бачимо ризик знищення реальної роботи цього департаменту, оскільки жодних обґрунтованих причин, пов’язаних, наприклад, з професійною діяльністю нам так і не надали. Навіть ці таємні листи СБУ, на які посилається пані Венедіктова, не стосуються якихось серйозних порушень, зради або інших підозр стосовно Гюндуза Мамедова. Тобто, це дуже формалістські речі.

Більше того, ця ситуація, й інші юристи також підтвердили нашу версію, цей інструмент СБУ – процедура позбавлення доступу до державної таємниці – вже неодноразово використовувався проти людей, які намагаються змінювати систему і реально її реформувати.

І оскільки жодних серйозних підстав нам так і не озвучили, ми і я особисто впевнилися, що зараз ми бачимо реалізацію суто політичного рішення, пов’язаного з Офісом президента. І це дійсно ставить під загрозу всю роботу, яку веде держава. Зрозуміло, що правозахисники можуть і надалі її продовжувати, але на рівні держави ми втрачаємо найбільш ефективний і успішний департамент в напрямку розслідування злочинів, пов’язаних з війною на Донбасі і окупацією Криму. Тому моя оцінка однозначна: це шлях до знищення цього департаменту. Щонайменше, зараз це блокування його роботи.

Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine