Як Росія забезпечує водою окупований південь після свого теракту на Каховській ГЕС

Південь
Каховське водосховище на знімках супутника Sentinel-2. 10.04.2024 р.
Каховське водосховище на знімках супутника Sentinel-2. 10.04.2024 р.

В окупованому Бердянську мешканці отримують воду з кранів  фактично по кілька годин на день, часто-густо живуть і  без неї по кілька діб,  а від її якості у людей “летять” бойлери і пральні машини.  Питна вода у курортному місті – майже отруйна.   Ідентична картина, або схожа, на всьому окупованому півдні України, а найбільше – у  містах і селах вздовж Західного групового водоводу, який забезпечував водою Приазов’я.

Будемо відвертими: проблема з водою в цілому на півдні і, зокрема, в Бердянську,  існувала і до початку війни Росії проти України. Двадцять років тому, 1 вересня 2004 року, Віктор Янукович, як прем’єр-міністр України, урочисто відкрив Західний груповий водовід – найдовший в Європі, довжиною 175 км, який почав забезпечувати водою з Каховського водосховища зрошувальну систему регіону, але найголовніше –  Бердянськ, сусідній Приморськ, населені пункти Якимівського та Приазовського районів – декілька сотень тисяч мешканців.

Віктор Янукович на відкритті Західного групового водоводу у Бердянську, вересень 2024 року. Фото: скрін відео

Віктор Янукович на відкритті Західного групового водоводу у Бердянську, вересень 2024 року. Фото: скрін відео

Але щоб врешті дотягнути водовід, будівництво якого починалося ще за Радянського союзу, його склепали за спрощеним проектом. За 10 років 175 км труби перетворилися на друшляк, а дніпровська вода  для півдня  стала найдорожчою в Україні.  Теракт російських окупантів на Каховській ГЕС  6 червня 2023 року почав примножувати наявні  проблеми у геометричній прогресії.

Р-9 — канал довжиною 175 км, що входить в систему Каховського каналу. Відходить від магістрального каналу біля с.Таврійське Якимівського району і протікає по півдню Запорізької області.

Р-9 — канал довжиною 175 км, що входить в систему Каховського каналу. Відходить від магістрального каналу біля с.Таврійське Якимівського району і протікає по півдню Запорізької області.

«У нас дуже багатий край, у тому числі й на прісну воду. Єдине, західний груповий водовід, який у нас йде від Каховського водосховища на Бердянськ через Приморськ, ці два міста можуть відчувати невеликий дефіцит. Вони теж за світло свердловин харчуються, але їхня близькість до моря роблять воду в цих свердловинах не такої якості, щоб можна було їх використовувати безпосередньо в їжу …. «Ряд вжитих заходів вже дозволили нам пройти літо, у нас немає зараз гострого дефіциту води. Щоб було зрозуміло – за часом ми воду не вмикаємо, вода є. Гострих проблем поки що ми не маємо”, – заявляв у серпні 2023 року гауляйтер Є.Балицький пропагандистам.

Одна справа, якби так ситуацію коментував би, скажімо,  якийсь псевдоміністр, якого кремлівські куратори призначили в окупаційний уряд Запорізької області. Але на кого розрахована ця ахінея від Балицького, який весь час жив у Мелітополі,  був і обласним, і народним депутатом, кандидатом в мери і місцевим олігархом? Він краще за багатьох розуміє масштаби катастрофи для регіону  і  наслідки, які насправді ще тільки починаються. До речі, після своєї такої  надмірно оптимістичної заяви, гауляйтер почав  змінювати тональність заяв уже через місяць.

“У нас ще більше 17 мільйонів кубів води знаходиться у каналі, цього нам вистачить на кілька місяців, якщо казати про канал, що йде у бік Бердянська, Західний груповий водовід. У деяких містах з водою є проблема, це такі міста як Бердянськ і  Приморськ,” – зізнався Балицький вже у вересні минулого року.

Все, що могли зробити місцеві колаборанти – налагодити водопостачання зі свердловин у селищах і менших містах, а для Бердянська – пустити з водосховища на річці Берда.

Вода з Бердянського водосховища завжди мала низку негативних показників, які значно перевищували допустимі, аби називатися “питною”. Наприклад, в неї надвисока жорсткість. А через зношеність мереж та недолуге управління показники якості погіршуються  буквально щомісяця і вже давно  не відповідають вимогам ДсанПіН. 

Бердянське водосховище на р.Берда. 2020 р. Джерело фото: Google Maps

Бердянське водосховище на р.Берда. 2020 р. Джерело фото: Google Maps

Окупаційна влада міста розповідає про додаткові методи очищення піском, заміну мереж “камандой прєзідєнта”  і “шєфами із Твєрі, Мурманська і ще якогось Мухосранська.

Наприкінці грудня 2023 року псевдоурядовці оголосили, що 2024-го Мінбуд РФ виділить кошти на капітальний ремонт водоводу від Бердянського водосховища до очисних споруд міста. Коли ці роботи розпочнуть, та найголовніше –  завершать, невідомо. З січня ані колаборанти, ані росіяни, про це не згадують. Натомість, окупанти час від часу звітують про передачу  окупаційним адміністраціям  ємностей для резерву питної води у соціально значущих об’єктах. 

Наприкінці 2023-го росіяни почали дуже активно встановлювати в Запорізькій і Херсонській областях оновлювати водонапірні вежі, оновлювати насоси, бурити нові свердловини і розчищати існуючі. Проте повідомлення про ці роботи якось раптово і одночасно всі зникли.

Водонапірні вежі в с.Нововасилівка Бердянської ОТГ. Осінь 2023 р.

Водонапірні вежі в с.Нововасилівка Бердянської ОТГ. Осінь 2023 р.

Є здогадка, чому перестали буріння свердловин. 9 квітня за підсумками наукової конференції «Актуальні проблеми екології Азовського моря» очільник Роснедр Євгєній Пєтров повідомив, що  підземні води Запорізької і Херсонської областей  не можуть розглядатися як основне джерело централізованого водопостачання в силу природної некондиційності

На нових окупованих територіях проведено обстеження водойм, виявлено близько 950 км проблемних ділянок річок, відомості про більш ніж 400 із них внесені до державного реєстру. Судячи з офіційних повідомлень, цією інвентаризацією ще в жовтні 2023 і закінчилася робота “Росводресурсов” .

Місцеві гауляйтери натомість продовжують обіцяти розчищення річок. Але водночас  роздають ємності для запасів води і намагаються організувати системний підвіз питної води  у десятки населених пунктів двох окупованих регіонів. До речі, платної води – по 500 рублів за куб.