«Сепар» Шевцов: как подозреваемый в госизмене занимается украинскими военнопленными и их родными

Расследования
Антон Шевцов Фото: Татьяна Сарахан

В украинском медиапространстве снова появился севастопольский сепаратист Антон Шевцов. В марте Служба безопасности Украины сообщила ему о подозрении в государственной измене. И это уже какое-то дежавю: семь лет назад Антон Шевцов, только что уволенный с должности начальника полиции в Винницкой области, сидел в суде как задержанный по подозрению в государственной измене. Вот только тогда его отпустили, а уголовное производство по подозрению в государственной измене закрыли.

После полномасштабного вторжения России Шевцов развел бурную деятельность якобы по обмену украинских военнопленных. Каким-то чудесным образом он имеет доступ к колониям на территории РФ и на оккупированном востоке Украины, где содержатся украинские военнопленные, а также к протоколам их допросов. Также ему позволено записывать на видео пленных для публикации. Иметь такой доступ к местам несвободы невозможно без сотрудничества со спецслужбами РФ, которым выгодно дискредитировать власть и армию Украины и расшатывать общественные настроения.

Новое подозрение СБУ в госизмене Шевцова охватывает события семи лет: от акций дестабилизации ситуации в Виннице до подрывной деятельности против Украины с территории России и оккупированных регионов.

Служити в міліції Шевцов почав у 1998 році на посаді оперуповноваженого УБОЗа — управління по боротьбі з організованою злочинністю севастопольського главку МВС.

Дослужився до керівника УБОЗу Севастополя, а після його окупації, як стверджував, у березні 2014 року звільнився з органів за власним бажанням. За словами Шевцова, від червня того ж року нібито знаходився у зоні АТО, воював у складі добровольчого батальйона «Луганськ-1».

Антон Шевцов, подозреваемый в государственной измене. Фото: telegram-канал Шевцова

Відставка Шевцова та закриття кримінального провадження

Від червня 2015 року керував обласним главком МВС, а пізніше — поліції Чернігівської області. До цього моменту ми ще повернемось. На посаду начальника Управління нацполіції у Вінницькій області Шевцова призначили 28 січня 2016 року, однак пробув на ній недовго — менше трьох тижнів.

Біля Головного управління Нацполіції області місцеві автомайданівці та колишні бійці добробатів вимагали відставки та арешту Шевцова. Активісти принесли під будівлю обласної поліції шини та підпалили їх. Дієвий з часів Майдану елемент протесту, який владі було важко ігнорувати.

Митинг за отставку Антона Шевцова возле ГУНП в Винницкой области, 2016 год

Чому активісти почали вимагати відставки щойно призначеного начальника поліції області? Почалося все з бійців добровольчого батальйону «Крим» під керівництвом легендарного Іси Акаєва, які хотіли отримати легальний статус — зареєструватися як громадське формування. Для того, аби учасники формування мали право носити зброю, потрібен був підпис начальника поліції. Але Шевцов відмовив. Розповідає керівниця громадської організації «Автомайдан Вінниччина» Таїса Гайда, яка тоді була рушієм протесту.

Таиса Гайда, руководительница общественной организации «Автомайдан Вінниччина»

«Мені дали його номер телефону, я йому зателефонувала і кажу, я волонтерка, я допомагаю підрозділу Крим легалізуватися. А можете пояснити причину, чому ви не хочете підписувати документи? Він сказав, що «ці кримські, їх там треба перевірити, що вони чи ісламісти, чи сепаратисти», щось таке. І почали ми тоді розкопувати про нього всю інформацію», — розповідає Гайда.

В соцмережах активісти зайшли фото Шевцова з російським депутатом Ніколаєм Валуєвим, який активно брав участь в агітації за референдум. І сторінку дружини начальника поліції Вінниччини в «однокласниках», яка була підписана на групи «Клуб друзей Путина», «Антимайдан» та «Русский мир за Путина».

Автомайданівці також засумнівались у достовірності даних, які Шевцов вказував у своїй біографії щодо служби у поліцейському добровольчому батальйоні поліції «Луганськ-1» у зоні АТО.

У мережі з’явилася розповідь командира батальйону Костянтина Скліфуса, який заявив, що в очі не бачив Антона Шевцова. Втім, пояснює: кадровики Нацполіції могли зараховувати до складу батальйону осіб, що відновились на службі, або відряджених, яких потім переходять в інші управління. Але Скліфус впевнений: Шевцов точно не воював в АТО у складі «Луганська-1» під його командуванням.

Потім автомайданівці знайшли відео телеканалу «Россия» із Севастополя, яке і поставило крапку у кар’єрі Шевцова. 9 травня 2014 року майбутній начальник поліції Вінниччини крокував із колорадською стрічкою на військовому параді — першому після анексії Севастополя і Криму, який приймали Владімір Путін і Сєргєй Шойгу. Шевцов із молодшим сином і дідом-ветераном навіть дав коротке інтерв’ю пропагандистам — повідомив, що старший син несе прапор перемоги.

Спочатку Шевцов брехав, що репортаж знятий за рік до окупації Севастополя, потім пояснював все місцевою специфікою, мовляв, це особливий день для міста-героя і його родини. Для свого захисту Шевцов пройшов перевірку в СБУ з використанням поліграфу, яка не виявила компрометуючих матеріалів.

Після масштабних акцій протесту під Управлінням нацполіції у Вінницькій області Міністр МВС Арсен Аваков звернувся до тодішньої керівниці НПУ Хатії Деканоїдзе з проханням про звільнення Антона Шевцова з посади начальника обласного главку. Деканоїдзе викликала Шевцова в Київ, де він написав рапорт. Це було 16 березня 2016 року.

А вже 17 березня працівники СБУ затримали Антона Шевцова на пункті пропуску на кордоні з Білоруссю, коли він намагався покинути Україну. Оперативники вилучили у нього 10 тисяч доларів, паспорт громадянина України і білет на літак з Мінська до Москви. Тоді ж і повідомили про підозру у державній зраді.

Антон Шевцов в Винницком городском суде. Фото: vezha.ua

Після повідомлення про підозру Вінницький міський суд так і не зміг обрати Шевцову запобіжний захід — не вклався у 72 години. Час підозрюваний тягнув як міг: оголошував недовіру судді, а потім відмовився від власних адвокатів, скаржився на стан здоров’я, просив викликати «швидку».

Лікарів викликали, суд оголошував перерву. І так по колу, поки не збігли 72 години превентивного затримання. Після цього Шевцову різко стало краще і він покинув зал засідань на своїх двох.

Вже у травні 2016 року прокуратура Вінницької області закрила кримінальне провадження за відсутністю складу злочину.

«Для мене було образливо, коли ми прийшли на закриття кримінального провадження. І я кажу прокурору, що у Шевцова ж на планшеті знайшли списки. Там були списки військових, добровольців, командирів підрозділів таких, були паспортні дані, місця проживання родичів, тобто він збирав цю базу даних для чогось. Я прокурора питаю, він же збирав дані, ну він же для чогось їх збирав, для чого начальнику поліції дані по всій Україні наших розвідників? А він мені каже, що Шевцов сказав, що це йому прислали на планшет, ми ж нічого довести не можемо», — пригадує Таїса Гайда.

Судові справи, громадянство РФ

Чим займався Шевцов після звільнення? Повернувся в окупований Крим, активізувався у мережі, вів сторінку у facebook, де одну за одною викладав свої перемоги в українських судах щодо незаконного звільнення з Нацполіції.

У 2021 році Верховний Суд України поновив його на посаді, але у Нацполіції не видали наказу про поновлення, тож на вільній території України його більше не бачили.

А поки Шевцов судився — оформив російське громадянство. Паспорт РФ він отримав у 2019 році. У 2021 — змінив у зв’язку з досягненням 45-річного віку.

19 березня 2020 року Антон Шевцов зареєстрував приватне охоронне підприємство «Щит Д» (ИНН: 4029062134), але не в окупованому Криму, а в російській Калузі, записане за адресою території заводу на околиці міста. Ми не знайшли у мережі ознак якоїсь діяльності фірми: немає сайту, немає оголошень про надання послуг з охорони чи про пошук працівників.

Тепер перейдемо до діяльності Шевцова, яку описали у новій підозрі про державну зраду слідчі СБУ та прокуратури Вінницької області.

Нові епізоди державної зради

За даними слідства, не пізніше 11 січня 2018 року колишній поліцейський Шевцов погодився стати агентом ФСБ, а його куратором названий Максим Косенко.

Максим Косенко, куратор Шевцова из ФСБ. Фото: instagram

31 січня 2018 року Шевцов нібито передав Косенку інформацію про громадські організації ветеранів АТО, пенсіонерів Збройних Сил, спецслужб та МВС України. Це, ймовірно, саме та інформація, яку він зібрав на посаді начальника Нацполіції Вінниччини, і яка не викликала підозр правоохоронців у 2016 році.

У повідомленні Антону Шевцову про підозру у державній зраді, серед іншого, йдеться про організацію акцій протесту для дестабілізації ситуації тут, у Вінниці. 5 лютого 2018 року, за даними СБУ, саме Шевцов організував мітинг з вимогами відставки президента Петра Порошенка.

Мітинг відбувся біля обласної ради, про що Шевцов пізніше відзвітував своєму куратору в ФСБ Максиму Косенку: надіслав фотографії та обговорював наступні і їхнє фінансування.

Треба сказати, що Шевцов «доганяє» Порошенка і досі. І причина не тільки у завданні ФСБ, а й у особистій образі та бажанні помсти за те, що Порошенко не врятував його від відставки, попри послуги Шевцова під час виборів у Чернігові. У той час, коли Антон Шевцов був начальником поліції Чернігівської області, в місцевому окрузі «205 відбувались проміжні вибори народного депутата. Конкурентами були Геннадій Корбан, який тільки полишив посаду заступника голови ОДА Дніпропетровської області, яку очолював напочатку війни олігарх Ігор Коломойський, та Сергій Березенко, який представляв команду Петра Порошенка і на той час очолював славнозвісну ДУСю — Держуправління справами президента.

Вибори були скандальні і брудні, із фактами підкупу і використанням адмінресурсу. Поліція, якою керував Шевцов, теж була задіяна на боці Березенка, який отримав мандат нардепа. І начебто у нагороду за посильний внесок в перемогу Шевцов отримав посаду начальника обласної поліції на батьківщині Березенка і Порошенка — і опинився у Вінниці.

Для викриття Порошенка і дискредитації влади в Україні Антон Шевцов налагодив співробітництво з пропагандистом Анатолієм Шарієм. Цей же медійний майданчик став йому у пригоді і в іншій підривній діяльності, вважає слідство.

У перший день російського вторгнення Антон Шевцов зрадів ранковим новинам. «Мы проснулись в новом мире сегодня», — написав він в своєму telegram-каналі. Одразу почав поширювати фейки про швидку окупацію Харкова та Одеси, а також уявляв, як росіяни будуть репресувати тих, на кого Шевцов тримає образу.

Протягом весни 2022 року Шевцов через telegram скеровував діяльність ФСБ на окупованих територіях, оновлював відомості про колишніх співробітників СБУ та МВС, яких, на його думку, можна було б завербувати.

За даними слідства, Шевцов залучив до своєї агентурної діяльності Олега Зебелі — колишнього керівника Гагаузького національно-культурного товариства міста Севастополя «ІЛДИЗ», щоб отримувати від нього цінну розвідувальну інформацію.

2 травня 2022 Шевцов отримав від Зебелі дані про поставку в Україну військових вантажів від іноземних партнерів з Нідерландів і передав цю інформацію російським спецслужбам.

21 травня Шевцов нібито передав куратору Косенку план щодо проведення диверсій на окупованій території України, який передбачав контрольовані теракти та звинувачення у них українських патріотів.

Також у документі йшлося про те, як виявляти проукраїнськи налаштованих людей на окупованих територіях, як схиляти їх до співпраці.

Робота з родинами полонених

28 травня 2022 року Антон Шевцов вперше запросив людей зі свого каналу до нового медіапроєкту — з пошуку українських військовополонених. Родичі військових почали звертатися до Шевцова з проханнями допомогти знайти їхніх зниклих чоловіків, братів, синів. Слідство вважає, що розшукувати військовополонених в різних колоніях Шевцову допомагає його куратор в ФСБ Максим Косенко. Потім полонених записують на відео, де вони повинні просити рідних тиснути на владу для їхнього звільнення.

Так і з’явились на каналі у Шарія ролики за участі військовополонених, де ті розповідають негативні речі про українську армію.

Слідство так кваліфікує ці дії Шевцова і Шарія: «створення відеозаписів за участі рідних загиблих та полонених військовослужбовців ЗСУ.… з метою дискредитації органів державної влади в Україні, Збройних Сил, розповсюдження антиукраїнської інформації». Зараз у телеграм каналу Шевцова понад 10 тисяч підписників. Дійсно, багато людей завдяки цьому проекту дізнаються про те, що їхній родич живий. Але де він — Шевцов не каже.

Як виявилось, Шевцов проводить з родичами військовополонених окрему непублічну роботу. Таїса Гайда переповіла нам історію жінки, яку ми не називаємо з метою безпеки.

«Він спілкувався з родинами і вираховував тих, хто на все погоджувався. Якщо хтось задавав йому незручні питання, то вони залишались в цьому каналі. А якщо люди все погоджувались, кидали гроші чи ще щось, то він ще якесь окремий їй додавав окремий канал. Ось в тому ще якомусь закритому каналі вона каже, що там він ще окремо з тими родинами спілкувався. Про що він з ними спілкувався, що він їм там намагався? Вона розповідала, що на тому каналі збирали гроші на благоустрій тюрми, на якусь гігієну, на тому всьому. Вона каже, що там люди досить багато, великі суми скидали», — розповіла Гайда.

І ще один напрямок діяльності Шевцова, про який говориться у підозрі про державну зраду. Шевцов начебто подав на розгляд керівництва 5 служби ФСБ пропозиції щодо створення так званого «Першого українського добровольчого корпусу», сформованого із полонених українських військовослужбовців.

Позицію Антона Шевцова по оголошеній йому підозрі у державній зраді та описаних епізодах можна знайти у нього на каналі. І в той же час в іншому пості Шевцов загадково натякає, що таки причетний до формування якогось добровольчого підрозділу.

Центр журналістських розслідувань звернувся до Антона Шевцова у telegram за номером, який він дає для контакту родинам українських полонених. Наші питання стосуються того, яким чином йому вам вдається знаходити українських полонених у різних колоніях?

А також про те, що він мав на увазі, говорячи про свою причетність до формування добровольчого підрозділу. У відповідь Шевцов написав, що він «Бетмен і створює міжгалактичну армію».

Шевцов має доступ не тільки до колоній. Він цитує у своєму telegram-каналі протоколи допитів українських військових, які начебто зізнаються у вчинені воєнних злочинів, і обіцяє виставити ці «докази» на противагу розслідуванням звірств російських військових у Бучі.

Центр журналістських розслідувань отримав ще кілька свідчень від джерел з каналу Шевцова, що українських військових, які є нього в списках, агітують воювати проти україни у складі «добровольчого підрозділу».

Як працює канал Шевцова

У проєкті Шевцова «Повернисьдомой», як можна зрозуміти із його дописів, працює кілька людей. Це помічниця Тетяна з Одеси, яка адмініструє чат телеграм-каналу. Також є Оксана, яка формує документи зі списками українських військовополонених.

Їх пошук працює так: родичі подають заявку на вказану поштову скриньку із персональними даними зниклого чи полоненого військовослужбовця. Адміни формують списки (їх уже кілька десятків) і Шевцов відсилає їх на пошук. Кому надсилає і хто шукає по колоніях в Росії і на окупованих територіях — таємниця, однак дуже схоже, що тут задіяні можливості ФСБ.

Пленные украинские военнослужащие из канала Шевцова

Через поширені на каналі списки ми нарахували щонайменше 13 місць утримання військовополонених в різних регіонах Росії та на окупованих територіях України. Зокрема, Шевцов має доступ до колоній у Тулі, Курську, Брянську, Смоленську, в так званих ДНР та ЛНР.

У відео, опублікованих на каналі, можна побачити щонайменше вісім різних приміщень, у яких записують полонених українців. Це легко визначити за різним фоном за спинами полонених. Ймовірно, це камери та кабінети у колоніях чи СІЗО, де їх утримують. Час від часу у відео можна почути характерні для тюрем звуки.

Є окремі категорії людей, з якими працює команда Шевцова. По-перше, це родичі з вільної території України. По-друге, це родичі, які мешкають в Росії або окупованій нею території. По-третє, родини із Закарпаття, які чомусь особливо цікавлять експоліцейського.

Шевцов інколи пише, що отримав «чіткий сигнал, що зможе допомогти таким людям», але тільки за якихось загадкових «обставин». Родичами полонених азовців Шевцов принципово не займається. Більше того, постійно поливає брудом захисників з добровольчих батальйонів та їхніх рідних, які подають заявки на пошук.

У своїх дописах Шевцов Шевцова дає зрозуміти, що має стосунок до процесу обмінів полоненими. Щонайменше двічі він писав, що ставав свідком обміну. І на основі цього ділився з аудиторією своїми висновками, яка, нагадуємо, переважно складається з родичів полонених українських воїнів.

Шевцов постійно переконує людей, що саме українська влада та особисто президент Зеленський не хоче визволяти їхніх рідних. Політичне керівництво України він називає нацистами та іншими словами, повністю повторюючи пропагандистські тези Кремля.

В результаті чутлива аудиторія Шевцова, люди, які не знають що відбувається з полоненими родичами, можуть піддаватися на такий вплив.