Биометрические паспорта для крымчан: никаких новых ограничений. Получайте!

Станіслав Білий, Центр журналістських розслідувань

С получением Украиной безвизового режима со странами Евросоюза жители оккупированных и неподконтрольных территорий стали чаще ездить в органы миграционной службы за получением загранпаспортов, создавая дополнительный ажиотаж. Собственно, и без них жители свободных территорий стоят за ними в длинных очередях. По закону, процедура получения биометрических паспортов для всех граждан Украины одинакова. Однако, в связи с невозможностью доступа к архивам на оккупированных территориях, жители полуострова имеют дополнительные трудности, кроме многодневных очередей. Вызваны они необходимостью идентификации личности без доступа к «бумажным» архивам и внесения в Единый государственный демографический реестр.

На території Херсонської області функціонує 22 підрозділи Державної міграційної служби, у 21 із них приймають документи на оформлення як внутрішніх, так і паспортів для виїзду закордон. через географічну близькість ними частіше всього користуються і громадяни України із Криму.

«Із початку окупації півострова нашими підрозділами надано понад 50 тисяч послуг кримчанам. Найактуальнішою з них була і залишається послуга з оформлення саме закордонного паспорту, з початку періоду окупації нами оформлено більш ніж 30 тис. закордонних паспортів саме громадянам України які проживають в Криму», - повідомила речниця управління Державної міграційної служби в Херсонській області Іоанна Євич.

Проте минулого тижня система рівності у наданні цієї послуги несподівано почала збоїти - у паспортних сервісах почали відмовляти кримчанам у прийомі документів. Мешканка Криму Аліна телефоном розповіла нашому кореспонденту, що її близька родичка не змогла подати документи на отримання біометричного паспорту у Білозірському управлінні ДМС. За її словами, родичку просили пред"явити документи, які не визнається Україною, бо видані у Криму після окупації, або ж не передбачені переліком додаткових документів для ідентифікації особи.

«В Білозерському підрозділі, окрім зазначених в Законі документів, просили також домову книгу, яку вона показала. Також просили показати російський паспорт з кримською пропискою, вона сказала, що не бере його з собою на материк. В неї взяли всі ксерокопії, разом з квитанцією про сплату держмита, і вона повинна була перейти в наступний кабінет, де роблять фотографію і відбитки пальців. І все. Прийшла начальниця, сказала всім чекати. О 18 годині, коли закінчилася робота паспортного столу, співробітники просто закрили двері. Вона звернулася до співробітника, попросила назвати причину відмови, на що отримала відповідь що «я не повинна вам все пояснювати». Запитала, може їм переночувати, прийти зранку, на що їй відповіли що нічого конкретного сказати не можуть», - розказала мешканка тимчасово окупованого Криму Аліна.

Нагадаємо, що у відповідності до закону про гарантії прав громадян України на тимчасово окупованій території Криму, примусово отримані  документи незаконно утворених органів влади на півострові визнаються нікчемними, а їх отримання не є злочином.  Примітно, що хвиля повідомлень у ЗМІ та соцмережах про припинення прийому документів від мешканців Криму на отримання біометричного паспорту співпала із нарадою у апараті РНБО, після якої з’явилась заява секретаря Ради Олександра Турчинова.

«Необхідно ввести зміни до чинного законодавства, що дозволить здійснювати дуже ретельну перевірку громадян, які прибувають з окупованих територій для отримання біометричного паспорта. У випадку виявлення невідповідності поданих даних, таким громадянам повинно бути відмовлено в отриманні біометричного паспорту», - заявив Олександр Турчинов.

Скоріш за все, хвиля відмов мешканцям Криму пов’язана або з негласним розпорядженням, або із запопадливістю чиновників. У Херсонському управлінні міграційної служби кажуть, що ніяких нових розпоряджень не було – процедура отримання біометричного паспорту та ID-картки ідентична для всіх громадян України, в тому числі і з окупованих територій. Але і за чинним законом, співробітники міграційної служби повинні ідентифікувати особу. Проте перевірити достовірність документів, виданих до окупації у Криму, за паперовими архівами зараз неможливо. Тому кримчанам радять брати додаткові документи.

«Перш за все, документи які нам дають змогу ідентифікувати особу, це документи в яких присутня фотокартка, це може бути посвідчення водія, пенсійне посвідчення, тобто ті документи які містять зображення особи», - каже Іоанна Євич.

Така перевірка, згідно ст.10 Закону про Єдиний державний демографічний реєстр, може тривати до двох місяців. Найбільші складнощі виникають під час обміну недіючого паспорта громадянина України чи отримання ID-картки, адже громадяни, що приїхали з Криму,  здають свої паспорти і фактично залишаються без українських документів, тож перетнути КПВВ не можуть.

«У нас був один випадок, коли жінка похилого віку подала паспорт на обмін як непридатний до використання, і проживаючи тут, так як в Крим вона не могла повернутися, у неї закінчилися кошти і протягом 5 днів вона вже на вокзалі просто ночувала. Жінка пенсіонер. Ситуація ця не вирішується ніяк, тому що перевірка необхідна по закон проводити її, і співробітники міграційної служби обмежені і діють в рамках ЗУ», - повідомив координатор південноукраїнського офісу ініціативи «Крим-SOS» Олексій Тільненко.

Олексій вважає, що попри норму щодо  двомісячної перевірки, якихось спеціальних правил для кримчан немає. А для полегшення отримання паспортів, законодавець полегшив процедуру надання адмінпослуг для громадян України з окупованих територій - вони можуть отримати їх у будь-якому підрозділі ДМС, на свій вибір.

Однак після заяви секретаря РНБО щодо необхідності введення спецперевірки і це право почало порушуватись. Родина переселенців із криму намагалась отримати біометричні паспорти в Ужгороді, де мешкає вже три роки, проте сину із кримською реєстрацією біометричний паспорт оформляти відмовились, рекомендувавши їхати у Київ.

«Ми переселенці, у мене та у моєї дружини вже є прописка на материковій частині України. У нашого сина поки немає прописки, і в Ужгородському підрозділі ДМС сказали, що як немає прописки, значить потрібно звертатися в Київ. Навесні 2014 року він виїхав з Криму, навчався в Дрогобичі, там жив за довідкою переселенця. В українському паспорті він має сімферопольську прописку», повідомив переселенець з Криму Олексій.

При цьому Олексій зазначає, що ретельна перевірка осіб потрібна - тим хто активно сприяв анексії Криму паспорти видавати не варто. Управління міграційної служби повідомляє, що з 2014 року закордонні паспорти отримали більше ніж 30 тис. кримчан.

Окрім підрозділів ДМС, громадяни України можуть звернутися до офісів Державного підприємства «Документ», але послуги тут коштують дорожче. При цьому, більше третини звернень до ДП «Документ» у Херсонській області за отриманням паспортів – від мешканців Криму і Донбасу.

«Жителі Криму, звичайно це не основний наш контингент, але відсотків 30-40 щодня – це звернення жителів Криму. Жителів Донецької та Луганської трохи менше. Проблеми мешканців Криму, в основному, пов’язані з тим, що їм необхідно добиратися сюди. В зв'язку з великим ажіотажем навколо біометричних паспортів доводиться приїжджати заздалегідь – за три, за чотири доби, щоб потрапити на здачу документів. На нас, як суміжну з Кримом область, це дуже відображається. Шляхом із Криму йде спочатку Генічеськ, Новотроїцьк і потім вже Херсон. Жодної відмови кримчанам у прийомі документів у нас ще не було», - повідомив Сергій Гутник, начальник Херсонського відділу надання послуг ДП «Документ».

Отже підсумуємо. Ніяких змін до чинного законодавства наразі не ухвалено, а, отже, діють ті ж правила, що і раніше і жодних нових обмежень для отримання біометричних паспортів для кримчан наразі немає.  Детально з рекомендаціями щодо подачі додаткових документів на отримання біометричного пастпорта можна ознайомитись на сайті держпідприємства «Документ». У разі, якщо від вас вимагають щось, не передбачене законом, а особливо документи, видані незаконними органами окупованого Криму чи Донбасу, - звертайтесь на гарячу лінію ДМС та до правозахисників Ініціатив «Крим SOS» і «Восток SOS» та Кримської правозахисної групи.

Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine