Скользкая дорожка к катку

Вікторія Рощина, Центр журналістских розслідувань

Крытый краматорский каток на сегодня - самый дорогой объект, который строится на средства областного бюджета Донецкой области, точнее, его спецфонда. 2,8 миллиарда гривен закладывались в него на восстановление объектов социальной инфраструктуры прифронтового региона. В Донецкой облгосадминистрации решили, что спортивный комплекс с катком и двумя теннисными кортами  за 54 миллиона гривен - это критически важный объект. За время строительства, сроки которого сдвигаются на следующий год, сооружение уже подорожало почти на 17 миллионов. И, похоже, это еще не конец. 

В очередном материале Центра журналистских расследований расследовании о восстановлении инфраструктуры Донбасса для Слідство.інфо  ответы на вопросы: кто и как строит самый дорогой объект нынешней столицы Донеччины? 

Попередники

Цікаво, що це вже не перша ковзанка у Краматорську. Попередню тут споруджували за рахунок приватних іноземних інвестицій. Її сумну історію нагадує видання  Depo.Донбас.  У 2008 році американська компанія «Contour Global», яка на той час володіла 60 % Краматорської ТЕЦ, підписала з владою міста меморандум про інвестицію двох мільйонів доларів у інфраструктуру міста.

Півтора мільйони з них (або майже 11 млн гривень у еквіваленті) тодішній міський голова Геннадій Костюков спрямував на будівництво ковзанки . Інвестори самостійно знайшли підрядника та оплатили роботи. Місцем розташування ковзанки обрали занедбане футбольне поле у парку Пушкіна.

Футбольне поле у парку Пушкіна до будівництва ковзанки фото ДеПо.Донбас

Урочисте відкриття ковзанки під назвою «КрамГлобалАрена» відбулось в грудні 2010-го року. За звітами, інвестори бралися витратити на будівництво ковзанки 10,5 мільйонів гривень. За тодішнім курсом це був еквівалент 1,4 мільйонів доларів, тож нині інвестиція складала б майже 40 мільйонів гривень. Проте відкрили ковзанку недобудованою – не була встановлена покрівля, трибуни та техприміщення, писало ДеПо.Донбас.

Екс-мер Краматорська Геннадій Костюков (ліворуч) під час відкриття “КрамГлобалАрена”, фото Депо.Донбас

Пропрацювала ковзанка на радість мешканцям Краматорська лише дві зими. Адже через відсутність покрівлі експлуатувати її можна було лише у морозні дні без опадів. Тож поступово ковзанку використовувати припинили і передали на зберігання комунальному підприємству «Міст».

Ковзанка у Краматорську працювала лише взимку. Фото ДеПо.Донбас

Остаточно краматорську “сезонну” ковзанку закрили у жовтні 2013-го, після відкриття справжньої льодової арени “Альтаїр” у Дружківці. Вона була збудована за державною програмою “Хокей України”: із держбюджету було виділено 30 млн. грн., з міського – 2,8 млн. грн. Це професійна льодова арена. У сезоні 2015-2016 р.р. вона стала  домашньою ареною хокейного клубу “Донбас” Бориса Колєснікова, який, власне, і просував цю державну програму , коли був віце-прем»єром уряду Миколи Азарова.

На сайті клубу стверджується, що «Альтаїр» на момент відкриття була найбільшою дитячо-юнацькою школою з хокею та фігурного катання в Україні, а у 2015-му кількість дітей, що займались у цих секціях, досягла 1200. Запам»ятайте  ці дані із вартості проекту. 

Льодова арена “Альтаїр” у Дружківці

У 2016-му році Краматорськ отримав 613 мільйонів гривень із спецфонду обласного бюджету на відновлення соціальної інфраструктури. Того ж року за ініціативи губернатора Донеччини Павла Жебрівського та народного депутата від БПП  Максима Єфімова стару  «КрамГлобалАрена» остаточно демонтували , а на її місці вирішили збудувати нову криту і круту ковзанку.

Демонтаж ковзанки “КрамГлобалАрена”, 2016 р.  фото видання Технополіс

Хто будуватиме? 

Вперше тендер на реконструкцію фізкультурно-оздоровчого комплексу з будівництвом споруди зі штучним льодом було проведено департаментом капітального будівництва ДонОДА на чолі з Юрієм Винокуровим у жовтні 2016-го. Тоді участь у торгах взяли три ТОВ: “Крамміськбуд”, “Майстер-буд” та ДП ““Фаворит опт” акціонерного товариства закритого типу “Фаворит”. Проте жодна з компаній не задовольнила умови конкурсу.  Зокрема, заявка компанії “БК Крамміськбуд” була відхилена через відсутність копії довідки про позитивний баланс фірми. Наданий звіт за 2015 рік свідчив про збитковість компанії.

Повторний аукціон було проведено через два місяці. Участь у ньому знову взяли  “Майстер-буд” та “БК Крамміськбуд”. Перемогу здобула остання, попри те, що для участі подала такий же пакет документів, що і минулого «невдалого» разу.

За даними «Наших грошей», співзасновником БК “Крамміськбуд” до лютого 2014-го був Максим Єфімов. він також керував ПАТ «Енергомашспецсталь», де членом Наглядової ради є Сергій Близнюк – син Анатолія Близнюка, колишнього міністра регіонального розвитку та ЖКГ уряду Миколи Азарова і нардепа від Партії регіонів. А потім колишній регіонал Максим Єфімов переміг на парламентських виборах-2014 у мажоритарному окрузі в Краматорську і увійшов до фракції Блоку Петра Порошенка, якій гостро не вистачало голосів для формування більшості у ВР України. 

Максим Ефімов, фото: День

Нині “БК Крамміськбуд” зареєстровано на Людмилу Ульященко та Олену Близнюк – невістку Анатолія Близнюка. Їм дістався підряд, який фінансується із коштів, які були «знайдені» не без допомоги Максима Єфімова. Він  був одним із авторів законопроекту про передачу залишків коштів на казначейських рахунках окупованих міст до спецфондів бюджетів населених пунктів вільних територій. І будівництво ковзанки фінансується саме з цього фонду.

«Мы начинаем восстанавливать и строить. Сад Бернацкого, парк Пушкина, дороги, школы, новые детские сады,амбулатории, больницы, Центр внешкольной работы, Станция юных техников, Ледовая арена, новый городской бассейн и многое другое. Мне 41 год, и на моей памяти таких серьезных инфраструктурных планов у Краматорска еще не было», — написав Єфімов на своїй сторінці у Фейсбуці, по суті, перерахувавши об»єкти, які дістались його «рідній» компанії.

Отже, “Крамміськбуд” з другої спроби переміг у тендері із сумою об’єкту у майже  54,2 мільйона гривень. Але будувати буде не сам. Згідно довідки, поданої до тендерної документації, виконувати роботи будуть і шість субпідрядників. Причому, не лише ті, які надають спеціалізовані послуги (холодопостачання чи вогнезахисна обробка конструкцій), а й такі, що виконують загальнобудівельні роботи — земляні, влаштування фундаментів,оздоблювальні роботи та благоустрій території.

Не відомо, за яким принципом «Крамміськбуд» вибирав собі субпідрядників, але наші пошуки інформації про них дали невтішний результат щодо їх надійності. ПАТ “Південспецбуд”, згідно  ухвали суду ,  є фігурантом кримінального провадження. За даними слідства, його службові особи компанії підозрюються у фіктивних поставках товарів: зловживаючи службовим становищем, з допомогою підроблених документів про нібито реалізацію послуг і матеріалів заволоділи державними коштами у сумі понад 3 мільйони гривень, що  були перераховані на рахунок ПАТ «Південспецбуд» за роботи, що, фактично, не виконувались, та матеріали, які, фактично, не поставлялись. 

Субпідрядник «WM-Україна», що відповідальний за хладопостачання, за даними реєстру судових рішень, має податковий борг в розмірі 1 мільйон 460 тисяч гривень.  Ще один субпідрядник —  “Авіскрамстрой” разом із фірмою “Крамміськбуд” засвітився у кримінальному провадженні 2015-го року. За даними слідства,  дані фірми виграли тендер на придбання робіт щодо капітального ремонту чотирьох загальноосвітніх шкіл м. Краматорська на загальну суму близько 27 мільйонів гривень за завищеними ринковими цінами.

Втім, це не єдине провадження, яке мала у своєму багажі компанія «Крамміськбуд» на момент конкурсу на реконструкцію спортивного комплексу з ковзанкою та тенісними кортами. З 2015 року  вона є фігурантом справи щодо розкрадання державних коштів під час реконструкції саду Бернацького у Краматорську, слідство у якій триває і досі.

Що збудують за 80+ мільйонів гривень?

Згідно проекту, льодова арена буде представляти із себе крижане поле розміром 30 на 60 метрів на 430 місць. Поруч передбачається встановити два тенісних корти, дитячий майданчик і паркінг. А завершити будівництво, згідно планів фівнансування та виконання робіт,  мали до кінця 2017 року.

Банер на місці будівництва ковзанки

 

Проте 19 серпня департаментом капітального будівництва Донецької облдержадміністрації в результаті переговорної процедури фірмі ТОВ “БК Крамміськбуд” додатково виділили 16,9 мільйонів гривень на реконструкцію фізкультурно-оздоровчого комплексу. Як значиться в обґрунтуванні переговорної процедури, підрядник, здійснюючи будівельні роботи на об’єкті, зіткнувся з недоліками проекту реконструкції. Посилаючись на свій “досвід з монтажу аналогічних споруд”, фірма запропонувала змінити проектне рішення “щодо застосування металевих конструкцій споруди та комунікацій до холодильного обладнання”.

Замовник проекту — КП «Міст» розглянув цю пропозицію і погодив її. Вартість додаткових робіт в частині нових проектних рішень складає майже 17 мільйонів гривень, а загальний кошторис об’єкту зріс до 83 млн. 372,5 тис. гривень.

Наскільки виправдане таке подорожчання і без того недешевого об»єкту? 
Ми звернулись до відомої столичної компанії, що спеціалізується на будівництві льодових арен, і попросили  розрахувати ціну арени, вказавши параметри майбутньої краматорської ковзанки та направивши їм ескіз проекту, який отримали від «Крамміськбуду».

За підрахунками фахівців компанії, вартість будівництва самої льодової арени складає 47 мільйонів гривень.

“Це економ-варіант професійної льодової арени. В середньому її ціна складатиме 1,3 — 1,5 мільйонів євро (приблизно 45-47 мільйонів гривень). Але це в залежності від наповнення, від обробки приміщення всередині. Згідно проекту, це має бути круглорічна конструкція: металічні конструкції, які обшиваються сендвіч-панелями і стають тепло-ізольованими. Всередині ставлять льодову машину, установку для кондиціювання повітря. Плюс душові, роздягальні, сушка ковзанів. Якщо додати ще два тенісних корти — це ще плюс 1,5 мільйони гривень. Ну, і паркінг та дитячий майданчик — це додатково  7-8 мільйонів гривень. В принципі,  54мільйони гривень — це навіть «з головою»,  більш ніж достатньо”, — вважає фахівець із проектування та будівництва льодових арен.

Ескізний проект льодової арени у м. Краматорськ

Тож навіщо знадобилось додаткове фінансуванання у 17 мільйонів , якщо закладених в початковий кошторис грошей вистачає навіть з «головою»?

Як пояснив Центру журналістських розслідувань директор будівельної компамії “Крамміськбуд” Анатолій Чумак, у процесі виконання робіт підрядником спільно з представником технічного нагляду було виявлено необхідність виконання певних додаткових робіт,без яких подальше будівництво не можна було продовжити:

“Так, в процесі виконання робіт була виявлена потреба у виконанні додаткових робіт не врахованих проектною документацією. Акцентуємо вашу увагу,що забезпечення проектною документацією — функція замовника. Без коригування проектної документації було неможливе ведення подальшого будівництва. Тому замовником було прийнято рішення про її коригування з подальшим проходженням експертизи проекту, оголошено переговорну процедуру та укладено договір про додаткові роботи. Звертаю вашу увагу,що сума цього договору складає 14 мільйонів. До додаткових робіт увійшли: демонтажні роботи, випробування паль,водостічна система, опорядження внутрішнє, стелі, вогнезахист металевих конструкцій, холодопостачання, контур охолодження конденсаторів чілеру холодопостачання, блискавкозахист, заземлення, монтаж системи пожежної сигналізації, пожежна сигналізація, оповіщення про пожежу, телефонізація, радіофікація”, — говориться у відповіді Анатолія Чумака на наш інформаційний запит.

Будівельні роботи, серпень 2017

В свою чергу, директор департаменту капітального будівництва Донецької ОДА Винокуров у відповіді на наш запит зазначив, що департамент, як замовник, не доотримав від місцевої влади Краматорська ще 2 екземпляри проекту.

“Щодо надання проектно-кошторисної документації, департаменту як замовнику з будівництва об’єкту, місцевою владою м. Краматорськ передано для роботи два екземпляри проекту,які на теперішній час використовуються підрядною організацією та технічним наглядом.При цьому відповідно до пункту 8.3 ДБН А 2.2-3-2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво” замовник з проектування має отримати чотири примірника проекту. Тобто, у замовника з проектування мають бути вільні екземпляри проекту”

Саме відсутність повного пакету проектних документів , за словами голови Донецької ОДА Павла Жебрівського і спричинила додаткові роботи, в основу яких лягла перезакупівля металевих опор. Так ми з»ясували, що у Краматорську будують ковзанку за …проектом «Альтаїру» у Дружківці.

“Місто, яке передало нам цей проект, отримало його з Дружківки не в повному обсязі. І коли приступили до побудови льодової арени,то вийшло,що в Дружківці самі опори були із «Сєвєрсталі», із Росії. Їх неможливо купити там і почались заміни на дніпровські опори. Після цього відбулось досить велике коригування, тому що не враховано досить багато речей, багато листків із того проекту Дружківка не передала місту Краматорськ.На сьогоднішній день те що нарахували десь 83 мільйони. Однак я не затвердив цю проектно-кошторисну вартість. Мене не влаштовує та вартість,яка на мій погляд є завищеною. Поки що виділили ті 56 мільйонів. А далі вже управління капітального будівництва працює над тим,щоб узгодити проектно-кошторисну вартість. Думаю десь 72-74 мільйони — це буде та кінцева вартість даного проекту”, — сказав у відеокоментарі для Слідство.інфо Павло Жебрівський.

Губернатор Донеччини додав, що згідно нового графіку,  завершити і здати в експлуатацію об’єкт мають до лютого 2018-го року. У випадку,  якщо фірма-підрядник  не вкладеться в терміни, до неї будуть застосовані штрафні санкції. Максимальні, передбачені “Prozorro”,  можуть скласти 0,5% від загальної вартості суми договору. Тобто, в межах 300-400 тисяч гривень і в залежності від остаточної ціни, котру затвердять з урахуванням додаткових робіт.  Поза тим, уже зрозуміло, що нинішні новорічні та різдв’яні свята краматорці будуть без ковзанки — і старої, і нової.

Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine