Донбасс и Крым. Замороженные проблемы и бесконтрольные деньги

Донбасс и Крым: общие проблемы и одинаково тяжелые пути решения. Народный депутат Наталья ВЕСЕЛОВА (фракция «Самопомощь») и первый заместитель министра по вопросам временно оккупированных территорий и внутренне перемещенных лиц Юсуф Куркчи в программе Валентины Самар "Вопрос национальной безопасности» обсуждают последние решения Кабинета министров по защите прав внутренне перемещенных лиц (ВПЛ) и предложения в проект бюджета-2018. В частности, по программе "Доступное жилье", обустройство КПВВ на админмежах с Крымом и установления общественного контроля за использованием бюджетных и донорских средств на восстановление Донбасса и поддержку ВПО. (Телепроект Центра журналистских расследований, эфир Черноморская ТРК, 26 сентября 2017 года).

Валентина Самар: пані Наталю, перше питання до вас. Президент Порошенко вже з багатьох міжнародних трибун та майданчиків заявляв про свою ініціативу введення миротворчих сил на Донбас.  Як до цього ставляться в парламенті, адже, перш за все, Верховна Рада має прийняти рішення про дозвіл на введення контингенту іноземних військ?

Наталя Веселова: Мабуть тому, що я не входжу до профільного комітету, де обговорюються ці питання, я не можу сказати, що говорять про це в парламенті. Особисто я вважаю, що миротворча місія – це той момент, коли в дію вступають певні домовленості, і на території наступає мир. Але до цього повинно відбутися припинення вогню. Якщо дивитися на досвід інших країн, які перебували у конфлікті, то в них було декілька фаз перемир’я та введення різних миротворчих місій. Тобто немає такої формули, яка б стандартно підійшла до всіх країн.

Валентина Самар: Росія пропонує розмістити миротворчі війська тільки на лінії розмежування і хоче сама брати участь в цій місії. Україна та наші міжнародні партнери наполягають на тому, щоб миротворці стояли на україно-російському кордоні, таким чином, власне, і відновиться контроль над кордоном. Ви – депутатка з Донбасу, як ви вважаєте, наскільки це взагалі реально?

Наталя Веселова: Якщо буде відновлений контроль над україно-російським кордоном, то мир і лад на непідконтрольній території відбудеться дуже швидко. Тому що там не громадянська війна, а зовнішня агресія Російської Федерації, і все, що там відбувається, здійснюється під контролем РФ, там є певні куратори, які виконують певні завдання, тобто діють не самі від себе. Проте Російська Федерація просто так не віддасть цей контроль на кордоном.

Валентина Самар: Так, Росія торгуватиметься. І торгуватися вона буде Кримом.

Юсуф Куркчі: Президент України чітко висловився, що ніякого подібного торгу бути не може. Тому той дискурс, який нам вкидається з боку РФ, що тема Криму закрита, нам неприйнятний, і президент це усвідомлює.

Валентина Самар: А те, що президент відійшов від ідеї переговорного майданчика «Женева +» до пропозиції обговорювати Крим в якомусь «колі друзів» — це два кроки назад?

Юсуф Куркчі: Я би не робив таких висновків, адже це геополітична гра, в якій Україна має відпрацьовувати свою позицію. Те, що стосується «кола друзів», то це спроба створити переважну більшість в Генеральній Асамблеї, щоб в обхід Ради Безпеки прийняти рішення про введення миротворчої місії ООН. А поки Російська Федерації є постійним членом Ради Безпеки ООН, це рішення прийняте не буде. Тому створюються такі запобіжники або додатковий майданчик, який би допоміг нам вирішити це завдання на нашу користь.

Валентина Самар: Наталя Веселова минулого тижня нас порадувала інформацією про рішення, що стосуються внутрішньо переміщених осіб. Почнімо з програми «Доступне житло», до якого переселенці отримали доступ. Що відбулося і чому це перемога?

Наталя Веселова, народна депутатка 

Наталя Веселова: Одна маленька перемога відбулася 16 березня 2017-го року, коли законопроект № 4550 став законом № 1954. Цим законом дві категорії населення – учасники АТО та внутрішньо переміщені особи були додані до державної програми «Доступне житло». Крім того, їм були надані грошові переваги: якщо раніше прості громадяни України могли скористатися даною програмою за схемою 30/70 (де, купуючи житло на первинному ринку 30% фінансувала держава, а 70% — громадяни), то цим двом категоріям населення пропонується скористатися схемою 50/50. Тобто на придбання житла або його будівництво 50% дає держава, а 50% — громадянин.

Крім того, є можливість скористатися іпотечним кредитом під 10% первинного внеску, а інша сума розбивається до 30 років під 7% річних.

Проте на цьому наша радість закінчилася. Ми працювали із Фондом державного молодіжного будівництва, яке реалізовує цю програму. Хочу нагадати, що скористатися нею може кожен, хто стоїть на квартирному обліку як той, хто потребує поліпшення житлових умов. І виявилось, що ця програма працює таким чином, що стати на облік можна лише за наявності місцевої реєстрації. А у внутрішньо переміщених осіб місце реєстрації – це окупована територія.

Тому ми розробили зміни до постанови № 140 від 2009-го року. Але ніяк їх Кабін не міг затвердити, тому що Мінфін з одного боку казав – для чого потрібні зміни до постанови, якщо немає фінансування, з іншого боку, коли вносилися зміни до бюджету, той же Мінфін зауважував, немає сенсу вносити зміни в фінансування, якщо немає постанови.

По цьому замкнутому колі ми ходили до вересня. І нарешті нещодавно Кабміном були затверджені зміни до постанов №140 та № 193, якими регулюється програма «Доступне житло».

Валентина Самар: Давайте конкретніше по цифрах. Які будуть зміни у фінансуванні і чи стосується ця програми переселенців із Криму?

Юсуф Куркчі, перший заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб

Юсуф Куркчі: Це стосується всіх переселенців. Основним адміністратором цих програм є Міністерство регіонального розвитку. І фінансування буде йти через це міністерство. В цьому році затверджена якась сума на цю програму (я чув про мільярд гривень на 2018-ий рік), і якщо ці пропозиції будуть підтримані у Верховній Раді, то програмою зможуть скористатися 1000-1500 родин. Але це сьогодні менше  1% від всієї кількості зареєстрованих вимушених переселенців! Тобто говорити, що ми кардинальним чином беремося за вирішення житлової проблеми переселенців, не можна. Ми можемо говорити лише про те, що розроблений правовий порядок, який надає можливість наповнювати бюджет і вирішувати цю проблему.

Валентина Самар: Це та ниточка, на яку можуть нанизуватися наступні намистинки? А цією наступною намистинкою могла стати кредитна лінія для переселенців. Але кримчани нині нерезиденти, і жоден банк не дає їм кредит.

Юсуф Куркчі: Ми будемо вирішувати цю проблему. Я хочу сказати, що наразі єдиний орган, який проти цієї постанови, це Державна фіскальна служба. Я не хочу робити паралелі, але останні два-три тижні ми отримаємо певні новини про керівництво фіскальної служби в Херсонській області, і ці новини пов’язані зі зловживанням їхнім службовим становищем.

Валентина Самар: Про що йдеться?

Юсуф Куркчі: Керівництво управління Державної фіскальної служби затримують в Херсонській області на хабарях.

Валентина Самар: Ми знаємо, що крім бюджетних грошей дуже багато коштів надається донорами, гуманітарною програмою ООН. Є також кредитні гроші, які наша держава бере в закордонних банках для того, щоб відбудовувати інфраструктуру Донбасу. І ми про розпорядження цими коштами знімали немало сюжетів, зокрема про ремонт гуртожитків для ВПО за гранти ЄС. Як виявили журналістські розслідування, майже всі проекти з гуртожитками для ВПО не були виконані вчасно. Тобто ми бачимо розпилювання грошей між фірмами, які створюються під ці гранти, ми бачимо об’єкти, які не можна назвати критичними, але на які викидаються шалені гроші, зокрема йдеться про будівництво ковзанки у Краматорську за майже 80 мільйонів гривень чи про камери відеоспостереження за 18 мільйонів для Вугледару. Яким чином взяти під парламентський і громадський контроль використання як бюджетних, так і донорських коштів на програми відбудови і допомоги ВПО?

Краматорська ковзанка під покриттям

Наталя Веселова: Коли ми приймали закон про переведення коштів, які накопичилися на казначейських рахунках населених пунктів, які знаходяться на непідконтрольних територіях до бюджетів військово-цивільних адміністрації Луганської та Донецької областей, було багато розмов, чи потрібно це робити. І ми доручали контроль і Бюджетному комітету, і Кабміну, але, як бачимо, відбуваються подібні речі.

Я брала проекти, які мали реалізовуватися, і наприкінці 2016-го року особисто їздила і дивилася, яким чином вони реалізовуються. Деякі були вже закінчені, деякі – на стадії реалізації, а деякі взагалі ще не починали реалізовуватися. Дуже різна ситуація на різних об’єктах і різних населених пунктах. Тому враження складається неоднозначне.

З одного боку, на територіях Донецької і Луганської областей мешкає дуже багато внутрішньо переміщених осіб, і хотілося би, щоб ці кошти використовувалися саме на цих людей. Адже гроші взялися не з неба, а знаходилися на рахунках тих населених пунктів, які вони покинули, і було б логічно, щоб вони використовувалися саме на цих людей. В результаті ми бачимо, що в тих населених пунктах, куди ці гроші зайшли, місцева влада просто достала давно заготовані проекти і подала до військово-цивільної адміністрації разом із своїми повноваженнями розпоряджатися цими коштами.

Я розмовляла з Краматорської міською адміністрацією стосовно цього проекту про льодовий палац, і вони говорили, що цей проект хотіли реалізувати ще до війни. А коли Краматорськ став фактично столицею Донецької області, коли сюди переїхало дуже багато адміністративних установ, то потреби змінилися. І вони не хочуть приймати цей об’єкт, який зводиться, до себе на баланс, адже вони кажуть, що ми не знаємо, хто його зводить, і в разі чого не хочуть брати відповідальність на себе.

 

Я не знаю, яким чином можна врегулювати цей конфлікт. Я знаю, що створювалася міжвідомча робоча група, я надавала туди матеріали, які є в мене, але результатів я не знаю.

Валентина Самар: Юсуфе, чи є якісь результати після того, як міжвідомча комісія, ініційована вашим міністерством, там працювала?

Юсуф Куркчі: Коли було прийняте рішення, щоб ці військово-цивільні адміністрації могли бути замовниками цих об’єктів та могли використовувати ці кошти, то логіка була в тому, щоб рішення, які мали б прийматися, були оперативними. Але, на жаль, по закінченню 2016-го року можна сказати, що рівень використання цих грошей був дуже низьким. Сьогодні ця ситуація дуже змінилася, але не кардинально. Щоб реалізувати таку купу грошей, має бути портфель проектів, які повинні відповідати цілям цих грошей та сьогоднішнього будівництва.

Валентина Самар: Хто повинен цей процес  модерувати?

Юсуф Куркчі: Сьогодні тих повноважень, які є в Цивільно-військовій адміністрації, достатньо, щоб вирішити цю проблему.

Валентина Самар: Недостатньо. Пан Жебрівський (голова ВЦА Донецької області – ред.) зараз наполягає, щоб ці всі закупівлі були виведені із системи ProZorro, і вважає, що в ручному режимі вони більш ефективно будуть розпоряджатися цими грошима. І зараз ми говоримо тільки про один спецфонд, куди були перекинуті гроші із казначейських рахунків непідконтрольних населених пунктів. Але є ще більше грошей — ті, які виділяються міжнародними структурами. Виходить, що це все «відновлення Донбасу»– безконтрольне?

Юсуф Куркчі: Якщо говорити про міжнародну допомогу, то там така специфіка, що донор укладає договір безпосередньо з виконавцем.

Валентина Самар: Так, але рішенням Кабінетом міністрів і за гроші Канади та Швеції мав бути створений спеціальний фонд. Пройшло півроку, але ніякої інформації про його діяльність ми не маємо.

Юсуф Куркчі: Для того, щоб зареєструвати мультитрастовий фонд, потрібні були 2 мільйони. Першу частину дали Швеція і Канада. Зараз йде розробка положень, які будуть регулювати всі деталі: наглядову раду, проекти, моніторинг тощо. Зараз все це виписується і розглядається відповідними міністерствами для того, щоб цей механізм був вже представлений донорам, і щоб відбулося наповнення цього фонду.

Валентина Самар: Майже рік тому ми раділи тому, що КПВВ на перетині адміністративного кордону з Кримом будуть обладнані по-людськи з усіма необхідними умовами. Минулого тижня стало відомо, що Наталя Веселова внесла пропозицію і Комітет ВР рекомендував внести до держбюджету відповідні видатки..

Наталя Веселова: Так, я була присутня на засіданні Комітету з питань будівництва, і внесла відповідну пропозицію, яку комітет підтримав.

Валентина Самар: 100 мільйонів гривень на обладнання КПВВ підтримав Комітет. А ми минулого року називали мало не 300 мільйонів…

Юсуф Куркчі: Ця сума була скорегована після чергової наради в Кабінеті Міністрів з Кубівим, і вона була оптимізована до 110 мільйонів.

Макет КПВВ на перетині адміністративного кордону з Кримом

Валентина Самар: Добре, майже рік ви її оптимізовували. Далі що?

Юсуф Куркчі: Справа в тому, що є постанова, яка наділяє необхідним функціоналом міністерство інфраструктури, щоб ця робота була розпочата. МінТОТ такого функціоналу немає. Сьогодні цих грошей в бюджеті міністерства інфраструктури немає. Всі наші спроби скорегувати бюджет першого чи другого півріччя цього року видалися марними. Тому, коли будуть гроші в бюджеті, тоді можна буде говорити про якісь терміни чи якісь проекти.

Той проект, який ми підготували, розроблявся за участю всіх служб, всіх громадських організацій, які працюють дотично до цієї теми.

Валентина Самар: Але щодо 100 млн. це не пропозиція Кабміну, а пропозиція депутатки Веселової. Наскільки реально, що вона буде підтримана?

Наталя Веселова: Є протокольне доручення від лютого 2017-го року пана Кубіва. Чому центральні органи влади, його не виконали, вони краще знають.

Проте будемо відстоювати цю пропозицію про фінансування відповідного переобладнання КПВВ у Херсонській області, так само, як і програму «Доступне житло», на яку теж грошей поки що немає.

Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine