Дружеские голоса: кто и о чем вещает на оккупированные территории

Кто вещает сегодня на оккупированные территории Крыма и Донбасса, куда добивает сигнал и находит ли он отклик у людей? Вокруг этих вопросов в последнее время много противоречивой информации и даже фейков. Российские пропагандистские каналы рассказывают и показывают, что даже у "пограничных" районах сигналы украинских радиостанций не ловятся. Украинские чиновники отчитываются, что сигналы частных и общественного вещателей "добивают" и в Симферополь, и продолжают наращивать вышки в Донбассе и на Чонгаре. Впрочем, это не столь критично, если иметь в виду доступ аудитории к интернету. Важнее затем становится вопрос: а что говорят и показывают "дружеские голоса" на оккупированные территории Крыма и Донбасса, насколько качественным является их контент и где взять деньги на его производство?

Разговор об этом с членом Национального совета по вопросам телевидения и радиовещания Сергеем КОСТИНСКИМ и главными редакторами радио Хайят и «Крим.реалии» - Гаяной ЮКСЕЛЬ и Александром ЯНКОВСКИМ  -  в программе Валентины САМАР "Вопрос национальной безопасности» (телепроект Центра журналистских расследований, эфир ТРК Черноморская).

Валентина Самар: Пане Сергію, які мовники сьогодні працюють для аудиторії окупованих територій і як сприймається там це мовлення?

Сергій Костинський: Почнімо з того, що нам «прилітає» з окупованих територій. Я не можу сказати, що мовлення з окупованих територій є катастрофічною ситуацією, оскільки  будь-яке ефірне мовлення це є локальне мовлення, воно ведеться на дистанцію не більше, ніж до 60 км. Для того, щоб це унеможливити, це потрібно глушити. І я дуже сподіваюся, що 2018-ий рік стане переламним в цьому питанні. Це важливо, тому що ефективність нашого мовлення на підконтрольній території дуже залежить від того, чи ми отримуємо звідти сигнал.

Що ми зробили? В Херсонській області з’явилися дві нові радіостанції – це радіо «Хаят» і радіо «Крим Реалії». «Крим. Реалії» вже мовлять в ефірі в FM діапазоні на території Криму  на дистанцію, яка перевищує 100 км. Я сподіваюся, що найближчим часом ми забезпечимо таке ж мовлення і радіостанції «Хаят». Ключовим об’єктом для мовлення на територію Криму є Чонгарська вежа, і хочу одразу спростувати фейк – ніхто її не захоплював, програмне забезпечення ніхто не зламав, це неможливо. Якби це можливо було зробити, ми б тоді ламали його в Красноперекопську, Донецьку та Луганську. Тому вежа працює і дуже ефективно розповсюджує сигнал на окуповану територію.

Сергій Костинський, член Національної Ради з питань телебачення та радіомовлення

Наступний об’єкт – це Чаплинська вежа. Зараз відбуваються роботи зі збільшення її висоти з 92-х до 130-ти метрів. Дуже сподіваюся, що найближчим часом і Армянськ, і Красноперекопськ будуть чути наш сигнал.

Валентина Самар: З нами на зв’язку головний редактор Агенції QHA/Кримські новини і радіо «Хайят» Гаяна Юксель. Де вас можна почути в Криму?

Гаяна Юксель: В Крыму нас, на самом деле, слышно везде. Сейчас радиостанция «Хайят» начала свою деятельность на чистоте FM 103.5 в Каховском районе Херсонщины, но самый главный упор мы делаем на интернет-вещание и на социальные сети. Судя по той реакции, которую мы получаем из Крыма, нас слушают, очень эффективны стримы прямо из студии. Сейчас мы эту работу будем совершенствовать, то есть ставить камеры, делать сайт. Нам очень отрадно осознавать, что нас слушают в Крыму, у нас есть уже первые отклики, отзывы, критика.

Валентина Самар: То есть, вас можно слушать в Интернете?

Гаяна Юксель: Совершенно верно. На сайте информационного агентства «Крымские новости» по адресу QHA.com.ua. Там есть значок «Радио Хайят», где звучит постоянный двадцатичетырехчасовой эфир. Но я очень надеюсь, что это лишь первый шаг в нашей работе, потому что вещание на Крым для нас очень важно, и мы будем продолжать свою деятельность в этом направлении и расширять ареал вещания.

Гаяна Юксель, головний редактор Агенції «Кримські новини» і радіо «Хайят»

Валентина Самар: Похоже, крымские радиостанции уже конкурируют друг с другом? Есть уже радио «Мейдан» из холдинга АТР, радио «Хайят», также Наджие Феми запустила крымскотатарское радио  Canlı Radio.

Гаяна Юксель: Это очень хорошая, здоровая ситуация, я этому очень рада. В прошлом году меня спрашивали о конкурсе и участии наших коллег радио «Крым Реалии» и «Мейдан» по частоте на Чонгаре. Я тогда говорила о том, что очень хорошо, что они участвуют и получают эти частоты. Сейчас мы пришли к тому, о чем я многие годы говорила в самом Крыму: крымскотатарских СМИ должно быть много, а здоровая нормальная конкуренция – это очень хорошо.

Другое дело, что мы сейчас находимся в несколько стесненных условиях в кадровом вопросе. Специалистов со знанием крымскотатарского языка в Киеве найти очень сложно. Но работа ведется, радиостанции и СМИ работают, и это чудесно, что их становится больше.

Валентина Самар: Я сьогодні спеціально слухала радіо «Хаят», і це не тільки музика, там багато корисної інформації. І я не нарадуюся, як швидко колеги роблять нові медіа.

Сергій Костинський: Це не так швидко, перша розмова про створення радіостанції відбулася більше року тому. Потім був конкурс, і нарешті радіо «Хаят» став нашим ліцензіатом. Проте знадобився рік, щоб побудувати цю радіостанцію, щоб вона вийшла в ефір, і це відбулося нещодавно.

Є прекрасна динаміка, що нові радіостанції з’являються одна за одною. Я сподіваюсь, що невдовзі з’явиться ще й радіостанція «UA. Крим» від Суспільного, яка теж мовитиме на територію Криму. Також я дуже сподіваюся, що «Хаят» скоро буде мовити з Чаплинської та Чонгарської веж. Зараз ми вирішуємо питання з частотним ресурсом, ми замовили дуже гарний пакет частот, і будемо залучати і кримські, і некримські частоти. Тобто ми почали з чотирьох радіостанцій, і їх буде збільшено ще на чотири.

Я дуже сподіваюся на підтримку загальнонаціональних радіостанцій і телеканалів, тому що сьогодні політика держави полягає в тому, що ми не втручаємося в діяльність медіа, ми не створюємо державних медіа, на сьогодні єдина державна радіостанція – це «Армія FM», і я зараз веду з ними переговори. Адже в нас є прекрасна ідея, щоб не тільки громадяни України в Криму, але й російські військові слухали «Армію FM».

Валентина Самар: Перейдете на російську мову?

Сергій Костинський: Ні, мовлення відбуватиметься у відповідності до закону про квоти української мови, але, я вважаю, що це буде хороша історія, коли в Криму буде чутно українське військове радіо.

Валентина Самар: Як скоро це відбудеться?

Сергій Костинський: Дуже скоро. Це наше військове радіо «Армія FM», яке мовить на Донбасі, це одна з найпотужніших мереж на лінії розмежування, і наші військові його слухають. Це радіо ще не мовить у Херсонській області, і зараз ми працюємо над тим, щоб провести їх на Херсонщину із мовленням на Крим.

Валентина Самар: Це важливо, адже російські військові мають знати ы про міжнародне право, що всі порушення прав людини у анексованому Криму можуть бути кваліфіковані як воєнні злочини і розглядатись у Міжнародному кримінальному суді.

Сергій Костинський: Так, зараз ми працюємо над цим, і нарощуємо кількість мовників. Є ще один проект, про який я не хочу розповідати зараз, але сподіваюся, що в 2018-му році ми зробимо дуже приємний сюрприз для наших земляків в Криму, і кількість територій і людей, охоплених українським мовленням, буде суттєво збільшено.

Валентина Самар: З нами на зв’язку головний редактор радіо «Крим. Реалії» Олександр Янковський. Розкажіть про структуру радійної реакції – що ви маєте на сьогодні, скільки годин мовлення тощо?

Олександр Янковський: В режимі 24 години/7 ми почали мовити з початку вересня 2017-го року, але до того, з осені 2015-го року ми робили щоденні програми по 30 хвилин, які виходили в ефірі УР-1, це тепер Суспільний мовник. Та й надалі таке співробітництво триває. Для нас це важливо, тому що те, що виходить в ефірі Суспільного, виходить для українського слухача. Ми робимо цю програму українською мовою для того, щоб український слухач не забував, що таке Крим, чому він український і чому Росія має повернути Україні її півострів.

Так само за допомогою середньохвильового передавача, який транслює програми Суспільного, нас можна слухати в Криму на частоті 549 КГц, і сигнал доходить навіть до Алушти через гори. Але це дуже дороге мовлення, і ми не можемо поки собі дозволити мовити в режимі 24/7. Тому ми взяли участь в конкурсі, отримали частоту на 105,9 FM, і тепер мовимо з Чонгара. Ми маємо дотримуватися українського законодавства, і в нас є програми як українською, так і російською мовами, і україномовних програм має бути не менше 50%. Це програми, насамперед про Крим, щоб розповісти кримчанам, що насправді відбувається в Криму, але й в нас є програми про Україну, про події в інших регіонах України.

Наша відмінність в тому, що нам вдалося зберегти наш колектив тих, хто знається на Кримі, хто працював в Криму, а тепер продовжує працювати в Києві та в інших регіонах. Також до нашого ефіру можна телефонувати щодня, в нас є безкоштовний номер для кримчан та жителів інших регіонів України. І нам телефонують щодня, деякі з критикою, але це говорить про те, що ми чіпляємо всіх людей з усіма політичними поглядами.

Олександр Янковський, головний редактор радіо «Крим. Реалії»

Валентина Самар: Багато критики на вашу адресу доводиться чути щодо того, що ви включаєте в ефір колаборантів і відвертих посіпак окупантів для того, щоб представити і їхню точку зору. Це для вас принципово?

Олександр Янковський: Я скажу так: не можна просто робити вигляд, що їх там немає. Будь-який український телеканал, коли робить репортаж про те, що відбувається на території Криму, має дізнатися і протилежну точку зору. Це не означає, що людину треба брати до прямого ефіру, але потрібно зацитувати, адже, якщо ми будемо говорити, що воно не існує, воно саме по собі не зникне. Кримчанам треба розповідати про те, що відбувається на півострові, адже інформація в медіа вся цензурована: там не говорять ані про затримання, ані про посадки людей, ані про зникнення, ані про судові справи тощо.

Валентина Самар: Сергію, не виглядає так, що робота в кримському напрямку більш успішна, ніж робота у донецькому? Бо я досі читаю, як люди з Донбасу пишуть, що в них немає там українських телеканалів та радіостанцій.

Сергій Костинський: Єдине, чого немає і не вистачає на сьогоднішній день, так це потужної інформаційної кампанії про те, де є наші телеканали і радіостанції. В багатьох випадках потрібно просто антену повернути у необхідному у напрямку, не на Донецьк, а на Волноваху чи Костянтинівку, або на Покровськ чи Краматорськ. 

До нас надходять скарги, проте більшість з них надходять з лінії розмежування, оскільки там є певні проблеми. FM мовлення та цифрове мовлення – локальне, воно розповсюджується не на велику територію. Тому потрібно будувати велику кількість телевізійних веж для того, щоб цей сигнал розповсюджувати. Біля лінії розмежування дуже ризиковано будувати інфраструктуру, тому що вона обстрілюється бойовиками. Все що було на лінії розмежування, знищено. Проте ми якось виходимо з цієї ситуації. Наприклад, в Авдіївці немає жодної вежі, але безпосередньо там встановлені телевізійні передавачі та чотири радіопередавачі.

 З будівництвом Покровської вежі закриються останні білі плями, і ми зосередимося на мовленні на непідконтрольну територію. В нас є бачення, як це зробити, і ми посилено працюємо зараз зі стейкхолдерами, та сподіваємося на підтримку наших західних партнерів. Адже нам потрібне обладнання і мовники. У держави власних мовників немає, ми розраховуємо, що повноцінне мовлення має здійснюватися за рахунок комерційних мовників, які працюють на території України. Ми всіх запрошуємо.

Валентина Самар: Є два великих проблемних питання: це контент і фінансування виробництва цього контенту що в кримському напрямку, що в донбаському. І державна політика не враховує якоїсь підтримки чи якогось фонду, з якого б фінансувалися ці потреба. З Криму вийшло десять редакцій, і вони виживають кожна, як може. Ми говорили з представниками Міністерства інформаційної політики про те, що потрібно проводити конкурс серед тих кримських редакцій і робити державне замовлення. Нас не почули.

Сергій Костинський: Почули. У нас була зустріч з USID. Я не можу сказати, чи це добре чи ні, коли держава буде давати державні кошти на виготовлення програм.  Але держава може забезпечити прихід донорських коштів. І це буде прозоро і з дотриманням всіх етичних стандартів.

Валентина Самар: Ми ж хочемо, щоб так само було прозоро і з державними грошима. Зараз купа грошей розпилюється на так звану відбудову Донбасу. А редакції, які вийшли із Донецька і Луганська змушены скорочувати людей. Другий момент – на Донбас зараз йде дуже багато донорських грошей, але вони не враховують інформаційних  потреб. 

Сергій Костинський: Дійсно, в нас немає фінансування на підтримку медіа, єдиний проект, який реалізується за рахунок коштів з Кабміну  - для репатріантів, для кримськотатарського народу, і частина цих коштів йде на підтримку телеканалу АТР і радіо «Мейдан».

І все ж таки в умовах сьогоднішньої корупції моя позиції полягає  в тому, що потрібно залучати не державні кошти, а донорські.

Чим мені подобається чонгарська історія? Ми побудували Чонгарську вежу, я туди привів приватного інвестора. Потім я часто чув обвинувачення на свою адресу про те, що ми там розпилили державні кошти. Тому я чесно радів, що там не було державних коштів, тому що ти все одно нікому нічого не доведеш. В мені було приємно говорити, що то був приватний інвестор, який витрачав власні кошти.

Открытие телевышки в с. Чонгар 17 марта 2017 г. Фото: investigator.org.ua

В цьому плані щодо підтримки телеканалів та радіостанцій, я вважаю, що має бут спільний проект  за участі донорів, і держава має брати участь в експертних комісіях, які визначають, які лоти готуються, які потрібні передачі для Криму і Донбасу тощо. Мені здається, що сьогодні задача держави полягає в тому, щоб привернути увагу донорів, щоб фінансувати не тільки соціальні проекти, але й інформаційні.

Валентина Самар: Чим закінчилася ваша зустріч з Агентством з міжнародного розвитку США - USID?

Сергій Костинський: Наша ідея сподобалася, я сподіваюся, що вона отримає підтримку всередині USID, і ми вийдемо на реальний проект. Ми надаємо дуже якісну експертизу, і я думаю, що рівень довіри до Національної Ради сьогодні є високим, тому є шанс, що вони відгукнуться. Наша робота з американськими структурами, такими як BBG, «Радіо Свобода», показує, що інколи комунікація відбувається довго, але вона дає дуже хороші результати. Та ж вежа в Бахмутівці була надана компанією BBG, яка фінансується за рахунок державного бюджету США.

Валентина Самар: Що найважливіше має бути сьогодні сказано нашим телеглядачам в Криму?

Сергій Костинський: Дорогі земляки, щиро вам дякую за те, що ви дивитеся «Чорноморку», телеканал АТР, слухаєте «Мейдан», «Крим Реалії», радіо «Хаят». Велике прохання до вас – знімати випадки, коли ви в ефірі чуєте українську радіостанцію або бачите в ефірі український телеканал. Ми зараз робимо нові проекти, щоби поступово збільшити кількість таких телеканалів і радіостанцій. Ми будемо вдячні вам, якщо ви  будете їх опубліковувати на YouTube, на Фейсбуці, надсилати особисто мені та журналістам. Ми будемо поширювати. Це важливо, тому що ми хочемо бачити ефективність розповсюдження нашого мовлення, як є недоліки. Ми відкриті для будь-якої критики і для будь-яких пропозицій в цьому плані. 

 Валентина Самар: Тобто зараз ви попросили кримчан бути моніторами, щоб ви зрозуміли, як далеко чути наші дружні голоси?

Сергій Костинський: Саме так. Ми це теж самі робимо, але й хотіли долучити до цього кримчан.

Валентина Самар: На сьогодні вже є якісь дані?

Сергій Костинський: Звичайно. Радіо «Крим. Реалії» було зафіксовано в Білогорському районі, в Сімферопольському районі, за 10-12 км до міста Сімферополь, тут рельєф дозволяє сигналу розповсюджуватися на 80 км. В той час, як Донецька та Луганська області мають дуже складний рельєф. Наприклад, сигнал з Бахмутівської вежі може спокійно діставати до Луганська і йти далі, але там є кряж, який частково закриває Луганськ.

Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine