Зачем России почетное консульство Никарагуа в Крыму?

Расследования
Олег Белавенцев Фото: Крымская газета

Очередная возможность выпала вспомнить об одном из главных координаторов вооруженной агрессии РФ против Украины в Крыму. Олег Белавенцев назначен почетным консулом Никарагуа в «Республике Крым». Здесь можно было бы поставить смайлик в знак очередного этапа карьерного «роста» правого кармана и руки Сергея Шойгу до и во время оккупации Крыма. Однако не лишним будет вспомнить шпионское прошлое Белавенцева и его особый коррупционный талант, а также не менее коррупционные склонности никарагуанского режима и в частности его представителей — родственников президента Ортеги, занимающихся крымской тематикой.

У березні 2014 році Бєлавєнцев був призначений представником президента РФ у «Кримському федеральному окрузі», а в 2016 —  у Північно-Кавказькому. А потім кишнули з усіх посад, і сліди його проявлялись хіба що у журналістських розслідуваннях корупційних подвигів Бєлавєнцева при поставках гуманітарної допомоги країнам-сателітам РФ та «хапків» землі на кримському узбережжі.  

Роль Белавенцева в окупації Криму РФ 

Міжвидова боротьба між російськими політиками і військовими та «приданими» їм колаборантами і відставними офіцерами ЧФ, які створили «самооборону Севастополя», за лаври головного героя «русской весни» у Криму призвела, серед іншого, до публікацій численних інтерв’ю та створення документальних фільмів. Неабиякий резонанс викликав фільм «Четверта оборона Севастополя», який, за великим рахунком, підтверджує позицію України: головним чинником незаконної анексії Криму і Севастополя Росією була збройна агресія проти України, а не так званий «референдум» і воля міфічного «кримського народу».

Олег Бєлавєнцев і Сергій Меняйло — герої фільму «Четверта оборона Севастополя» Фото: kommersant.ru

«Всіма операціями зі звільнення Криму командувала людина, яка зараз обіймає посаду уповноваженого президента Росії по Кримському федеральному округу — Бєлавєнцев Олег Євгенович. Він здійснював і військове, і політичне керівництво цієї операції. Тобто, проводив переговори з владою, як Севастополя, так і Криму. Проводив переговори з депутатами, впливовими людьми, з бізнесменами, які тут працюють. Він безпосередньо керував військовою операцією», — із запалом розповідає російський політолог Олег Матвейчев у фільмі «Четверта оборона Севастополя». 

Про те, що саме Бєлавєнцев у перші ж години після захоплення ВР і будинку уряду АРК проводив добір лояльних Росії нових «керівників» Криму, розповідав в інтерв’ю лідер кримських комуністів Леонід Грач, якому пропонували посаду голови Ради міністрів, але потім зробили вибір на користь Аксенова. Про це ж є свідчення у телефонній розмові радника президента Путіна Глазьєва та директора інституту СНД Затуліна, перехопленій українськими спецслужбами. Бєлавєнцев також здійснював спроби підкупити посадами керівників Меджлісу кримськотатарського народу, розповідав Ахтем Чийгоз

Сам Бєлавєнцев своїх «заслуг» під час захоплення Криму також не приховував і розповідав, як погрожував збити літак з в.о. президента України Олександром Турчиновим.

«Так, він збирався вилетіти сюди двома бортами. На одному сам, на другому — підготовлена група спецназу. Справа в тому, що ми тут приймали рішення, нам ніхто не заважав. І ми повідомили, що якщо він перетне кордон, ми його зіб’ємо», — розповідав Белавенцев журналістам телеканалу НТВ.

Олег Бєлавєнцев Фото: скриншот НТВ

Вироком Святошинського районного суду Києва від 18 березня 2019 року Олег Бєлавєнцев заочно засуджений до 13 років позбавлення волі. 

Колегія суддів визнала Бєлавєнцева винним у пособництві в посяганні на територіальну цілісність України (ч. 3 ст. 110 ККУ), підбурюванні до державної зради українських військовослужбовців (ст. 111 ККУ) та участь у веденні агресивної війни проти України (ст. 437 ККУ). Злочини кваліфіковані за статтями ККУ в редакції від 2001 року, що передбачала м’якші покарання за інкримінованими статтями, ніж сучасна редакція.

За матеріалами вироку, у березні 2014 року Бєлавєнцев, представляючись уповноваженим президента РФ, підбурював українських військових до державної зради — переходу на сторону Росії, здачі зброї та боєприпасів. Під час судового розгляду були допитані українські моряки, які підтвердили висунуті Бєлавєнцеву обвинувачення.

Серед епізодів: 5 березня 2014 року він разом з іншими представниками ЗС РФ прибув до Штабу ВМС України, де мав зустріч із командуванням флоту.  Вимагав здатися Росії, а у випадку відмови лунали погрози застосування зброї. На той момент російські військові вже блокували українські частини кілька тижнів.

Позиція захисниці Бєлавєнцева, адвокатки Ольги Хатнюк, полягала в тому, що вона не мала зв’язку зі своїм клієнтом, відтак не знає його позицію щодо інкримінованих злочинів. А також чи дійсно він належно повідомлений про судовий процес щодо нього. Крім цього, Ольга Хатнюк посилалася на відсутність належного оформлення деяких процесуальних документів. 

Центр журналістських розслідувань слідкував за перебігом судового процесу у справі Бєлавєнцева. Прокурор Військової прокуратури Центрального регіону України Айдин Худієв, який представляв обвинувачення,  в інтерв’ю ЦЖР розповідав, що повідомлення про підозру Бєлавєнцеву робилося неодноразово і всіма можливими шляхами.

 «Ми направляли приватними логістичними компаніями обвинувальний акт, підозру та інші процесуальні документи. Зверталися із запитом про міжнародну правову допомогу до компетентних органів РФ, надсилали електронні листи на його електронну пошту, вказану на офіційному сайті уповноваженого президента РФ (у Криму — ред.)», — розповідав Айдин Худієв.

Бюро судової інформації вже повідомляло, що майже півтора роки після винесення вироку він ще не набрав законної сили. Стороною захисту (адвокат за призначенням Ольга Хатнюк) була подана апеляційна скарга,  провадження відкрите Київським апеляційним судом 3 травня 2019 року, однак і досі не розглянуте. 

Святошинський райсуд м. Києва Фото: Сергій Войченко/Главком

Наступне засідання суду у цій справі заплановане на 29 вересня 2020 року. Такий  тривалий розгляд «кримських справ», на жаль, вже став нормою в українських судах, Абсолютна більшість справ щодо російських військових та політичних діячів, які брали безпосередню участь в окупації Криму, та колишніх кримських депутатів, прокурорів, військовослужбовців, які сприяли агресії РФ проти України та обвинувачуються у державній зраді, розглядаються українськими судами за процедурою спеціального (заочного) слідства — за відсутності обвинувачених, але при забезпеченні їхнього  права на захист. 

Затягування розгляду таких справ має й об’єктивні, зумовлені нормами КПК причини, і суб’єктивні , де явно простежується гальмування процесу з боку захисту обвинувачених. Яскравий приклад тому — справа ексглави Генічеської РДА Німетуллаєва, херсонський адвокат якого роками не з’являється на засідання суду у КИєві (Про проблеми «заочки» —  у сюжеті Кримські справи: судовий розгляд).

Кореспондент БСІ зв’язався з Ольгою Хатнюк, яка у розкладі судових засідань на сайті «Судова влада України» вказана стороною захисту у справі Бєлавєнцева. Адвокатка повідомила, що вже не є захисником Бєлавєнцева, оскільки припинила співпрацю із Центром надання безкоштовної правової допомоги. У Єдиному судовому реєстрі відсутня ухвала, якою б суд призначив нового захисника Олегу Бєлавєнцеву. Не виключено, що його відсутність може виявитись лише під час засідання у кінці вересня. 

Бєлавєнцев — почесний консул Нікарагуа

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба 28 серпня 2020 року на брифінгу погрожував вдарити санкціями по Нікарагуа у відповідь на призначення почесним консулом цієї центральноамериканської країни в «Республике Крым» Олега Бєлавєнцева — «кричущий і нахабний», за словами Кулеби, крок нікарагуанського уряду. 

Міністр згадав і про участь «одіозного персонажа» Бєлавєнцева в окупації Криму, і про вирок Святошинського районного суду. 

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба Фото: Facebook MFA of Ukraine

«Ми розглядаємо такі дії Нікарагуа як пряме порушення законодавства України та міжнародного права. Це відверто недружній крок щодо нашої держави, який потурає збройній агресії Російської Федерації. Ми також розглядаємо цей крок як спробу легітимізувати незаконну анексію Кримського півострова. Наша позиція дуже проста і чітка: ми не залишимо цей крок Нікарагуа без відповіді. Вже надіслана нота уряду Нікарагуа з вимогою негайно скасувати неправомірне рішення. В цій ноті також міститься попередження, що в разі відсутності відповідної реакції з боку Нікарагуа Україна почне застосовувати санкційні механізми відповідно до свого законодавства для того, щоб покарати Нікарагуа за цей крок», — сказав Кулеба, додавши, що Київ готовий вдатися до «ще більш жорстких кроків для захисту територіальної цілісності і суверенітету України». 

В цього призначення — давня історія.

Ідею про створення торговельного дому Нікарагуа у Севастополі Олег Бєлавєнцев висловлював ще у 2015 році, коли був повноважним представником президента РФ у «Крымском федеральном округе», а Севастополь відвідував посол Нікарагуа в РФ Хуан Ернесто Васкес Арайя. Тоді йшлося про використання суднобудівних заводів Криму для модернізації нікарагуанського риболовецького флоту, натомість Нікарагуа могли поставляти в Севастополь табак, банани, ром, морепродукти і  створити «небувалий туристичний потік». 

Після висилки  Бєлавєнцева з півострова тема співробітництва Криму, Севастополя і Нікарагуа було затихла, а минулоріч знову ожила.

 У квітні 2019 року Ялтинський міжнародний економічний форум відвідав  спецпредставник президента Нікарагуа по взаємодії з Росією Лауреано Ортега Мурільйо — син президента Ортеги і віце-президентки Мурільйо. Виступаючи, повідомив про потребу в модернізації порту Коринто і переговори з Росією про участь у цьому проекті. Також запрошував бізнес до проектів з будівництва нових доріг,  електрифікації і відновлюваних джерел енергії в Нікарагуа. 

Лауреано Ортега Мурільйо (ліворуч), V ЯМЕФ, Ялта, 2019 Скріншот: Youtube

У російських ЗМІ багато писали про цього «високого гостя» у Ялті,  і дуже мало про те, що саме у ці дні Департамент контролю за іноземними активами міністерства фінансів США (OFAC) ввів санкції щодо Лауреано Ортега Мурільйо відповідно до Виконавчого ордеру (E.O. 13851) — за причетність до корупційних фінансових операцій та мережі підтримки режиму Ортеги. 

У повідомленні OFAC від 17 квітня 2019 року йдеться про те, що Лауреано Ортега Мурільйо займався корупційними комерційними угодами, в яких іноземні інвестори платили за пільговий доступ до економіки Нікарагуа, а також координував проекти будівництва каналу, які використовували як засіб для відмивання грошей та придбання майна вздовж його маршруту.

Зустріч посла Нікарагуа в РФ із представниками «Республіки Крим» Фото: ppcrimea.ru

29 січня цього року посол Нікарагуа в РФ Альба Асусена Торрес Мехія провела робочу зустріч з представниками «Республіки Крим», які виявились чистокровними федералами. А саме — заступник «Голови уряду Республіки Крим» і постпред  при президенті РФ Георгій Мурадов, кандидат в почесні консули Нікарагуа в «Республіці Крим» Олег Бєлавєнцев, заступник Мурадова Сергій Кудрін і віце-президент Асоціації дружби Росія-Нікарагуа Дмитро Малов.

«На початку зустрічі Георгій Мурадов представив послу Олега Бєлавєнцева, охарактеризувавши його як особистість, яка «сформувала» сьогоднішній Крим, який захищав волю кримського народу під час конфлікту з Україною» , говориться в офіційному повідомленні про зустріч.

А сам Бєлавєнцев «згадав про свої поїздки в Нікарагуа в період, коли він працював у МНС і зустрічах з командиром Даніелем Ортега і його братом Умберто Ортегою і продемонстрував свою готовність внести свій вклад в розвиток двостороннього співробітництва». 

Тут варто нагадати, що компанії, які пов’язують із Бєлавєнцевим, продовжують заробляти на міжнародній «гуманітарці» і досі, як свідчать журналістські розслідування. І значна частина його бізнесу після 2014 року з’явилась і в Криму.

Фото: occrp.org

«Близькі до Олега Бєлавєнцева компанії і досі заробляють гроші на протипожежному обладнанні, але за цей час він створив і новий бізнес, вчергове пов’язаний з місцем його служби. У компанії ЗТПП багато нових активів, і всі вони знаходяться в Криму. У Сімферополі ЗТПП належить завод з промислової обробки металів. А компанія  «Золотая Ялта», створена «ЗТПП», приватизувала два готелі на березі моря в Ялті», — пишуть розслідувачі  проекту «Важные истории».

Бєлавєнцев був призначений на посаду почесного консула указом президента Даніеля Ортеги, про що, як годиться, повідомило офіційне видання уряду Нікарагуа La Gaceta числом від 3 серпня 2020 року. 

Скріншот: lagaceta.gob.ni

Чим же буде займатись почесний консул Нікарагуа в Криму Бєлавєнцев? Офіційно повідомляється, що налагодження співробітництва торкнеться таких сфер як туризм, медичний туризм, обмін студентами з університетом ім. Вернадського, побратимство міст та »інших можливих областей взаємовигідного співробітництва». Але варто врахувати попередній досвід співпраці Бєлавєнцева з корумпованим нікарагуанським режимом та його власний бекграунд, що теж нерозлучний з корупцією, і вкотре згадати, що «сіра зона» окупованого Криму — чудове місце для відмивання коштів.