Украинский «Черноморнефтегаз» наращивает добычу газа на своем пока что единственном подконтрольном месторождении — Стрелковом, расположенном на на Арабатской стрелке вблизи Геническа на Херсонщине. Остальные месторождения на шельфе Черного моря захвачены российскими оккупантами и доводятся до истощения.
Впервые с 1983 года на стрелковом месторождении пробурена новая эксплуатационная скважина, которая даст приток газа и позволит полностью обеспечить потребности Геническа и всего курортного района в голубом топливе. Действительно историческая для «Черноморнефтегаза» скважина №87, в отличие от своих предшественниц, находится не в Азовском море, а на суше — прямо посередине косы Арабатской стрелки. Она очень сложная, но ее пробурили в рекордные 27 дней.
Но самое главное: если она заработает уже к этому отопительному сезону, как планируется, то о дефиците газа зимой в Геническе можно будет забыть. Во-вторых, уже в следующем году «Черноморнефтегаз» сможет удвоить объем своей добычи — было бы кому потреблять. Центр журналистских расследований получил возможность первым побывать на месте новой скважины. Попутно напомним и непростую новейшую историю Стрелкового месторождения, с которой еще не вынесены все уроки, и возвращение его под контроль «Черноморнефтегаза».
Видеоверсию материала смотрите в выпуске программы «Вопрос национальной безопасности с Валентиной Самар».
Стрілкове газове родовище розташоване у північній частині Арабатської стрілки та на шельфі Азовського моря, що до неї прилягає. Фактично — на межі з тимчасово окупованим Кримом. Газ із свердловин у морі добувають з 1976 року. Початкові запаси газу в Стрілковому родовищі оцінюють у три мільярди кубометрів, більше половини яких уже використано, а щорічний видобуток становить нині близько 9 мільйонів кубометрів.
Морська стаціонарна платформа — МСП-112 — встановлена для видобутку газу із свердловин №80, 81 і 82, які були введені в експлуатацію у 1982 році і є останніми «робочими» свердловинами на Стрілковому родовищі. Попри статечний вік, МСП має свіжий вигляд.
Майстер з видобутку нафти і газу ДАТ «Чорноморнафтогаз» Олексій Сірий розповідає, що минулого року на морській платформі зробили ремонт: провели технологічну обв’язку усіх трьох свердловин та діагностування металоконструкції, у планах — ремонт технологічної та вертолітної палуб.
Олексій Сірий, майстер ДАТ «Чорноморнафтогаз» Фото: investigator.org.ua
«У 2011 році тут було проведено капітальний ремонт свердловин. Трохи з нижчого на вищий горизонт піднімались, щоб збільшити видобуток. А зараз планується збільшення видобування газу з цього родовища за допомогою сухопутної свердловини, яку пробурили пару тижнів тому», — говорить Олексій Сірий.
Буріння нових свердловин для збільшення видобутку газу на Стрілковому планувалось «Чорноморнафтогазом» ще навесні 2014 року. Однак окупація Криму Росією, захоплення активів «Чорноморнафтогазу» у Криму та частини Арабатської стрілки у Херсонській області, де знаходиться газовий промисел, ці плани зупинили.
Окупація Стрілкового і «Пласт» Онищенка
Лариса Шаймарданова, відома місцева громадська діячка і мама викраденого окупантами у Криму активіста Тимура Шаймарданова, розповідала ЦЖР , як стала свідком десанту російських військових 15 березня 2014 року. Помилково вони спочатку висадились у маслиновій лісосмузі на території села Стрілкового, а зрозумівши, що «промахнулись», перемістились до бази «Чорноморнафтогазу».
Лариса Шаймарданова Фото: investigator.org.ua
«У них було завдання — газовий промисел. Вони помилково тут висадилися. І, мабуть, хтось координував їх дії — за ними знову прилетіли вертольоти. І коли ми об’їхали цю лісосмугу, щоб виїхати на трасу, то два транспортні вертольоти вже стояли на землі, з кущів бігли «зелені чоловічки», озброєні до зубів. Їх було близько сорока», — розповідала Лариса Шаймарданова. — «У цей час жителі села дзвонили один одному на телефони, говорили, що бачили «зелених чоловічків» з вертольотами в одному, іншому місці, біля гарячого джерела. Було зрозуміло, що «зелені чоловічки» прямували в бік газпрому».
Попри те, що всі родовища ДАТ «Чорноморнафтогаз» вже були під повним контролем російських окупантів, право на видобуток газу на Стрілковому та Архангельському родовищах несподівано отримало українське ПрАТ «Пласт», що належить Олександру Онищенку, на той час — впливовому народному депутату. Угода про спільну діяльність із захопленим «Чорноморнафтогазом» була підписана 5 березня 2014 року і на Стрілкове родовище «Пласт» зайшов буквально на плечах російського десанту.
В інтерв’ю ЦЖР у 2016 році Олександр Онищенко, який на той час уже був у бігах, запевняв, що зайнятися видобутком газу на Стрілковому його просили у НАК «Нафтогаз України»: «Вони не хотіли в це влазити: «Ми не хочемо займатися політикою, тому що нас звинуватять, а ви їдьте, домовляйтеся з ними, виберіть спільну діяльність». Там чисто питання грошей було, потрібно було дати їм грошей, що б вони відійшли і не розбирали. Вони хотіли розібрати все це по запчастинах і знищити».
При цьому Онищенко стверджував, що про підписання угоди із уже захопленим «Чорноморнафтогазом» його просив голова правління «Нафтогазу» Андрій Коболєв. Однак угода була підписана 5 березня, а посаду голови НАК Коболєв зайняв лише 23 березня 2014 року. Контролювати базу «Чорноморнафтогазу» у Стрілковому російські військові припинили тільки у грудні 2014 року, коли відійшли за межу між Кримом і Херсонською областю.
Олександр Онищенко, 2016 рік, інтерв’ю Центру журналістських розслідувань Фото: investigator.org.ua
Питання про те, як самому Онищенку вдалося у 2014 році домовитися із окупантами і вести діяльність на Стрілковому родовищі, поки його контролювали російські військові, його дуже дратували. «Ми зробили добру справу для держави. Ви хотіли, щоб його розібрали на частини? Або що? Ми врятували місто, щоб воно залишилося з газом, це єдине родовище газу, який подається туди, і місто опалюється за рахунок нього. Це не комерційний газ, з нього ніхто не заробляє», — переконував Олександр Онищенко.
Сьогодні уже можемо констатувати: на газові із Стрілкового родовища найбільше заробили окупанти. Але Онищенко також не залишився в накладі.
Як відомо, Генічеський район не підключений до магістрального газопроводу і повністю залежить від видобутку газу зі Стрілкового родовища. Влітку, як водиться, обсяги споживання падають, взимку — зростають. Тому літні надлишки видобутого газу десятиліттями закачувались у Глібовське підземне газосховище у Чорноморському районі Криму, з’єднане газогоном із Стрілковим родовищем. А взимку, коли температура повітря падала, а споживання — зростало, цей газ реверсом повертався у Генічеськ.
І ця схема перекачування газу не була зупинена й після окупації Криму — поки на Стрілковому вела діяльність компанія Онищенка «Пласт».
Відтак пропагандисти окупантів тішились від можливості щороку «спасать замерзающий украинский город» начебто на прохання керівництва Генічеська. У постановочних відео не соромився зніматись і президент РФ Володимир Путін. Разом з «головою Криму» Аксеновим вони розігрували сценку занепокоєння катастрофою «в соседней стране».
Весь цинізм ситуації полягав у тому, що насправді із Криму просто повертали газ, добутий у Генічеському районі. З 2014 року у Глібівське газосховище із Стрілкового родовища було закачано 18,6 мільйона кубометрів газу. До речі, цьогоріч окупанти вирішили продати газ , що належить «Чорноморнафтогазу» — 11,5 мільйонів кубометрів виставили на торги.
За угодою з «Чорномиорнафтогазом» ПрАТ «Пласт» зобов’язане було внести у спільну діяльність 71 млн гривень, однак вніс лише один мільйон. Крім того, державна компанія недоотримала близько 20 мільйонів гривень від продажу газу. «Пласт» також «забув» заплатити 130 мільйонів рентних платежів за користування надрами, а сьогодні цей борг намагаються навісити на «Чорноморнафтогаз».
І, нарешті, про обладнання, яке Онищенко начебто врятував у Стрілковому. Керівництво «Чорноморнафтогазу» заявляє, що окупанти демонтували і вивезли нову бурову установку, відступаючи у грудні 2014 року за межу з Кримом. Місцеві мешканці в розмові з ЦЖР підтверджують цю інформацію: «вивозили дуже багато обладнання».
У 2017 році «Чорноморнафтогаз» через суд розірвав сумнівну угоду про спільну діяльність з компанією «Пласт» і повернув контроль над Стрілковим газовим родовищем. Надлишки видобутого влітку газу припинили закачувати у Глібовське газосховище, його притік регулюють в залежності від потреби споживачів.
«Чорноморнафтогаз» закупив і встановив нове обладнання для сушіння добутого в морі газу; зробив ремонт приміщень операторів, провів діагностику морських та наземних газопроводів. І підійшов до логічного етапу виробничої діяльності на Стрілковому родовищі — збільшення видобутку газу.
Історична свердловина №87
Перша з 2013 року нова свердловина «Чорноморнафтогазу» виявилась із характером. Досвідчені фахівці Стрийського відділення «Укрбургазу» зізнаються, що таку складну свердловину бурили вперше, однак роботу завершили достроково.
«Свердловина була забурена 21 липня, закінчена терміном у 27 днів. Складність свердловини полягала в тому, що її вперше бурили під кутом у 81 градус. Наше завдання було з берега потрапити в море. Можна сказати, ми з такою складністю зустрілись вперше. Наразі свердловина №87 передається замовнику – «Чорноморнафтогазу», і, я думаю, що цього року вона вже буде працювати і давати газ для України», — говорить Олег Вітів, начальник бурової установки.
Олег Вітів, начальник бурової установки, Стрийське відділення «Укрбургаз» Фото: investigator.org.ua
Представник «Чорноморнафтогазу» Петро Жукуляк супроводжував проект з будівництва нової свердловини. Він говорить, що своє завдання вона виконала сповна — розкрила продуктивний горизонт №3.
«Продуктивний горизонт розкритий по стволу близько 140 метрів, випробуваний і отриманий промисловий проплив газу, який і очікувався. Зараз свердловина знаходиться ще у випробуванні, триває очищення від фільтрату бурового розчину, будуть проведені газодинамічні дослідження, де визначиться кінцевий дебет робочий, з урахуванням можливостей продуктивного пласта», — розповідає Петро Жукуляк.
Петро Жукуляк, представник «Чорноморнафтогазу» Фото: investigator.org.ua
Цікаво, що у тендері «Чорноморнафтогазу» на спорудження свердловини №87 Стрілкового газового родовища «під ключ» у лютому цього року перемогло приватне підприємство «Українська сервісна бурова компанія-1» з вартістю робіт у 65 млн гривень. Однак у «Нафтогазі» вирішили, що ці роботи зможуть виконати підприємства групи.
Відтак підрядником став «Укрбургаз», що входить до складу АТ «Укрргазвидобування». «Нафтогаз» також повідомляє про підтримку фахівців компанії «Везерфорд Україна», які забезпечували роботи з геофізики.
Світлана Нєжнова, голова правління Чорноморнафтогазу вважає дуже важливим те, що після створення технічного дивізіону у складі «Нафтогазу України» стали можливі такі проекти взаємодії між підприємствами в межах групи.
«Чорноморнафтогаз» задоволений роботою «Укрбургазу». Я дуже вдячна, що в найкоротші терміни пробурили цю свердловину, за те, що якісно зробили ці роботи. За те, що робили все це в тісній взаємодії з нашими фахівцями. Бо ми розуміємо, що фахівців у ЧНГ лишилось мало після тих подій, але вони є і ми їх цінуємо», — каже Світлана Нєжнова.
Світлана Нєжнова (у центрі), голова правління «Чорноморнафтогазу» Фото: investigator.org.ua
Верстат, яким пробурили історичну для Чорноморнафтогазу свердловину, носить ім’я Івана Богуна. Знімальна група Центру журналістських розслідувань у робочому вигляді його вже не застала — стрийські буровики демонтували установку і готували її до транспортування. Однак не виключено, що за якийсь час вони знову повернуться на Арабатську стрілку. Фахівці в один голос кажуть — можна і треба бурити ще кілька свердловин.
«Однозначно потрібно, тому що дана свердловина як пілотний проект, вона показала, що продукція є, а нарощення продукції у даному випадку можливе тільки бурінням наступних свердловин. Для даного типу колектора це оптимальний режим роботи для того, щоб свердлонина довго і стабільно давала такий дебіт з покращенням видобутку, в принципі, кілька таких свердловин забезпечить більший приріст загалом по родовищу», — говорить Петро Жукуляк, представник «Чорноморнафтогазу».
Продування свердловини №87 на Стрілковому родовищі Фото: investigator.org.ua
Але то багатообіцяючі плани. Скільки газу отримає Чорноморнафтогаз із свердловини №87 уже цього року? Адже завдання стоїть почати видобуток уже до нинішнього опалювального сезону.
«Початкові оперативні дослідження показали, що свердловина буде давати десь 8-10 тисяч кубічних метрів газу на добу на початковому режимі експлуатації. А в подальшому — з нарощуванням десь до 20 тисяч», — вважає Петро Жукуляк.
Збільшення видобутку газу із нової свердловини до заявлених 20 тисяч кубометрів на добу фахівці планують поступово. Ймовірно, таких обсягів видобутку Чорноморнафтогаз досягне уже наступного року. Це означатиме, що компанія фактично зможе подвоїти видобуток газу на Стрілковому родовищі. А тоді тема дефіциту газу для Генічеського регіону назавжди відійде в минуле.
Цифри люблять порівняння. Багато це чи мало — видобувати з нової свердловини 10 тисяч кубометрів газу на добу цього року?
Згадаємо, як раніше Путін з Аксеновим бучно піарились на поставці газу у «замерзаючий Генічеськ». За тиждень у січні 2016 року, за словами «голови Криму» Сергія Аксенова, з окупованого Криму перекачали 33 тисячі кубометрів газу. Тобто, це обсяг лише триденного видобутку із нової свердловини на Стрілковому на початковому етапі, або ж 1,5 днів, коли видобуток зросте до 20 тис. кубометрів!
Світлана Нєжнова, голова правління ДАТ «Чорноморнафтогаз» каже, що збільшення видобутку «Чорноморнафтогазом» на Стрілковому родовищі — гарна новина не тільки для його споживачів, а й для українського Криму, де на захоплених окупантами родовищах компанії видобуток щороку падає: «На фоні новин з Криму, що підприємство санкційне, що там падаючий видобуток, що не можуть як слід обслуговувати МСП, блок-кондуктори, захоплені бурові установки, новина з України, що розробляють Стрілкове родовище, яке знаходиться на завершальній стадії розробки, — це дуже гарна новина. Вона технічна, вона технологічна і перспективна».
За словами Світлани Нєжнової, головна мета введення нових свердловин — повне забезпечення потреб мешканців міста Генічеська та Генічеського району.
«Перший напрямок нашої відповідальності — обслуговування Генічеська та Генічеського району. Тому що ми ж усі розуміємо, що це єдине родовище, яке забезпечує цей регіон, і наразі ще не побудовано газопровод, який би з’єднав ці регіони з магістральним газопроводом. Другий напрямок — це відповідальність за «Чорноморнафтогаз», тому що 60 млн гривень, за які пробурили свердловину, можливо, для наших колег це не такі великі гроші. А для нас це великі гроші, які ми економили, щоб зробити такий проект. І тому було відповідально отримати цей газ як додатковий дохід підприємства», — каже Світлана Нєжнова.
Отже, Чорноморнафтогаз уже наступного року цілком зможе подвоїти видобуток газу — якщо цього потребуватиме попит споживачів. А влітку, як відомо, він значно зменшується. Та й кількість великих споживачів — виробничих підприємств у регіоні не збільшується. Тож знову дає про себе знати відсутність «труби» до магістрального газогону: «газовикам доведеться влітку застосовувати «заглушки», аби обмежувати обсяги видобутку. А могли б подавати у магістральну газотранспортну систему, підвищуючи енергонезалежність не тільки Генічеського регіону, а всієї країни.
