Россия разворачивает на новых оккупированных южанах карательные органы, которые терроризируют гражданское население, похищают, пытают и незаконно арестуют людей. На подходе к формированию оккупационных судов, которые будут выносить в сфабрикованных ФСБ делах бесчеловечные приговоры украинцам, не поддерживающим российскую оккупацию.
Почти 9 месяцев политических пленников с юга без всякого даже российского следствия бросают в СИЗО оккупированного Крыма. А отбывающих в крымских колониях наказание по уголовным статьям вербуют в ЧВК «Вагнер» — воевать против Украины. О преступлениях России против украинских граждан в Крыму, Херсонской и Запорожской областях в разговоре с координатором Крымской правозащитной группы Ольгой Скрипник в эфире программы «Вопрос национальной безопасности» с Валентиной Самар.
Валентина Самар: У кримських колоніях, як і в колоніях на території Росії, почали вербувати ув’язнених до служби у ПВК «Вагнер». Наскільки це розповсюджене явище в окупованому Криму і чи є у вас інформація про те, скільки людей погодились воювати проти України?
Ольга Скрипник: Ця інформація точно підтверджується у виправній колонії №1 в Сімферополі. Ми вже маємо підтвердження з декількох джерел. Тим, хто відбуває покарання за загальнокримінальні злочини, пропонується достроково вийти з колонії за умови участі у війні проти України. Мова не йде про політичних в’язнів. Про кількість нам поки що складно говорити, ми не маємо точної цифри. Поки нам точно відомо, що така вербовка відбувається.
Валентина Самар: А хто вербувальники? Люди Пригожина, місцеві «ентузіасти» чи представники УФСИН (Управления Федеральной службы исполнения наказаний)?
Фото: investigator.org.ua
Ольга Скрипник: Вони не представляються. Це люди, які заходять до камери і під час «співбесіди» пропонують таку опцію. Зрозуміло, що вони заходять тільки з дозволу адміністрації колонії. Ці люди точно мають контакти з адміністрацією і погоджені нею. Сказати прізвища і імена у нас немає можливості. Передбачається, що це представники приватної компанії.
Валентина Самар: Не зайвим буде сказати, що приватні військові компанії російським законодавством взагалі не передбачені. По суті це незаконне збройне формування, яке співпрацює з Міністерством оборони і ГРУ РФ. Люди, які підуть воювати проти України у складі ВПК «Вагнер» — хто вони з точки зору українського законодавства і міжнародного права? Як би ви кваліфікували їхні дії?
Ольга Скрипник: Кваліфікація залежить в першу чергу від скоєних дій. Якщо людина скоює воєнні злочини, злочини проти людяності, вбиваючи цивільне населення, атакуючи цивільні об’єкти — у будь-якому разі вона має нести відповідальність за ці воєнні злочини. Відповідальність за участь у НЗФ українським законодавством теж передбачена, але тут мова йде саме про участь у війні проти України. Тому відповідальність залежить від того, що саме ці люди скоюють і що саме зможе встановити наше слідство.
Крім Сімферополя, є ще одна виправна колонія — в Керчі. Ми зараз намагаємося встановити, яка там ситуація. Можливо, там також тривають такі заходи.
Валентина Самар: На території колонії в Сімферополі, як ми вже не раз говорили, з’явилося СІЗО №2, де у так званому спецблоку утримують політичних бранців, яких Росія викрала з нових окупованих територій півдня України. За даними Кримської правозахисної групи, скільки таких політичних в’язнів там утримується?
СІЗО №2, відкритий окупантами у Сімферополі 25 жовтня 2022 року Фото: RFE/RL
Ольга Скрипник: Наприкінці 2022 року в новому СІЗО №2 утримувались близько 110 людей, яких привезли з Херсонської та Запорізької областей. Попередньо вони були викрадені, їх піддавали тортурам, а потім перевезли до Сімферополя. Деякі з них спочатку утримувалися в СІЗО №1. За нашою інформацією, переведення в нове СІЗО почалося приблизно в липні. Це спеціальне СІЗО повністю курується ФСБ і не залежить від УФСИН. Крім того, там знаходяться люди, яких утримують взагалі без жодних кримінальних справ. Через це до них не можуть потрапити адвокати. Бо формально тих людей там навіть не існує. І важливо, що ФСБ не підтверджує їхнє перебування.
Валентина Самар: Ви можете назвати імена людей, яких утримують таємно і невідомо що інкримінують?
Ольга Скрипник: В нас декілька десятків таких підтвердженних кейсів. Серед них є волонтери, активісти. Сергій Цигіпа — громадський діяч з Нової Каховки. Олександр Зарівний — начальник управління гуманітарної політики Херсонської адміністрації. Аппаз Куртамет, якого затримали при в’їзді в Крим. Активістка з Херсону Ірина Горобцова. Є навіть іноземні громадяни. Наприклад, волонтер Мар’яно Гарсіа Калатаюд, якого теж привезли з Херсона. Є представники місцевої влади. Наприклад, Ігор Прокотовило (депутат Новокаховської міської ради) і Олександр Бабич — мер міста Гола Пристань. Є з Мелітополя активісти — Ярослав Жук і багато інших людей. Це деякі встановлені прізвища.
Павло Запорожець, Сергій Лисенко та Олександр Бабич
Валентина Самар: Про частину цих людей ми також розповідали у циклі матеріалів «Як ФСБ ліпить терористів зі звичайних людей». РФ розгортає на окупованому півдні свої каральні органи. Крім управлінь федеральних органів і служб там створюють місцеві «государственные службы безопасности», які очолюють зрадники, втікачі, колишні генерали СБУ часів Януковича. Чи відомо вам щось про діяльність цих «служб безопасности»?
Ольга Скрипник: Здебільшого люди повідомляють, що їх викрадали російські військові або люди, які представлялися співробітниками органів безпеки цих нових окупованих територій. Зі слів людей до тортур були причетні росгвардійці — вони самі так представлялися. Ми знаємо, що там діють представники ФСБ, але діють неформально. Всі вони уникають називати свої посади або навіть орган.
Валентина Самар: Вже 9 місяців людей викрадають, катують, утримують у таємних тюрмах взагалі без жодного, навіть російського, слідства. Адже на окупованому півдні немає російських судів, а управління внутрішніх справ окупанти почали формувати буквально щойно. Як взагалі можна охарактеризувати те, що там відбувається?
Ольга Скрипник: Люди, яких викрадають з території Херсонської і Запорізької областей є жертвами насильницьких зникнень. Це міжнародний злочин, злочин проти людяності, який скоює Російська Федерація. Яке б російське законодавство не розповсюджувалося на окупованих територіях, хоча його там навіть формально немає, це жодним чином не виправдовує і не змінює кваліфікацію цих злочинів. Це злочини проти цивільних осіб. Навіть за російськими нормами слідство там не може відбуватися. Особливо парадоксально, коли Росія звинувачує людей в участі у незаконних збройних формуваннях як, наприклад, у батальйоні ім. Номана Челебіджихана, а водночас вербує до своїх ПВК, які також є незаконними. Це повний абсурд. І злочини скоює саме Російська Федерація, а не громадяни України.
