Будівництво Росією Керченського мосту обмежує свободу мореплавання в Чорному і Азовському морях, ставить під загрозу прохід суден типу Panamax в порт Маріуполь і поставки 1 млн. тонн чавуну в США з України. Київ повинен виробити комплекс заходів у відповідь на загрози, які несе порушення РФ міжнародного морського права при будівництві, яке ведеться в Керченській протоці.
Про це йдеться в заяві Центру дослідження армії, конверсії і роззброєння (ЦДАКР), опублікованому на його сайті, повідомляє Центр журналістських розслідувань.
Як наголошується в документі, всупереч запевненням політичного керівництва РФ, будівництво цього об’єкта тягне обмеження свободи мореплавання в Чорному і Азовському морях, відчутне зниження товарообігу і збитки українських азовських портів в Маріуполі і Бердянську, а також нові соціально-економічні ризики стагнації українського Приазов’я.
За оцінками експертів, встановлені Росією обмеження по надводним габаритам суден, які будуть слідувати Керченською протокою після установки залізничної арки, в межах 33 м, унеможливлять проходження протокою суден типу Panamax, що спричинить втрату до 30% перевалки Маріупольського морського торгового порту. «Наприклад, під загрозою опиняються постачання близько 1 млн. тонн чавуну на рік за контрактами з американськими замовниками», – йдеться в заяві.
Разом з тим, відзначають в ЦДАКР, спричинило збитки і введене РФ одностороннє перекриття протоки в зв’язку з роботами по установці залізничної арки. «Слід зазначити, що одна доба простою судна в очікуванні відкриття протоки оцінюються в $20 тис. З огляду на щоденний трафік суден через протоку на рівні 70-90 суден за добу, неважко підрахувати збитки, які прямо впливають на фрахт і економічну привабливість регіону в цілому», – відзначають експерти.
За оцінками ЦДАКР, дані дії Москви носять виключно військово-політичне забарвлення, формують нове поле соціально-економічних ризиків стагнації українського Приазов’я, перш за все, ключового для української металургії Маріуполя, підвищують загрози в контексті сухопутного коридору в окупований Крим.
У зв’язку з новими загрозами ЦДАКР пропонує владі України вжити першочергові заходи у відповідь, які включають детальне інформування про ситуацію з Керченською протокою послів західних держав; винесення цього питання на розгляд РНБО для вироблення дорожньої карти адекватних дій, і забезпечення її виконання.
Крім того, експерти вважають за доцільне «активізувати роботу в правовому полі, апелюючи до міжнародних інституцій з питань порушення Росією Конвенції ООН з морського права 1982 року».
Нагадаємо, 14 вересня 2016 року Україна ініціювала в міжнародному трибуналі ООН з морського права арбітражне провадження проти Росії для захисту своїх прав як прибережної держави в прилеглих до окупованого Криму зонах Чорного і Азовського морів і Керченській протоці.
В травні 2017 року прокуратура АРК повідомила про відкриття кримінального провадження за фактом порушення правил екологічної безпеки в Азовському і Чорному морях через будівництво Росією моста в Керченській протоці.
Україна готує позов до Росії, яка ввела обмеження по судноплавству через Керч-Єнікальский канал в зв’язку з будівництвом моста через Керченську протоку, що призводить до збитків українських портів Маріуполь і Бердянськ на Азовському морі.
МЗС України заявило, що РФ порушує міжнародне право, забороняючи в односторонньому порядку судноплавство через Керченську протоку в зв’язку з незаконним будівництвом мосту.
Заступник прокурора АРК Олександр Даракчі повідомив, що проводиться інженерно-екологічна експертиза в рамках розслідування кримінальної виробництва за фактом порушення правил екобезпеки через будівництво РФ моста в Керченській протоці. Її висновки очікуються на початку жовтня 2017 року.
У міністерстві з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України вказали, що встановлені РФ через будівництво арки Керченського мосту обмеження для проходження суден в українські порти в Азовському морі, суперечать Конвенції ООН з морського права.
27 серпня Росія перекрила для судноплавства Керченську протоку через транспортування і монтаж залізничної арки Керченського мосту. Заборона діяла до 29 серпня.
