Україна звернулася до Міжнародного кримінального суду через незаконний призов своїх громадян у Криму до російської армії.
Про це під час прес-конференції в Українському кризовому медіа-центрі повідомили представники правозахисних організацій та прокуратури Автономної республіки Крим, передає Центр журналістських розслідувань.
За даними правозахисників, з 2015 року в Криму в ході 7 призовних кампаній до російської армії в порушення українського та міжнародного законодавства призвали не менше 12 229 українських громадян.
В ході прес-конференції в Українському кризисному медіацентрі прокурор прокуратури Автономної республіки Крим Єлізавета Дзігора повідомила, що згідно статті 51 IV Женевської конвенції країна-окупант повинна утримуватись від залучення у будь-якому вигляді населення окупованих територій до військової служби.
“Російська федерація цієї норми не дотримується, призов відбувається, відтак є факт вчинення військового злочину”, – сказала Єлізавета Дзігора.
За словами юриста Української Гельсинської спілки з прав людини Максима Тимочко, прокуратура АРК разом з правозахисниками з Регіонального центру прав людини та Кримської правозахисної групи протягом 2017-2018 років збирали докази незаконного призову мешканців Криму до російської армії.
“Результатом цього стало подання 17 жовтня 2018 року повідомлення до Міжнародного кримінального суду (МКС), з надією, що офіс прокурора МКС буде розслідувати цей злочин і передасть цю справу на розгляд МКС”, – сказав Тимочко.
“Нами зібрано 165 нормативно-правових актів, які підтверджують сам факт проведення призову на окупованій території. 199 публікацій, які дозволяють вказати, хто саме відповідає за призов, встановити загальну кількість призовників. І навіть скласти список за кількістю призовників в кожну призовну кампанію в кожному окремому районі Криму”, стверджує Олександр Сєдов, аналітик Кримської правозахисної групи.
За його словами, було проаналізовано понад дві тисячі сторінок в соцмережах потенційних призовників та їхніх фотографій у військовій формі РФ.
“Ми отримали безліч підтверджень того, що громадяни України були призвані в армію країни-окупанта. Не тільки те, що люди служили, але і в яких конкретно частинах ЗС РФ проходили службу кримчани. Крім того, в соцмережах ми знайшли 57 повісток, які вказують, що конкретна людина була призвана згідно з повісткою, підписаною конкретним воєнкомом”, – сказав Сєдов.
Крім того, за його словами, було знайдено 9 наказів про нагородження кримчан за участь у військовій операції в Сирії. Це говорить про те, що російська влада використовувала кримчан для участі у військових діях за межами РФ, каже правозахисник.
Примусовий характер призову підтверджує наявність судових вироків щодо кримчан за ухилення від призову, зауважив він.
“На момент подачі інформації до МКС було винесено 30 вироків щодо жителів Криму за ухилення від служби в ЗС РФ. На даний момент винесено вже 33 вироки, ще три – очікують розгляду в суді, і ще 4 справи були закриті після визнання провини і заяви про готовність служити в ЗС РФ”, – повідомив Сєдов.
Прес-конференція «Призов кримчан до збройних сил РФ як воєнний злочин».
Відео Українського кризового медіа-центру.
Історичні паралелі щодо відповідальності за призов мешканців окупованих територій до армії країни-окупанта навів Віталій Набухотний, юрист Регіонального центру прав людини. Він нагадав про долю Роберта Вагнера, гауляйтера окупованого нацистською Німеччиною французького Ельзасу під час Другої світової війни. За словами юриста, після декрету про примусове визнання мешканців Ельзасу громадянами Третього Рейху Вагнер видав декрет про проходження обов’язкової військової служби французами, які проживали на території Ельзасу. Після закінчення Другої світової війни Вагнер був притягнутий до кримінальної відповідальності трибуналом у Нюрнберзі. Одним з пунктів звинувачення було саме примусове залучення громадян французького Ельзасу до служби у німецькій армії. Роберта Вагнера було засуджено до смертної кари, зауважив Віталій Набухотний.
Також, за його словами, примусовий призов стає джерелом інших міжнародних злочинів – зокрема, примусове переміщення осіб, які не бажають бути призвані до армії окупантів. У цій ситуації людей не переміщують безпосередньо, але люди самі вимушені переміщатися через атмосферу небезпеки переслідування, сказав Набухотний.
Раніше прокуратура Автономної Республіки Крим звернулася до жителів півострова з проханням сповіщати правоохоронні органи України про отримання повісток на службу в російській армії і назвала дії Росії незаконними.
МЗС України зажадав від Росії скасувати призов на військову службу в окупованому Криму, нагадавши, що ухвалена 19 грудня 2016 року резолюція Генасамблеї ООН про порушення Росією прав людини в окупованому Криму, забороняє РФ закликати жителів півострова до лав своїх Збройних сил.
У квітні 2018 року Україна в Раді Безпеки ООН вимагала від РФ припинити призов мешканців Криму в російську армію.
