Порошенко зняв санкції з метзаводу у невизнаному Придністров’ї на прохання прем’єра Молдови – «Схеми»

Напередодні першого туру виборів президент Петро Порошенко погодив зняття українських санкцій з «Молдовського металургійного заводу» (ММЗ) у Рибниці, який є одним з основних платників податків у невизнаній «Придністровській Молдовській республіці». Відбулося це на прохання прем’єр-міністра Молдови Павла Філіпа, ставленика молдовського олігарха Влада Плахотнюка, який, опосередковано пов’язаний з роботою ММЗ, і який визнавав, що є давнім знайомим самого Порошенка.

Молдовський олігарх Влад Плахотнюк і президент України Петро Порошенко Фото: edelweiss.md

Про це йдеться у транскордонному розслідуванні журналістів програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») та RISE. Moldova – «Брухт для Придністров’я», передає Центр журналістських розслідувань.

Придністровський «ММЗ», який перебував під українськими санкціями з середини 2018 року, РНБО та президент України вивели із санкційного списку 19 березня 2019 року – вже за тиждень після того, як керівництво України прямо попросив про це молдовський прем’єр-міністр Павел Філіп, близький до Плахотнюка.

Прем’єр-міністр Молдови направив до Порошенка та голови українського уряду Володимира Гройсмана лист з проханням про «розблокування діяльності цього важливого економічного суб’єкта» в регіоні, контрольованому Росією.

11 березня цей документ через посольство Молдови у Києві отримало МЗС України, звідти відомство відправило лист до Адміністрації президента. В той же день з АП його отримала СБУ, яка направила подання до РНБО, чиїм рішенням 19 березня 2019 санкції із заводу у Придністров’ї були зняті. Тоді ж своїм указом Порошенко ввів це рішення у дію.

«У випадку із заводом у «ПМР», схоже, спрацювала «давня дружба», про яку каже сам Плахотнюк, між на той момент офіційним лідером України та неофіційним лідером Молдови – і відкрила шлях до прямого постачання брухту на раніше підсанкційний завод у невизнаній республіці у Придністров’ї», – йдеться у розслідуванні.

Голова молдовського уряду Павел Філіп також є віце-президентом «Демократичної партії Молдови», очолюваної Плахотнюком і, схоже, має із ним доволі тісні взаємовідносини.

Крім того, зазначають журналісти, ЗМІ України та Молдови неодноразово писали про дружні стосунки та партнерство Порошенка та Плахотнюка. До того ж, сам Плахотнюк називав Порошенка «старим другом», коли той відвідував презентацію одного з проектів фонду олігарха у 2014 році вже у статусі президента.

«Плахотнюка в цій країні називають найбільшим олігархом та чи не найвпливовішою людиною республіки, а Порошенко у минулому мав бізнес-інтереси в Молдові», – підкреслюють розслідувачі.

Також журналісти виявили, що поки завод, який платить великі податки в бюджет сепаратистського регіону, не мав можливості торгувати з Україною, налагодити постачання металобрухту туди допомогла фірма Novastal prim SRL (Кишинів), що не заперечує директор фірми, яка виявилася опосередковано пов’язана із найбільшим молдовським олігархом та лідером «Демократичної партії Молдови» Владом Плахотнюком. За даними «Схем» з вересня по грудень 2018 з України у напрямку Молдови було вивезено щонайменше 9 тисяч тонн брухту.

Фірма з уставним фондом у 300 доларів зареєстрована за тією ж адресою, де знаходиться районна організація найбільшої партії владної коаліції, Демократичної партії Молдови, очолюваної політиком Плахотнюком, проте немає великих майданчиків чи складів для зберігання брухту.

У період обмеженнь на торгівлю у фірми змінився власник. Аналіз структури власності вивів журналістів на компанію «Металферос» – головної на ринку імпорту-експорту та одного з великих постачальників того ж ММЗ, до керівництва якої в різні роки завжди входили впливові однопартійці олігарха Плахотнюка. А за свідченнями колишнього директора ММЗ Анатолія Белітченка, саме Плахотнюк керує поставками на завод в сепаратистському регіоні.

«Він повністю цим займається. Його фірма цим займається – «Металферос». Так, це державна контора, але він нею нею керує. Точніше його представники», – сказав Белітченко.

Українські спецслужби також звернули увагу на цю схему, зареєстрували провадження та подали Novastal на включення в санкційний список. За 3 місяці РНБО внесла компанію у санкційний список, а Порошенко підписав відповідний указ. Але тим самим рішенням зі списку виключили сам ММЗ.

«Чому українська влада виключила з санкційного списку один з найбільших заводів у так званій «ПМР», відділення якої від Молдови офіційно не визнає? Чому таким чином дозволила експортувати з України сировину на завод, який приносить дохід в місцевий бюджет як у вигляді податків так і у вигляді дивідендів – а отже з нього годуються місцеві проросійські сепаратисти? Хіба це не йде у розріз з українськими геополітичними інтересами України та заявами самого Порошенка щодо боротьби з сепаратизмом?», – задаються питаннями у розслідуванні журналісти.

На запит в Адміністрації президента України поки відповіді «Схемам» не надали. Журналісти також намагались запитати про це безпосередньо у Порошенка 21 квітня – під час голосування на виборах президента у другому турі, але глава держави так він не відповів.

У свою чергу в СБУ, яку РНБО називала ініціатором подання на виключення ММЗ зі списку, відповіли «Схемам», що отримали вказівку з Банкової.

Плахотнюк також не відреагував на дзвінки та повідомлення від журналістів. Не захотів говорити з журналістами на тему свого листа і прем’єр-міністр Молдови Павел Філіп.

Прем’єр-міністр Молдови Павел Філіп Фото: RFE/RL

При цьому українські експерти вважають, що санкції грають на користь не тільки Україні та її національним інтересам, але й самій Молдові. «Українські санкції є тиском на придністровське керівництво – таким чином його спрямовують до діалогу с офіційним Кишиневом, а не з Росією, в сфері впливу якої він є», – пояснив завідувач відділу досліджень Придунайсько-Чорноморського регіону Національного інституту стратегічних досліджень в Одесі Артем Филипенко.

«Відносно невизнаної «ПМР» Україна має, в першу чергу, керуватися своїми власними національними інтересами, виходячи з тих ризиків і загроз, які несе з собою існування цього сепаратистського анклаву на території Молдови… Тобто для України питання «ПМР» – це дзеркало, сценарій того, як може розвиватися ситуація всередині країни», – додав він.

Нагадаємо:

  • До 2011 року частиною акцій ММЗ володів український бізнесмен Вадим Новинський, нині – глава фракції «Опозиційного блоку» у Верховній Раді. Згодом завод пов’язували з впливовим російським олігархом Алішером Усмановим, який неодноразово очолював список найбагатших людей Росії, а Мінфін США офіційно включив його в санкційний список людей, наближених до президента РФ Володимира Путіна. В на початку 2015 року «влада» самопроголошеної «ПМР» оголосила, що Усманов передав підприємство під її контроль.
  • 19 березня 2019 року президент України Петро Порошенко увів у дію рішення РНБО про розширення санкційних списків фізичних і юридичних осіб РФ, які причетні до будівництва Керченського мосту та нападу на кораблі ВМСУ біля Керченської протоки. У той же час, за поданням СБУ були скасовані обмежувальні заходи відносно 8 юридичних осіб, включаючи «Молдавський металургійний завод».
  • Народний депутат України Світлана Заліщук заявила, що зняття українських санкцій з «Молдавського металургійного заводу», який закуповує металобрухт в Україні, відбулося через чийсь корупційний інтерес.
  • Переліки фізичних та юридичних осіб, щодо яких Рада національної безпеки та оборони запровадила санкції через порушення суверенітету та територіальної цілісності України, поповнилися сотнями фігурантів.
  • Санкційні списки РНБО не синхронізовані зі списками США. Україна не ввела жодної секторальної санкції проти РФ, навіть в окупованому Криму, натомість надала йому статус вільної економічної зони. Законодавство України взагалі не передбачає покарання за порушення санкцій.
Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine
Перейти до панелі інструментів