РФ намагається внести до списку ЮНЕСКО вкрадені кримські об’єкти

Новини
Ханский Дворец

Російська Федерація активно працює над тим, щоб внести до списку світової спадщини ЮНЕСКО культурні об’єкти, які знаходяться в окупованому Криму і належать Україні.

Про це заявила заступниця міністра культури та інформаційної політики України Світлана Фоменко 14 вересня під час засідання круглого столу із розробки стратегії культурної реінтеграції Криму, повідомляє Укрінформ.

“Російська Федерація, використовуючи наявність цих об’єктів намагається легалізувати їх внесення до переліку ЮНЕСКО від імені РФ. Якщо брати останні приклади, то це нонсенсна ситуація у співпраці з представниками італійського товариства «Італія-ностра» – це розробка наукової тематики, яка має стати основою в подальшому номінаційного досьє для внесення до списку ЮНЕСКО на базі, якщо брати український еквівалент «Торговельні осередки та укріплення на шляхах генуезької комерції від Середземного до Чорного моря» і комплекс об’єктів VI-VIII ст. Судацької фортеці, а якщо брати російський аналог, то це «Генуезкие крепости Крима и черноморско-азовского бассейна», тобто вони вже навіть у самій назві відзеркалюють український об’єкт і наполегливо працюють над тим, щоб ця номінація вже як транскордонна була внесена до переліку ЮНЕСКО», – сказала Фоменко.

Вона надала, що у Криму Україна внесла у список ЮНЕСКО один об’єкт — Херсонес Таврійський та працювала над створенням інших номінаційних досьє для низки важливих об’єктів. «Треба звернути увагу, що на території Криму будо дуже багато номінацій, підготовлених до попередніх списків ЮНЕСКО, але з різних причин так і нереалізованих. Це Бахчисарай, обсерваторії, Генуезькі фортеці. Тобто, дуже багато об’єктів, які потенційно могли б входити до цього списку», – нагадала заступниця міністра.

На жаль, зазначила Фоменко, до окупації Криму Росією усі пам’ятки національного значення, які є на півострові, не були внесені до реєстру нерухомих пам’яток України. Вони обліковувалися ще за законодавством, яке діяло до набрання чинності закону про охорону культурної спадщини. Така ж ситуація з пам’ятками місцевого значення.

Не краще і з обліком культурних цінностей у музеях. «Так само за період окупації ми через опосередковані джерела познаходили кількість музейних предметів, які взагалі зберігається у музейних закладах, архівах, бібліотеках на території півострова. Це понад 1 млн 200 об’єктів. Але знову ж таки, загального інвентаризованого переліку, щоб ми взагалі розуміли навіть, що залишилося на цій території, як апелювати до наших міжнародних партнерів, до міжнародних організацій і як в українському суспільстві проводити наратив, що ж це за культурні цінності і що з ними трапилося, ми не можемо і не могли до останнього часу, тому що не маємо таких відомостей», – сказала вона.

Світлана Фоменко, Фото: pokrovsk.news

Детальніше читайте в матеріалах ЦЖР Операція «Реставрація»: як в Росії заробляють на кримських пам’ятках та Росія перетворює Ханський палац на муляж

Українська делегація в ООН працює над включенням вже втретє поспіль до порядку денного 75-ї сесії Генасамблеї ООН, яка після шести місяців карантину відновила роботу у Нью-Йорку, пункту «Ситуація на тимчасово окупованих територіях України», а також планує внести на розгляд Генасамблеї проекти посилених резолюцій по Криму, повідомила перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова.

Нагадаємо:

  • У вересні 2019 року ЮНЕСКО оприлюднила нову доповідь генерального директора організації по ситуації в окупованому Криму в сферах освіти, науки, культури, поширення інформації та функціонування ЗМІ. У документі констатується подальше погіршення ситуації на півострові у всіх сферах компетенції ЮНЕСКО.
  • В жовтні 2018 року Центр журналістських розслідувань у статті  «Гроші – «пітерським»,  війна – палацам» повідомляв, що тендер на розробку науково-проектної документації (НПД) з ремонтно-реставраційних робіт у Ханському палаці в Бахчисараї виграло ТОВ «Меандр» з Санкт-Петербургу.  Загальна сума контрактів, які ця компанія отримала в окупованому Росією Криму за два роки, складає майже два мільярди рублів. Серед інших «Меандр» отримав контракт з розробки НПД та виконання першочергових протиаварійних виробничих робот у Комплексі споруд Воронцовського палацу в Алупці на суму 367 млн рублів.