Опріснювальні установки в Криму не така вже й фантастика, є досвід Саудівської Аравії – Михайло Гончар

Проєкт забезпечення Криму водою з опріснювальних установок не є нездійсненним, хоча вимагатиме великих коштів і великої кількості електроенергії, а також застосування сучасних технологій.

Фото: Крыминформ

Таку думку в коментарі Центру журналістських розслідувань висловив Михайло Гончар, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», експерт у галузі енергетики.

У світі вже є приклади успішної реалізації масштабних опріснювальних проєктів, зазначає експерт.

«Зараз, коли в Криму заговорили на тлі вододефіциту про можливість будівництва опріснювальних установок, хтось називає це маячнею. Але це не маячня. Подивіться на Саудівська Аравію чи Об’єднані Арабські Емірати: де вони беруть прісну воду? З опріснювальних установок. У саудитів немає дефіциту енергії. В них багато нафти, вони збудували в районі Червоного моря потужний енергокомплекс, за потужністю трохи менше за нашу Запорізьку АЕС, де палять мазут і отримують електроенергію. Поставили сучасні опріснювальні установки – здається, німецького виробництва. В Криму може бути реалізований такий самий варіант. З точки зору розпилу федеральних коштів, це дуже класний проєкт – масштабний і дорогий», – каже Гончар. 

За словами експерта, річна кількість прісної води, яку дає опріснювальний комплекс в Саудівській Аравії, приблизно дорівнює половині річного стоку Дніпра. Вирішити питання енергозабезпечення такого комплексу Росія спроможна, вважає Михайло Гончар. 

«Там ідеальний варіант: збудувати кілька атомних енергоблоків. Росатом був би радий, звичайно, реалізувати такий проєкт, але це буде не без спротиву. Тому я не виключаю використання, скажімо, нафти чи газу для роботи цієї гігантської електростанції, яка мала б живити опріснювальні установки», – припускає експерт. 

На його думку, Газпром охоче будуватиме нові трубопроводи. Але для реалізації проєкту потрібна технологічна допомога Заходу. 

«Без західного обладнання це неможливо зробити. Так, звичайно, в Росії є власні опріснювальні установки – вони їх ставлять на підводних човнах, але там це ніколи не було магістральним напрямком розвитку технологічної наукової думки. Так чи інакше, всі ці речі – сучасні й технологічні, є в Японії, Південній Кореї, в Німеччині», – вважає експерт. 

Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар Фото: investigator.org.ua

Раніше Михайло Гончар зазначав, що традиційна економіка Криму не потребує надлишку електроенергії, але його могли створити, окрім традиційного розпилу федеральних коштів, з перспективою нарощування військової інфраструктури та обсягів оборонної промисловості на окупованому півострові.

Нагадаємо:

  • З 24 серпня в Сімферополі, в Сімферопольському і Бахчисарайському районах окупованого Криму обмежили подачу води через посуху. Окупаційна влада заявила про встановлення біля соціальних об’єктів і в житлових мікрорайонах міста понад 230 накопичувальних баків для води. Обмеження вводились в три етапи. 7 вересня введений третій, самий жорсткий етап обмежень подачі води. Водопостачання здійснюється по годинах – вранці і ввечері.
  • З 23 вересня обмеження подачі води введене в Алушті, Партеніті і Малому Маяку.
  • Після окупації Криму Україна в квітні 2014 року року перекрила надходження води на півострів з річки Дніпро через Північно-Кримський канал, який забезпечував до 85% його потреб в прісній воді. Для забезпечення водою господарств Херсонської області та недопущення її перетоку на окуповану територію півострова канал перегородили тимчасовою дамбою із мішків з піском. У Криму склалася критична ситуація з водопостачанням окремих міст, а також з організацією зрошення і поливу на землях сільськогосподарського призначення.

 

Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine