Україні потрібно розробити єдину логіку зовнішньої і внутрішньої політики стосовно захисту об’єктів культурної спадщини в окупованому Криму. До цього мають долучитися Мінреінтеграції, міністерство культури і інформаційної політики і МЗС. Крім того потрібно імплементувати в українське законодавство норми міжнародного права щодо захисту культурної спадщини.
Про це Ельміра Аблялімова-Чийгоз, членкиня Експертної мережі Кримської платформи та ексдиректорка Бахчисарайського історико-культурного музею-заповідника заявила в студії програми «Питання національної безпеки» (проект Центру журналістських розслідувань, ефір ТРК Чорноморська).
«Як на мене, в Україні необхідно розробити єдину логіку зовнішньої і внутрішньої політики стосовно об’єктів культурної спадщини. Ми маємо розробити ланцюжок дій влади: 1. Документування; 2. Кримінальне провадження; 3. Репарації. Тут має бути залучений і Мінреінтеграції, і Міністерство культури і інформаційної політики, і МЗС. Бо ми дуже добре робимо гарні справи на зовнішньому напрямку, але всередині не робимо майже нічого. А те що робиться – робиться силами громадських організацій. Але ж це завдання держави», – сказала Аблялімова-Чийгоз.
Вона також звернула увагу, що в Україні дуже слабо імплементовані у національне законодавство норми міжнародного права стосовно захисту культурної спадщини.
«Другий протокол (до Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту 1954 року – ред.), який ми ратифікували зовсім недавно. Ратифікацією справа не завершується, треба імплементувати його, включати ці норми в національне законодавство і давати можливість слідчим органам заводити справи, створювати кейси, доказові бази і розкривати ці злочини. Тобто, дуже великий пласт роботи, і основна проблема в тому, що в нас права рука не знає, що робить ліва, і немає спільного шляху, куди ми рухаємось і що ми робимо в цьому напрямку», – наголосила експертка.
На її думку, координатором і модератором процесу документування і складання переліку об’єктів культурної спадщини, які потребують захисту в окупованому Криму, має бути Мінкультури.
«Я вважаю, що головною рушійною силою має бути Міністерство культури і інформаційної політики. Бо культурна спадщина – це прямі їх повноваження, якими вони мають займатися», – зазначила Аблялімова-Чийгоз.
Як повідомлялось, Експертна мережа Кримської платформи планує в 2022 році розробити дорожню карту захисту об’єктів культурної спадщини в окупованому Криму, залучивши до реалізації цієї ініціативи міжнародних експертів. Зокрема, буде запущений сайт «Культурна спадщина Криму», де збиратиметься вся інформація стосовно об’єктів культурної спадщини і стану їх захисту на півострові.
Нагадаємо:
- Правоохоронці АРК розслідують понад 70 фактів умисного знищення, руйнування, псування культурних цінностей, а також проведення незаконних археологічних робіт в окупованому Криму.
- 12 серпня 2021 року Офіс генерального прокурора України направив до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду чергове інформаційне повідомлення про воєнні злочини проти об’єктів культурної спадщини у тимчасово окупованому Криму.
