Постійна палата третейського суду в Гаазі визнала, що Росія, експропріювавши активи НАК «Нафтогаз України» та її дочірніх підприємств в Криму і на шельфі Чорного моря, порушила угоду про захист інвестицій. Міжнародний арбітраж ще має визгначити суму компенсайії Росією збитків, які вона задіяла українським компаніям. «Нафтогаз України» наразі оцінює їх у 5 мільярдів доларів, але сума продовжує накопичуватись. Про те, як справа йтиме далі, говоримо зі Світланою НЄЖНОВОЮ, головою правління ДАТ «Чорноморнафтогаз» у програмі «Питання національної безпеки» (проект Центру журналістських розслідувань, ефір ТРК Чорноморська).
Валентина Самар: Пані Світлано, в кінці лютого Арбітражний трибунал у Гаазі ухвалив рішення на користь НАК «Нафтогаз України» і постановив, що РФ, відповідно до двосторонньої угоди про взаємний захист інвестицій між Україною та Росією, є відповідальною за незаконне захоплення активів «Нафтогазу» в Криму. На рахунку України, її державних компаній, це, здається, лише друге – після «Ощадбанку» – таке успішне рішення міжнародного арбітражу. Ви були присутні у засіданні суді, як воно відбувалось?
Світлана Нєжнова: Я хочу трохи нагадати історію. Попередньо, орієнтовно на початку 2016-го року Україна витримала процедуру досудових перемовин з Російською Федерацією. Росію повідомили належним чином про те, що цей момент можна врегулювати. Але РФ протягом півроку, як це встановлює міжнародне законодавство, не відповіла Україні, тому в жовтні 2016-го року Україна подала позовну заяву до трибуналу. Всі копії документів, які направляються до трибуналу, направляються і до Російської Федерації. Тобто, РФ в повній мірі володіє інформацією про те, що саме розглядає суд, в якому обсязі розглядається справа, які докази подаються в цей суд. Проте Російська Федерація на суд не з’явилась і не висловила свою думку.
В листопаді 2017-го року арбітраж прийняв рішення розподілити цей міжнародний суд на два етапи. Перший етап – це відповідальність Російської Федерації та юрисдикція: суд повинен був визначитись, що й відбулося наразі. І другий етап – це підрахунок збитків. Тобто, наразі НАК «Нафтогаз» України, а також шість дочірніх компаній отримали рішення про те, що дійсно Російська Федерація винна в незаконній експропріації активів в результаті окупації Криму. Тепер арбітраж приступить до другого етапу – до підрахунку збитків.
Валентина Самар: Як це відбуватиметься? «Нафтогаз» підрахував, що РФ повинна компенсувати збитки на п’ять мільярдів доларів. У кожної дочірньої компанії – «Газ України», «Лікво», «Чорноморнафтогаз», «Укргазвидобування», «Укртрансгаз», «Укртранснафта» – свій рахунок. Скільки з цих п’яти мільярдів гривень приходиться на «Чорноморнафтогаз»?
Світлана Нєжнова: Наразі не можна відповісти на це питання. Я просто можу зауважити, що п’ять мільярдів – це орієнтовна сума, в результаті розгляду другого етапу вона може бути або більшою, або меншою. Підрахунок збитків триватиме близько півтора роки, і до нього будуть залучені міжнародні експертні організації, які оцінюватимуть оці збитки в розрізі всіх активів цих підприємств, які зазначені в позові.
Валентина Самар: Це буде дистанційний підрахунок, за документами, які ви будете подавати? Ми розуміємо, що на цю територію доступу немає ні у вас, ні в цих міжнародних експертних організацій. Не можна ж просто приїхати і подивитися, в якому стані, приміром, «вишка Бойка» — «Петро Годованець».
Світлана Нєжнова: Арбітраж складе графік, згідно з яким буде заслуховувати інформацію щодо тих збитків, які були нанесені: які це були основні засоби, яке це було рухоме чи нерухоме майно, де наразі документи. Крім цього, будуть підраховані збитки, які продовжує нести Україна – це той газ, який видобувається зараз. Бо спочатку анексії по 1 березня поточного року можна вже назвати цифру – 9 мільярдів кубічних метрів, що Росія незаконно видобула з родовищ, які належать Україні. Треба почекати, бо арбітраж – це не швидка річ.
Валентина Самар: Деякі країни і довше до цього йдуть. Потрібно сказати, що терміни, які прогнозувалися і «Нафтогазом», і тією компанією, яка консультувала і допомагала збирати докази разом з вами, поки що витримуються. Чи вже ні?
Світлана Нєжнова: Як орієнтує компанія, що супроводжує позов юридично, терміни витримуються. Коли ми з вами зустрічалися, я вам казала, що перше рішення по арбітражу буде в першому півріччі 2019-го року – ми отримали його в кінці лютого 2019-го року. Тобто, навіть із запасом.
Валентина Самар: Росія не бере участі в суді. Потім вона заявляє, що не визнає рішення цього суду. Що будете робити далі? Яка стратегія взагалі в цій справі?
Світлана Нєжнова: Росія і по всіх інших рішеннях, які отримує Україна, заявляє так само, що вона їх не визнає, тому це не було новиною для всіх. Є міжнародні механізми, які дозволять в результаті виконавчих проваджень арештовувати майно Російської Федерації, яке є в інших державах. Є така Нью-Йоркська конвенція, до якої долучилось близько 143 країн, і на території цих країн можливе виконання рішень міжнародних арбітражів. Це буде після того, як будуть вже встановлені збитки, і після того, як Росія знову відмовиться від компенсації цих збитків.
Світлана Нєжнова, голова правління ДАТ «Чорноморнафтогаз» Фото: investigator.org.ua
Валентина Самар: Виходить негарна ситуація. І Україна, що подає міждержавні заяви проти Росії , і окремі організації, і компанії, той же Ощадбанк, який виграв у РФ 1,3 млрд доларів компенсації за свої втрачені активи в Криму, мають успіх у міжнародних судах. Але в національних судах руху немає – Україна не розслідувала ці злочини. Санкційна політика в Україні взагалі не сформована, і місцями її немає, в тому числі й відносно тих російських компаній, які пограбували українські активи. На сьогодні жодна компанія, яка вела роботи з прокладання газопроводу, жодна компанія, яка зараз бере участь в освоєнні шельфу, в санкційному списку РНБО не зазначена. Також немає в санкційному списку всіх тих, хто користується зараз інфраструктурою не тільки «Чорноморнафтогазу». Що робити в цій ситуації?
Світлана Нєжнова: Я хочу тільки підтвердити те, що ви сказали. Фейковий «Чорноморнафтогаз», який працював в Криму з моменту окупації, і через який Російська Федерація вкрала всі ці активи, внесений до міжнародних санкційних списків всіх країн Євросоюзу, в санкційні списки Канади, Ліхтенштейну, Америки на початку 2015-ого року. А в національні санкційні списки він потрапив тільки в липні 2018-го року. Ми, безумовно, ставимо питання про накладання санкцій на керівників фейкового «Чорноморнафтогазу», в нас є безліч листів, з якими ми звертаємося, ми постійно моніторимо ситуацію. Адже хочеться наказати тих людей, які очолюють підприємство з вкраденим в України майном.
Другий напрямок був, коли фейковий «Чорноморнафтогаз» все ж таки включили в списки, і третій напрямок – це підприємства Російської Федерації, які без будь-яких дозволів держави Україна побудували газопровід «Краснодарський край – Крим». Тобто про Керченський міст ми всі дуже багато чули та обговорювали, про газопровід ми говоримо в меншій мірі. А якби ми своєчасно реагували на той газопровід – може, світ якось в інакший спосіб реагував на «Північний Потік-2». Бо покарайте за те маленьке, що є в Криму – буде покарання і за велике.
Валентина Самар: Принаймні, тема прокладання газопроводів звучала б. І ті компанії, які зараз прокладають «Північний потік-2», цілком могли брати участь і у проектній організації, і в терміновому будівництві газопроводу до Криму. Наразі можемо констатувати, що в санкційні списки РНБО потрапив лише колишній директор захопленого «Чорноморнафтогазу» Шабанов, всі решта, включно з росіянами, поки що в українських санкційних списках не значаться. У мене є інформація, що попри те, що в Крим вже йде російський газ, на Одеському родовищі знову збираються бурити газову свердловину. Чи ви підтверджуєте цю інформацію?
Світлана Нєжнова: Так, в мене також є інсайдерська інформація, що знову збираються бурити на Одеському родовищі. І тут дуже цікаво: то ми з вами були свідками інформації про те, що в Сирію будуть переганяти ці бурові, бо Аксенов провів відповідні перемовини щодо цього, а тепер вже вони не переганяють, а хочуть бурити. Тобто логіка надзвичайно складна. Логіку аферистів дуже складно зрозуміти.
Валентина Самар: У Криму є потреба у додатковому газі? Ми також знаємо скандальне розслідування наших колег зі «Схем» про те, що компанія, афільована з дружиною Медведчука, з російськими компаніями, теж отримала російський спецдозвіл на видобуток та експлуатацію родовищ на українському шельфі. Що відбувається?
Світлана Нєжнова: Ці програми соціально-економічного розвитку Криму, які є на кримських сайтах, передбачають, що є видобування газу на шельфах Чорного і Азовського морів, і є поставки газу безпосередньо з Російської Федерації по газопроводу «Краснодарський край – Крим». Також ми спостерігали падаючий видобуток з 2014-го року з мільярда вісімсот до мільярда чотирьохсот за минулий рік. Тобто, можливо, там вирішили щось інтенсифікувати, продовжувати вижимати все з родовищ, які належать Україні. Поки що вийшов комбінований варіант. Подивимося, що буде далі.
Валентина Самар: А інформація про те, що «Чорноморнафтогаз» згортає свою діяльність, на сьогодні не підтверджується?
Світлана Нєжнова: Я знаю про те, що є скорочення штатів в «Чорноморнафтогазі». Напевно, у зв’язку з тим, що зменшився видобуток, вже не потрібно 4,5 тисячі співробітників, як це було до моменту анексії Криму і захоплення підприємства.
Валентина Самар: Валентина Самар: Повертаючись до теми успішних дій України в міжнародних судах. Ви сказали, що потрібні півтора роки, щоб арбітраж оцінив збитки. Які докази будете надавати? Чи не підете ви знову морем вже разом із міжнародними оцінювачами для того, щоб подивитися на «вишки Бойка» і на роботу Російської Федерації на наших родовищах?
Світлана Нєжнова: Будемо слідувати консультаціям, що надають міжнародні юридичні радники, які супроводжують цю справу. Якщо скажуть, що потрібні нові докази, то будемо пливти і знову збирати ті докази.
