Facebook, концерти та «джинса»: складові переможної агітації

Публікації
Володимир Зеленський під час присяги у Верховній Раді фото: скриншот YouTube

За Конституцією України, каденція парламенту одного скликання триває 5 років. Чергові вибори Верховної Ради мали відбутись 27 жовтня 2019 року, проте новообраний президент Володимир Зеленський переніс їх на три місяці раніше. Під час своєї інавгураційної промови Зеленський звернувся до депутатів з проханням ухвалити закони про скасування депутатської недоторканності, про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення і виборчий кодекс, так само звільнити голову СБУ, генпрокурора та міністра оборони, і додав, що розпускає парламент. 

“Це геть не все, що ви можете зробити. Але для початку – достатньо. У вас буде два місяці. Ухваліть ці важливі закони та рішення. Повісьте усі медалі собі. Заробіть непогані бали на дострокові парламентські вибори. Я розпускаю Верховну Раду України восьмого скликання», – заявив Володимир Зеленський.

Володимир Зеленський, президент України фото: скриншот YouTube

Таким чином, дострокові вибори відбулися 21 липня. Результати були очікуваними – прогнози  соціологів підтвердились даними центральної виборчої комісії. До Верховної Ради дев’ятого скликання  проходять п’ять партій.

Перемогла партія президента Володимира Зеленського «Слуга народу» – вона набрала 43,12% голосів виборців, партія «Опозиційна платформа – За життя» – 13,03%; ВО «Батьківщина» – 8,19% , «Європейська солідарність» – 8,14%, і партія «Голос» – 5,86%.

Відповідно до розподілу голосів за списками, попередньо «Слуга народу» отримує 124 мандати, «Опозиційна платформа – За життя» – 37; ВО «Батьківщина» – 24, «Європейська солідарність» – 23, партія «Голос» – 18.

Крім того, за результатами голосування у 199 одномандатних виборчих округах кандидати від «Слуги народу» перемагають в 129 округах, «Опозиційної платформи – За життя» – 7; ВО «Батьківщина» – 1, «Європейської солідарності» – 1, партії «Голос» – 3.

Кандидати від партій, які не пройшли у багатомандатному виборчому окрузі за списками, отримують 10 мандатів, також 48 мандатів отримують самовисуванці.

Таким чином, загалом партія «Слуга народу» має абсолютну більшість місць у Верховній Раді – 254 мандати і, відповідно, може сама сформувати склад уряду України.

Парламентська кампанія в 2019 році мала свої особливості.  Одна з них – активне залучення артистів та інших селебрітіз. Раніше їх залучали до агітаційних компаній,  а тепер вони співали за себе. Концерти та шоу, як одну з головних технологій агітації, використовували три партії.

Партія “Голос” на чолі зі співаком Святославом Вакарчуком об’їздила Україну з агітаційними концертами під назвою “Тур змін”. Формат зустрічей з виборцями був такий : спочатку агітація, а  потім виступ гурту Вакарчука «Океан Ельзи».

“Чому партія “Голос” йде в парламент? Тому що парламент – це місце, де відбуваються найважливіші речі, від яких залежить доля кожного з нас”, – сказав Святослав Вакарчук. 

Фото: goloszmin.org

“Співучий ректор” Михайло Поплавський несподівано очолив Аграрну партію і разом зі співаком Олегом Винником також поїхав регіонами агітувати. Проте, попри любов мільйонів фанаток Олега Винника, на виборах партія отримала менше одного відсотка.

Фото: investigator.org.ua

В той самий час Студія «Квартал 95», що нерозривно асоціюється з президентом Володимиром Зеленським та партією “Слуга народу”, проводила  безкоштовні музично-гумористичні концерти у 19 містах України. Організатори назвали виступи концертним туром у рамках щорічного соціального фестивалю “KvartalFest”. Протягом п’яти років свого існування, фестиваль проходив у селі Підопригори Сумської області. І тільки у період передвиборної агітації квартал вирішив розширити географію безкоштовних концертів по всій країні. 

Ще одна особливість парламентської кампанії-2019 – активна робота у соціальних  мережах. Саме такою стратегією користувалася партія “Європейська солідарність”. За словами кандидатки в народні депутати від партії ЄС Вікторії Сюмар,  їхня партія втричі випередила своїх опонентів по присутності в соціальних мережах. Таким чином партія зекономила партійні кошти, адже реклама у соціальних мережах дешевша, ніж на телебаченні. 

Вікторія Сюмар, народний депутат України фото: investigator.org.ua

“Це була свідома стратегія, оскільки ми бачили, що сучасні вибори будуть робитися в соцмережах. Ми бачили соціологію, яка показувала, що навіть в невеликих містах та селах під 60 відсотків людей бачать новини спочатку в своїх соцмережах, а вже потім дивляться телевізор”, –  розповіла Вікторія Сюмар.  

Проте, результати виборів до Верховної Ради  показали, що телевізор все ще дивляться. І партія “Опозиційна платформа – За життя”, маючи в активі два медіа-холдинги – олігарха Фірташа і Льовочкіна та Козака-Медведчука, зробила ставку саме на телебачення. Представники партії під час парламентської кампанії активно просували свої інтереси у прямих ефірах каналів та звинувачували президента Володимира Зеленського у невиконанні обіцянок. 

Але загалом чорного піару на телебаченні під час парламентської кампанії було менше. Це підтвердила голова видання “Детектор медіа” Наталія Лігачова. Також вона припустила, що, можливо, на парламентських виборах весь чорний піар пішов в інтернет. 

Фото: Детектор медіа

Звідси випливає третя особливість парламентської кампанії, на яку вказують медіаексперти з Інституту масової інформації (ІМІ) – це сплеск замовних матеріалів, так званої джинси, в онлайнових виданнях та застосування чорних технологій. 

«Основним замовником була “Опозиційна платформа – за життя”. На її долю припало більше половини всіх матеріалів з ознаками замовності. І це кричущий факт. Другий тренд – зростання чорного піару. Його було також вдвічі більше, ніж під час президентської кампанії. І, на жаль,  такої кількості чорного піару ми не фіксували ще жодного разу на українських виборах», – каже виконавча директорка ІМІ Оксана Романюк. 

Оксана Романюк, виконавча директорка ІМІ фото: investigator.org.ua

Ще одна зі стратегій  партії ОПЗЖ – ставка на досвідченість представників партії для протиставлення некомпетентним “новим обличчям”. Одним з таких досвідчених облич партії є Нестор Шуфрич, який  з’явився в політиці ще у 1998 році. За час своєї політичної кар’єри Шуфрич п’ять разів проходив до парламенту, два з яких – від Партії регіонів. За часів Януковича був міністром з питань надзвичайних ситуацій та заступником секретаря РНБО. А у 2014 році голосував за диктаторські закони проти Майдану та проти Закону про визнання українського суверенітету над окупованими територіями Донецької та Луганської областей.

“Чи хтось сподівається що прийдуть зелені в парламент, некомпетентні і не знаючі, але я потрапляю до парламенту вшосте. Мене таким точно не назвеш. І моїх колег теж. Ми вже так бачимо, що й найстарший за віком народний депутат України теж буде представлений нашою політичною силою”, – каже Нестор Шуфрич, народний депутат України. 

Фото: investigator.org.ua

Ставку на досвідченість робили і технологи партії «Батьківщина», головним завданням якої було утримання свого електорату.  Юлія Тимошенко позиціонувала себе як старшого та досвідченого союзника для Володимира Зеленського і навіть використовувала його гасло. 

«Ви 20 років разом з нами. Ви 20 років вболіваєте за нашу партію. Ви 20 років вірите в нас.  І вірите в те, що ми разом зможемо змінити життя в Україні на краще. Наша команда всі 20 років не сповідувала подвійних стандартів, стояла проти кланової системи, боролася з олігархією та корупцією. Ми разом з вами це робили», –  заявила Юлія Тимошенко.

Фото: investigator.org.ua

Але все ж таки більшість виборців хотіла бачити у парламенті саме нових та молодих політиків.  Саме тому професійні політики програли фотографам, дрібним підприємцям, кмітливим та винахідливим артистам і ведучим корпоративів. З ними у політику прийшли і нові технології, результат дії яких нам усім ще доведеться оцінити. Чи зміняться старі правила гри у новому парламенті – побачимо вже незабаром. Розподіл посад в керівництві Ради та комітетах, призначення уряду і силовиків покажуть, наскільки насправді нові політики молодші за старих.