«Розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, установлених законом. У відкритому судовому засіданні мають право бути присутніми будь-які особи».
Про це говорить стаття 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Тобто будь-яка людина може просто так прийти і послухати цікаве їй судове засідання.
Наказ обмежувати
16 квітня 2020 року Державна судова адміністрація України та Служба судової охорони затверджують наказ, відповідно до якого судові охоронці мають не пропускати у приміщення суду людей з ознаками респіраторних захворювань, без масок чи респіраторів. Також до суду вас не пропустять, якщо ви не є учасником процесу.
Тобто, якщо звичайна здорова людина у якості вільного слухача, журналіст чи інша зацікавлена в отриманні інформації особа прийде послухати справу — її не пропустять до суду.
Від початку карантину було не зовсім зрозуміло, як діяти. Навіть самим посадовим особам суду.
«Ви представник ЗМІ? Тоді я вам нічого не можу сказати. Зараз тільки сторін допускають. Ми сьогодні перший день на карантині слухаємо. Тому я навіть не знаю. Порядок допуску не змінився – бажано нікого не допускати, крім сторін», – говорила кореспонденту БСІ працівниця канцелярії Господарського суду Києва у травні 2020 року.
У червні кореспондентам Центру журналістських розслідувань потрібно було потрапити до Печерського райсуду Києва на засідання у справі за обвинуваченням у держзраді Валерія Чорнобука, колишнього голови Апеляційного суду Криму. Тоді ми написали клопотання про допуск. Суддя розглянув клопотання і відмовив, посилаючись на карантин.
На наступне засідання щодо Чорнобука, яке відбулося 22 вересня, судова охорона нас також не пустила.
Хоча, за словами працівників канцелярії суду, правила дещо змінилися – тепер треба писати звичайний запит із проханням на допуск. І нібито його можна подавати навіть за кілька годин до початку засідання.
Суддя розгляне запит і подумає чи можна пускати цього журналіста. Якщо вирішить, що можна – охорона про це буде попереджена і пропустить. Чим передбачений саме такий механізм допуску – невідомо.
Маленькі зали засідань
Центр журналістських розслідувань попитав у інших судових кореспондентів про те, чи мали вони проблеми із відвідуванням засідань.
«Спочатку охоронці говорять, що неможливо пресі бути присутньою на цих судових засіданнях, бо наразі карантин, є постанова Кабміну і наказ голови суду про допуск в судові засідання лише учасників процесу. На що я говорю, що процес є резонансним, і що це є, на мою думку, порушенням законодавства про гласність і відкритість судового процесу. Що вони порушують закон, і будь-які постанови, рекомендації Кабміну, не можуть бути вищими чинного законодавства», – розповідає журналістка Катерина Петренко.
Катерина Петренко, журналістка Фото: investigator.org.ua
Деякі суди дозволяють бути присутніми не учасникам процесу, якщо мають велику залу. Однак тут також є простір для зловживання. Можна ж надати маленьку залу і обмежити кількість осіб у приміщенні.
«Дарницький районний суд при розгляді справи за позовом Медведчука до історика Кіпіані щодо його книги обмежував доступ журналістів, надаючи дуже маленьку залу. Відповідно, мало хто може поміститися, щоб дотримуватися дистанції. І спочатку судова охорона не надала ні постанови Кабміну, ні наказу суду про обмеження доступу, на які вони посилалися. Однак потім говорили про те, що зала є дуже маленькою і спочатку там побудуть одні журналісти, а потім зайдуть інші», — говорить Катерина.
Засновниця видання «Судовий репортер» Ірина Салій також вважає, що гарантована гласність та відкритість судових процесів не має порушуватися.
Ірина Салій, засновниця видання «Судовий репортер» Фото: investigator.org.ua
За напрямком своєї діяльності Ірина також стикалася із обмеженням допуску. Наприклад, 23 червня її не пустили на засідання у Київському апеляційному суді, на якому розглядали провадження в справі Андрія Портнова.
«Я розумію, що потрібно берегти здоров’я і не наражати інших людей на небезпеку. Але разом з тим гласність судових процесів є необхідною, і суди повинні знаходити компромісний варіант, як забезпечити присутність зацікавлених осіб в залі. Цього можна досягти проведенням засідань у більших аудиторіях. Так само організація відео трансляцій», — говорить Ірина у коментарі БСІ.
Смокович: «Тотальна заборона – порушення»
Член Верховного суду, голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду Михайло Смокович пообіцяв поставити питання щодо обмеження доступу журналістів на відкриті судові засідання перед Радою суддів.
Михайло Смокович, голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду Фото: zib.com.ua
«Я це питання поставлю перед Радою суддів України, оскільки саме вони відповідають за це. Але я вперше від вас почув, що є такі розпорядження – не допускати журналістів. Можу лише сказати, що якщо тотальна заборона (на відвідування відкритих судових засідань не учасниками процесу – ред.) передбачена розпорядженням голови суду, то офіційно заявляю, це є порушенням. Вже сьогодні після нашої розмови я зателефоную голові Ради суддів України і попрошу, щоб вони винесли це питання на порядок денний», – сказав Смокович у коментарі агентству УНІАН 18 вересня.
Бюро судової інформації подасть інформаційний запит із питанням про те, чи розібралася Рада Суддів із порушеннями, пов’язаними з доступом преси до судових засідань. І обов’язково опублікуємо відповіді, які нам надійдуть.