«Питання національної безпеки» (проект Центру журналістських розслідувань, ефір ТРК Чорноморська), випуск від 24 грудня 2019 року.
Центр журналістських розслідувань підсумовує роботу у 2019 році і згадує топ-теми програм і найбільш резонансні розслідування, що мали результативність і надавали суспільству раніше невідому інформацію, а правоохоронцям – доказову базу.
Рік розслідувань-2019 для команди ЦЖР почався із трьох серій розслідування «шуцмани Путіна» – про незаконні збройні формування, що допомогли російській армії захопити контроль над Кримом та Севастополем – «Самооборона Севастополя», «Самооборона Криму» та підрозділи козаків. Згодом до них були додані розслідування «Блокпости Севастополя» та «Перешийок» – докладні і персоніфіковані історії про встановлення незаконних контрольних пунктів навколо Севастополя та на адміністративному кордоні між Кримом і Херсонщиною. Нарешті у грудні вийшла ще одна серія спецпроекту – «Автоканал Севастополя». Про усіх посіпак окупантів – у сюжеті Євгенія Лешана.
ЦЖР упродовж року вів моніторинг дотримання режиму санкцій, введених ЄС, США та Україною щодо окупованого Криму, аналізував санкційну політику України та домігся синхронізації санкційних списків України зі списками США. У березні 2019 РНБО України внесла до санкційних списків близько 40 компаній та 25 посадовців та бізнесменів РФ, відсутність яких виявив ЦЖР при порівнянні санкційних списків США і України. Крім того, журналісти Центру виявили найбільші прогалини у санкційній політиці України, і на ці розслідування та численні звернення влада відреагувала – після закритого засідання парламентського комітету у закордонних справах, у якому брали участь урядовці та спецслужби, розпочалась робота над новою редакцією закону про санкції. Оцінка впливу ЦЖР – у коментарі Світлани Заліщук, ексголови підкомітету з євроатлантичної інтеграції Комітету у закордонних справах ВР України, нині радниці прем’єр-міністра Олексія Гончарука з питань зовнішньої політики.
ЦЖР сподівався на швидке вольове рішення нового уряду щодо скасування ганебного закону про ВЕЗ «Крим». Однак цього, на жаль, не сталось. У новий рік громадяни України з окупованого Криму входять зі статусом нерезидента. Центр продовжить відстоювати права кримчан і не тільки у цій справі. Повернення боргів тепер уже державного Приватбанку кримським вкладникам потребує політичного рішення, а шахрайство із кримськими вкладами колишніх власників та топ-менеджерів – офіційного розслідування. ЦЖР значно полегшив роботу слідчим, провівши масштабне розслідування того, як із Приватбанку під виглядом повернення кримських депозитів були виведені 15 млрд гривень. Уся подробиці справи кримських вкладів Приватбанку – у сюжеті Валентини Самар.
Упродовж року ЦЖР та його спецпроект Бюро судової інформації оперативно інформували про кримські судові справи – незаконні процеси у окупованому Криму у сфабрикованих справах проти українських активістів та просто – нелояльних до окупантів людей, представників такого незручного для Росії кримськотатарського народу, з іншого боку – затяжні заочні та очні розгляди справ обвинувачених у державній зраді та сепаратизмі у нереформованих українських судах. Справи Україна проти Росії в судах міжнародних, міжнародних арбітражах та морському трибуналі ООН. Про найгучніші українські справи-2019 – у сюжеті Микити Панасенка.
