Анка Фельдгузен: Допомога Німеччини Україні перевищує 4,5 мільярда євро

Єлизавета Стрій, Центр журналістських розслідувань

Одним з найбільших донорів іноземної допомоги Україні є Федеративна республіка Німеччина. Зокрема, німецькі кошти йдуть на відновлення інфраструктури Донбасу та на допомогу тимчасово переміщеним особам. Про те, що процедура використання донорських грошей відбувається не завжди прозоро і конкурентно, Центр журналістських розслідувань повідомляв у серії матеріалів. ЦЖР надіслав запити посольствам країн-донорів і офісам міжнародних організацій щодо надання інформації про обсяги допомоги Україні та ефективність її використання. Про особливості німецького сегменту міжнародної технічної та гуманітарної допомоги Україні в ексклюзивному інтерв'ю Центру журналістських розслідувань люб'язно погодилася розповісти Надзвичайний і Повноважний Посол ФРН в Україні Анка ФЕЛЬДГУЗЕН. 

Анка Фельдгузен, посол ФРН в Україні Фото: investigator.org.ua

Єлизавета Стрій: Пані Посол, почну з актуального: у кінці жовтня у Маріуполі відбулися Інвестиційний форум та Форум єдності. Напередодні ви заявили, що подвійний форум в Маріуполі щодо інвестицій та відбудови Донбасу надсилає «важливий сигнал підйому». Як ви вважаєте, чи був цей сигнал достатньо потужним і які відгуки, можливо, ви бачили в німецьких бізнесменів?

Анка Фельдгузен: Я не думала, що це була дуже добра ідея провести цей форум власне в Маріуполі. Раніше ми навіть сказали, що їхати в Маріуполь може бути небезпечно. Але ми вже передумали, і я сама була в Маріуполі до форуму. Дуже багато там було і німців, й інших іноземців, вони всі бачили, що Маріуполь зараз мирне місто і що там можна жити та працювати. І в цьому сенсі сигнал був потужний – цілий Кабінет Міністрів там був, це теж сигнал для регіону. Мені здається, що цей форум був успішний.

Єлизавета Стрій: В тому числі й для бізнесу, для німецьких бізнесменів?

Анка Фельдгузен: Проблема іноземних інвестицій – більша і ширша. Це, перш за все, питання правосуддя і реформ юстиції тут, в Україні. Справа не у місці проведення форуму. Наші інвестори дуже зацікавлені в Україні, але вони повинні знати, що вони можуть захищати свої права перед судом тут, в Україні. Поки що ми дивимося, які реформи готує ця Верховна Рада, цей Кабмін і цей президент. Ми дуже підтримуємо ці зусилля, і коли дійсно буде прогрес, я думаю, що наші інвестори це дуже швидко почують. 

Єлизавета Стрій: ФРН – один з найбільших донорів, який надає допомогу на відновлення Донбасу та допомогу переміщеним особам у зв’язку зі збройною агресією РФ в Україні. Які обсяги міжнародної технічної допомоги виділені Німеччиною для України з 2014 року?

Анка Фельдгузен: Ми за останні п’ять років дали один мільярд і майже двісті мільйонів євро тільки на двосторонню допомогу. Це тільки одна частка, це наші німецько-українські проєкти. Але є частка Німеччини в багатосторонніх коштах. Наприклад, Німеччина бере участь в коштах ЄС – це 20%. ЄС за останні п’ять років дала 15 млрд євро, отже частка Німеччини там — 3 млрд. Тобто, це дуже багато грошей.

Німеччина є також найбільшим донором гуманітарної допомоги. Ми надали 115 мільйонів євро за останні п’ять років. Є й інші речі – такі як місії ЄС або ОБСЄ в Україні. Наприклад, для СММ ОБСЄ Німеччина вже сплатила майже 23 мільйони євро. Або для Консультативної місії ЄС в Україні ми сплатили 75 мільйонів євро. Загалом це дуже багато.

Єлизавета Стрій: Але це загальна допомога Україні, чи лише на відновлення Донбасу?

Анка Фельдгузен: Це загальні кошти. Нам дуже складно відрізняти, куди ці кошти йдуть. Цими коштами вся Україна користується, всі регіони. 

Єлизавета Стрій: Ми зможемо дізнатися, яку саме суму ви виділили на Донбас?

Анка Фельдгузен: Це не сума, це кількість проєктів. 

Єлизавета Стрій: Взагалі десь ведеться ця статистика – скільки грошей і на які напрямки ФРН витратила в Україні?

Анка Фельдгузен: Це складно сказати. Думаю, що німецьке міністерство економічного співробітництва має такий перелік – з яких джерел які гроші отримує Україна. Але як Україна, не Донбас чи інший регіон. Але ми за останні п’ять років дуже багато нових проєктів почали. Наприклад, одна дуже важлива тема – це допомога для поліпшення інфраструктури на сході. І ми там маємо досить добрі приклади: це інтернет зв’язок, це вода. Ми більше 200 шкіл і дитячих садків вже ремонтували. Також ми надали допомогу в отриманні нових педагогічних концептів. Тобто, це загальна допомога. Я сама відвідувала один дуже яскравий захід. Це допомога, яку ми надаємо міністерству з надзвичайних ситуацій. Ми, передали десь 8-10 спеціалізованих машин – так званих Rapid Intervention Vehicles (спецавтомобілі швидкого реагування – ред.), вони трохи схожі на ambulance. Вони дуже швидко можуть дістатися до місця катастрофи чи ДТП та надати жертвам перші заходи допомоги, або, наприклад, вирізати заблокованих людей з машини, яка потрапила в ДТП. Пожежники в Маріуполі мені сказали, що вони вже завдяки цим машинам зберегли тисячі людей від смерті просто. Тому що перші хвилини – найважливіші.

Єлизавета Стрій: Які напрямки є пріоритетними в наданні допомоги Україні і на які уряд ФРН вже виділив кошти?

Анка Фельдгузен: Особливо на сході, на Донбасі. Ми, звичайно, хочемо підтримати Україну в цій кризі, яка виникла через російську агресію, особливо це стосується тимчасово переміщених осіб. Я вже згадала про інфраструктуру, про воду. Але ми маємо й такі проєкти – дати тимчасово переміщеним особам місце, де вони можуть жити. Я ще у 2015-му році, коли я востаннє тут працювала, відкрила таке майже село для переселенців у Харківській області. В нас є і програма кредиту, щоб міста могли придбати квартири для цих людей. Є різні методи, щоб їм дати місце проживання. Також дуже важливі психосоціальні заходи для цих людей, які дуже часто травмовані, особливо діти. Думаю, саме це є пріоритетним.

У нас є картка, де видно, скільки проектів ми маємо тільки поблизу лінії розмежування. Наприклад, у Донецькій області у нас є проєкти з підтримки мікробізнесу, щоб люди дійсно могли відкрити свій бізнес. 207 проєктів у Донецькій області і 148 – у Луганській області. Ми проводимо навчання людей на місці, аби краще знати, що робити з переміщеними особами. Наприклад, в Донецькій області ми дали навчання  майже двом тисячам людей, в Луганській – майже тисячі. 66 проєктів, що стосуються водопостачання в Луганській області, і в Донецькій області – 108. Дуже важливі для нас партнери – міжнародні організації, такі наприклад, як ЮНІСЕФ, що є виконавцями для наших коштів. 

Єлизавета Стрій: Чи реально підрахувати, скільки коштували саме ці проєкти?

Анка Фельдгузен: Це буде дуже довго… Але наш пріоритет зараз – на сході України. Ви знаєте, що ми маємо такі загальні проєкти, як децентралізація, і це скрізь в Україні, але й на Сході теж. І проєкти дуже конкретні, наприклад, з поліпшення інфраструктури – ми зараз фокусуємо на Донбасі. 

Єлизавета Стрій: Наші розслідування показують, що коли гроші виділяються з бюджету України, дуже часто вони розкрадаються і десь зникають. Як уряд ФРН контролює свої кошти в Україні, чи доцільно вони використовуються?

Анка Фельдгузен: Ми їх дуже чітко контролюємо, тому що ці кошти, які ми вкладаємо тут, це гроші наших платників податків. Уцьому ми підзвітні нашим громадянам, німцям. Ми дуже ретельно контролюємо, хто отримує наші кошти і як вони використовуються.

Здебільшого ми працюємо через так звані організації виконавців. Ви, можливо, знаєте GIZ (Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit, Німецьке товариство міжнародного співробітництва – ред.), але це може бути й міжнародна організація, така як ЮНІСЕФ. І під час впровадження заходів на місцях ці організації, яким надане відповідне доручення, забезпечують належне використання наших коштів, що відповідають поставленим цілям, шляхом такого ретельного супроводу і поточних перевірок. Я знаю, що там інколи кожен тиждень йде перевірка, але точно – кожен місяць. І загальний проєкт оцінюється один раз на рік.

Звісно, подібні механізми аудиту мають також і міжнародні організації, через які ми вкладаємо багато наших коштів. Я знаю, що наші партнери знають, як ретельно ми контролюємо. Іноді так – хух, ще один контроль. Але я вважаю, що це добре і просто повинен бути такий стандарт.

Єлизавета Стрій: Ви більше працюєте зі звітами виконавців? Чи ви безпосередньо можете приїхати на об’єкт?

Анка Фельдгузен: Я сама можу поїхати й подивитися. Це німецькі кошти, я – посол Німеччини, я це можу зробити. Особливо GIZ і KfW (Kreditanstalt für Wiederaufbau, “Кредитна установа з реконструкції”, німецький державний банк – ред.)  – це наші великі німецькі організації-виконавці, вони безпосередньо фінансуються німецьким урядом. Як вони працюють – так навіть ми в посольстві не працюємо. Тому ми повністю віримо, що вони все контролюють.

Єлизавета Стрій: Пані Посол, як визначаються реципієнти міжнародної технічної допомоги від уряду ФРН? Наприклад, у липні Німеччина надала 760 тисяч євро для постраждалих від конфлікту на Донбасі. У травні – пораненим українським солдатам. Як визначається, кому саме надавати допомогу?

Анка Фельдгузен: Це дуже добре питання. Тому що в нас є дуже багато партнерів, і дуже багато і давно працюємо з громадськими організаціями. Через конфлікт дуже виросло співробітництво між нашими міністерствами оборони, наприклад. Ми маємо дуже цікавий проєкт допомоги постраждалим українським солдатам – вони лікуються в Німеччині. Їх не сотня чи тисяча, але вже багато солдатів змогли поїхати в Німеччину і там лікуватися. З цього проекту народилася співпраця, яка йде набагато далі. Ваше міністерство оборони зараз хоче заснувати такий відділ в ЗСУ, який фокусуватиметься на медичній допомозі, зі стандартами, що наразі діють в НАТО і в Німеччині. Я думаю, що це дуже добрий результат нашого співробітництва. 

Інші партнери – це місцеві органи самоврядування. Тому що один з наших найбільших проектів – це децентралізація. Ми через європейський проект U-LEAD маємо дуже близькі контакти з громадами, які об’єдналися в останні роки під цією програмою. І якщо ці громади нам кажуть, що в них треба будувати клініку, або немає школи – ми йдемо, дивимося, і часто можемо досить швидко допомогти. 

Єлизавета Стрій: Яким чином ви визначаєте, які виконавці та підрядники проєктів є найбільш ефективні? Ми досліджували досвід роботи Українського фонду соціальних інвестицій (УФСІ), проект якого фінансується урядом ФРН через банк KfW. І виявилося, що підрядники визначаються без конкурсу, без системи ProZorro, яка мала б знижувати корупційну складову. Як пояснив керівник УФСІ, неконкурентна процедура через відбір місцевими громадами обрана донором. Чи це справді так?

Анка Фельдгузен: На це питання я просто не можу відповісти. Я вже сама відкрила дуже багато з цих проєктів… УФСІ працює під контролем KfW, а KfW підзвітний нашому урядові. Я поки що не бачила, щоб там були проблеми. Але я обов’язково спитаю у моїх колег, які вже багато років з цим фондом працюють. 

Єлизавета Стрій: Пані Посол, чому донорська допомога – непублічна інформація? Громадськість неодноразово до нас зверталася і каже, що хотіли б порахувати – раптом розкрадають? – та перевірити, де ці кошти, доцільність їх використання. Але у відповідь чують, що це конфіденційна інформація. Скажіть, може варто було б більш прозоро та відкрито дозволяти реципієнтам розказувати про цю допомогу?

Анка Фельдгузен: Я спитаю в моїх колег. В принципі, у нас немає таємниць, я рада була, щоб реципієнти говорили більше про наші проєкти і про кошти, які ми вкладаємо. Тому що це гроші наших громадян. Я думаю, що ми вам дамо відповідь. 

Єлизавета Стрій: У міністерстві соціальної політики України нам повідомили, скільки коштів уряд Німеччини надав саме на допомогу на Донбасі.  Можливо, ви зможете сказати, чи це правильна сума – 160,1 млн доларів тільки на Донбас. Чи це реалістично?

Анка Фельдгузен: Я думаю, що так. І це може бути більше, тому що ми працюємо з багатьма міністерствами, не тільки з міністерством соціальної політики. Я вже нагадувала про МЧС. Ці цифри дуже реальні, але я думаю, що ми даємо більше.  

Єлизавета Стрій: Чи можуть гроші піти в обхід міністерства соціальної політики і просто не рахуватися? Бо насправді ніхто не може визначити, скільки ж реально грошей надано.

Анка Фельдгузен: Я не знаю. Але мені здається, можливо, в Німеччині така ж проблема, не тільки у вас. Тому що в кожному міністерстві мають свій бюджет і знають, на що вони витратили кошти. Але можливо, інше міністерство працює в тій самій галузі.  Іноді просто люди не знають. І в нас так само.

Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine