Зеленая энергетика: подножка инвесторам от регулятора

Анастасія Шевченко, Центр журналістських розслідувань

Темпы развития альтернативной энергетики на Херсонщине сейчас одни из самых высоких в Украине. В регионе генерируют около 150 МВт «чистой» энергии - это половина от потребностей области. И все бы хорошо, если бы не риски для бизнесменов, которые инвестируют в зеленую энергетику, которые возникли из-за бездействия президента. Работа Национальной комиссии, осуществляющей государственное регулирование в сферах энергетики и коммунальных услуг (НКРЭКУ), парализована из-за отсутствия кворума. Президент не назначает свою квоту для ротации членов Нацкомиссии, поэтому есть риск, что она будет недееспособной до весны следующего года и не сможет принимать решения. В том числе и о предоставлении зеленого тарифа, по которому государство покупает электроэнергию у предприятий. А это значит финансовые потери для инвесторов.

Строительство ветропарка «Новотроицкое» на Херсонщине Фото: investigator.org.ua

Першість у створенні станцій альтернативної енергетики до анексії півострова Росією мав Крим. Тепер цю естафету перехопила Херсонщина: тут і сонячні поля, й вітри Чорного та Азовського морів. Тому не дивно, що інвестори обирають цей регіон для розвитку альтернативних енергетичних систем. Шведський бізнесмен Карл Стурен, співвласник компанії «Чумак», що успішно діє на Херсонщині понад 20 років, вирішив зайнятися ще й зеленою енергетикою.

«Ми знаходимося в Херсонській області дуже давно, відчуваю себе тут як вдома, адже живу тут уже більше півжиття. Коли ми побачили, що тут є чудовий потенціал для вітроенергетики, ми почали нею займатися. Ми почали вимірювання вітру ще в 2010 році. У 2011-му почали будувати, в 2012-му відкрили перший вітропарк у Скадовському районі. І ми пишаємося, що це була перша вітроелектростанція класом у 3 МВт в СНД», - розповів Карл Стурен.

Генеральний директор компанії «Віндкрафт Україна» Карл Стурен Фото: investigator.org.ua

12 листопада його компанія «Віндкрафт Україна» ввела в експлуатацію на Херсонщині ще 12 вітрогенераторів вітряної електростанції «Новотроїцька». За кілька місяців до цього у регіоні була запущена Трифонівська сонячна електростанція потужністю 10 МВт.  37 тисяч сонячних панелей станції здатні згенерувати близько 11 млн кВт/г. Простіше кажучи, цього вистачить, аби забезпечити електроенергією 15 навколишніх сіл. А 12 вітряків потужністю 40 МВт можуть забезпечити в 4 рази більшу кількість сіл-споживачів.

«Сьогодні за даними обленерго потреба Херсонської області, в ідеалі, близько 300 МВт. За рік побудовано 100 МВт сонячної енергетики і близько 36 МВт вітряної енергетики. У нас до цього йшла мова про будівництво другої черги ГЕС . Та при такому розвитку альтернативної енергетики зникає сенс будівництва такого проекту», - повідомив Євген Рищук, директор Департаменту інвестиційної, туристично-курортної діяльності та промислової політики Херсонської ОДА.

Євген Рищук, директор Департаменту інвестиційної, туристично-курортної діяльності та промислової політики Херсонської ОДА Фото: investigator.org.ua

Новину про створення вітряної електростанції на Херсонщині прем'єр-міністр України Володимир Гройсман на своїй сторінці у Facebook відзначив хештеґом «добрі новини». Та залишалися вони такими не довго. Народний депутат Олексій Рябчин, який очолює підкомітет з питань енергозбереження та енергоефективностi Комітету ВРУ з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, звертаючись до прем’єр-міністра, заявив про ризики для бізнесменів, які інвестують в зелену енергетику, через параліч у роботі Нацкомісії з регулювання енергетики.

«Енергетичний регулятор, де-факто, через тиждень втратить свої повноваження. Дуже багато компаній не можуть отримати рішення тому, що пан Дмитро Вовк (голова НКРЕКП - ред.) не може зібрати кворум, пан Циганенко, якого називають людиною Григоришина, який повинен іти в ротацію,  раптово захворів, і його вже тиждень немає на роботі. Зависли зелені тарифи, інвестиції канадців, шведів. Дуже багато проблем. І я прошу вас вплинути на це, вплинути на президента, який повинен призначити двох людей у комісію. Верховна Рада це зробила, уряд це зробив, а він не зробив. І він уклав усю енергетику, яка у зиму іде без функціонуючого регулятора», - повідомив Олексій Рябчин.

Олексій Рябчин, голова підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективностi Комітету ВРУ з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Фото: ba.org.ua

Володимир Гройсман погодився із тим, що робота НКРЕКП, наразі паралізована. І пообіцяв звернутись до президента, який не вніс свої кандидатури до складу Нацкомісії.

«Ви праві в тому, що фактично робота регулятора, який незалежний від уряду (мова йде про те, що його незалежність не дає мені можливості ніяким чином організовувати його роботу), він сьогодні вже майже неефективний. Це з різних причин, в тому числі ічерез недосконалі процедури формування цього регулятора. Я обов’язково звернусь до президента з тим, щоб він розглянув це питання і вжив необхідних заходів для стабілізації роботи комісії», - зазначив Володимир Гройсман.

Олексій Рябчин каже, що є ризик, що вже 26 листопада Нацкомісія залишиться без кворуму і не зможе ухвалити жодного рішення аж до весни наступного року. Тобто рішення про надання зеленого тарифу, за яким держава купує електроенергію у підприємств, серед яких і «Віндкрафт Україна», може бути загальмоване. А відтак мова йде про збитки. Заступник генерального директора цієї компанії Юрій Стельмашенко каже, на кошти для будівництва альтернативної станції у кредит їм надав Укргазбанк. Тому будь-яка затримка з отриманням зеленого тарифу несе додаткові ризики.

«Це п'ятий вітропарк нашої компанії, що відкривається на території Херсонської області.  Щодо грошей: цього разу на цей проект надав кредит Укргазбанк і власні гроші компанії. Це буде третій вітропарк за потужністю в Україні. 1 МВт генерації приблизно коштує 1,1 млн. євро, тобто, 12 вітротурбін - це близько 50 млн євро», - рахує Юрій Стельмашенко.

Юрій Стельмашенко, заступник гендиректора компанії «Віндкрафт Україна» Фото: Facebook

На його думку, процедура надання зеленого тарифу для відновлювальної електроенергетики має бути врегульована законодавчо, інакше інвестори втратять інтерес до цього бізнесу.

«Якщо не буде на рівні законодавства врегульовано це питання по зеленому тарифу, то жоден іноземний інвестор не буде виділяти гроші, а донорські гроші в основному іноземні ... Якщо ми говоримо зараз про енергетичну безпеку, про те, що нам треба не залежати від нашого східного сусіда, то нам треба розвивати власне виробництво», - каже Стельмашенко.

Наразі у Херсонській області діють 23 електростанції, що генерують «чисту» електроенергію, їх потужність - близько 150 МВт. Та в планах Херсонської ОДА в найближчі роки - збільшення потужності альтернативної енергетики до 250 МВт.

«В цьому році ми вже відкрили сонячні парки в Білозерському районі. Зараз закінчує будівництво Олешківський район - це буде найбільша станція в області на 35 МВт. Там виділено близько 65 гектар непридатних для сільського господарства земель.  Панелі, розташовані на двох гектарах, дають 1 МВт енергії. Вартість такого проекту з розрахунку 1 МВт - 1 млн євро», - повідомив Євген Рищук.

Трифонівська СЕС у Великоолександрівському районі Херсощини Фото: investigator.org.ua

Найбільш критична ситуація  у забезпечені електроенергією в області наразі зберігається в Генічеському районі, який узимку відчуває брак газу, а влітку, у курортний сезон, - електроенергії. У прикордонній з окупованим Кримом зоні енергетична стабільність - це питання національної безпеки. Постійні аварії влітку на Арабатській стрілці, яка переживає бум розвитку курортного бізнесу, зумовлені тим, що споживання росте, а мережі лишаються тими ж, що були збудовані півстоліття тому. До того ж, компанія-постачальник ПрАТ «Херсонобленерго» контролюється російським бізнесменом і політиком Олександром Бабаковим, який голосував за анексію Криму. Місцева влада вважає, що потіснити недобросовісного монополіста може альтернативна енергетика. Першу геліостанцію на Арабатці інвестори планують збудувати вже наступного року.

«На сонячну станцію потужністю 6 МВт за рішенням сесії нашої сільської ради був днаданий дозвіл на проект відведення земельної ділянки розміром 20 га. Якщо це втілиться в життя, то якість електроенергії має стабілізуватися, оскільки ця електроенергія буде скидатися в мережі «Херсонобленерго»», - розповідав влітку  голова сільради Щасливцевого Віктор Плохушко.

У районній адміністрації кажуть, що самі по собі сонячні чи вітрові станції ситуацію не врятують - необхідна модернізація мережі «Херсонобленерго».

«Ці проекти - вони не вирішать питання забезпечення електроенергією Генічеського району, а саме міста Генічеськ та Арабатської стрілки у зв'язку з тим що існуючі мережі пропускають 35 тисяч вольт і їх не достатньо, вони збудовані ще в 1960-х роках. Станом на теперішній час йде розрахунок техніко-економічного обґрунтування. Ці розрахунки наразі між НКРЕКП і «Херсонобленерго» узгоджуються. Планується переведення наших мереж на потужність 150 кВт і коли це все буде - це дійсно дасть потужний поштовх для розвитку інфраструктури на Арабатській стрілці і у місті Генічеськ», - каже Олексій Сищенко, перший заступник голови Генічеської РДА.

Виконати ці роботи у «Херсонобленерго» планують упродовж двох років, каже Олексій Сищенко. Але попри невідповідність мережі, на території Генічеського району будуються альтернативні станції - з надією на кращі для бізнесу часи і з вірою, що ці "гроші на вітер" не будуть витрачені  марно.

Сюжет Анастасії Шевченко та Петра Коберника, Центр журналістських розслідувань:

Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine