Курортный слив

Публикации
Арабатская Стрелка Фото: investigator.org.ua

Несмотря на туристический бум, который испытывает Арабатская Стрелка в последние годы, инфраструктура региона продолжает отставать от установленных законодательством нормативов для признания природных территорий курортными. Проще говоря, здесь нет центральной канализации и ответ на вопрос — куда же сбрасываются все нечистоты из мини-отелей, пансионатов и домохозяйств, пока загадка. Как же справляется Арабатская Стрелка с миллионными наплывами туристов, не приводит ли к ухудшению состояния окружающей среды отсутствие канализационных систем? Каковы перспективы решения этого проблемного вопроса, который обостряется именно в курортный сезон? Ответы на эти вопросы — в расследовании журналистов из Геническа Светы Ерещенко и Артема Юрченко в рамках спецпроекта «На меже».У попередньому матеріалі «Арабатська Стрілка: невикористаний потенціал» ми писали, що попри багаті запаси бальнеологічних ресурсів — лікувальних грязей, рапи і термальних вод — саме відсутність центральної каналізації не дозволяє території Арабатської стрілки отримати статус природного курорту.

«Усі багатоквартирні будинки в межах другої зони (зони обмежень) повинні мати водопровід та каналізацію. Туалети в приватних будинках в обов’язковому порядку повинні бути обладнані водонепроникними вигребами», – регламентує стаття 32 Закону України «Про курорти».

У відсутність системи централізованого каналізування населених пунктів Арабатської Стрілки приватні подвір’я, дрібні і великі бази відпочинку використовують вигрібні ями, при заповненні яких стоки вивозяться спецтехнікою до очисних споруд, розміщених у регіоні. Скільки їх і чи вистачає їхніх потужностей для курортної зони, кількість населення якої (і відходів їх життєдіяльності) зростає влітку у рази?

Очисні споруди на Арабатській стрілці

Дані, отримані від Херсонської обласної та Генічеської районної адміністрацій, трохи відрізняються. Так, у відповіді на інформаційний запит в Херсонській ОДА повідомили, що на території Арабатської стрілки розташовані локальні очисні споруди ТОВ «Еколог», ПАТ «ІнГОК» та ПАТ «Дніпропетровськгаз».

У Генічеській РДА уточнили, що власниками очисних споруд ТОВ «Еколог», ТОВ «Соціальні ініціативи Криворіжжя» (ДЗО «Альбатрос») і ПрАТ «Дніпропетровськгаз» (ДЗО «Блакитне полум’я»).

Оскільки далі йтиметься про роботу цих товариств, варто сказати, кому вони належать.

ТОВ «Еколог», основним видом діяльності якого є каналізація, відведення й очищення стічних вод, заснували дві фізособи — Сергій Кулівець із Новотроїцького і Сергій Добровольський із Генічеська.

ПрАТ «Дніпропетровськгаз», що володіє дитячою оздоровицею «Блакитне полум’я», на 25 відсотків належить державній НАК «Нафтогаз України», пакет у 50,8 % належить ПрАТ «Газтек» (зареєстроване на чотири кіпрські компанії) і 9,39% — Materon Limited (Кіпр), кінцевим контролером яких є Дмитро Фірташ.

Дитяча оздоровиця «Блакитне полум’я» ПрАТ «Дніпропетровськгаз» Фото: dp.104.ua

ТОВ «Соціальні ініціативи Криворіжжя», яке володіє дитячим оздоровчим закладом «Альбатрос» у Стрілковому, належить згадуваному у відповіді ОДА ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», ТОВ «Метнінвест холдинг» та ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», кінцевими бенефіціарами яких є Ринат Ахметов та Вадим Новинський.

Отаке сузір’я олігархів над очисними спорудами Арабатської стрілки!).

Дитячий оздоровчий заклад «Альбатрос» ТОВ «Соціальні ініціативи Криворіжжя» Фото: uahotels.info

Крім них, як повідомляється у відповіді райдержадміністрації, «заклади оздоровлення, розташовані в рекреаційній зоні, укладають договори на вивезення рідких побутових відходів з КП «Генічеське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства (ВУВКГ)» Генічеської міської ради».

За офіційною інформацією, на території Арабатської cтрілки на початок літа із 89 оздоровчих закладів діючими є 82 установи на 17,6 тис. ліжко/місць. Однак отримати інформацію, які саме оздоровчі заклади заключили договори з фірмами — власниками очисних споруд, від місцевої адміністрації не вдалося. Пояснили, що не є розпорядниками інформації в цьому питанні.

Дані по своєму відомчому сегменту надали тільки в Генічеському водному господарстві. Як повідомив директор КП «Генічеське ВУВКГ» Володимир Радняний, з його підприємством уклали договори 20 баз відпочинку, розташованих на території Арабатської стрілки. Та й то, деякі з них оплачують не регулярно, а за фактом вивезення нечистот. Тобто, за літо можуть жодного разу не скористатися послугами підприємства!

Відомо, що більшість курортників зупиняється не в офіційно зареєстрованих як бази відпочинку чи отелі місцях. За даними інвестиційного паспорту району, 73 відсотки відпочивальників розміщуються саме у приватному секторі.

І тут ми впритул підходимо до наступної проблеми регіону: далеко не всі домоволодіння зареєстровані для надання послуг із розміщення відпочивальників. Тож вивіз рідких побутових відходів залишається на совісті власників, як зареєстрованих, так і тих домоволодінь, що працюють поза правовим полем.

Екологічне лихо чи корупція?

У середині червня у Генічеській райдержадміністрації відбулась нарада щодо проблемних питань нинішнього курортного сезону. Під час обговорення звучало, що відсутність каналізації на Арабатській стрілці може спричинити погіршення стану навколишнього середовища. Серед іншого мова йшла і про вивезення нечистот з пансіонатів і баз відпочинку Арабатської Стрілки. Виявилось, що районні начальники також не можуть отримати достовірні дані про кількість угод, укладених базами відпочинку із фірмами-власниками очисних споруд. Причому, від останніх отримати інформацію також не вдається.

Висувалися припущення: або відходи вивозять на очисні споруди, розташовані на Стрілці, або зливають в інші місця, або нечистоти залишаються в вигрібних ямах, просочуються у грунт і через підземні води потрапляють в море. А це може призвести до екологічної катастрофи і епідемії захворювань під час курортного сезону.

Голова місцевої адміністрації Олександр Воробйов запропонував створити робочу групу, яка проведе перевірку усіх пансіонатів і баз відпочинку на Арабатській Стрілці. До її складу увійдуть представники екологічної служби, Державної служби захисту прав споживачів, сільських рад та міського управління водопровідно-каналізаційного господарства.

«За фактом перевірок необхідно вжити жорстких заходів», – підтримав Воробйова голова Стрілковської сільради Олександр Пономарьов, пропонуючи закривати бази відпочинку, які забруднюють Арабатську Стрілку.

Зовсім інша позиція у першого заступника голови Генічеської РДА Олексія Сищенка. В інтерв’ю Центру журналістських розслідувань він зауважив, що ситуація насправді загрожує не екологічною, а економічною катастрофою. За його даними, усі нечистоти із баз відпочинку вивозяться на очисні споруди, просто частина розрахунків — тіньові.

Олексій Сищенко, заступник голови Генічеської РДА, фото: investigator.org.ua

«Все вивозиться. Якби всі нечистоти зливалися б, наприклад, у пісок, воно би потрапило у море, і вже давно туди б зайти було неможливо. Мова не йде про екологічну катастрофу. Очисні працюють цілодобово, відходи вивозять всі. Тільки частина людей працює по безналу, чесно сплачуючи податки, а є частина шахраїв, які вступають в корупційний зв’язок з цими очисними спорудами і в півціни за готівкові кошти зливають відходи. Це все тримають в таємниці: і очисні, тому що за готівку працюють, а витрати — електроенергію та інше — списують на укладені договори. Звозять всі, але половина працює поза правовим полем», – впевнений Олексій Сищенко.

При цьому він визнає, що доказів своєї версії надати не може, оскільки адміністрація — не слідчий орган, аби їх добувати, може лише проводити моніторинг та перевіряти наявність договору.

«В першу чергу, шахраї самі очисні, не підписують договори по «безналу», а працюють за півціни за готівку. Але доказової бази у нас немає ніякої. Є два злочинця: це база, яка за готівку зливає відходи, а другий злочинець – це очисні, які за готівку їх приймає. Щоб когось звинуватити, хтось із них повинен зізнатися про вчинення правопорушення. Я можу проводити роз’яснювальні бесіди, але я не можу поставити біля кожної бази наглядача, який буде рахувати кількість вивезених асенізаторів. Я як чиновник повинен вам надавати достовірну, перевірену інформацію. А тут як надати інформацію, коли обидві сторони ухиляються від сплати податків», – пояснив Олексій Сищенко.

Як можливий вихід з ситуації, що склалася, він розглядає зняття Кабінетом міністрів України всіх мораторіїв на проведення перевірок суб’єктів підприємницької діяльності. Такі перевірки стали б, на його думку, виходом із безконтрольності.

У Генічеську пропонують допомогу Арабатці

З міським головою Генічеська Олександром Тулуповим ми поспілкувалися буквально перед його від’їздом у Херсон, де він повинен був обговорювати питання очисних споруд з губернатором Андрієм Гордєєвим і його заступником Олександром Адамчиком.

«Зараз на очисних робляться дві касети по 500 кубометрів на добу. За необхідності можна буде встановити додаткові секції. Але для міста і таких обсягів достатньо, як в зимовий, так і в літній період часу, коли сюди приїжджають відпочивальники, – каже Олександр Тулупов. – Але якщо ми збираємося працювати із сільрадами Арабатської Стрілки та іншими радами району, їх необхідно збільшувати. Збираємося звернутися до районної ради, для того, щоб вони передбачили фінансування Генічеських очисних споруд. Їхньої потужності вистачить, аби впоратися з обсягами стоків з усього району».

Міський голова Генічеська Олександр Тулупов Фото: investigator.org.ua

«Ще досить давно, приблизно в 80-х роках існував проект під’єднання Арабатської стрілки до міських очисних споруд. Навіть почали будувати колектор і труби в місті прокладати. Думаю, що цілком можливо за старим проектом рухатися в цьому напрямку, причому, із залученням державного фінансування. За рахунок чого можна врятувати Арабатку від забруднення», – переконаний мер Генічеська.

Він звернув увагу, з якою швидкістю забудовується вся Арабатська стрілка, тож каналізацію можна збудувати на умовах пайової участі.

«Мені здається, що вже зараз при видачі містобудівних умов необхідно вказувати, що при каналізуванні Стрілки необхідно буде брати пайову участь у проекті. При будівництві великих об’єктів до цих питань необхідно ставитися більш серйозно. Будь-яка, навіть невелика повінь не повинна бути страшною для регіону, а робити вигрібні ями, з яких стоки будуть потрапляти в Азовське море або Сиваш, це не вихід», – зазначив він.

За словами Олександра Тулупова, наразі на одній з вулиць міста монтується перша лінія вакуумної каналізації, яку повинні запустити вже в цьому році. На його думку, це перший етап у відмові від вигрібних ям і екологічно безпечного способу транспортування рідких побутових відходів.

Як вдалося з’ясувати, новітні технології використовують і власники баз розміщення на Арабатській стрілці. Ми поспілкувались із отельєркою, яка не укладає договори про вивезення рідких відходів на очисні споруди. Чому?

«Наш готельний комплекс абсолютно не виробляє будь-яких стоків у систему. У нас це все зворотна, умовно очищена вода, яку ми використовуємо для поливу власного саду. У нас на території готельного комплексу, де земля — у власності, знаходиться водойма, в яку ми скидаємо очищену воду, яку потім беремо на полив. У нас такий цикл. Він дуже дорогий, але ми його собі дозволили. Там є бактерії, які очищають воду, кілька ємностей та інше. Ми в цій справі автономні і незалежні. Нікому не платимо за стоки. У нас дві очисні системи «Біотал». Ми повністю очищаємо стоки», – розповіла директорка готельного комплексу «Райський сад» Неля Савчук.

Додамо також, що це один з небагатьох на Арабатській Стрілці офіційно зареєстрованих готельних комплексів. 

Пляж у Генічеській Гірці. Фото: edem-garden.com.ua

Отже, що маємо у сухому залишку? Надзавданням для місцевих та обласної влади є проблема каналізування Арабатської стрілки — це перешкода і для отримання статусу курорту, і для залучення інвесторів, і для розвитку оздоровиць. За інформацією обладміністрації проект будівництва центральної каналізації Стрілки вже є, сам об’єкт внесений у програму розвитку області до 2020, але, як бачимо, необхідних 56 млн гривень (принаймні, такий кошторис проекту) поки що немає. Тому слушною видається думка про пайову участь у будівництві каналізації нових забудовників  і вже існуючих курортних об»єктів, але, звісно ж, з дотриманням закону.

По-друге, обов’язковість утилізації нечистот уже в існуючих базах відпочинку та домогосподарствах (не будемо лукавити — більшість приватників, що приймають курортників, не оформлені як готелі чи пансіонати, хоча у здають більше ніж шість номерів) має бути умовою для їхньої роботи. Однак ідея про створення робочої групи, яка перевірятиме бази відпочинку під час курортного сезону, що вже стартував, виглядає запізнілою, та, що важливо, має значні корупційні ризики. Бо бажаючих «домовитись», аби уникнути закриття, буде немало.

Як показала нарада в РДА та відповіді на наші запити, у місцевої адміністрації бракує достовірних даних про обсяги утилізації нечистот суб’єктами господарювання, наявність договорів на вивезення нечистот асенізаторами, відтак ситуація є слабо контрольованою. 

У Генічеському районі ще й досі не вирішено проблему щодо створення об’єднаних територіальних громад (однієї чи кількох), в бюджетах яких можна було б акумулювати кошти для вирішення багатьох проблем, в тому числі і каналізування прибережних населених пунктів. Адже перлини Азовського моря мають розвиватися, а не тонути у нечистотах.