Юрий Лавренюк: До конца года построим КПВВ «Чонгар» и начнем работы на КПВВ «Каланчак»

Необорудованные контрольные пункты въезда-выезда на админгранице с оккупированным Крымом уже не первый год вызывают недовольство у граждан Украины, которые едут на полуостров или возвращаются на материк. В прошлом году выделенные из государственного бюджета средства на обустройство КПВВ «сгорели» - ими не успели воспользоваться. В нынешнем году будет вторая попытка. О легальных рейсах из украинских городов до КПВВ на админгранице с Крымом, о том, как будут выглядеть сервисные зоны и где могут открыться ближайшие к Крыму рестораны McDonald’s - в интервью Юрия Лавренюка, заместителя министра инфраструктуры Украины, программе «Вопрос национальной безопасности» (проект Центра журналистских расследований, эфир ТРК Черноморская).

Валентина Самар: Пане Юрію, чому минулого року не були облаштовані КПВВ, якщо кошти були виділені? І яким чином ви збираєтеся владнати ситуацію?

Юрій Лавренюк: Дійсно, кошти з Резервного фонду були виділені в кінці літа минулого року. Ці кошти не є перехідними, їх потрібно було використати до кінця року. Ми лише змогли за рахунок своїх власних коштів, не тих, які нам виділили з Резервного фонду, проплатити аванс за розробку проектної документації. Під цей проект було виділено землі обласної державної адміністрації, землі водного фонду, землі «Укравтодору».

Для того, щоб оформити передачу цих земельних ділянок державному підприємству «Укрінтеравтосервіс», яке було замовником послуг по проектуванню і будівництву контрольних пунктів в’їзду-виїзду, просто фізично не вистачило часу. Поки зробили предпроект, преТЕО, поки перевели землі на «Чонгарі» — на «Каланчаку» ще до цього часу землевідведення триває — фінансовий рік закінчився, і кошти ми були змушені повернути до бюджету держави.

Тому в цьому році ми відшукали можливість фінансування за рахунок коштів, які нам дає Європейський Союз на розвиток транспортної інфраструктури, бо контрольні пункти в’їзду-виїзду і сервісні зони навколо них – це є транспортна інфраструктура. Ми заклали 99,6 мільйонів гривень на будівництво КПВВ на цей рік. Це кошти перехідні — вони не згорають в кінці року, а можуть перейти на наступний рік. Проектний інститут СБУ вже завершив розробку проектної документації. 25 березня вже готовий проект, його спрямовано на експертизу, і за словами проектантів, які супроводжують сам процес, 1 травня ми зможемо оголосити тендер на ProZorro на будівництво контрольних пунктів в’їзду-виїзду.  

Допрацьований проект КПВВ Фото: investigator.org.ua

Починаємо ми з «Чонгару», тому що там повністю готові документи з землевідведенням. Землі передані на баланс державного підприємства «Укрінтеравтосервіс». Проведено ряд перемовин з зацікавленими сторонами, які готові додатково інвестувати в сервісну зону. Ми будуємо контрольний пункт в’їзду-виїзду і сервісну зону, яка необхідна для комфортного проходження нашими громадянами тимчасової адміністративної зони розмежування.

Валентина Самар: Що саме буде у тій сервісній зоні?

Юрій Лавренюк: У сервісній зоні ми плануємо побудувати Центр надання адмінпослуг, щоб громадяни України, які живуть на території окупованого Криму та хочуть подорожувати до ЄС без віз, могли перетнути адмінмежу, за українським внутрішнім паспортом отримати закордонний біометричний паспорт у ЦНАП, доїхати до Херсону, сісти в літак — ми розвиваємо аеропорт Херсон — і полетіти до будь-якої країни Європи.

Доопрацьований проект КПВВ Фото: investigator.org.ua

Крім того, Керівництво держпідприємства «Укрінтеравтосервіс» проводить перемовини з компанією McDonald’s про встановлення невеличких ресторанів McDonald’s у наших сервісних зонах КПВВ. McDonald’s виставляє свої умови, держпідприємство визначається, чи в змозі вони будуть їх виконати, чи ні.

Що стосується автостанцій, то вони передбачені проектом, але коштів, які заклало міністерство інфраструктури, для будівництва автостанцій наразі недостатньо. Ми проведемо відкритий конкурс — є достатньо бажаючих автоперевізників, які займаються пасажирськими перевезеннями та готові брати участь у конкурсі й у рамках спільної діяльності будувати сучасну автостанцію, задля того щоб якнайшвидше почати працювати на цих маршрутах. Тому в перспективі ми маємо кошти на будівництво самого КПВВ, сервісних зон для пасажирів і осіб, які перетинають адмінмежу, і комфортної автостанції. Там буде кімната матері та дитини, повна доступність для осіб з інвалідністю. Будуть кімнати відпочинку для водіїв автобусів, які будуть привозити і відвозити пасажирів, та водіїв, які їдуть на своїх власних легкових автомобілях. Буде місце для великої автостоянки, де люди, які їдуть, наприклад, зі Львова до Криму, можуть на стоянці, що охороняється, стати, відпочити, прийняти душ — щось подібне до невеликого автокемпінгу.

ДП «Укрінтеравтосервіс» Фото: investigator.org.ua

Валентина Самар: А чому із КПВВ «Каланчак» затримка?

Юрій Лавренюк: Розумієте, є процедура. Спочатку робиться землевідведення, тому що неможливо робити проект, не маючи землі. Потрібні геоточки, по яких проект буде накладатися зверху на земельну ділянку. Якщо немає відведеної землі, жодна проектна організація вам проект зробити не зможе. На «Чонгарі» спочатку була відведена у встановленому законом порядку земельна ділянка, і розпочалася робота над проектом. Проект буде типовим, він однаковий як для «Чонгара», так і для «Каланчака». Але для «Каланчака» не до кінця ще оформлена одна земельна ділянка. Після завершення її оформлення проектанти будуть накладати на геоточки вже існуючий проект для «Чонгару».

Валентина Самар: Скільки під цей проект на «Каланчаку» потрібно землі, і чия це буде земля?

Юрій Лавренюк: Я не готовий такі деталі сказати. Є керівник державного підприємства «Укрінтеравтосервіс», який безпосередньо цим займається. Я курую це питання і глобально відповідаю за його вирішення, а для технічних деталей є відповідні технічні працівники.

Валентина Самар: Але ви кажете, що вихід знайдено, так?

Юрій Лавренюк: В цьому році ми маємо на меті повністю побудувати «Чонгар» і почати роботи на «Каланчаку». Нагадаю: кошти перехідні. Тобто, якщо до кінця року роботи по «Каланчаку» не будуть завершені, то вже не буде так, як було минулого року, що кошти повертаються до бюджету. Кошти виділені, і вони перехідні.

КПВВ «Каланчак», вересень 2018 року Фото: investigator.org.ua

Валентина Самар: Щодо легальних перевезень — яким чином «Укртрансбезпека», підпорядкована вашому Міністерству, може вже сьогодні, до завершення будівництва, навести лад із перевезеннями, зробити їх легальними?

Юрій Лавренюк: Перш за все, щодо угрупувань валютних, обмінних, пострілів, то цим точно не буде «Укртрансбезпека» займатися, це не їхні функції, для цього є правоохоронна система України. Це не є компетенція Міністерства інфраструктури. Що стосується «Укртрансбезпеки», то їм неодноразово давалися доручення навести лад на території Херсонської області, особливо на лінії тимчасового адміністративного кордону з анексованим Кримом. Вони вживають якихось заходів. Але нам потрібна не боротьба з вітряками, а превентивні заходи для того, щоб цього просто більше не було.

Для цього нам потрібно побудувати автостанцію, зробити туди легальний офіційний маршрут. Зараз саме Міністерство інфраструктури — не «Укратрансбезпека» — займається призначенням нових міжобласних маршрутів. Ми визначаємо маршрут на автостанцію — це буде крайнє місце до лінії тимчасового адміністративного кордону. І все, туди зможуть їздити лише легальні перевізники, які у законний спосіб виграли чи були призначені на перевезення на тому маршруті.

Якщо зараз там немає легальної автостанції, а просто є місця незаконної висадки та посадки пасажирів — це є недопрацювання «Укртрансбезпеки». Але в нас – в міністра як керівника відомства і в мене як в профільного заступника, який є куратором трансбезпеки, до «Укртрансбезпеки» маса запитань. Я вкрай незадоволений роботою безпосереднього керівника «Укртрансбезпеки» пана Ноняка, щодо якого я особисто неодноразово ініціював службові розслідування. На жаль, політично складається так, що Ноняк на місці, роботою керує він. Я замість нього його роботу робити не можу і не буду, це його персональна відповідальність. Час покаже, хто за це понесе відповідальність.

Очередь автомобилей в буферной зоне возле КПВВ «Чонгар» 29.04.2017 Фото: Госпогранслужба Украины

На сьогоднішній час ми, як керівництво Міністерства, вживаємо заходів, щоб побудувати нормальний контрольний пункт в’їзду-виїзду, побудувати якісну сервісну зону, побудувати центр надання адміністративних послуг, побудувати там автостанцію, зробити туди легальні маршрути, поставити туди легальних офіційних перевізників — і повірте мені, люди будуть їздити легальними офіційними перевізниками до тієї автостанції, де будуть виходити прямо біля контрольного пункту в’їзду-виїзду, і насолоджуватися тим сервісом, який їм надаватимуть легальні перевізники.

Валентина Самар: Без будівництва автостанції не можна запустити легальні маршрути? Не можна поставити просто зупинку, якийсь тимчасовий павільйон?

Юрій Лавренюк: Є вимоги до будівництва автостанції. Всі маршрути ведуть саме до автостанції. Не може бути крайня точка маршруту з якоїсь там будки чи павільйона. Це все передбачено постановою № 1081 Кабінету Міністрів. Там є елементарні вимоги щодо санітарних зон, щодо кімнати матері та дитини, щодо доступності осіб з інвалідністю і так далі. На жаль, те, що зараз там є, не може називатися автостанцією, і туди не може бути оформлений паспорт маршруту. Тому ми працюємо лише в межах, визначених законодавством.

Валентина Самар: Щодо перевізників, які возять в сам окупований Крим — яким чином легалізувати цей бізнес?

Юрій Лавренюк: Перш за все, ми проводили не одне розслідування щодо пасажирського сполучення між окупованим Кримом. Я вам скажу відверто і впевнено: пасажирського сполучення з окупованим Кримом немає. Те, що люди, не виходячи з автобусів, нібито перетинають адміністративну межу – це відверта брехня. Там працюють працівники СБУ, там працюють працівники прикордонної служби, військові. Жодного разу перетину адмінмежі з Кримом пасажирськими автобусами, маршрутками, наповненими людьми, не було. Є такий спосіб, коли людей везуть нелегально до адміністративного кордону, потім вони легально перетинають пішки адміністративну межу, і заборонити їм цього ніхто не має права, а потім далі сідають на іншого перевізника, який зареєстрований на анексованій території. Або перевізник, який їх туди довіз — водій на своєму власному транспортному засобі — перетинає пустий адмінмежу, на що він теж має повне право, і його пропускають. І потім десь на віддаленій території підбирає цих пасажирів і везе далі. Таке є. Але це не заборонений спосіб – людям пішки перейти, а цьому власнику мікроавтобусу перетнути самому адмінмежу з окупованим Кримом.

«Неоплани» туди не їздять. Це мікроавтобуси, пасажиромісткістю до 9 осіб, зазвичай.

Автостанція на КПВВ «Каланчак», листопад 2018 р Фото: crimeahrg.org

Валентина Самар: Справа не в цьому. Ці маршрути від Києва, які везуть до КПВВ, це легальні маршрути?

Юрій Лавренюк: Це нелегальні маршрути. Маршрут повинен мати кінцеву точку. Кінцева точка маршруту має бути – автостанція. Автостанції там немає. Відповідно, легальних маршрутів до КПВВ на «Чонгарі» і «Каланчаку» немає. І це все, що відбувається, коли забирають на ВДНГ і везуть до Криму, – це є нелегальні перевізники. І в цьому я бачу недопрацювання «Укртрансбезпеки».

Але є ще інша сторона медалі. Коли пасажири, які хочуть їхати туди, їх водій попереджає: якщо нас зупинять контролюючі органи типу «Укртрансбезпеки» чи Національної поліції, ви маєте говорити, що ми – сім’я, їдемо відпочивати. Мені не заборонено взяти мікроавтобус, посадити туди велику сім’ю, і ніхто не зможе пред’явити нелегальні перевезення пасажирів. І перевіряти в кожного документи і звіряти відповідно, чи це є сім’я, чи ні, немає таких повноважень ні в «Укртрансбезпеки», ні в Національної поліції. Тут є змова двох сторін  перевізника і осіб, які хочуть туди доїхати.

На жаль, я як кандидат наук – тема запобігань і боротьби з корупцією, організаційно-правовий аспект – мої наукові роботи, можу сказати, що боротьба з будь-яким явищем – зі злочинністю, з корупцією, з нелегальними перевезеннями, в тому числі, це вулиця з двостороннім рухом. Не можна грати в одні ворота. Громадяни мають усвідомлювати, що це нелегальний перевізник, і якщо, не дай Бог, щось з ними трапиться в дорозі – вони потраплять у ДТП, будь-що може статися – ніхто їм нічого не компенсує. Потім вони звертаються за допомогою, і таких випадків безліч. Лише в минулому році літом, ви пам’ятаєте, на трасі Київ-Одеса також нелегальний перевізник, який віз сусідів на море з села чи з міста, потрапив в ДТП, де загинули і маленькі дітки — це був нелегальний перевізник. І коли люди звертаються за компенсацією, хто їм що компенсує? Наші громадяни мають усвідомити, що їздити можна лише легальними перевізниками, які мають встановлені законом документи та їздять по легалізованому маршруту.

Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine