Невыплата пенсионных долгов переселенцам: дискриминация ради экономии

Публикации
Фото: investigator.org.ua

В 2016 г. государство ввело для пенсионеров-переселенцев своеобразный квест, который надо пройти для получения пенсии. Привязка пенсии к справке внутренне перемещенного лица, раз в два месяца проверка места жительства (идентификация), верификация в Сбербанке раз в полгода. Если же человека лишали пенсии, то восстанавливать ее было сложно — замкнутый круг из заявлений, проверок, судебных решений. Возобновление пенсии приходилось ждать от двух месяцев до полугода. Однако, если ранее пенсионные долги, набежавшие за время восстановления, возвращали, пусть не сразу, в судебном порядке, то с 2018 года пенсионерам-переселенцам долги не возвращают.

За 5 років кількість пенсіонерів-переселенців скоротилась на 60%. У 2014 році пенсіонерів з пропискою на непідконтрольних територіях було зареєстровано в Пенсійному фонді України 1 млн 278 тисяч, а в грудні 2018 року — лише 562 тисячі. Багато переселенців  до повернення боргу зі своєї пенсії так і не доживають.

«Аркан» для пенсіонера

Однією з найбільш поширених причин призупинення виплат є перевірки. Раніше органи соцзахисту мали перевіряти місце проживання пенсіонерів. Зараз перевіряють лише тих пенсіонерів, які отримують інші види соціальної допомоги. 

«Зараз органи захисту вже не ходять пенсіонерів перевіряти, але все одно органи пенсійного фонду можуть запитувати інформацію з «Аркана» — бази про те, чи перетинав пенсіонер лінію розмежування, чи перевищив він 60 днів», — каже Олена Глушко, юристка ГО «Донбасс SOS». 

«Аркан» — це інтегрована міжвідомча база даних, за допомогою якої прикордонники, спецслужби та низка міністерств і державних служб контролюють переміщення людей і  транспортних засобів та вантажів через державний кордон і лінію зіткнення на Донбасі. Однак не всі в Пенсійному фонді ладнають із цією базою, каже Олена Глушко: 

«Оскільки пенсійний фонд не завжди вміє користуватися цією базою, то дуже часто виплати припиняються, бо, нібито, пенсіонер був відсутній за місцем проживання. Доходило до смішного: люди приходили в пенсійний фонд, говорили — «ось же я». — «Ні. Там написано, що ви виїхали в 2016 році і з тих пір не поверталися».

Олена Глушко, юристка ГО «Донбасс SOS» Фото: investigator.org.ua

У переселенки з Донбасу Зої Михальської був подібний досвід призупинення виплати пенсій. У 2016 році вона була за кордоном близько 50 днів. Проте все одно якимось чином потрапила до бази «Аркан». 

«Пенсію мені заблокували за програмою прикордонної системи «Аркан». Для мене це жахливе слово. Це синоніми слова «петля», «зашморг», як хочете. Тільки запалений мозок міг назвати програму вилову людей — Арканом», — бідкається жінка. Після того їй довелось довго відновлювати виплати через суд. 

Її чоловік Валентин Михальський не може отримати свій борг за три місяці. Рік тому подружжя вирішило відмовитись від статусу внутрішньо переміщеної особи — ВПО, оскільки отримало реєстрацію проживання у Києві. Однак скоро з’ясувалося, що без довідки переселенця неможливо отримати пенсії. Тож  через два тижні довелося повернути статус ВПО. Але виплату пенсії вже призупинили. Зої Михальській борг повернули, але її чоловік свої 8 тисяч чекає й досі. 

«Через два тижні нам довелося відновлювати статус переселенця, ми його відновили з розривом всього лише у два тижні, і тим не менш пенсію нам не виплачували. Десь місяці через два через три таки мені виплатили повністю пенсію, а чоловікові… Куди ми тільки не зверталися, до сих пір заборгованість за три місяці. Нібито існує якийсь закон, прийнятий попереднім урядом. Просто забрали гроші і все. Вважайте, що з 2016 року двічі блокування пенсії по півроку. І ніякого пояснення нам не давали», — розповідає пані Зоя. Валентин Михальський до суду подавати не планує. Подружжя каже, що це для них принизливо.

Зоя Михальська, переселенка, пенсіонерка Фото: investigator.org.ua

Переїхав — забудь про гроші

Друга поширена причина пенсійної заборгованості — тривалий час на оформлення документів при переїзді переселенця. Пенсіонер має запитати пенсійну справу за місцем нової реєстрації як переселенця. Справу доводиться очікувати близько трьох місяців. За цей час утворюється борг, який, знов-таки, не виплачується.

Працівниця Пенсійного фонду Наталія Овчаренко розповіла, як пересилають справи в її відділенні ПФ: 

«Не знаю, як в інших управліннях, кажу про своє. Запит на висилку справи пишеться відразу ж, поки пенсіонер пише заяву. Якщо проблема з конвертами (часто буває, що їх немає), то просимо пенсіонера принести конверт. Запит відправляється максимум на наступний день, в електронному вигляді і в паперовому Укрпоштою. Справа приходить приблизно через місяць, може трохи швидше. Іноді через 2 місяці або більше. Про причину такої затримки не знаю. За роботу інших управлінь та пошти я не можу відповідати. З Криму справа йде до півроку, через Москву. Весь цей час людина залишається без пенсії».

Чиновниця каже, що коли приходить справа (в електронному та паперовому вигляді), то на облік її ставлять відразу: «Поставити на облік справу, яка надійшла, багато часу не займає і великих труднощів не становить. Якщо справа приходить до 25 числа, то людина отримує пенсію наступного місяця, так як 25 числа (плюс-мінус день, в залежності від вихідних) закривається період на наступний місяць».

За постановою КМУ N335 от 25.04.2018, заборгованість нараховується та має виплачуватись на умовах порядку, розробленого КМУ, каже Наталія Овчаренко. Але, за її словами, цей порядок так ніхто й не розробив, а тому заборгованість залишається не виплаченою.

Помер — пенсія навпіл

Пенсіонер-переселенець з м. Красний Луч Володимир Ушаньов має іншу проблему: його мати не встигла за життя отримати свою пенсію на підконтрольній території. Не могла приїхати за станом здоров’я, тож він має отримати її виплати у спадок.  Проте пенсійний фонд урізав належну суму вдвічі. 

«Сума, яка була вказана в листі від пенсійного фонду та сума, про яку мені подзвонили з поштового відділення про отримання — різниця в 9 тисяч. Вони пропонують мені отримати суму менше від суми заповіту», — каже Ушаньов. 

Володимир Ушаньов, переселенець з м. Красний Луч Луганської обл. Фото: investigator.org.ua

Правозахисниця Олена Глушко впевнена, що Пенсійний фонд в останні роки йде на свідоме порушення законодавства. 

«Це їхнє ноу-хау. Вони не виплачують пенсію спадкоємцям померлого. Відповідно до цивільного кодексу, людина померла, а всі виплати, які їй були нараховані, але недоотримані, переходять у власність спадкоємцям. Але ПФ не дотримується цього і хибним чином інтерпретує 46 статтю, де йдеться про те, що якщо пенсія недоотримана з вини самого пенсіонера, то вона виплачується за 3 роки. Яка може бути вина пенсіонера, коли мова йде про збройний конфлікт?» — каже Олена Глушко.

Невидимий пенсійний стаж 

Ще одна проблема з пенсіями переселенців — відмова у перерахунку з урахуванням страхового стажу. Пенсіонери з пропискою на непідконтрольних територіях не можуть довести свій пільговий стаж. Адже для підтвердження потрібні довідки з колишнього місця роботи, яке знаходиться на непідконтрольних територіях — отже, на них будуть печатки так званих «ДНР» та «ЛНР». 

 «Умовно кажучи, якщо людина працювала в донецькій шахті, вона має право на пільговий стаж, але їй треба надати певні довідки. І ці довідки вона отримати не може, або тільки з печатками невизнаних республік», — каже юристка Олена Глушко.

Фото: dnr-online.ru

Згідно з постановою Верховного суду, Пенсійний фонд має приймати довідки з непідконтрольних районів Донецької та Луганської областей. Має приймати, але не приймає. І це — порушення прав пенсіонерів.

Що робити, якщо накопичився пенсійний борг

Частина пенсіонерів активно судиться, частина — вважає це принизливим, решта — не має сил на судові справи. Однак навіть якщо пенсіонерам-переселенцям вдалося добитись позитивного рішення суду щодо повернення пенсійного боргу, — не факт, що воно буде виконуватись. 

Оксана Лозинська, адвокат з Маріуполя, має великий досвід ведення пенсійних справ переселенців у суді. Каже, що з 2015 по 2018 рік хоча б рішення судів виконувалось. А ось з серпня 2018 року пенсії відновлюють лише за рішенням суду і то не всім, а ось заборгованість більше не виплачується навіть за рішенням суду. 

«Сказати, з якої причини не відбувається сплата заборгованості по суду, пенсійний фонд не може. Не може сформулювати», — каже Лозинська.

Щодо власної практики, Лозинська каже, що політика суду та пенсійніх фондів дуже різніться: 

«Добропільське об’єднане управління пенсійного фонду хоча б відновлює пенсію. А ось Маріупольське об’єднане управління ПФ — не достукаєшся, не знайдеш, хто відповідає за виконання рішень суду. Недоброзичливо зустрічають пенсіонерів. Донецький окружний адміністративний суд дуже швидко виносить рішення, дотримуючись процесуальних термінів. Дуже складно з Київським окружним адміністративним судом. З січня у нас не розглянуто рішення, порушені всі процесуальні терміни. Запорізький суд також дуже довго виносить рішення».

Адвокатка говорить, що на чиновників пенсійних фондів заводять кримінальні провадження, проте це не допомагає: 

«Ми зіткнулися з тим, що виконавці почали подавати документи вже в поліцію, щоб порушували кримінальну справу. На сьогоднішній день відомості в ЕРДР внесені, але це результатів ще не принесло».

Практика роботи пенсійних фондів та управлінь соціального захисту в різних регіонах буває дуже різна. Проте негласне правило у них одне, впевнена правозахисниця Олена Глушко: використати будь-який привід, щоб зекономити на переселенцях: 

«На Комітеті Верховної Ради з прав людини пролунала фраза про відсутність політичної волі до виплат заборгованостей. Пенсійний фонд на зустрічах, на яких ми були, говорить, що вони розробляють порядок. Але якщо буде політична воля, то гроші, безумовно, знайдуться». 

Електронний реєстр ВПО,  всупереч сподіванням щодо наведення ладу у роботі державних органів, що працюють з переселенцями, у випадку з пенсіонерами не спрацював. 

«Позиція пенсійного фонду полягає в тому, що якщо один раз ти в реєстрі був, то вже ти з нього не вийдеш. І на тебе буде поширюватися законодавство про внутрішньо переміщених осіб, тобто неможливо взагалі відмовитись від статусу ВПО, — каже Олена Глушко.

За підрахунками правозахисників, загальна сума пенсійного  боргу лише за рішеннями судів на користь пенсіонерів — близько 600 млн грн. Скільки грошей заборгувала держава переселенцям із Донбасу насправді — порахувати важко. На погашення заборгованостей пенсіонерам за рішенням суду держава вклала у бюджет на цей рік мізерну суму — 100 000 грн. 

Що робити, якщо Пенсійний фонд вам заборгував? Звертатись до суду, до юристів і відстоювати своє право на пенсію. 

«Пенсіонер має звернутися із запитом до Пенсійного фонду про роз’яснення причин, чому суми за попередній період йому не були виплачені. У письмовій відповіді буде зазначено, швидше за все, посилання на постанову Кабінету міністрів №637 або 788. Після цього пенсіонер може звернутися до адміністративний суду, окружного суду за місцем знаходження пенсійного фонду. Справи розглядають у письмовому провадженні, тобто присутність пенсіонера не обов’язкова, він може направити позов в письмовому вигляді. Він може скласти його сам, з нашими підказками або спираючись на 160 статтю Кодексу Адміністративного суду, або звернутися в органи безоплатної правової допомоги. Після цього — чекати суду. Будемо сподіватися, що в якийсь момент особливий порядок виплати заборгованості буде прийнятий і заборгованості виплачуватимуть без суду», — пояснює юристка ГО «Донбасс SOS» Олена Глушко.

У серпні 2019 року  Кабмін прийняв постанову № 788 про змінення порядку виплати пенсій внутрішнім переселенцям. А ось самий порядок ще не затверджено. І затверджено в найближчому часі навряд чи буде, — впевнені у правозахисній організації «Донбасс SOS». Саме через це положення багато переселенців зараз не можуть отримати заборгованість по пенсіях. За даними Благодійного фонду «Право на захист» більше 40 людей померли, так і не дочекавшись виконання територіальними органами Пенсійного фонду України судових рішень на їхню користь.