Советская, а за ней и российская государственная пропаганда просто зациклена на героических оборонах Севастополя, ни одна из которых, как известно, не была успешной. Пророссийские севастопольцы любят говорить, как они уважают имперскую и советскую историю города, как гордятся ее достижениями и уважают память героев. И при этом закрывают глаза на официальную фальсификацию этой истории и без всякого сопротивления терпят распилы миллиардов на работах по сохранению этой истории.
Перша оборона Севастополя була під час Східної війни 1853-1856 років, яку Ніколай Перший затіяв задля панування на Балканах і Близькому сході. Але програв союзникам — Османській імперії, Великій Британії, Франції та Сардинії. Значна частина баталій відбувались в Криму, тож війна має назву Кримська. Вона скінчилась великою поразкою Росії і Паризьким миром із забороною мати військовий флот на Чорному морі. Про цю важливу деталь в офіційній пропаганді в Росії не згадують. А провал цієї авантюри уміло маскують пафосною пошаною героям оборони міста.
Так народилася тема меморізації героїчної оборони Севастополя на місці 4-го бастіону на пагорбі Великого бульвару, який військовий інженер Тотлебін перетворив на укріпрайон. Після одинадцяти місяців облоги міста армією союзників російська армія змушена були залишити південну частину міста та перейти на північну сторону Севастопольської бухти.
Фрагмент панорамної картини Франца Рубо “Облога Севастополя” (1904 р.) . Фото: Радіо Свобода
У піввіковий ювілей Кримської війни у 1905 році бульвар отримав нову назву Історичний і впізнавану круглу будівлю, в якій розмістили панораму «Оборона Севастополя 1854-1855 років». Над створенням величезного полотна батальних сцен на Малаховому кургані три роки працювали два десятки німецьких художників і студентів під керівництвом Франца Рубо у передмісті Мюнхена. А саме полотно довжиною у 115 метрів ткали в Брюсселі.
У 1942 році артилерія німецьких військ пошкодила панораму, вцілілі фрагменти картини РубО перевезли до Москви. Після війни радянські художники заново розписали полотно для панорами, знехтувавши історичними фактами. Зокрема, домалювали адмірала Нахімова, якого в день бою не було на бастіоні, і фігура якого у Рубо була невпізнаваною. Історичної цінності нове полотно панорами вже не мало, однак було привабливим туристичним об’єктом міста.
Так було, аж поки російська окупаційна влада Севастополя не вирішила відремонтувати Історичний бульвар і реставрувати Панораму.
Занедбана під час реконструкції Історичного бульвару експозиція батареї на 4-му бастіоні, де до окупації Севастополя Росією проводились реконструкції оборони Севастополя. Фото: соцмережі
А далі – все як люблять московити. Підряд без конкурсу отримала пітерська компанія “Меандр” — багатоепізодна фігурантка розслідувань ЦЖР, яка гребла десятки мільярдів рублів лопатою на нібито реставрацію об’єктів культурної спадщини в Росії та окупованому Криму. ”Меандр” та її керівниця і засновниця Єлєна Завадская були пов’язані із тодішнім міністром культури Владіміром Мєдінскім.
У ті ж роки “Меандр” та його субпідрядники халтурними роботами сплюндрували сходи Мітрідата в Керчі, Воронцовський палац в Алупці, Генуезьку фортецю в Судаку і Ханський палац у Бахчисараї, завалили будівництво нового лялькового театру в Сімферополі.
Під виглядом «реставрації» Ханського палацу в Бахчисараї ТОВ “Меандр” та його російські підрядники знищували автентичність пам’’ятки культурної спадщини України. Фото: Facebook Namık Kemal Bayar
Та повернемось в Севастополь, на Історичний бульвар, на реконструкцію якого Мінкульт Росії через свою структуру «Дирекция по строительству, реконструкции и реставрации» у 2015 році виділив майже півмільярда рублів. 70% із них “Меандр” отримав авансом і в 2018 році почав роботи, а вже за рік пітерський суд зупинив роботи через шахрайство підрядників.
Ось так Історичний бульвар — гордість Севастополя і всєя Росії — виглядав у 2020 році. Усе розрите, перерите, купи будматеріалів, а бригади підрядників, покинувши роботи з реконструкції бульвару, весь час змінювались. Як розповідає автор ютуб-каналу “Крымчанин”, головною причиною було те, що будівельників просто кидали на гроші. При цьому місцевих мешканців чомусь не залучали до робіт — везли із Росії.
У такому занедбаному стані Історичний бульвар був у лютому 2026 року Фото: скріншот відео каналу “Крымчанин”
Новий контракт на його реконструкцію отримала урядове АТ «Севастопольстройпроект» і він став ще дорожчим: на його реалізацію, тобто, на новий розпил, виділили 2,4 мільярда рублів.
В тому, що гроші будуть знову розпилені — сумнівів мало, бо компанія “Севастопольстройпроект”, власне, для його і була заснована окупаційним урядом гауляйтера Развожаєва. Раніше ця юрособа була клоном українського ТОВ “Футбольний клуб “Севастополь”, при губернаторі Овсянніковому клуб підпорядкували уряду, а при Развожаєві зробили прокладкою для прокачування бюджетних коштів у приватні кишені. У 2021 році цим “пилесосом” керувала ще одна фігурантка наших розслідувань — росіянка Юлія Губанова, яка втекла від кримінальних справ у Севастополі до окупованої частини Запоріжчини. Там Губанова стала справжньою багатоверстатницею: очолювала два міністерства та адміністрацію Якимівки, а потім стала нібито командиром ;syjxjuj підрозділу БпЛА “Ночные ведьмы” у батальйоні БАРС- “САРМАТ” нациста Дмітрія Рогозіна.
Юлія Губанова (в центрі) після керівництва фірмою-прокладкою “Севастопольстройпроект” очолювала два “міністерства” на ТОТ Запорізької області, а потім стала медіqною керівницею підрозділу “Ночные ведьмы” батальйону “БАРС-САРМАТ” Дмітрія Рогозіна. Фото: соцмережі
Навесні цього року Історичний бульвар залишався занедбаним і перекритим парканами. А на архітектурній раді окупаційної адміністрації міста знову обговорювали, яким же має бути обличчя Історичного бульвару. Сором’язливо визнаючи, що там усе у повній дупі.
“…на території Історичного бульвару завершено роботи з реставрації 15 об’єктів культурної спадщини, включаючи будівлю Панорами оборони Севастополя. Однак сама територія знаходиться у складному напівзанедбаному, якщо не в занедбаному стані. Історичне планування алей читається, але дорожньо-стежкова мережа фрагментована — частково зруйнована, вкрита асфальтом. Повсюдно є самосійна рослинність, яка приховує меморіальні об’єкти”, — доповідав на засіданні архітектурної ради окупаційний чиновник.
“Самосійна рослинність”, як ви бачите, буяє довкола “русской святыни”- Панорами оборони Севастополя, перекопаної вздовж і впоперек і закритої парканами.
Занедбаний Історичний бульвар, де знаходиться Панорама оборони Севастополя. Фото: Forpost, червень 2026 р.
У 2025 році, тобто через 11 років окупації, росіяни вирішили реставрувати полотно панорами, створене, нагадаємо не видатним баталістом Францем Рубо, а написане за його мотивами радянськими художниками у 50-х роках минулого століття.
Реставрацію цієї копії полотна Рубо з весни 2025 року вели фахівці всеросійського центру імені Грабаря. Бідкались, що полотно в тріщинах і покрите шаром пилу.
Як повідомляв телеканал “Россия”, відреставровані після пожежі 2042 року фрагменти панорами пензля Франца Рубо були приховані не лише від очей відвідувачів — їх не бачили навіть реставратори центру Грабаря, які працювали над полотном.
Два вцілілих і відреставрованих фрагментів панорами “Атака” і “Лівіше Юферова” планували показати на виставці “Рубо.170” , яка була запланована на червень-жовтень 2026 року. Причому, проходити вона мала у кінотеатрі “Україна”, а не в будівлі Панорами оборони Севастополя, яка так і не була введена в експлуатацію після реконструкції і в ній не працювала пожежна сигналізація.
Тож на момент пошкодження даху музею уламками збитого російським ППО українського безпілотника фрагментів панорами Рубо у його приміщенні не було — губернатор Развозжаєв нахабно брехав, а його брехню спростовували російські музейники. Отак і розсипаються міфи і легенди російської пропаганди. Виття на болотах щодо падіння уламків збитого російським ППО безпілотника на будівлю панорами та втрати історичної і художньої цінності — картини оборони Севастополя Франца Рубо — брехня і маніпуляція. Бо її оригінальні вцілілі після 2 світової війни фрагменти були в Москві і навіть реставраторам їх не показували.
Вангуємо, що тепер кошторис реставрації, реконструкції і ще там чогось іже Історичного бульвару і Панорами зросте не на один мільярд дерев’яних. На радість причетних до розпилу чиновників.
