Коаліція у Верховній Раді блокує розслідування нападів на активістів – Заліщук

Новини
Світлана Заліщук, народний депутат України Фото: investigator.org.ua

За два тижні Верховна Рада України не спромоглася створити Тимчасову слідчу комісію (ТСК) щодо розслідування фактів нападів на громадських активістів зі «Списку Гандзюк».

Про це на своїй сторінці у Facebook написала народна депутатка України Світлана Заліщук, передає Центр журналістських розслідувань.

За її словами, фракції БПП та Народного фронту блокують створення Тимчасової слідчої комісії щодо розслідування фактів нападів на активістів.

“Майже за два тижні своїх представників до складу Тимчасової слідчої комісії направили лише дві фракції – Самопоміч та Батьківщина. Всі інші депутатські фракції та групи проігнорували створення ТСК. В тому числі фракція Блок Петра Порошенка та Народного фронту, представники яких очолюють усі силові та правоохоронні органи в країні”, – наголосила Заліщук.

“Сьогодні разом з колегами йдемо на засідання погоджувальної ради голів фракцій та парламентських комітетів вимагати створення Тимчасової слідчої комісії Верховної ради щодо розслідування фактів нападів на громадських активістів зі «Списку Гандзюк».

На жаль, керівництво Верховної ради України та парламентської коаліції нехтують своїм правом контролювати правоохоронні органи та можливістю провести власне розслідування питань, що становлять суспільний інтерес”, – написала Заліщук.

Парламентарка нагадала, що проект постанови про створення Тимчасової слідчої комісії для проведення розслідування відомостей щодо нападів на громадських активістів у 2017-2018 роках група народних депутатів подала до регламентного комітету ще 22 жовтня 2018 року. Комісію запропоновано створити з метою перевірки відомостей та ходу розслідувань щодо 55 нападів на громадських активістів у 2017-2018 роках зі «Списку Гандзюк», написала Заліщук. Вона додала, що лише в шести випадках були затримані нападники.

“Майже в кожному з цих нападів є нарікання на роботу правоохоронних органів, скарги на їх бездіяльність, та їх можливу причетність до частини з цих нападів”, – зауважила Заліщук.

Депутатка послалася на закон «Про Регламент Верховної ради України», за нормами якого кількісний склад тимчасової спеціальної комісії формується депутатськими фракціями та групами у п’ятиденний строк з дня письмового звернення ініціаторів утворення ТСК. Для створення комісії достатньо представництво хоча б одного народного депутата від кожної депутатської фракції або групи. За її словами, включення питання про ТСК до порядку денного не потребує додаткового голосування. Якщо депутатська фракція чи група не надала у п’ятиденний строк кандидатури своїх представників для включення до складу ТСК, то комісія формується без участі даної фракції чи групи.

Радник міського голови Херсона Катерина Гандзюк померла 4 листопада в київській лікарні після нападу на неї з обливанням кислотою 31 липня цього року.

Нагадаємо, 31 липня на керуючу справами виконавчого комітету Херсонської міськради Катерину Гандзюк напали біля під’їзду її будинку. Невстановлений чоловік облив її концентрованою сірчаною кислотою, у результаті жінку госпіталізовано з хімічним опіком.

1 серпня Нацполіція перекваліфікувала кримінальне провадження, відкрите за фактом нападу на Катерину Гандзюк, за статтею Кримінального кодексу «замах на вбивство, вчинений з особливою жорстокістю», зважаючи на інформацію про ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, отриманих постраждалою.

3 серпня у Нацполіції заявили, що затримали Миколу Новікова як особу, яка обгрунтовано підозрюється у нападі на Гандзюк. 6 серпня Херсонський міськсуд заарештував його до 1 жовтня. Однак Катерина Гандзюк заявила, що не впізнала Миколу Новікова як нападника.

Адвокат постраждалої Євгенія Закревська заявила, що Нацполіція розслідує напад на Гандзюк паралельно з СБУ, однак поліція не надала матеріали «своєї» справи в СБУ, чим свідомо гальмує слідство.

22 серпня суд звільнив Миколу Новікова з-під варти, оскільки правоохоронці визнали, що він не причетний до нападу на Гандзюк.

Згодом про підозру у нападі повідомили пяти особам: В’ячеславу Вишневському, Віктору Горбунову, Володимиру Васяновичу, Сергію Торбіну і Микиті Грабчуку. Усі вони є колишніми учасниками АТО та членами Української добровольчої армії.

22 серпня речник Нацполіції Ярослав Тракало повідомив, що четверо з п’яти підозрюваних у нападі на Гандзюк зізналися у скоєнні злочину.

Херсонський міський суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для чотирьох із пяти підозрюваних у скоєнні нападу на Катерину Гандзюк. П’ятого підозрюваного, В’ячеслава Вишневського, суд вирішив взяти під цілодобовий домашній арешт до 20 жовтня.

13 вересня Апеляційний суд Херсонської області залишив без змін запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для трьох підозрюваних у нападі на радницю міського голови Херсону і активістку Катерину Гандзюк. Ще одному підозрюваному суд змінив запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.