Депортація кримських татар відбулася через неправдиві звинувачення радянської влади на їх адресу – член Меджлісу

Приводом до злочинної депортації кримськотатарського народу з Криму у 1944 році стали неправдиві звинувачення радянської влади про нібито зраду кримських татар під час німецької окупації півострова і формування радянською пропагандою образу «народу зрадників».

Член Меджлісу кримськотатарского народу Абмеджит Сулейманов Фото: investigator.org.ua

Про це під час відкриття художньої виставки присвяченій 75-м роковина депортації кримських татар в Херсоні розповів член Меджлісу кримськотатарского народу Абмеджит Сулейманов, повідомляє кореспондент Центру журналістських розслідувань.

«Під час процесу депортації, що розпочався рано вранці 18 травня 1944 року, було примусово переселено майже 200 тисяч кримських татар, половина з яких загинули в перший же рік після депортації. Для того, щоб сфальсифікувати історію було зроблено все можливе, те ж саме, що зараз Росія робить в Криму», – сказав Сулейманов.

Він навів приклад, що в радянських «сводках» йдеться про те, що нібито майже всі з 20 тисяч кримських татар, які пішли на фронт, після поразок радянської армії в 1941 році стали дезертирами. Сучасні ж дослідження показують, що у війні приймали участь до 60 тисяч представників цієї етнічної групи. Кожен другий з них не повернувся. За час війни 20 кримських татар було представлені до звання Героя Радянського Союзу, 4 з них – двічі.

«Лише 6 кримських татар отримали це звання. Чому так? Бо представники «народу зрадників», як про нас говорила радянська пропаганда, не могли бути героями. Все стало на свої місця, коли після перемоги у 1945-му татари–фронтовики повернулись до Криму та показали, що вони такі ж воїни, як й представники інших національностей, та своїх родин вони вже на півострові не застали. Вже в наш час вдалось встановити, що більша частина селищ, спалених в Криму під час німецької окупації за допомогу та участь у партизанському русі були саме кримськотатарськими. Були серед татар й ватажки партизанських загонів, однак радянська пропаганда приписувала їм русифіковані імена та намагалась змінити етнічну приналежність. Наприклад Мустафа Селімов, ватажок кримських партизан, для радянських істориків називався не інакше як «Дядя Миша» и т д», – сказав Сулейманов.

Він зазначив, що майже до розвалу СРСР людина з паспортом, де в графі національність було вказано «татарин», не могла потрапити до Криму.

«На жаль історія повторилась в 2014 році, після того, як Росія окупувала нашу територію. Татари знову потрапляють до в’язниць за свою етнічну приналежність, а їх діти залишаються без батьків. 20 людей вважаються зниклими, з них 11 вже знайдено вбитими. Мені тяжко навіть уявити, як зараз там живуть люди!», – підсумував Сулейманов свій виступ.

Нагадаємо:

  • Щорічно 18 травня в Україні традиційно проходять меморіальні заходи, присвячені пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу. В цей день згадують трагічні події 1944 року, коли корінний народ Криму – кримських татар – вислали за межі півострова в Середню Азію і віддалені райони Росії. Всього було депортовано понад 180 тисяч осіб. В дорозі і в перші роки в місцях депортації від голоду і хвороб загинули 46% кримських татар.
  • 18 грудня 2018 року Верховна Рада прийняла постанову, за якою в Україні в 2019 році на державному рівні вшанують пам’ятну дату 75-х роковин депортації кримських татар та інших народів Криму.
  • 17 та 18 травня 2019 року в Україні пройдуть заходи до 75-х роковин депортації кримськотатарського народу.
  • Представництво президента України в АРК звернулося до голів облдержадміністрацій з проханням перенести всі заплановані на 18 травня розважальні заходи на інші дати.
Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine