Україна відкрила «промисел» на судна-порушники кримських санкцій: список

Новини

Українські суди арештували 18 суден-порушників режиму закритих портів окупованого РФ Криму. Усього ж у кримінальному провадженні наразі 343 судна, арешт яких лише питання часу. Наступний крок кримської прокуратури та главку СБУ — звернення до Українського бюро Інтерполу для внесення суден у міжнародну базу розшуку.

Що це за судна та за що їх арештовують і хочуть переслідувати в світовому океані українські правоохоронці, йдеться в матеріалі Бюро судової інформації.

Кримський главк Служби безпеки України розслідує так зване «кейсове» кримінальне провадження № 42014000000001194. Туди задокументовано потрапили судна, що порушують порядок в’їзду на тимчасово окуповану територію України у Криму та виїзду з неї. Ці судна доправляють вантажі у закриті порти окупованого Криму та вивозять на експорт товари, вироблені на півострові, що також є порушенням українського законодавства та західних санкцій.

Злочини кваліфіковані за статтями 332–1 (порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України), 364 (зловживання владою або службовим становищем), 111 (державна зрада) та 110–2 (фінансування сепаратизму) Кримінального кодексу України.

У рамках цього провадження наразі і здійснюються масові арешти суден, що заходили у закриті порти Криму для розвантаження та завантаження різного роду вантажів, проходження процедури «порт-стейт-контролю».

Наприклад, пасажирське судно Erke (IMO 7014581), за даними моніторингу порталу Blackseanews, неодноразово заходило в порти Євпаторії, Севастополя та Керчі. У 2015 році обслуговувало поромну лінію Євпаторія — Зонгулдак (Туреччина).

Цікаво, що на офіційному ресурсі Міжнародної морської організації, яка присвоює суднам номери IMO, немає даних про цей плавзасіб. За даними системи Equasis, судно з таким номером ІMО та назвою належить ліберійській компанії Pastel Holdings LTD, а менеджером судна є турецька компанія Sari Denizcilik Nakliyat.

Судно Erke, фото: Murat Uslu, marinetraffic

Ще одне арештоване судно — Princess Maria (IMO 7528556), яке, за даними IMO, наразі належить ліванській компанії Al Maria Maritime. За даними досудового розслідування, судно заходило у закриті порти Криму щонайменше п’ять разів упродовж 2016–2017 років. Водночас, як свідчить моніторинг Blackseanews, судно з 2015 року займалося експортом кримського зерна, яке вантажилось у порту стивідорної компанії «Авліта», що належала олігарху Рінату Ахметову. Судно позбавлено прапору Коморських островів з лютого 2019 року.

Судно Princess Maria, фото: Evangelos Patsis, marinetraffic

Ще одне судно — Coral C (IMO 8911413). У реєстрі ІМО вказаний судновласник — компанія Ocean Blue Shipping One LTD, зареєстрована в Туреччині. Це судно з 2016 по 2018 рік вивозило пшеницю та ячмінь із портів Севастополя, Керчі і Феодосії до Албанії, Єгипту та Лівану.

З серпня 2018 року судно було позбавлено прапора Сьерра-Леоне за незаконні заходи в закриті порти Криму.

Судно Coral C, фото: John Wilmot, marinetraffic

Судно Melody (IMO 8800298, прапор Камеруну), за даними Міжнародної морської організації, належить компанії NFS Shipping INC, зареєстрованій у оффшорі Сент-Кітс і Невіс. Це танкер, який за даними «чорного списку» Blackseanews, був у з липня 2014 по березень 2015 заходив в Керч. З 2015 року у Керченській затоці виключав систему АІС, вказуючи напрям на Темрюк (місто в РФ).

Судно Melody, фото: Joop Klaasman, marinetraffic

Найбільш відоме арештоване судно — «Нефтерудовоз-50М», що належить російській компанії «Волготранс» і вбудоване у так звану «ільменітову схему». Це маршрути доставки морським шляхом українського ільменітового концентрату до титанового заводу Дмитра Фірташа у Криму. Дозвіл на арешт теплохода надав Херсонський міський суд ухвалою від 27 листопада 2019 року, доступ до якої наразі обмежений.

«Нефтерудовоз-50М», фото: casper, marinetraffic

За матеріалами справи, судно «Нефтерудовоз-50М» щонайменше 22 рази заходило до закритого Україною порту Керч (приватний термінал Камиш-бурун) з вантажем ільменітової руди (вагою від 3 до 3,2 тисяч тонн щоразу) для її постачання на титановий завод у Армянську (філія компанії «Юкрейніан кемікал продактс», бенефіціаром якої є Дмитро Фірташ).

Нижче наводимо повний список із 18 арештованих судами плавзасобів-порушників:

  1. Nadalina (за даними Equasis, з 1 травня 2020 змінило назву на Lady Abeer), ІМО 8215754, прапор Республіки Того;
  2. «Princess H», ІМО:8411190, прапор Сьерра-Леоне;
  3. «Нефтерудовоз-50М» (Nefterudovoz 50М), ІМО 8726155, прапор РФ;
  4. Bellatrix, ІМО 8230405, прапор Болівії;
  5. Nezha, ІМО 7392593, прапор Союз Коморських островів;
  6. Altera 1, ІМО 8012114, прапор Танзанії;
  7. Melody, ІМО 8800298, прапор Камеруну;
  8. Coral C, ІМО 8911413, прапор Республіки Того;
  9. Princess Maria, ІМО 7528556, прапор Республіки Того;
  10. Erke, IMO 7014581, прапор Танзанії;
  11. Goeast, ІМО 7526924, прапор Союзу Коморських островів;
  12. General, ІМО 7218400, прапор Сирії;
  13. Souria, ІМО 9274331, прапор Сирії;
  14. «Казак» (Kazak), IMO 9202467, прапор РФ
  15. «Надежда» (Nadezhda), IMO 8611221, прапор РФ;
  16. «Волжский-8» (Volzhskiy 8), ІМО 8883238, прапор РФ;
  17. «Сормовский-48» (Sormovskiy-48), ІМО 8226428, прапор РФ;
  18. Pawell, ІМО 8315499, прапор Сирії.

Пресслужба прокуратури АРК повідомляє, що за останні роки спостерігається істотне зменшення кількості іноземних суден (крім прапора РФ), що заходять до закритих портів Криму: із 162 до 15 на сьогоднішні. Більше того, іноземні судна з провідних морських держав до Криму тепер не заходять взагалі. Натомість, порушують законодавство переважно судна під прапором Росії, інколи — Сирії, Єгипту, Лівану, тобто країн, з якими відсутня міжнародна співпраця на цьому напрямі.

У розслідуванні «Флот «Чорноморнафтогазу»: як Росія плутає сліди своїх злочинів у Криму» ми детально розповідали, як і чому прокуратурі та не вдалося внесення до банку даних Інтерполу понад два десятки суден державної компанії, які були вкрадені Росією внаслідок окупації Криму.

Поза тим керівник прокуратури АРК Ігор Поночовний зауважив, що переписка щодо внесення суден «Чорноморнафтогазу» до розшукової бази Інтерполу велась кілька років тому, тож робота у цьому напрямку потребує перезавантаження.

«Ми зараз поновимо цю роботу, щоб отримати більш свіжу інформацію від самого Інтерполу — чого їм не вистачає для того, щоб ці судна були у базі міжнародного розшуку. Взагалі з питаннями міжнародного розшуку ситуація складна, оскільки Інтерпол як єдина така організація, яка може розшукувати по всьому світу, самоусувається від питання розшуку воєнних злочинців, пов’язаних з Кримом», — каже прокурор АРК Ігор Поночовний.

У кейсовому кримінальному провадженні, яке розслідують Головне управління СБУ в АРК і прокуратура автономії, фігурують 343 судна-порушники, які незаконно заходили до закритих Україною портів окупованого Криму, повідомив начальник ГУ СБУ в АРК Євген Нетужилов у програмі «Питання національної безпеки» (проект Центру журналістських розслідувань).

Нагадаємо: 

  • В липні 2014 року Україна офіційно закрила порти Криму для міжнародного судноплавства. Відповідно до наказу Міністерства інфраструктури від 16.06.2014 р «Про закриття морських портів» були закриті морські порти Керч, Севастополь, Феодосія, Ялта і Євпаторія, а всі документи, видані капітанами морських портів з 15 липня 2014 року, є незаконними.
  • Порти Криму і Севастополя внесені до санкційних списків ЄС та США.  Для обходу санкцій використовується схема позапортової – рейдової перевалки вантажів у Керченській протоці або нейтральних водах з подальшим транспортуванням до закритих портів Криму.
  • За даними Моніторингової групи «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень», Фонду «Майдан закордонних справ» і порталу BlackSeaNews, починаючи з 2017 року вже 50 суден-порушників позбавлені реєстрації прапору за заходи в закриті Україною порти окупованого Криму за вимогою постійного представництва України при Міжнародній морській організації (International Maritime Organization, IMO), яке використовує інформацію про порушників, зафіксовану українськими фахівцями-волонтерами.