В Європейському Союзі стурбовані останніми рішеннями Конституційного суду України щодо діяльності антикорупційних органів, і воно може стати підставою для тимчасового призупинення безвізу. Ухвалені КСУ та Окружним адміністративним судом міста Києва рішення щодо діяльності антикорупційних органів не залишилися поза увагою європейських партнерів та викликали стурбованість Європейської служби зовнішньої діяльності та Єврокомісії, які вкотре звернули увагу на те, що питання боротьби з корупцією є пріоритетним на порядку денному реформ в Україні, а незалежні антикорупційні органи є квінтесенцією успішної, правової, демократичної, інвестиційно привабливої України.
Про це йдеться у листі посла України при ЄС Миколи Точицького на адресу віцепрем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної, пише «Європейська правда».
«Як поки що неофіційно зазначають наші контакти, рішення Конституційного суду України No 13-р/2020, яке скасувало ключові антикорупційні повноваження НАЗК, кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, є достатньою підставою для початку запуску Європейською комісією механізму тимчасового призупинення дії безвізового режиму», – йдеться у листі.
Микола Точицький, фото: Тиждень
У листі вказується, що незалежність, інституційна спроможність та стійкість інфраструктури, насамперед антикорупційної, є критерієм досягнення низки короткострокових та стратегічних цілей у відносинах з Європейським Союзом, серед яких:
– збереження безвізового режиму поїздок громадян України до ЄС;
– співпраця з Міжнародним валютним фондом, що є передумовою отримання Україною макрофінансової допомоги ЄС у розмірі 1,2 млрд євро, покликаних забезпечити фінансову-економічну стабілізацію в нашій країні;
– інтеграція до енергетичного ринку ЄС (йдеться про незалежність НКРЕКП);
– поширення на Україну режиму внутрішнього ринку у сфері телекомунікацій, укладення угоди про взаємне визнання електронних довірчих послуг (незалежність НКРЗІ);
– інтеграція до єдиного цифрового ринку (незалежність Національного офісу інтелектуальної власності) тощо.
«Враховуючи зазначене та з метою запобігання розвитку несприятливого сценарію, пропонували б у стислі строки створити робочу групу високого рівня із опрацювання змін до Конституції України, до якої б також увійшли представники Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, суддівського самоврядування, наукових кіл та громадянського суспільства», – йдеться у листі.
Підкреслюється, що ключовим завданням зазначеної робочої групи варто визначити опрацювання змін до Конституції України, які б, серед іншого, передбачали повноваження Верховної Ради створювати державні органи зі спеціальним статусом.
Міністерство закордонних справ працює з іноземними партнерами над пошуком рішення для належної роботи антикорупційних органів після рішення Конституційного Суду, повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба Фото: Reuters
«Вчорашнє рішення КС створює серйозну проблему. Проблему не тільки для внутрішнього розвитку України, а й для наших відносин з партнерами, які сприяли створенню антикорупційної інфраструктури в Україні», – заявив він.
Відповідаючи на уточнююче запитання про загрозу безвізового режиму, міністр зазначив, що питання треба ставити ширше.
Президент Володимир Зеленський скликав термінове закрите засідання Ради національної безпеки і оборони для визначення заходів невідкладної належної реакції держави на нові загрози та виклики національній безпеці та обороні країни. Президент запропонує членам РНБО обговорити ситуацію, яка склалася в національній безпеці країни, та ухвалити відповідні рішення. Необхідні законопроєкти, які в подальшому запобігатимуть виникненню подібних кризових ситуацій, будуть напрацьовані й подані главою держави до Верховної Ради як невідкладні.
На сайті Конституційного суду України опублікований повний текст ухваленого 27 жовтня 2020 року рішення про визнання неконституційною статті 366-1 Кримінального кодексу щодо кримінального покарання за недостовірне декларування. Рішення також визнає неконституційними положення закону «Про запобігання корупції», зокрема положення про відкритий доступ до декларацій, положення щодо контролю та перевірки декларацій та положення про відповідальність за корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення.
На думку голови Національного Агентства запобігання корупції Олександра Новікова, рішення Конституційного суду повністю скасовує всі механізми запобігання корупції.
Конституційний Суд України позбавив Національне агентство з питань запобігання корупції доступу до державних реєстрів, необхідних для проведення спеціальної перевірки декларацій кандидатів на керівні посади до органів влади, зазначив Новіков.
Центр протидії корупції на підставі аналізу рішення суду констатує, що воно означає ліквідацію системи декларування.
Нагадаємо:
- 27.10.2020 року Конституційний суд України визнав такою, що не відповідає Конституції, статтю 366-1 Кримінального кодексу України, що встановлює кримінальне покарання за недостовірне декларування осіб, уповноважених на виконання державних функцій.
- 27.10.2020 Нацагентство з запобігання корупції повідомило, що судді Конституційного суду ухвалили рішення щодо «справі про незаконне збагачення» у власних інтересах.
- 28.10.2020 В Офісі президента, коментуючи рішення Конституційного суду скасувати кримінальне покарання за недостовірне декларування, заявили, що, «незважаючи на протидію, відповідні інструменти в законодавстві України будуть збережені або, в крайньому випадку, відновлені».
- 26.02.2019 року Конституційний суд України вирішив, що положення статті 368-2 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання для чиновників за незаконне збагачення, не відповідають принципам верховенства права та презумпції невинуватості.
- 06.06.2019 року Конституційний Суд України прийняв рішення про неконституційність норми закону про обов’язкове електронне декларування доходів громадськими активістами, які ведуть антикорупційну діяльність.
- 29.08.2020 року Конституційний Суд України визнав неконституційним указ президента Петра Порошенка про призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро України.
