Центр журналістських розслідувань продовжує спецпроект про ЗМІ прикордонних з Кримом районів Херсонської області. Генічеський – один з найперспективніших курортних районів України. Місцеві новини тут можна дізнатися з двох приватних газет та з трьох місцевих інтернет сайтів. Особливість району – три радіостанцій, що мовлять і на Крим. Більшість геничан новини читають на сайті “Новий Візит”. У сусідньому Новотроїцькому районі є лише одна місцева газета, і попри те, що виходить українською мовою у піденному регіоні, «Трудова слава» є найприбутковішою районною газетою України. Місцевого телебачення у обох районах немає, та є спільна проблема – на аналогову антену легко ловляться російські телеканали. Про що ж пишуть та говорять місцеві ЗМІ ?
Генічеський район
У Генічеському районі мешкає більше шістдесяти тисяч людей. Після окупації Кримського півострова генічеська Арабатська стрілка стала популярним курортом, попри те, що у кінці коси – уже блокпости окупантів. У курортних містечках та селах справжній будівельний бум. В сезон кількість мешканців тут зростає у рази, а, отже, за логікою, має рости і аудиторія місцевих ЗМІ , і запит на важливу для курортників та інвесторів інформацію, і пропозиція щодо реклами курортних послуг. Але чи так це у житті? Поцікавимося, для початку, звідки місцеві мешканці дізнаються про останні новини?
“Я з радіо дізнаюсь новини. Якась хвиля і постійно ідуть новини різні.А російськомовне чи українськомовне- різниці не має то так, то сяк” – каже Олена, жителька міста Генічеська.
“Та з телевізора. У мене супутникова антена. Російські телеканали? Ну є там такий телеканал – Перший Російський – іноді дивлюсь там фільми. Мене новини засмучують і російські, і українські”, – розповіла Валентина Павловська жителька м. Генічеська.
“Новини від людей. Ну багато хто “Новий Візит” читає. я знаю точно. Хороший сайт. Ну не погано, пару разів читав”, – Андрій Шеремет житель м.Генічеська.
“З газети “Вісник Приазов’я” та з телебачення Візита в інтернеті”, – каже Наталя Шишкіна жителька с. Щорсівка, Генічеського району.
“ З “Вісника Приазов’я” ми дізнаємося усі новини”, – Галина Бєлічко жителька с. Щорсівка, Генічеський район.
З-поміж інших прикордонних з Кримом районів, Генічеський має інформаційну конкуренцію між різними ЗМІ. Тут є дві друковані приватні газети, три інтернет сайти, дві кримськотатарські радіостанції та Радіо Крим Реалії. Вони і конкурують із потужним сигналом російських каналів.
“Інколи, під час профілактичних робіт на нашій вежі дійсно на тих самих частотах на яких працюють наші радіостанції чути російське мовлення. Я особисто був свідком, коли їхав у таксі, і у таксиста працював український канал, а тоді на тій же частоті він почув російський – він сам перемкнув”, – розповів Олексій Сищенко – перший заступник голови Генічеської РДА.
Олексій Сищенко, заступник голови Генічеської РДА
На початку 2017 року з нової вежі на Чонгарі почалась трансляція кримськотатарської радіостанції Мейдан, що входить до медіа-холдингу АТР Ленура Іслямова. Згодом мовлення на Крим звідси поширило і “Радіо Крим Реалії” – спільний проект Громадської організація “Радіо кримських громад” та “Радіо Свобода”. Обидві редакції знаходяться у столиці. У Херсонській області мешкає близько 10 тисяч кримських татар, в основному – у Генічеському районі. Колись він був свого роду транзитним на шляху до Криму, коли кримські татари повертались із місць депортації. Саме для цієї аудиторії Ібрагім Сулейманов, голова Херсонського міського Меджлісу, створював інтернет радіо “Куреш”.
Ібрагім Сулейманов, головний редактор інтернетрадіо “Куреш”, фото: Радио Куреш
“Це волонтерський проект. Перший ефір був у вересні 2015. Зараз ми переходимо на три формати мовлення окрім радіо ми записуємо відео у студії та робимо сюжети”, – каже Ібрагім Сулейманов, головний редактор інтернетрадіо “Куреш”.
Окрім місцевих новин у студії обговорюють актуальні проблеми переселенців із Криму та новини з окупованого півострова. На радіо працює двоє журналістів, а більшість ефірного часу заповнює музика та уроки кримськотатарської мови.
“Один із аргументів створення нашого радіо була повна відсутність українськомовного та криськотатарського мовлення, на той час. Інтернет радіо дозволяє охопити велику кількість слухачів. Його фішка в тому, що його слухають в усьому світі”, – розповів Ібрагім Сулейманов.
Місцевого телебачення у Генічеську немає вже 7 років. Керівник колишнього телеканалу “Візит” Геннадій Осьмак говорить, що причина банальна – не вистачило фінансування. Аби зберегти медіа та колектив, створили інформаційне інтернет-видання “Новий Візит”, де розміщують новини і відео матеріали.
Керівник колишнього телеканалу «Візит» Геннадій Осьмак, фото: Facebook
“Фактично на самоокупаємості працюємо – тобто ми не користуємося фінансуванням органів влади чи бізнесу. Заробляємо як звичайно – реклама, розміщення матеріалів на замовлення, в основному рекламного характеру. Щодо політичних замовлень – то цим ми не заробляємо”, – каже Геннадій Осьмак.
Окремого приміщення редакція сайту не має, офіційно працевлаштований лише редактор, більшість матеріалів створюється на волонтерських засадах. Серед місцевих мешканців “Новий візит” дуже популярний – тут оперативно з’являються новини і відео із резонансних подій. Матеріали “Нового Візиту” використовують і національні ЗМІ. Попри журналістську діяльність, головний редактор інтернет-видання двічі був депутатом районної ради та балотувася у мери Генічеська.
“Це просто мені допомагає в моїй журналістській роботі. Всіх знаю, та й мене усі знають. Поки мене влаштовує те, що я журналіст, хоча балотувався і на мера Генічеська і на останніх виборах йшов від партії. Та зараз я не є членом ніякої партії”, – пояснив Осьмак.
В селах, де інтернет скоріше розкіш, читають дві місцеві газети “Приазовська Правда” та “Вісник Приазов’я Плюс”. Обидві газети двомовні, але більшість матеріалів виходить все ж російською. Найбільший тираж в районі має газета “Вісник Приазов’я Плюс” – наклад тижневика 6 тисяч примірників. Частину читачів, як кажуть у редакції, газета втратила, бо припинила друкувати програми російських телеканалів.
“Ми є найтиражнішою газетою не лише району а й сусідніх районів. Проживає у Генічеському районі близько 60 тисяч людей, тобто кожну сім’ю охоплюємо”, – розповів Андрій Бейник, заступник головного редактора газети “Вісник Приазов’я Плюс”.
Андрій Бейник, заступник головного редактора газети “Вісник Приазов’я Плюс”, фото: Facebook
У 2016 році херсонські ЗМІ назвали Вісник Приазов’я “рупором русского мира” – через статтю із закликами до вірян ходити у храми Московського патріархату і не визнавати “розкольників” із Київського Патріархату. Авторка матеріалу Юлія Слуцька – співзасновниця газети і, до слова, дружина голови сільради Щасливцевого – від інтерв’ю відмовилась.
“Колектив у більшості своїй це люди віруючі, а оскільки іншої церкви у нас не має православної, Київського патріархату не має у Генічеську, то дехто ходить добровільно, дехто змушений ходити, до церкви Московського патріархату. У нас є сторінка в газеті “Вера и жизнь” де подаються матеріали на релігійну тематику. І один із матеріалів викликав у наших недругів, у наших конкурентів такий резонанс”, – каже Андрій Бейник.
Новотроїцький район
У сусідньому Новотроїцькому районі є лише одна місцева газета,, але вона ламає багато стереотипів. Попри те, що “Трудова слава” виходить українською мовою у південному регіоні,, вона є найприбутковішою районною газетою в Україні. Цьогорічні прибутки видання перевищили півтора мільйона гривень.
“Тут дуже багато російськомового населення, проросійсько налаштованого населення. Але багато є й кримських татар. У нас є село Новопокровка, яке є російськомовним селом, його заснували росіяни і там школа ще донедавна була російськомовною, вони дуже важко переходили на українську мову навчання і були протести. І навіть в цьому селі, російськомовному, у нас насиченість газети не менша ніж в інших селах. У нас українськомовна газета. Я не розумію своїх колег із Генічеська чи Запорізької області, там де більшість газет виходить російською”, – розповів Валерій Горобець, головний редактор газети “Трудова Слава”.
Валерій Горобець, головний редактор газети “Трудова Слава”, фото: Тернопільський прес-клуб
Газета тричі визнавалась кращою районною газетою в Україні, хоча у редакції працює лише четверо журналістів. А головна проблема для успішного бізнесу і розвитку – брак газетного паперу в країні.
“Держава взагалі не виробляє свого газетного паперу – взагалі. Тобто весь газетний папір, десь 80% – це російський, 20% – польський. Все. Це просто Путіну ще ніхто не вклав в голову. Вкладуть в голову, що треба Україні обрізати папір і газети просто зникнуть” – каже редактор.
Окрім газети “Трудова слава”, мешканці Новотроїцького району отримують інформацію про тутешні події із офіційних сайтів органів місцевої влади та сайту “Новини Таврійського краю”, стрічка якого поновлюється раз на тиждень.
Як і в Генічеську, тут є проблема з російським мовленням – на аналогову антену можна піймати три російські телеканали. У Новотроїцькій районній раді рішення бачать у запланованому збільшенні висоти вежі у Чаплинці.
“Більшість людей використовують супутникове телебачення. І звичайно мають доступ до російського контенту, яке звичайно впливає на формування світопогляду в прикордонному районі. Щодо російського контенту, я знаю була проблема, що на дециметрову антену з Криму йшов сигнал російських каналів. Ця проблема на сьогоднішній день збереглася частково на території району”, – повідомив Юрій Коцегубов, голова Новотроїцької районної ради.
За словами члена Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Сергія Костинського, вже у 2018 році, висоту телевежі у Чаплинці піднімуть до 133 метрів. Там буде створено ще один мультиплекс, який дозволить транслювати на Крим і південь Херсонщини програми ще п’яти українських телеканалів. Таким чином, розвиток українського мовлення у прикордонних з Кримом районах тепер пов’язаний, насамперед, із реінтеграцією півострова.
