Напередодні 23 лютого цього року в селі Зелений Під окупованого Каховського району на Херсонщині загарбники урочисто відкрили знесений колись пам’ятник Владіміру Лєніну, одному з організаторів жовтневого перевороту в Росії 1917 року. За надану допомогу у відновленні радянського монумента гауляйтерка села Ольга Бигар подякувала керівнику і співвласнику місцевого ТОВ «Агро-бізнес плюс» Альберту Бабаєву і його заступнику Костянтину Криушенку. «Однією з потужних скрєп, які об’єднують населення Росії і жителів України є історична пам’ять про єдину радянську державу і її творців», – так описали значення цієї події самі окупанти.
В поширених ними фотографіях встановлення Лєніна місцеві аграрії впізнали віджатий в іншому господарстві телескопічний навантажувач JCB.
«Такої техніки у «Агро-бізнес плюс» ніколи не було, вони постійно брали навантажувачі марки Merlo у свого постійного партнера, керівника ТОВ «Агробізнес» Едуарда Репілевського. У кого саме вони вкрали ці навантажувачі – сказати складно. Але вони були лише у декількох місцевих компаній: «Продексім», «Таврійська перспектива» і «Фрідом Фарм Інтернешнл». Скоріш за все, вкрадена техніка належала останній з них, адже саме її бази під прикриттям російських військових мародерив Бабаєв», – розповів ЦЖР керівник одного з аграрних підприємств Каховського району Іван Петренко*.
В російських телеграм-каналах можна зустріти й інші факти про співпрацю Альберта Бабаєва з окупаційною владою: 11 грудня 2022 року він допоміг так званій «адміністрації» села Зелений Під, яке росіяни «перейменували» в «Красний Пєрєкоп», ліквідувати наслідки автомобільної аварії на трасі. А в березні він провів збори з пайщиками ТОВ «С-Клаус» і агітував їх віддати йому свої землі в оренду. Раніше подібні збори він влаштував з пайщиками ПрАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл», розповідаючи, що лише він зможе дати раду їхнім землям.
Альберт Бабаєв: бізнесмен з кримінальним минулим
Малопублічний уродженець Азербайджана Бабаєв Альберт Карленович, 8 жовтня 1965 р. н., завжди був у тіні свого більш відомого партнера, сусіда і вірного друга, директора ТОВ «Агробізнес», окупаційного «міністра сільського господарства Херсонської області», депутата Херсонської облради від «ОПЗЖ», почесного громадянина Нової Каховки, колаборанта Едуарда Репілевського. Хоча без участі Бабаєва аграрна імперія колишнього міліціонера «Рєпєльфєйна», як його називають його ж працівники, навряд чи взагалі б виникла.
Мільйонер Альберт Бабаєв переїхав в Україну з Нагорного Карабаху – азербайджанського регіону, населеному переважно вірменами. З’явився він тут спочатку нібито в серпні 1991 року, як він сам заявляв в одній з судових справ щодо підтвердження правомірності отримання ним у Новотроїцькому райвідділі МВС українського паспорта. З серпня 1991 р. по березень 1994 р. він нібито працював начальником відділу постачання Новокаховського спільного підприємства «Бірюза». Однак наближені до нього люди стверджують, що насправді він з’явився в Україні наприкінці 1990-х років і офіційно ніде й ніколи раніше не працював, а ту довідку йому допоміг «намалювати» Репілевський для того, щоб не виникало питань у законності отримання ним паспорта громадянина України. Підробка документів була для них поширеною практикою – в більшості випадків це допомагало їм оформлювати на себе чужу власність.
На Херсонщину Альберт Бабаєв привіз із собою забиті золотом, готівкою і зброєю валізи. Через це серед місцевих ассирійців він отримав прізвисько «Мільйончик».
«Бабаєв – страшна і жорстока людина, у нього є багато зв’язків не лише в Україні і Вірменії, а й в Росії. Як він зійшовся з Репілевським, який на той час працював начальником Новотроїцького райвідділу міліції – невідомо, але саме завдяки цьому знайомству «Мільйончик» зміг легалізуватися в Україні, отримати український паспорт і «віджати» декілька колишніх радгоспів у Каховському районі, один із яких згодом став базою для ТОВ «Агробізнес» родини Репілевських. Чуже майно привласнювали дуже жорстоко – в Дмитрівці Каховського району на початку нульових дійшло до поножовщини. Але згодом Бабаєв з Репілевським обрали інший «стиль» та почали «віджимати» майно і підприємства шляхом підкупу і знайомствам з «потрібними» людьми», – сказав фермер Іван Петренко*.
Згодом Альберт Бабаєв перебрався з Новотроїцького до смт Козацьке тоді ще Бериславського району. На початку нульових років за його участі тут сталася масштабна перестрілка. Але «Мільйончику» за це нічого не було: вкотре врятували дружба з Едуардом Репілевським і міцні «зв’язки» з правоохоронними органами Херсонщини.
Тим часом на землях Мар’янівки Тавричанської громади, а також Дмитрівки з’явилось і почало працювати ТОВ «Агро-бізнес 2», з 2020 року – ТОВ «Агро-бізнес плюс». У 2010 році воно остаточно перебралося до села Дмитрівка нинішньої Зеленопідської громади і згодом стало власністю Альберта Бабаєва, хоча формальним власником підприємства він був з самого початку його створення.
Інше ТОВ «Агробізнес» неодноразово змінювало свої юридичні адреси: Нова Каховка, Новотроїцьке, Мар’янівка, потім знову Новотроїцьке. З 2012 року воно «осіло» в Мар’янівці на землях, сільгосптехніці і виробничих об’єктах ТОВ «Агро-бізнес 2», а також грошах Альберта Бабаєва. Співвласниками ТОВ «Агробізнес» були Едуард Репілевський, його син Данило і дружина Ірина. Сам Репілевський-старший очолював підприємство в 2004-2005 роках і з 2015 року по сьогодні. В 2019 року підприємство перереєстрували в Новій Каховці – саме тут останні роки проживали в розташованих по сусідству віллах з величезним причалом для яхт, власною капличкою, басейном, спільною територією для відпочинку і перекритим для «простих смертних» доступом до берега Дніпра Едуард Репілевський і Альберт Бабаєв.
Їхня дружба з роками лише міцнішала. Коли Бабаєва в середині нульових років викрали, саме Едуард Репілевський допоміг зібрати гроші для його викупу (поговорюють про суму в $1 млн). За деякий час «Мільйончика» відпустили живим, «відібравши» у нього дорогу автівку. Згодом викрадачів знайшли – частина їх переховувалась у Грузії, а інші – в Росії і Києві.
Повернувшись на Херсонщину Альберт Бабаєв надумав побудувати в Новій Каховці ассирійську церкву, для якої викупив земельну ділянку. Тим часом його кримінальне минуле знову і знов нагадувало про себе.
Едуард Репілевський: феодал з Мар’янівки
1 лютого 2010 року три співробітники приватного підприємства «Войцеховський» з Миколаївської області приїхали в Дмитрівку Каховського району придбати сою в ТОВ «Агро-бізнес 2». При собі вони мали 420 тисяч гривень готівкою. Під час завантаження сої на територію господарства несподівано заїхали три десятка озброєних чоловіків, які розстріляли машину миколаївців, відібрали у них гроші і захопили в заручники. За їх звільнення люди Бабаєва вимагали 500 тисяч гривень.
Наступного дня правоохоронцям вдалося звільнити заручників і відкрити кримінальні провадження проти двох підозрюваних: тодішнього директора ТОВ «Агро-бізнес 2» Сімона Бабаяна і Апті Іслангірієва. Проте іншому учаснику захоплення заручників і утримування їх у полоні – Альберту Бабаєву – завдяки зв’язкам з тодішнім міліцейським керівництвом області вдалося вийти сухим із води. Проте в 2010 році Бабаєва осудили за іншою статтею КК України – самоправство (ст. 356).
Тим часом партнер Бабаєва Едуард Репілевський з 2010 по 2016 роки з невеликою перервою очолював державне підприємство «Дослідне господарство «Каховське» Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України (далі – НААНУ)».
«Репілевський з Бабаєвим «влізли» в НААНУ не випадково і зовсім не для того, щоб займатися в дослідних господарствах наукою. Крім «Каховського» вони намагалися «віджати» ДП «ДГ «Асканійське» в Тавричанці, а також «нахазяйнували» в нині ліквідованому ДП «ДГ «Маркеєво» Інституту тваринництва степових районів ім. М. Ф. Іванова «Асканія-Нова» – Національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства» НААНУ. Їх покривали на всіх рівнях і допомагали грабувати державне майно. Чистий прибуток Репілевського в цих оборудках становив біля 500 млн грн щороку», – пояснив фермер Іван Петренко*.
Навіть після свого звільнення з ДП «ДГ «Каховське» і переходу на посаду директора ТОВ «Агробізнес» Едуард Репілевський зберіг свій вплив на це державне підприємство, домігшись призначення туди «своєї людини» Володимира Проценка, який нині теж співпрацює з окупантами і отримав російське громадянство.
За словами мешканців села Мар’янівка, з приходом Репілевського вони перетворились на його рабів. Директор ТОВ «Агробізнес» заборонив людям випасати свою худобу і наказав купляти для неї корм тільки в його господарстві. Через це в селі повирізали майже всіх корів. Також Репілевський наказав, щоб місцеві жителі скуповувались лише в його магазині. А щоб легше було контролювати цей «процес» він став вимагати скуплятися у нього мінімум на 2 тисячі гривень на місяць.
М’яко кажучи, перебільшеним називають у Мар’янівці і вплив «Агробізнеса» з його відомим виробництвом крафтових сирів на добробут селян. Бо при кількості населення Мар’янівки в майже 600 осіб у господарстві Репілевського на постійній основі працювало біля 30 людей. Та й ті здебільшого з інших сіл Каховського району.
Це підтверджує директор ДП «ДГ «Асканійське» Віктор Найдьонов, який через погрози окупантів, захоплення підприємства і зраду своїх колег виїхав на підконтрольну українську територію.
«Едуард Репілевський завжди був дуже жорстоким до людей і міг побити людину за якусь мінімальну провину або й просто так. У нього ментовська манера поведінки в найгіршому її прояві. А в Мар’янівці він узагалі поводився як феодал. Усі ці його негативні риси повною мірою проявилися після окупації Херсонщини і його переходу на бік загарбників», – сказав Віктор Найдьонов.
Директор ДП «ДГ «Асканійське» також підтвердив, що Репілевський неодноразово намагався різними способами «віджати» його підприємство. «Це було ще коли Віра Найдьонова, моя мати і тодішня директорка «Асканійського» була жива. Я переконаний, що через це вона передчасно пішла з життя. Хоча саме завдяки Вірі Найдьоновій Репілевському вдалося стати на ноги: вона на самому початку багато йому допомагала», – додав Найдьонов.
Про жорстокість Репілевського кажуть і інші мешканці Тавричанки. За їхніми словами, двадцять років тому він разом із Альбертом Бабаєвим вчинив розправу над охоронцем Сергієм Лукіним, який побив і пограбував свого колегу на базі «Мільйончика». Катували Лукіна настільки жорстоко, що у нього назавжди залишилися шрами. Але після тривалого лікування побитий охоронець став вірним «псом» Репілевського і зараз допомагає йому і російським військовим викрадати мирних людей і катувати їх.
Як тільки Едуард Репілевський почав панувати в Мар’янівці, під його пильним наглядом стали вирішуватися практично всі кадрові призначення в Тавричанській громаді. Саме цим можна пояснити велику кількість зрадників на цій території.
Репілевський і Бабаєв ледь не опинилися в центрі ще однієї скандальної історії з затриманням у Новій Каховці в грудні 2019 року 54-річного «злодія в законі» з Росії. За словами свідків, у компанії з затриманим відпочивали й обидва наших «герої», однак чіпати їх правоохоронці не наважились.
«Точно так же завдяки зв’язкам з Репілевським і посадовцями обласного главку поліції ніхто не чіпав молодшого брата Альберта Бабаєва, нині покійного Армена, якого оголошували в розшук за вбивство в Бериславі чоловіка в жовтні 2012 року. Фотографії Армена Бабаєва висіли в усіх відділах міліції і міграційної служби Херсонщини, сам же він тим часом спокійно розпивав віскі в новокаховських ресторанах у компанії з правоохоронцями, а згодом виїхав за кордон і переховувався від слідства в Австрії. Також є всі підстави підозрювати Альберта Бабаєва в тому, що він давно є агентом російської ФСБ. Тим більше, що його дружина і співвласниця ТОВ «Агро-бізнес плюс» Татьяна Яковлєва є громадянкою РФ.
Зараз це підприємство зареєстроване в російському державному реєстрі і продовжує працювати на російську окупаційну владу», – пояснили джерела ЦЖР.
Документ 2-2
Данило Репілевський: татків синочок
Співпрацює з окупантами і син Едуарда Репілевського, його бізнес-партнер і депутат Херсонської облради від президентської партії «Слуга народу» Данило Репілевський. За словами наближених до цієї родини джерел ЦЖР, Данилу завжди відводилася роль «цивілізованого» обличчя відверто кримінального бізнесу батька і «дядька» Альберта.
«Вплив батька на Данила завжди був тотальним, хоча він намагався від нього дистанціюватися. Для цього він поступив до Київського національного університету імені Тараса Шевченка, куди згодом пішла навчатися й донька Бабаєва Марго. Після народження дитини Данило намагався організувати життя своєї родини окремо і навіть планував переїхати за кордон, але батько не дозволив і забрав їх до себе в Кам’янку, де він на той час проживав. Згодом Репілевський-старший почав готувати свого сина до великої політики. Зараз дуже часто родину Репілевських можна зустріти в окупованій Ялті, де вони полюбляють відпочивати. Там же, в Ялті, гуляла своє весілля й донька Альберта Бабаєва. Це було в 2016 році, вже після нападу Росії на Україну. Але це не завадило багатьом впливовим гостям з Херсонщини приїхати на окупований півострів повеселитися і порадіти за молодят», – розповіли жителі Каховського району.
І джерела ЦЖР, і окупаційні телеграм-канали стверджують, що Едуард і Данило Репілевські продовжують займатися аграрним бізнесом на Херсонщині, «переведеним» у російське правове поле і грабувати сільгосппідприємства, вивозячи зерно до окупованого Криму. Вони ж переконують інших аграріїв у тому, що засушливі степи окупованого півдня цього року неодмінно матимуть зрошення. Хоча самі засіяли свої поля ярими культурами, які не потребують обов’язкового поливу. Бо, вочевидь, самі не вірять в те, що кажуть і що обіцяють жителям окупованої частини Херсонщини російські загарбники.
P.S. ЦЖР спробував зв’язатися з Альбертом Бабаєвим, однак жоден із доступних нам його номерів телефонів зараз не обслуговується.
*На прохання нашого джерела його ім’я змінене.
Цей матеріал було підготовлено за підтримки Інституту репортажів Війни і Миру (IWPR).