Глибокі кишені Коломойського: подорож кримських вкладів ПриватБанку

Публікації

Навесні 2014 року, в розпал окупації півострова Росією,  ПриватБанк заблокував рахунки кримських вкладників. Майже мільйон клієнтів банку – фізичних та юридичних осіб – втратили доступ до своїх грошей. Пізніше ПриватБанк передав свої борги афілійованій із банком компанії «Фінілон». Сьогодні ми розповімо, хто стоїть за «Фінілоном» та чому договір  передачі боргу викликає сумнів щодо дійсності. Березень 2014-го, перші тижні окупації півострова. Корумповане та завербоване російськими спецслужбами керівництво ВР Криму незаконно, за відсутності кворуму ухвалює рішення про проведення референдуму про приєднання Криму і Севастополя до Росії. Банківську систему починає лихоманити – біля банкоматів черги. 12 березня можна зняти лише 500 гривень. Наступного дня – лише 300.  У місцевих ЗМІ з’являється копія начебто розпорядження незаконно призначеного прем’єром Криму Аксенова про обмеження видачі готівки та грядущої націоналізації українських банків. 16 березня, у день фейкового референдуму, Приватбанк блокує видачу грошей. Наступного дня на дверях відділень з’являються повідомлення про закриття у зв’язку з переходом на рублі. У травні, після наказу НБУ про припинення діяльності українських банків у АР Крим та Севастополі, готуючись до виходу, Приватбанк припиняє видачу грошей своїм клієнтам.  Як виявилось набагато пізніше, їхні кошти, не питаючи згоди своїх кредиторів, тобто, вкладників, Приватбанк перерахував фінансовій компанії «Фінілон».

17 листопада 2014 року ПриватБанк  уклав договір переведення боргу з ТОВ «Фінансова компанія «Фінілон». Зміст договору довгий час тримався в секреті, копія документу  не надавалась вкладникам для ознайомлення навіть за рішенням суду. Лише нещодавно ПриватБанк надав копію договору Дмитру Дугінову – адвокату кримських вкладників, і Центр журналістських розслідувань вперше опублікував документ. Редакція агенства також отримала  копію листа голови правління вже націоналізованого Приватбанку Олександра Шлапака до прем’єр міністра Володимира Гройсмана, де названа точна сума коштів, перерахованих ПриватБанком «Фінілону» за договором переведення боргу  для виплати кримським вкладникам – «8 215 457 404,28 грн., не отримавши при цьому оплати за переведений борг».  

 Що ж це за компанія і кому вона належить?

Фінансова компанія «Фінілон» була заснована у 2013 році  12 компаніями. Десять із них, що  сумарно володіють 90% статутного капіталу «Фінілону», зареєстровані в Белізі, на Маршаллових островах та у Сент Кітс і Невіс. Ці країни занесені до чорного та сірого списків офшорних зон, складених Європейським Союзом.  

Решта належить ТОВ «Українське бюро кредитних історій», засновниками якої є кіпрська компанія «Бікоптімум  лімтед» (з часткою лише у три десятих відсотка) та… ПриватБанк, акціонерами якого до націоналізації були Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов. Вони ж є й бенефіціарними власниками ще одного засновника «Фінілона» — ТОВ «Істейтгарант». 

Отже, фінансова компанія «Фінілон», якій ПриватБанк перерахував 8,2 млрд грн з депозитів кримських вкладників, через офшори контролювалась його ж власниками. 

Підтвердження цьому знаходимо у державному реєстрі. Після націоналізації ПриватБанку засновники «Фінілону» не змінились. Але у графі «кінцевий бенефіціар» з’явився цікавий  запис: «Кінцевий бенефіціарний власник юрособи відсутній. Причина відсутності – опосередковано на діяльність впливає ПриватБанк, єдиним акціонером якого є держава в особі Міністерства фінансів України».

Жоден з кримчан, які зверталися до ПриватБанку через суд із вимогою повернути гроші, не знав про те, що кошти їм має віддавати вже не банк, а зовсім інша компанія. Хоча мали б знати. Адже за статтею 520 Цивільного кодексу України «боржник у зобов’язанні може бути замінений іншою особою лише за згодою кредитора», у нашому випадку — вкладника банку.

«Як за законом мала б відбутися ця передача? ПриватБанк мав сповістити своїх кримських клієнтів про те, що він збирається передати свої зобов’язання на компанію «Фінілон», і отримати від кримських вкладників згоду на це. Цього зроблено не було. Так вчинили для того, щоб зняти з балансу банку зобов’язання перед кримчанами в досить великому обсязі”, — говорить Дмитро Дугінов, адвокат і голова ГО «Рада з питань захисту прав споживачів фінансових послуг».

Дмитро Дугінов, адвокат Фото: investigator.org.ua

Владислав Нечипоренко, родина якого вже кілька років не може отримати назад гроші, каже, що про фінансову компанію «Фінілон» він та його мама, яка поклала на рахунок у відділенні ПриватБанку в Сімферополі 15 тисяч доларів на три місяці, вперше почули лише у 2017 році.

«З однієї відповіді, яку ми отримали від міністерства фінансів, ми дізналися, що кошти кримських вкладників були наприкінці 2014 року переведені з Приватбанку на баланс фінансової установи «Фінілон». Ніякої згоди, підкреслюю, на передачу наших коштів, які ми передали ПриватБанку, які були розміщені на депозитному рахунку, на установу «Фінілон», ми не давали», — каже Владислав.

Владислав Нечипоренко Фото: investigator.org.ua

Міністр фінансів України Оксана Маркарова у листі-відповіді на звернення Владислава Нечипоренка пише, що на момент входження держави у статутний капітал ПриватБанку, його зобов’язання, право вимоги та інші активи у Криму були передані компанії «Фінілон».

Цю позицію міністерка фінансів тримає і досі. На форумі у Маріуполі, відповідаючи на питання ЦЖР, вона відхрестилась від проблеми кримських вкладників саме через передачу ПриватБанком своїх боргів «Фінілону».

«Це не питання міністерства фінансів. Треба звертатись до ПриватБанку. Банк, коли ми його отримали, вже не містив на рахунках цих вкладників, ця транзакція була здійснена ще до того, як він був націоналізований», – сказала Маркарова.

Оксана Маркарова, міністр фінансів України Фото: investigator.org.ua

Примітно, що до згадок «Фінілону» у листах міністерки фінансів жодних офіційних даних про існування договору про переведення боргу ПриватБанку до іншої фінансової компанії просто не було.

«Протягом п’яти років ніде офіційно, ні в судах, ні в якихось інших інстанціях не згадувалося про цей документ. Причиною цього є те, що даний договір є нікчемним», — впевнений адвокат Дмитро Дугінов.

Нікчемним — бо боржник, тобто ПриватБанк, мав отримати на переведення свого боргу перед вкладниками їхню згоду. Як ця норма закону була дотримана в договорі, якщо кримські вкладники не те що не надавали згоди, а навіть не знали про існування договору? Це було найбільшою загадкою, аж поки адвокату Дугінову не вдалося отримати від банку копію договору.

Ми публікуємо цей документ, який має викликати значний інтерес правоохоронців.

Договір-Приватбанк-Фінілон-від-17-11-2014

Отже, в Договорі про переведення боргу, скріпленого підписом голови правління ПриватБанку Олександра Дубілета, стверджується, що згода кредиторів, тобто вкладників, отримана «шляхом приєднання до Умов і правил надання банківських послуг, що розміщені на сайті» ПриватБанку. В дужках дається посилання на відповідну сторінку – https://privatbank.ua/terms,  так званої публічної оферти. Прочитав — і погодився на переведення грошей?

І це головна, хоч і не не єдина причина, що викликає сумнів у цьому документі, каже економічний журналіст та автор книги про історію ПриватБанку Андрій Яницький. На його думку, документ на серйозну суму зроблений нашвидкуруч. 

«Документ створений буквально на одному папірці, російською мовою — але це найменша проблема цього документа. Там фігурує Автономна Республіка Крим, але ми знаємо, що Севастополь — окрема адміністративна одиниця. Там фігурує лише управління банку в АРК. І виходить, що севастопольські вклади досі залишаються в державному банку і він не має жодних причин відмовляти вкладникам із Севастополя в поверненні їхніх грошей», – каже Андрій Яницький. – «Там є посилання на сайт ПриватБанку, мовляв, ми тут вирішили передати гроші з компанії на компанію згідно умов, які є на сайті банку. Але це дуже хитрий план. Ви знаєте, які були умови та той момент на сайті банку? Ми не можемо відкотити назад що там було на тому сайті написано, це ж не блокчейн. А завтра вони щось інше напишуть». 

Андрій Яницький, економічний журналіст, дослідник історії ПриватБанку Фото investigator.org.ua

Центр журналістських розслідувань надіслав письмовий запит до ПриватБанку на ім’я голови правління Петра Крумханзла з питаннями щодо отримання дозволів від кримських вкладників на переведення їхніх коштів компанії «Фінілон» та щодо того, де фізично сьогодні знаходяться їхні депозити. На момент публікації відповіді ми не отримали.

А тим часом прокуратура АР Крим внесла до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ГО «Рада з питань захисту прав споживачів фінансових послуг» про злочин – протизаконну передачу коштів кримських вкладників ПриватБанку афілійованій з ним компанії «Фінілон». За словами Дмитра Дугінова, кримінальне провадження відкрите за фактом вчинення службовою особою банка кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 Кримінального кодексу України (розтрата чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем). 

Відеоверсію цього та інших матеріалів розслідування «Кримська справа Приватбанку» можна подивитись YouTube каналі ЦЖР