Неудобный крымский вопрос

Євген Лешан, Центр журналістських розслідувань

Неспособность основных кандидатов в президенты Украины сформулировать свое отношение к крымскому и крымскотатарскому вопросу в предвыборных программах является лишь отражением их неспособности и нежелания решать эти вопросы как сверхсложные, более того - неспособности понять важность этих вопросов.

Сходження кримських татар на гору Чатирдаг Фото: Facebook Заїр Акадиров

Саме це випливає зі змісту передвиборчих програм основних кандидатів у президенти та їхніх відповідей на запитання Центру журналістських розслідувань.

Почнемо з того, що 14 кандидатів у президенти взагалі не згадали про Крим у своїх передвиборчих програмах. Інші ж написали загальні слова, які нічого не пояснюють і ні до чого не зобов’язують. Мешканці окупованого Криму здебільшого не беруть участі у голосуванні. Висловлення ж докладної та змістовної позиції щодо економічного та адміністративного статусу півострова, а також права кримських татар на самовизначення не додасть додаткових голосів на материковій частині України, а скоріше викличе небажані дискусії щодо доцільності та реалістичності виконання тих чи інших обіцянок. Тому намагання кандидатів уникнути конкретики та взагалі згадок про Крим у своїх програмах та виступах цілком зрозуміло. Але Крим — це проблема, яку доведеться вирішувати саме майбутньому президенту, і тому основні кандидати таки мають висловити свою позицію.

За даними більшості соціологічних опитувань найбільшою популярністю серед виборців на момент, коли ми починали допитувати кандидатів, користувалися Петро Порошенко, Юлія Тимошенко, Володимир Зеленський, Анатолій Гриценко і Юрій Бойко.

Два запитання, які ми надіслали кандидатам, мали світоглядний характер. Ми цікавилися позицією щодо правового статусу території АРК та Севастополя після окупації РФ: нині це, за одним законом, – тимчасово окупована територія України, за іншим – вільна економічна зона «Крим», мешканці якої – нерезиденти України. Також ми поставили запитання про позицію щодо реалізації права кримськотатарського народу на самовизначення на своїй історичній території.

Два інших запитання виглядали скоріше структурно-організаційними — про наявність у команді кандидата людини, яка відповідає за політику щодо Криму, а також про те, чи відновлена діяльність кримської організації партії, яка висунула кандидата у президенти чи до якої кандидат належить, та хто її очолює. Але ці дрібниці чітко вказують на справжнє ставлення кандидата до кримського питання.

Петро Порошенко

Президент України Петро Порошенко Фото: RFE/RL

Чи не найбільше тексту щодо кримського питання можна знайти у програмі чинного президента Петра Порошенка:

  • Міжнародні санкції проти агресора надійно прив’язані до повної деокупації українського Донбасу та українського Криму, і всі наші громадяни та території мають повернутися під суверенітет України.  
  • Ми продовжимо лінію на відновлення територіальної цілісності України, повернення окупованих територій Донецької та Луганської областей і Криму політико-дипломатичним шляхом, забезпечуючи єдність проукраїнської коаліції у світі, використовуючи інструмент санкцій та механізм міжнародної місії ООН на всій території окупованого Донбасу.
  • За репресії і знущання над нашими громадянами на окупованих територіях, за завдані збитки країна-окупант понесе відповідальність і змушена буде їх відшкодовувати через міжнародні правові механізми.
  • Ми й надалі робитимемо усе можливе для повернення додому всіх наших громадян, які стали заручниками російського агресора – як у Росії, так і на окупованих нею територіях України.

З конкретики тут — лише уповання на міжнародні санкції як механізм повернення окупованих територій під суверенітет України. Попри те, що чинний президент володіє інструментарієм для ініціювання законодавчого врегулювання економічного та адміністративного статусу Криму, а про обіцянки Порошенка щодо створення кримськотатарської національно-територіальної автономії ми неодноразово писали, у програмі його про це не згадується.

Втім, відповіді від самого Петра Порошенка чи від його передвиборчого штабу ми не дочекалися — натомість нам надійшла відповідь на бланку партії “Блок Петра Порошенка “Солідарність”, у якій нам повідомили про те, що на політику щодо Криму у партії впливають члени фракції БПП у Верховній Раді голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров та Уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу  Мустафа Джемілєв, а кримської організації БПП “Солідарність” не існує, тому що партія начебто була сформована вже після того, як територія АР Крим та міста Севастополь була окупована Росією.

Варто зазначити, що це не зовсім так: БПП “Солідарність” утворилася не шляхом заснування нової юридичної особи, а шляхом зміни назви партії «Національний Альянс свободи та Українського Патріотизму («НАСТУП»), яка була заснована ще у 2000 році. Щоправда, нам не вдалося з’ясувати, чи існувала кримська організація “НАСТУПу” на момент початку анексії.

Отже, думка Петра Порошенка про доцільність подвійного статусу Криму та Севастополя як окупованих територій та водночас вільної економічної зони з мешканцями-нерезидентами нам і досі невідома.

Про його позицію щодо права кримських татар на самовизначення можна лише здогадуватися, виходячи з його попередніх ініціатив з утворення робочої групи з напрацювання відповідних змін до “кримського” розділу конституції України, які, проте, так і не були винесені на розгляд парламенту. Можна припустити існування певних домовленостей з цього приводу між Порошенком та керівництвом Меджлісу кримськотатарського народу, оскільки ця організація висловила підтримку діючому президенту на виборах.

Юлія Тимошенко

Юлія Тимошенко Фото ba.org.ua

Юлія Тимошенко також присвятила Криму декілька абзаців своєї передвиборчої програми.

  • Завдання української дипломатії – на чолі з президентом – йти у наступ і домагатися колективних заходів з примусу агресора до миру і повернення Криму та Донбасу. Ми доб’ємося організації справжнього переговорного процесу та відновлення миру відповідно до Будапештського Меморандуму. Ми повернемо військово-дипломатичним шляхом мир та окуповані території Криму та Донбасу.
  • Реінтеграція і відбудова звільнених від окупації територій.  Деокупація і реінтеграція тимчасово окупованих територій України – не послідовні етапи, а паралельні взаємопов’язані процеси, якими необхідно займатися вже сьогодні. Нашою командою розроблено українську програму реінтеграції Криму і Донбасу, що є альтернативою сьогоднішній «мінській формулі». Головне завдання цієї програми – зруйнувати стіну страху, нерозуміння і ненависті, яка штучно зводиться між Україною і окупованими територіями. Головне завдання цієї програми – вивести мільйони людей зі стану стресу.
  • Стягнення компенсації з Росії. Ми проведемо ретельну інвентаризацію заподіяної Росією шкоди. Ми готові докласти вичерпних зусиль для притягнення Російської Федерації як держави-агресора до юридичної відповідальності. Мета таких зусиль – отримання компенсації за шкоду, заподіяну українським громадянам, українському бізнесу та українській державі. Ми захищатимемо в судових інстанціях права держави та громадян, які були порушені державою-агресором Російською Федерацією.

Конкретики тут не набагато більше — зокрема, сказано про військово-дипломатичний шлях повернення Донбасу та Криму, а також згадано таємничу “українську програму реінтеграції Криму і Донбасу”. Але відповіді на наші запитання в програмі Юлії Тимошенко так само відсутні.

За дорученням кандидатки ці відповіді нам надав координатор Військового кабінету Юлії Тимошенко Андрій Сенченко, який керує чинною кримською організацією ВО “Батьківщина” та відповідає за політику партії щодо Криму.

Закон «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» Сенченко обіцяє скасувати, а питання оподаткування громадян україни, що мешкають у Криму, будуть врегульовані шляхом внесення змін до  закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Щоправда, які саме зміни буде внесено, він не пояснив.

Відповідь Сенченка на питання про право самовизначення кримськотатарського народу виявилася розлогою, але неконкретною: протягом “перехідного періоду”, особливості якого визначатимуться спеціальним законом, команда Юлії Тимошенко має визначитися зі статусом Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, а також врегулювати питання прав кримськотатарського народу. Як саме буде врегульоване це питання — Сенченко не повідомив.

Анатолій Гриценко

Анатолій Гриценко Фото Facebook А.Гриценка

Анатолій Гриценко у своїй програмі обмежився загальною заявою щодо Криму: “Не буде Україна поступатися правами на Крим в обмін на будь-які економічні поступки – у Криму наші громадяни, це наша земля, і Крим буде українським!”

Але його відповідь на наші запитання була більш змістовною. Перш за все, Гриценко підкреслює, що територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополь є тимчасово окупованою внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Тому, на його думку, положення Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (Закон про окуповані території України) є адекватними реальній ситуації.

Закон України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» Гриценко вважає за доцільне скасувати як такий, що легалізує торгівлю з окупантом і шкодить національним інтересам України. Нас тішить така принципова та визначена позиція Гриценка — зважаючи на те, що за кілька днів до того у коментарі кореспонденту Центру журналістських розслідувань про ВЕЗ “Крим” він обмежився загальними словами про недовіру до будь-яких ВЕЗ.  

Також кандидат зазначив, що звільняти Крим буде виключно дипломатичним шляхом.

Анатолій Гриценко єдиний з опитаних нами кандидатів, який чітко повідомив, що підтримує ідею національної автономії для кримських татар як корінного народу в рамках української держави. Реалізація ідеї національної автономії, на його думку, забезпечить право кримських татар на самовизначення, сприятиме розвитку кримськотатарської мови та культури. “Закріплення в Конституції України норми про національну автономію ще до деокупації Криму буде стимулом для кримських татар і їх моральною підтримкою. Крім того, це полегшить повернення території окупованого Росією Криму до складу України в перспективі”, — написав Гриценко.

За його словами, на окупованій території Криму діє член політичної партії «Громадянська позиція» та член Ради партії, але його ім’я з міркувань безпеки не розголошується. Діяльність же кримської партійної організації призупинено через окупацію півострова.

Юрій Бойко

Юрій Бойко Фото boyko.org.ua

Юрій Бойко не згадав про Крим у своїй програмі, але попередив: “Нова влада піде на прямі переговори з усіма сторонами конфлікту — заради миру та повернення територій і населення під юрисдикцію України”. Звісно, це не могло задовольнити нашої цікавості, але відповідей на наші запитання Бойко не надав.

Володимир Зеленський

Володимир Зеленський Фото Facebook zelenskiy95

Така ж історія і з фаворитом передвиборчих перегонів Володимиром Зеленським — у його програмі безпосередньо Крим не згадано взагалі, хоча про окуповані території він таки пише: «Перед гарантами за Будапештським меморандумом і партнерами з ЄС ми ставитимемо питання підтримки України у прагненні завершити війну, повернути тимчасово окуповані території і змусити агресора відшкодувати завдані збитки. Здача національних інтересів і територій не може бути предметом жодних перемовин». Відповіді ж на наші запитання Зеленський не надає.

Отже, можна робити висновки. Крим — не цікавий. Ані для абсолютної більшості виборців, ані для кандидатів. які у голосі виборця зацікавлені значно більше, ніж у декларуванні та відстоюванні принципів та цінностей, що не залежать від передвиборчих настроїв, ані, тим більш, для політтехнологів, які роблять виборчі кампанії та, відповідно, чудово ці настрої зчитують. Але є ті, кому Крим цікавий. Кому він потрібен. Кому на нього не байдуже. Їх — нас — не так вже й багато. І все, що ми маємо — це наш голос. І він має звучати не лише під час виборів, а щодня — нагадуючи про Крим, про тих, для кого він є єдиним рідним домом, та про окупанта, від якого цей дім рано чи пізно має бути звільнений. 

Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine