Светлана Нежнова: РФ нужен санкционный «Черноморнефтегаз» как кормушка для крымской оккупационной «власти»

Публикации
Світлана Нєжнова, керівниця ДАТ «Чорноморнафтогаз» Фото: investigator.org.ua

В Геническе и на Арабатской стрелке — очередные проблемы с газоснабжением, которые всегда использует Россия, чтобы раскачивать ситуацию на границе с Крымом. Район, сидящего на газовом месторождении — Стрелковое, никак не избавится старой проблемы с газопроводом. Районная власть ввела график ограничений. Также вопрос строительства газопровода «Аскания-Нова — Геническ» остается открытым. Кроме того, закон о запрете банкротства «Черноморнефтегаза» продлен еще на 3 года. Руководство компании Нафтогаз Украины заявило о готовности представить дополнительные материалы в Трибунал об акционерном обществе «Государственное акционерное общество «Черноморнефтегаз» — Главной Постоянной палате Третейского Суда в Гааге в рамках иска к РФ. Сумма компенсации за крымские активы «Черноморнефтегаза» и еще нескольких госпредприятий группы, которые были украдены оккупантами, пока оценен в 8 млрд. долларов. Как работает сейчас незаконный «Черноморнефтегаз»? Сколько украинского газа и конденсата украдено с начала оккупации? Об этом в студии — руководитель «ГАО Черноморнефтегаз» Светлана НЕЖНОВА.

Валентина Самар: Пані Світлано, як тільки мороз – одразу падає тиск у трубі, одразу щось стається із самим газом, і районна влада Генічеська ввела графік обмежень. Що відбувається на сьогодні?

Світлана Нєжнова: Стрілкове газове родовище знаходиться вже на завершальній стадії розробки. Я хочу нагадати про те, що родовище було відкрите у 1964 році, промислово-дослідну розробку запущено у 1971 році. І наразі на цьому родовищі лишилося три свердловини. Відповідно, коли є пікові морози, які були з п’ятниці по понеділок (-14°C), то не вистачає газу. Ми завжди говорили про цю проблему місцевій владі, і саме з місцевою владою відпрацьовували заходи щодо усунення цих негативних недоліків, які можуть вплинути на населення. 

Місцева влада має графік обмеження газу для споживачів у такій ситуації. Вони повинні відключати соцкультпобут від газу і переводити на альтернативні види палива, що зараз і відбувається. Але на даний час вже включені всі об’єкти, які вимушені були відключати. 

Валентина Самар: Всі знають, яким чином цю проблему зрушити з місця, і проєкти начебто створювалися. Йдеться про те, щоб приєднати цей газогін, який йде від Стрілкового родовища і несе цей газ, який видобуває «Чорноморнафтогаз», в Генічеськ і Генічеський район, до магістрального газогону. І був проєкт «Асканія Нова – Генічеськ», і про нього говорили кілька років поспіль. Нічим не закінчилося? На якій стадії взагалі цей проєкт?

Світлана Нєжнова: Наскільки я знаю, цим проєктом продовжує опікуватися Херсонська обласна державна адміністрація. Проєкт на даний час ще не пройшов погодження в міністерствах. Ми також чекаємо, коли буде побудований цей газогін – біля 86 км від Асканія Нова до Генічеська. Це б вирішило проблему з нестачею газу, а також з газифікацією тих районів, які ще не газифіковані.

Фото: investigator.org.ua

Валентина Самар: Я побачила тендер: ви зараз шукаєте підрядника на нову свердловину? Тобто вже в цьому році має бути запущена ця нова свердловина для того, щоб збільшувати видобуток?

Світлана Нєжнова: Саме так. Треба розробляти це Стрілкове родовище, відповідно до уточненого проєкту розробки родовищ, який є обов’язковим за ліцензійною угодою в користуванні цим родовищем. Для того, щоб на наступний рік виключити ті моменти, які ми отримали в ці морозні дні, треба пробурити цю свердловину.

Тендер оголошено вже вдруге. Він міжнародний, його вартість біля 65 мільйонів гривень. Тендер йде через систему ProZorro, і є скарга від учасника тендера, яку Антимонопольний комітет буде розглядати 14 лютого. Тобто йдемо за всіма правилами, і в цьому році плануємо пробурити цю свердловину.

Валентина Самар: Певно б такого розвитку «Чорноморнафтогаз» не побачив, якби в кінці минулого року ви не отримали пролонгацію закону про заборону банкрутства «Чорноморнафтогазу». Тому що всі ті борги, які були в кримського «Чорноморнафтогазу», перейшли начебто вам. Поза тим, якось дуже тихо і буденно був ухвалений цей закон, хоча в минулі роки, я пам’ятаю, були цілі баталії, оскільки були люди, які майже відверто лобіювали банкрутство «Чорноморнафтогазу». Цих людей зараз немає?

Світлана Нєжнова: Турборежим, про який всі говорять, «Чорноморнафтогаз» відчув на собі. Тому що підприємство наприкінці жовтня тільки звернулося в профільний комітет, озвучило свою проблему — і вже наприкінці грудня мало опублікований і діючий закон, який абсолютно точно захистив «Чорноморнафтогаз» від кредиторів, які мають свої претензії.

Що зробив цей закон? Він пролонгував до 31 грудня 2022 року мораторій на відчуження майна, на арешти майна і заборону банкрутства «Чорноморнафтогазу». 

Валентина Самар: Але ми знаємо, що суди тривають, кредитори продовжують звертатися і в українські суди, і в ті «суди», які незаконно утворені в Криму. Яка позиція законного «Чорноморнафтогазу», яка позиція кримського незаконного «Чорноморнафтогазу»? Що відбувається і чи не вийде це на міжнародний рівень?

Світлана Нєжнова: Є досить активні кредитори у «Чорноморнафтогазу», і «Чорноморнафтогаз» вважає, що окрема кредиторська заборгованість була створена за фіктивними документами. Тому, оскільки Верховна Рада нам дала можливість працювати ще три роки, ми повинні проаналізувати всіх цих кредиторів, визначити, де є фіктивна заборгованість і визнати у судовому порядку ці договори недійсними. Таким чином зменшити цю кредиторську заборгованість. Тобто зараз йде робота з визначення фіктивності кредиторської заборгованості. 

Що стосується справ, які ведуть незаконно створені «суди» в Севастополі та в Криму, вони ніяким чином не впливають на дії українського законного легітимного «Чорноморнафтогазу», і нехай собі там бавляться з тими судами.

Валентина Самар: Але чітка заява від Міністерства закордонних справ все-таки потрібна, тому що в цих «судах» якась стратегія є. Можливо, потім вони вигулькнуть в міжнародних арбітражах.

І переходимо до найсмачнішого. Керівники компанії НАК «Нафтогаз» заявили про те, що вже завершується підготовка до трибуналу в Гаазі, передача нових документів до тієї позивної заяви проти Російської Федерації, яка раніше називала суму компенсації збитків від втрачених кримських активів у 5 мільярдів. Тепер вже озвучується сума майже у 8 мільярдів доларів. Про що йдеться?

Світлана Нєжнова: Йдеться про інвестиційний арбітраж. У 2016 році НАК «Нафтогаз України» в інтересах шести компаній подав позовну заяву в Гаазький трибунал щодо компенсації тих збитків, які Російська Федерація спричинила, захопивши активи на території Криму. І арбітраж одразу розділив на дів частини цей суд. Перша частина була присвячена визначенню юрисдикції і відповідальності Російської Федерації. І рік тому, в лютому 2019 року, суд визнав, що Російська Федерація є винною в експропріації активів у Криму, і цей суд має юрисдикцію для того, щоб розглядати цю справу. Тобто зараз НАК «Нафтогаз» знаходиться на другому етапі – підрахунок збитків. 

Російська Федерація змінила свою стратегію. Я пам’ятаю, як ми минулого року в лютому обговорювали, що РФ не визнавала рішення суду, не брала участь і планувала так робити далі. Але в липні 2019 року, після того, як в червні 2019 року НАК «Нафтогаз» вже подав збитки в сумі 5 мільярдів 200 мільйонів доларів, з яких, до речі, збитки «Чорноморнафтогазу» — 3 мільярди 300 мільйонів доларів, Російська Федерація змінює свою стратегію. Вона подала заяву про те, що буде брати участь в цих інвестиційних арбітражах, і в грудні минулого року в цей арбітраж подала своє бачення компенсації збитків. І зараз із залученням своєчасних технологій оцінки майна, із залученням міжнародних експертів НАК «Нафтогаз» підраховує ці збитки, і ця сума біля 8 мільярдів, яку «Нафтогаз» буде подавати в лютому.

Валентина Самар: Тобто це уточненні суми збитків – тіло компенсації плюс відсотки?

 Світлана Нєжнова: З урахуванням відсотків, які нараховуються з моменту експропріації цього майна до закінчення компенсації Російської Федерацією збитків по цьому майну.

Валентина Самар: Пан Коболєв заявляв, що, можливо, вже в кінці цього року або на початку 2021 року можна вже буде очікувати рішення Постійної палати Третейського суду в Гаазі. До того часу ще можуть додатися якісь суми і відсотки, адже збитки ростуть кожного дня. Бо «Чорноморнафтогаз», незаконно захоплений окупаційною владою, продовжує використовувати український шельф, продовжує використовувати обладнання «Чорноморнафтогазу», а це все коштує грошей. Тобто сума може ще вирости за час розгляду?

Світлана Нєжнова: Я до цього можу додати, що є процесуальний графік слухань, і згідно з цим графіком, який встановлений арбітражем, в травні поточного року будуть перші слухання по збитках. Рішення дійсно буде вже у першому півріччі 2021 року.

Валентина Самар: Тобто слухання позовної заяви по суті відбудеться вже травні?

Світлана Нєжнова: Так.

Валентина Самар: Як працює незаконний «Чорноморнафтогаз»? Скільки українського газу вже вкрадено за ці роки? І взагалі – як він тримається? Оскільки ми бачимо, що після запуску теплоелектростанцій, які мали вирішити питання з енергозабезпеченням, виникли проблеми з газозабезпеченням – газу не вистачає в Криму.

Світлана Нєжнова: Російська Федерація в своїх стратегічних документах писала, що Криму потрібно біля 4 мільярдів метрів кубічних газу на рік для того, щоб забезпечити його і газом, і електроенергією. 

Що стосується роботи санкційного «Чорноморнафтогазу», за останній рік видобуто біля 1,5 мільярдів метрів кубічного газу. «Чорноморнафтогаз» каже про це, як про досягнення, тому що зупинили падіння видобування, яке спостерігалося з 2014 року. Я б сказала, що це таке сумнівне досягнення, оскільки планами «Чорноморнафтогазу» до окупації було добування у 2020 році 5 мільярдів метрів кубічних газу. І ці родовища, які розміщені на шельфі Чорного моря, мали всі можливості для того, щоб нарощувати саме такий видобуток. Тут питання полягає  у тому – навіщо санкційному «Чорноморнафтогазу», Російській Федерації продовжувати експлуатувати ці родовища? 1,5 мільярди кубічних метрів газу, я думаю, що Російська Федерація може знайти в своїх ресурсах, адже це багата країна на природній газ. Я маю дві версії, чому так відбувається. 

СПБУ «Петро Годованець» і буксири «Мис Тарханкут» і «Федір Урюпін» ДАТ «Чорноморнафтогаз», 2012 рік

Перша версія. Ми знаємо, що десь з 1 січня 2018 року відбувається активна мілітаризація, військова присутність на родовищі, і там вже 41 бригада малих ракетних катерів. Там біля 10 об’єктів: це морські стаціонарні платформи, блок-кондуктори, бурові, на яких є спецназ РФ і морська піхота РФ. Також є надсучасне обладнання, яке здійснює постійний нагляд та моніторинг надводної, підводної та повітряної ситуації. Тобто об’єкти «Чорноморнафтогазу» використовуються як військові. Російська Федерація свою присутність в Азовському морі не раз вже нам показала, а зараз ця демонстрація відбувається і тут. Ми також бачили перекривання регіонів шельфу Чорного моря, коли проходили навчання. Наприклад, катери та кораблі ФСБ можуть зупиняти кораблі, які будуть йти в порти Одеси, і перевіряти. Вони можуть говорити, що це якісь диверсійні групи, як можуть шкодити видобуванню газу. 

Друга версія. Місцевій владі треба на чомусь заробляти. Видобування газу для них – це також корупційна складова, і такий бізнес добрий для Криму, в якому більше нічого не може бути.

Валентина Самар: Цим ви пояснюєте такі «шапкозакідатєльські» заяви Аксенова про те, що там до 2025 року він збирається підвищити обсяг видобутку до 3 мільярдів кубометрів газу? Проте російські відомчі галузеві ЗМІ трошки потішаються над ним. Ви думаєте, що не буде такого обсягу видобутку газу, а це тільки для того, щоб гріли руки місцеві чиновники плюс ширма для військових?

Світлана Нєжнова: Так. Там ще є газовий конденсат, окрім газу, це також прибуткове. Там відбуваються капітальні вкладення для того, щоб наростити обсяги видобутку газу на шельфі, про які буде казати Аксенов. Скрізь – вкладення, на яких дуже швидко заробляються гроші для місцевої влади.